Колективне тихе полювання!
Після першої вдалої поїздки на тихе полювання, жінка загорілась не на жарт!
І вся неділя пройшла в повторювання однієї фрази… Коли ми поїдемо в ліс?
Сказав на полювання – значить на полювання, а яке воно, тихе чи ні то вже не важливо!
Виїзд заплановано на ранок суботи.
О п‘ятій нуль-нуль я вже був біля машині, а жінка була в повній бойовій готовності, ножі заточені, чай заварений…
Темінь, дорога, очікування…
Дивлюсь на неї і радуюсь, бо такий азарт в мене кожного разу коли виходжу в болото, поле…
Ось вже й на місці, людей, на диво немає! Погано чи добре? Будуть трофеї, чи ні?
Чого гадати!
Вихід і тихенько починаємо розставлятися по «номерах» і починати загонку )))!
Перший трофей у вигляді красеня білого був помічений жінкою і вдало добутий без лишніх дьоргань! Радість та азарт зашкалюють!
Поздоровлення з «полем», по грибу ні-ні, за руль!
Вперед і продовжуємо полювання!
Знову фортить жінці, і знову трофей, помітити було складно! Ретельно ховався, але пильність «полювальниці» була на висоті! )))
Наступний трофей був помічений мною, але вміло підвів жінку і дав змогу їй знову порадіти!
Дивлюсь на неї і сам радію!
А далі пішло і поїхало…!
Замасковані… Скриті… Групові та поодинокі…
Вдача посміхнулася мені, з під одного дерева вдалося знайти оцих красенів!
Зеленушка ховалась занадто гарно, але від досвідчених тихих мисливців їй не сховатись! Доводилось викопувати з під піску!
Розумію, що вже достатньо, але зупинити другу половинку ой як важко!
І навіть страх порсатись з ними всю ніч її не лякають!
Фото на згадку!
Новомодне селфі…
Подякували Хазяїну лісу, і додому…
Адже тепер ці всі трофеї треба переробити, але то вже зовсім інша історія!