Вибір рушниці початківцем

Optimum

ветеран форуму
надійна команда
надійний помічник

ДСП&ДВП

Новачок
От читаю дану тему і "иже с ними" і не перестаю дивуватися нашим доморощеним "експердам". Міф про обов'язкове роздуття стволів від стрільби крупними номерами дробу або свинцевими кулями -"живєє всєх живих". Славетна сімейка Меркелів на коліні ліпила "люшні", які буквально розвалювалися від пострілу кулею Вільгельма Бреннеке. Та Меркелі знали про мисливську зброю більше ніж усі форумчани разом узяті, погодьтеся з цим. А престиж сімейної фірми та репутацію власного прізвища цінували не менше ніж сімейки Голландів та Пердеїв. То невже вони могли не розуміти усіх можливих негативних наслідків і уперто випускати рушничний непотріб. Чи може все набагато простіше: рушниці дійсно з сильними чоковими звуженнями потрапили в Радянському Союзі у більшості випадків в руки невігласів (порох- мірка з гіркою, і немає різниці, яка партія, або ж пак-сорт; дріб- до верху гільзи; а найкращі пижі- то зі старого валянця). От і рвало стволи Меркелів, Зауерів та Зімсонів від таких "диких" набоїв. А ще- забиті випадково землею стволи на полюванні. Чи багато було в ті часи у мисливців хоча б примітивних аптекарських ваг, чи розповідав хтось комусь про балістику дробового пострілу, про оптимальні номери дробу для конкретного виду полювання (і не було б зараз теми про "пресловуті 0000")??? От від того часу і ростуть чи то ноги, чи то роги у тих "міфів".
П.С. З повагою до всіх учасників форуму, нікого не хотів образити
 

Varjag229

Слідопит
Література була, особливо в 50-ті роки ХХ сторіччя, як по зброї і спорядженню набоїв, так і на рахунок полювання на конкретні види дичини (серія "В помощь начинающему охотнику"), які випускались великими тиражами. Сам колись саме по таких книжках вчився - вміли тоді писати подробно та зрозуміло.
На рахунок невірності стереотипу про "тугі чоки - тільки дрібний шрот" - згоден, як власник ТОЗ-34 (0,9/1,1 мм) та Бюхаг (1,25 або 1,3 мм обидва стволи).
З мого німця з гарною пробивною силою та рівномірним, кучним осипом літає шрот № 7, №6, №5, №3, №2, №0 з обох стволів. Використовую наважки шроту 28-30 г. (виходячи з ваги рушниці 2,98 кг та блоку стволів без цівки 1370 г. Зі старої літератури для пороху "Сокіл" оптимальна вага снаряду 1370 г./48 = 28,5 г).
А ТС правий - Меркель, як і любий німець з тугими чоками - не для новачка. Проте, для грамотного мисливця на голуба-качку, зайця-лисицю - чудова зброя.
П.С. Кулі та картеч і шрот більше "0" не використовую.
 
  • Like
Reactions: pio

pio

Мисливець
https://uoor.com.ua/forum/index.php?threads/Первое-ружье-какое-оно.31234/
тут відписались майже всі. 33 сторінки. насолоджуйся
А нащо створювати додаткову тему, якщо є основна і в ній безліч порад та відгуків. ;):)
Прочитав, майже всю тему, цікаво, відповіді є. Чому створив нову - та тема на восьмій сторінці, зразу не видно її. Правила розділу теж не читав) Погортавши сторінки розділу - тут тем з десять, які можливо би прикріпити? Але, ще раз вибачте)

Література була, особливо в 50-ті роки ... Сам колись саме по таких книжках вчився - вміли тоді писати подробно та зрозуміло.
На рахунок невірності стереотипу про "тугі чоки - тільки дрібний шрот" ...
Я деякий час спеціально звертав на це питання увагу, та відповіді не знайшов. Тут би яке посилання з назвою книги та сторінкою.

Нет, вопрос в другом: чем именно Вас не устроило именно это ружье?
Малость поправлю свой прежний ответ. Есть особенность чоков Меркель и это влияет на вхождение такого ружья в список для рекомендации. Тем, кто понимает о чем речь, им рекомендовать не надо. Тех, кто не понимает - стоит предупредить, рассказать. После трех лет владения таким ружьем, я не могу назвать такую особенность недостатком, как и не могу сказать, что этой особенности нет. Основная причина такого мнения в том, что я все еще не знаю однозначного ответа как работают стволы и чоки.
 

Varjag229

Слідопит
У мого німця в паспорті так само написано, але навпроти відсотки кучності шротом діаметром 3 мм - 68 % "права люфа" та 70 % "ліва люфа" (1958 р. - патрон мабуть безконтейнерний).
На рахунок невірності думки "тугі чоки - дрібний шрот" - це особистий досвід та відстріли по бумазі, снігових стінках та дичині з Бюхага та ТОЗ-34.
П.С. Великими номерами шроту вважаю номера від №3 і більше. Решту "нулів", крупніших за №0, не використовую останніх 15 років. Перші роки експериментував з 2/0 - 4/0. Але коли декілька разів по стоячому лису з 45-55 м. обнесло 4/0 і звір втік підранком або взагалі без влучання - перестав такий шрот використовувати.
 

pio

Мисливець
Штейнгольд "Все об охотничьем ружье"
Цікава книга, дякую. Тезисно, що прочитав:
- на перших 10-ти см ствола тиск підвищується приблизно до 450 кг/см^2, на ~70 сантиметрах (в районі чоків/зрізу) він падає до 50-100
- діаметр ствола збільшується на ~0,2 мм при пострілі
- при використанні спеціальних куль (з поясками) він рекомендує щоб тіло кулі було на 0,5 мм менше чоків, а пояски зітруться
- картеч давить на стінки ствола по всій довжині і тиск значно більший внутрішнього (ефект клину)
 

pio

Мисливець
Я вже було заспокоївся, тепер пару днів перечитую, шукаю наново)

У мого німця в паспорті так само написано, але навпроти відсотки кучності шротом діаметром 3 мм - 68 % "права люфа" та 70 % "ліва люфа" (1958 р. - патрон мабуть безконтейнерний).
З Owner’s Manual: на 35m, не вказано номер шроту
1/1 Full Choke 70 - 75%
1/2 Modified Choke 60 - 65%

Помітив, здається, цікавий момент: там ні слова про кулі чи картеч. Написано застосовувати заводські патрони.
От що цікаво: з патронами повинна бути інструкція (на коробці), мабуть. Там і пропонують дивитись для яких звужень. Я так між рядків прочитав (такий трюк на тему відповідальності).

:)
Для раздутия чоков, зачастую, "крутым" немцам и крупной дроби с картечью хватает!;)
П.С. Поэтому их и не люблю. Неженки.
Извините за наглость, вот только подумал уточнить первоисточник.
(окончательный, фактический, настоящий)
 
Зверху