Плюси і мінуси ІЖ27 радянського виробництва.
- Автор теми Kymushe
- Дата створення
nikson-2
Мисливець
Все більше особисті враження-"мені подобається", "я з нього влучаю", "все життя мріяв, придбав, ненарадуюсь і ніколи не продам..." і т.д. Де "плюс" де "мінус"-без півлітра не розберешся.
По-перше: "плагіат" (як більшість радянських рушниць валового виробництва) у чистому вигляді. Тільки поясніть, як можна було копіюючи відому модель створити не кращий, а гірший зразок. Невдала форма врізки колодки та ложе у поєднанні з буковим матеріалом (часто дуже низької якості, хоча якщо говорити відверто, то яке з бука ложе-так дрова-дровами) ще й не висушеним належним чином і не просоченим давала страшенні сколи та тріщини. Чого варта лишень квадратна форма шийки. Ців'є- теж ергономіка та раціональність шкутильгає на обидві ноги-для чого було робити його таким глибоким при стоншених краях верху-у більшості "робочих" рушниць цей елемент також з глибокими тріщинами. Прицільна планка-її форма також не зрозуміла-це що з "трапової" рушниці в останній момент вирішили зробити мисливську, що "сотворили" того "горба"? Нижній бойок має завеликий кут падіння, що в поєднанні з підсівшими бойовими пружинами може зіграти з мисливцем злий жарт не лише тоді, коли він на 60 метрів вицілює зайця-підранка, а й тоді коли до сікача-підранка шість або десять метрів і тікати він ще не надумав. Так звані "язички-взводітєлі"-це окрема тема-вони іноді раніше гнулися і продовжують гнутися зараз від встановлення поспіхом того ж таки ців'я. Дурнуваті турки зробили для безежекторних моделей єдиний потужний штовхач і проблема зникла сама собою. Замок з одинарним закриванням-стоншена вісь прослаблена технолологічним отвором, призначення якого мало кому зрозуміле, а задній гак має також технологічний паз для "задєржки запорної планки" викликає розгинання того ж таки гака. А зробити малюсінький штифт для планки у верхній частині колодки-це мабуть було у планах совітьских інженерів-зброярів заплановано не раніше ХХХ-ї п'ятирічки як чергова "модернізація" "самого массового советского бокфлинта".
По-друге: якість матеріалів та самого виготовлення. Крім врізки дерева ще й пайка стволів часто давала підвищений бій рушниці. І що, хтось після контрольного відстрілу розпаював ті стволи і паяв по-новому, щоб простий радянський "роботяга" дядько Іван отримав рушницю пристойної якості. Та якби ствольщик Кріворуков вирішив декілька разів переробити спайку стволів йог поперли б заводу як саботажника. Простіше було створити штучний дефіцит і "втюхувати" пролетаріату "криві і горбаті". Одним словом, якість сталі та вороніння (чому ж все таки іржавіють стволи), форма та довжина бічних планок, а також якість пайки однозначно говорять-"ружо" не просте. Особливо в світлі цін, які нам ввічливо намагаються нав'язати окремі форумчан окремої категорії т.з. "продавців шедеврів". Цікаво, стверджуючи, що рядовий (тому що "штучний" має бути дорожчий за "валовий" якраз на ціну отих срібних ниток)"ИЖ-27" коштує 800 долярів, вони говорять як потенційні покупці чи продавці таких "девайсів"?
П.С. Звичайна робоча рушниця, яку не жаль і в чагарі, і в болото, і на сніг, і яка стала рідною, найкращою, найдорожчою для кількох поколінь радянських та пострадянських мисливців та мабуть ще довго залишатиметься такою. Допоки ходитимуть "легенди" про її надзвичайність...
По-перше: "плагіат" (як більшість радянських рушниць валового виробництва) у чистому вигляді. Тільки поясніть, як можна було копіюючи відому модель створити не кращий, а гірший зразок. Невдала форма врізки колодки та ложе у поєднанні з буковим матеріалом (часто дуже низької якості, хоча якщо говорити відверто, то яке з бука ложе-так дрова-дровами) ще й не висушеним належним чином і не просоченим давала страшенні сколи та тріщини. Чого варта лишень квадратна форма шийки. Ців'є- теж ергономіка та раціональність шкутильгає на обидві ноги-для чого було робити його таким глибоким при стоншених краях верху-у більшості "робочих" рушниць цей елемент також з глибокими тріщинами. Прицільна планка-її форма також не зрозуміла-це що з "трапової" рушниці в останній момент вирішили зробити мисливську, що "сотворили" того "горба"? Нижній бойок має завеликий кут падіння, що в поєднанні з підсівшими бойовими пружинами може зіграти з мисливцем злий жарт не лише тоді, коли він на 60 метрів вицілює зайця-підранка, а й тоді коли до сікача-підранка шість або десять метрів і тікати він ще не надумав. Так звані "язички-взводітєлі"-це окрема тема-вони іноді раніше гнулися і продовжують гнутися зараз від встановлення поспіхом того ж таки ців'я. Дурнуваті турки зробили для безежекторних моделей єдиний потужний штовхач і проблема зникла сама собою. Замок з одинарним закриванням-стоншена вісь прослаблена технолологічним отвором, призначення якого мало кому зрозуміле, а задній гак має також технологічний паз для "задєржки запорної планки" викликає розгинання того ж таки гака. А зробити малюсінький штифт для планки у верхній частині колодки-це мабуть було у планах совітьских інженерів-зброярів заплановано не раніше ХХХ-ї п'ятирічки як чергова "модернізація" "самого массового советского бокфлинта".
