Если попадали с Тоз-34(с его "дикими сужениями) то все будет хорошо!!!Ну я з батькової ТОЗ-34 також добре стріляв, а б дядькової горизонталки Иж-58 мазав
Тому краще буду розглядати вертикалку, не спішно, а дозвіл продовжу
Щиросердечно вдячний Вам за поради
P.S покращене виконання виділялось лише більш багатим гравіюванням та нікельованою колодкою(часто)
Слишком субъективное мнение для столь безаппеляционного заявления.
Да , но когда продают ружья,то пишут точное количество выстреленных патронов)))
Тоді навіщо брали дозвіл???Друзі, прошу Вашої допомоги
Так склалось що термін дії на придбання першої рушниці, закінчується, а я досі не знайшов що припало до душі
Хтось є з добрих людей та зможе в особистому листуванні чи по тел допомогти в виборі на конкретних прикладах зброї, з фото зроблених мною та цінами!
відгукніться, якщо такі є
Ви мене мабуть не правильно зрозуміли. Я мав на увазі те, що заявлений ресурс пострілів з рушниці, які гарантує для неї виробник, проводяться на випробовувальних стендах. І цю кількість пострілів здійснюють протягом кількох днів. Коли зброя проходить це випробовування - її пускають в серійне виробництво. І я зовсім не мав на увазі - що на стенді з неї стріляють поки її не "вбейхають", як Ви висловились. Але повторюю ще раз, якшо рушниця витримала 10 000 пострілів протягом кількох днів, то це не означає що вона витримає ці самі 10 000 пострілів протягом 20 років експлуатації. Бо для цього, щоб в цьому переконатися, треба цю рушницю проексплуатувати ці самі 20 років. Покажіть мені "турка" з двадцятирічним стажем полювання в хорошому і робочому стані. Такої зброї нема. Бо вона з'явилася на ринку зовсім недавно. То звідки така впевненість , що ця зброя надійна? Думаю, що тепер я зрозуміло висловив свою думку.
Я всього лиш висловив свою думку і зовсім не претендую на статистичні висновки.
ИЖ 54 (1956 р.) - я третій власник. Полюю з нею 25 років. Залишилось мені від мого родича, якого сьогодні вже нема. Він придбав її під час служби в Німеччині (тодішня ДДР) в 1960 році. Скільки пострілів зробила рушниця до мене - невідомо, але думаю що багато. Було помітно, що протягом всього часу її активно експлуатували. Воронування стволів було майже витерте по всій довжині, дерево також потерте. Кольрова калка збереглась лише в окремих місцях.В стволах ледь помітний сипок. В той же час за рушницею добре доглядали - шату в замках нема, гвинти замків не рухані, механізм працює як годинник. За весь час полювань з нею, в мене не було жодної осічки.
В знайомого чіфсан з 89 чи 90 року. Не краща турецька марка і модель, стріляє прекрасно до сьогоднішнього дня. Як мінімум не гірше 27-го з 34-тим.
Скільки років користуєтеся "турком"? Якщо не секрет.
Якщо цей чіфсан Вашого знайомого послужить йому ну хоча б ще стільки ж, отоді (тобто років через тридцять) і будемо говорити. Якщо будемо живі здорові...
Було б просто добре прожити нам всім ці 30-ть років. А прослужить чи ні це все відносно. Поставити в сейф то прослужить стріляти по 5000-10000 в рік то ні. Нагадайте мені будьласка який гарантований настріл виробником радянської легенлди іж-54 і який допустимий тиск в неї. А я зараз знайду дані на турецьку штамповку яку ще й в Україні збирають і порівняєм їх. Живучість як і водійська майстерність не роками визначається, а настрілом і кілометрами.
Я не є ярим прихильником іжевської та тозівської зброї. Але порівнювати турецьку зброю з ИЖ чи ТОЗ (як це робите Ви) по меншій мірі неправильно. Коли турки почали рушниці робити? А коли було засновано заводи в Тулі та Іжевську? Різницю розумієте? Десь на нашому форумі був прочитав порівняння - "турецькі рушниці - циганське золото - китайські машини". По моєму цим все сказано. Гарна обгортка за низьку ціну.
Якщо копати історію то давно дуже давно, але мова не проце. Мова про технології. На іжмаші як пиляли напильником так і пиляють, слово ЧПУ як щось інопланетне.
Італійці теж бувають різні, ми ж не порівнюєм пієту і бенеллі як щось рівне між собою. А стосовно турецької зброї то як мінімум Стоеджер(читай концерн беретта), АТА АРМС, Хуглу, Армсан на голову вище за совкопром.
Ви напевне маєте на увазі холодну зброю (кинжали, палаші , шаблі, ятагани) ? Тут я з Вами згідний. Секрети виготовлення в Туреччині - сягають, мабуть, середньовіччя. Але ж ми ведемо мову про МИСЛИВСЬКУ вогнепальну зброю. Коли її почали виготовляти в Німеччині, Англії, Бельгії чи навіть в тій же Російській імперії. А коли в Туреччині.
В цьому я з Вами згідний. Для кожного ринку і для кожного покупця є свій товар за свою ціну.
Компанія АТА АРМС була заснована в 1996році. Тільки при чому рік заснування компанії до якості зброї яку вона випускає?
Вы или глубоко заблуждаетесь или Вам турецкий ширпотреб закрыл глаза на все: изделия ИЖмеха, в современных условиях, уже 21 век!
Ну і що таке 22 роки? Ви вважаєте, що це багато. Ось для прикладу - Джон Браунінг заснував свою фірму в 1852 р., Лоренц Зауер - в 1751 р., Меркель - в 1898 р., Джеймс Перде - в 1814 р. Ці світові бренди протягом століть випускали зброю, створили шедеври зброярського мистецтва. Вони увійшли в історію. Назвіть мені хоча б одного конструктора - зброяра турка, який щось нове сконстроював, або винайшов і іменем якого щось названо, як для прикладу- болт Грінера, рамка Перде, скоба Генрі, система Лефоше. Якби не італійці, то турки по сей день виготовляли б хіба що кухонні ножі.
