У мене був досвід вигодовування зайченяти з його народження, машина збила зайчиху ,коли та мала народжувати. Мій чоловік,ввечері, коли вертався з відрядження, помітив купу шерсті при дорозі і зупинився, один клубочок не рухався і вже примерз до землі, тим клубочком і виявилось ще мокре зайченя, зайяихи там небуло... привіз до дому, і поставив перед фактом, щоб викинути - не було і мови. Спершу, коли намагалась накормити з піпетки(зробила з неї соску і прикріпила до пінецилінової баночки, потім саме хлептало з мисочки) - гарчало, потім привикло і само приходило, ми закривали його в кухні щоб не наступити на нього уночі, воно шкрябало двері і просило їсти, спало в низенькій коробочці-гнізді, ходило на тряпочку, коли вже почало пасти травичку(неохоче) то вирішили випустити, а воно почало бігти за моїми ногами і знову щось тьохнуло всередні...Закінчилась та історія сумно, через різний склад молока його почало проносити, звернулись до "лікарів", а вони, замість того щоб щось порадити, пофотографувались і взяли за це тоді аж 20грн., під час огляду неумілі студенти тримали його за верх, а низ теліпався у повітрі, скоріш за все - прорвали, хто мав кролики - зрозуміє... плакали за ним усі... пізніше один ветеринар сказав - щоб не було проносу треба в аптеці собаче молоко купити воно по сккладу максимально наближене до кролячого... До речі , зайченята бачать уже від самогонародження через дві години, і передні різці теж від народження...