По-друге: якість матеріалів та самого виготовлення. Крім врізки дерева ще й пайка стволів часто давала підвищений бій рушниці. І що, хтось після контрольного відстрілу розпаював ті стволи і паяв по-новому, щоб простий радянський "роботяга" дядько Іван отримав рушницю пристойної якості. Та якби ствольщик Кріворуков вирішив декілька разів переробити спайку стволів йог поперли б заводу як саботажника. Простіше було створити штучний дефіцит і "втюхувати" пролетаріату "криві і горбаті". Одним словом, якість сталі та вороніння (чому ж все таки іржавіють стволи), форма та довжина бічних планок, а також якість пайки однозначно говорять-"ружо" не просте. Особливо в світлі цін, які нам ввічливо намагаються нав'язати окремі форумчан окремої категорії т.з. "продавців шедеврів". Цікаво, стверджуючи, що рядовий (тому що "штучний" має бути дорожчий за "валовий" якраз на ціну отих срібних ниток)"ИЖ-27" коштує 800 долярів, вони говорять як потенційні покупці чи продавці таких "девайсів"?
П.С. Звичайна робоча рушниця, яку не жаль і в чагарі, і в болото, і на сніг, і яка стала рідною, найкращою, найдорожчою для кількох поколінь радянських та пострадянських мисливців та мабуть ще довго залишатиметься такою. Допоки ходитимуть "легенди" про її надзвичайність...
О недостатках Иж-27:
http://www.hunt-fish.com.ua/article.htm?ident=83cf0a72a0fd176
http://www.hunt-fish.com.ua/article.htm?ident=83cf0a72a0fd176
У ТОЗ-34 бій більш кучний дрібним дробом за рахунок більших дульних звужень 0,9 і 1,2 проти ІЖ-27 0,5 1.0.
okhorly
Слідопит
Эта музыка будет вечной
Altay1972
Снайпер
Абсолютно согласен! Такая же ситуация, охотиться начинал в 1990 году с дедовской Тулкой (ТОЗ63) в 16 калибре, соответственно все прибамбасы были под 16 кал, исходя из "моды" приобрел в 1994 году по случаю Иж27Е экспортный в 16 калибре, до сегодняшнего дня ружье в строю, настрел думаю примерно тысяч 8, никаких нареканий, добыто из него ого-го... Были и запредельные попадания: заяц на 96 шагов (метров 80) с первого выстрела №1 лег, кабан с первого выстрела 105 шагов (метров 90) пуля Бренекке лег (попадание по месту)..., были конечно и промахи, не без этого, а было и из 10 патронов которые взял на вечерку - 9 крыжней. Бой пулей отличный, метров 70 в кирпич свободно... Колодка ружья вытерта до бела, раковин нет, шата нет, стреляю только своими патронами до 35 грамм. Отказов механики не было. Я считаю отличный бюджетный вариант!82-й год, 16-й калибр. У меня больше 25 лет, минусов не обнаружилось за это время. Заменил ложу- трещина на цевье и табличка дарственная от первого хозяина достались. Мне нравится, попадаю из него
???
Это НЕ нормально. Но хозяин-барин. Думаю, немного критики вы в свой адрес услышите.
okhorly
Слідопит
Мне тоже кажется, что 35 это перебор. Хотя если ружье не жалко, то почему бы и нет?.Точно 35 грам с ИЖ-27 16-го калибра?
okhorly
Слідопит
Аналогично, для мелочи всякой - голубей, куликов и куропаток сыплю 25. Им хватает.
Altay1972
Снайпер
Так я не против, 9-7 по перепелу летом да еще и с рассекателем хватает 28 гр, а зимой по зайцу или весной по гусику хорошо №1 в весе 33-35 гр.
Вот например заводской патрон общим весом 38 гр и самозарядный весом 43 гр (что с ходу попало под руку), и вес ружья от 3300 до 3500, так что для меня нормально, остальных я не агитирую. Сунут же в 12кал и 42 и 50 гр, хотя ничего усиленного там нет просто патронник расточен до 76 мм.
Вот например заводской патрон общим весом 38 гр и самозарядный весом 43 гр (что с ходу попало под руку), и вес ружья от 3300 до 3500, так что для меня нормально, остальных я не агитирую. Сунут же в 12кал и 42 и 50 гр, хотя ничего усиленного там нет просто патронник расточен до 76 мм.
