Во сколько лет впервые присутствовали на охоте ?

Во сколько лет впервые присутствовали на охоте ?

  • 5-7 лет

    Голосів: 96 30,5%
  • 8-9 лет

    Голосів: 43 13,7%
  • 10-12

    Голосів: 67 21,3%
  • 13-17

    Голосів: 44 14,0%
  • На охотах в детском возрасте не присутствовал

    Голосів: 65 20,6%

  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    315

ПэГэСник

Мисливець
Не нужно объяснять. Нужно просто делать. Берешь пакеты, собираешь мусор и увозишь в мусорные баки. Мусора на берегу точно станет меньше хотя бы на то количество пакетов, что сам увезешь. Может и другой кто так будет делать.
На первых охотах и рыбалках был с отцом лет с 4-5 с детсадовского возраста. Отца уже нет 6 лет... Остались теплые воспоминания и огромная благодарность перед батей за тот мир и правильный путь по жизни.
Так и делаем, что не можем забрать, сжигаем.
 

охотник70

Мисливець
Все життя буду вдячний батькові що він ще з дитинства привив мені любов до природи і полювання.Десь років з 6-7 почав брати з собою на полювання на припутня,потім на качку. трошки пізніше років з десяти на пушного.Багато друзів мисливці,куми.Вихід на полювання і спілкування з однодумцями завжди добавляло життєвої енергії і позитиву ,зібратись думками.Охота для мене більше чим хоббі,це частина життя.
 

Небраконьер

Moderator
Команда форуму

Вкладення

кей

Мисливець
Дід на полювання брав років з 6.
На відкриття полювання на качку взяв пізніше.
Мабуть ніколи незабуду. Мисливці іхали на підводах. З дому брали різні припаси, але води небрали - тільки алюмініеві бідони. Води набрали прямо з річки. Коли приїхали на луг, розбили табір: велика палатка ( мабуть армійська), менших декілька, столи, навіс. Потім витягли великий невід, затягли озеро. Скільки риби я в житті ніколи небачив. Взяли скільки потрібно, а остачу нам сказали : " В воду".
В ті часи Дніпро розливалось, заливало луг і в озерах оставалось багато риби. Ніхто нею не торгував, тому ловили тільки для себе.
Варили юшку з риби в великому котлі. Вечером почалось полювання. Перші качки в котел. Вечером розстелили клійонку ( таку як раніше столи застилали) і всі сіли за один стіл, виложили все що в кого було ну і звичайно варену рибу, юшку з качок .
Нас ( хлопчаків) було декілька. Слухали розповіді дідів, старших дядьків. В більшості були ще трофейні рушниці, багато стріляли димним порохом. П"яних не було. Керував всім бригадир ( мій дід). Зранку полювання, сніданок. Нам дали вистрілить по мішенях і в обід додому. Додому везли по парі утят. Коли ми запитували, чого так мало ( норма ж 5), нам жорстко відповіли " В вас що їсти дома нема чого". Качки на лузі було дуже багато.
На відкриття собак не брали, хоч в багатьох були. Спанієлі та безпородні, але працювали всі.
Вже після армії став мисливцем ( вступив в УООР), дід подарував ІЖ-17 16 кал та 10 латунних гільз. Пізніше діди надавали скільки, що довго потім полював. Дуже жалію, що незбереглось фото з того полювання. Фотографував чийсь син ( я не знаю), але фото в діда було, а потім десь зникло. Цікавий момент: з тих хлопчаків, тільки ми з братом стали мисливцями.
 
Останнє редагування модератором:

NORD_10

ветеран форуму
надійна команда
на полювання почав брати тато в років 2 - раніш, ніж почав ходити, брав на плечі та ніс за село - там полювали горлиць, потім на веліку їздили за вяхерями, потім вже ходове полювання з років 10. на відкриття не брав - дорослі дядьки, трошки ругаються, трошки випивають, полювання там мало.власну рушницю отримав у 16 років - за вступ до ВУЗу, зареєстрували на тата.

P.S. Мій батько на полюванні на фазана, 2016 рік

IMG_20161016_092258.jpg
 
Останнє редагування модератором:

Небраконьер

Moderator
Команда форуму
полювання там мало.власну рушницю отримав у 16 років - за вступ до ВУЗу, зареєстрували на тата
Мені виповнилося 21, тато подарував мені свого ТОЗа - 63, з яким він все життя прополював, і сказав - "буде син(для мого батька внук) йому подаруєш". І зараз з тією рушницею полюю, одного разу хотів дерево поміняти, а потім передумав, все таки воно батькове. Вже скільки зброї було, а ця рушничка не змінна.
 

baz

Мисливець
у меня в родне охотников, на моей памяти не было, первый раз на охоту попал случайно, еще студентом, подрабатывал я тогда альпинистом на монтажах, пригласил начальник (заядлый охотник и отчаяный по жизни мужик) водки попить на природе, типа открытие на утку - ты ж просился, ну, а что поехали ... а там, все как всегда - большинство нашей компании, горе охотников, со старта мероприятия и 2 дня подряд приходили в сознание чтобы накатить стакан и уйти в астрал, мне же дали какую то старую двустволку, на пальцах пояснили ТБ и пр... все пошли, 2 дня с начем просидел в болоте, не вытянешь,...меня поперло.
потом было не до того молодая семья, поиски себя в жизни, вечное безденежье, кризисы, появились дети, ...только через 5 лет в 2013м купил ружье было мне 32...

часто говорят и поныне коллеги, что поздно начал, те кто ходил с детства тем проще, взрослого сформировавшегося дядьку, со своими стереотипами и привычками, зачастую простым истинам, научить трудно..до сих пор например не могу вытропить зайца так как кум, или по следам и какашкам, понять куда и когда потопал кабан, но я не расстраиваюсь, просто получаю удовольствие)
 
Тоже поставил голос 5-7 лет. Ночь не спал чтобы отец не ушёл без меня на охоту, а если все же спал , то он будил:D и спрашивал пойду или нет. Помню выйдут мужики на охоту по пуху и я с отцом. Пройду немного и говорю что устал. Отцу приходилось возвращаться домой со мной. Потом бежал догонять охотников или просто сам уже куда-то шел по другому маршруту. И так было много раз и отец никогда мне не отказал пойти на охоту с ним. И другие не говорили что мешаю и т.д. А если по каким-то причинам не шел с ними , то спрашивали где самый главный охотник:D. Теперь эти мужики и отец( дай бог им здоровья и долгих лет жизни) всегда желанные гости возле костра и на охоте. И очень печально слышать что по состоянию здоровья некоторые уже не могут выйти, а кого-то и вовсе нет:(. А первое ружье отец дал лет в 12 ИЖ-17 16к.
 
Останнє редагування:

Небраконьер

Moderator
Команда форуму

marek777

Слідопит
Як став мисливцем до сих пір не знаю! Всі родичі дещо дивуються. Ні діди (про прадідів нічого не знаю) ні батько мисливцями не були, хоч рушниця в батька була. Ріс біля лісу і боліт. А "зачепила" напевно відстріляні папкова гільза, яка потрапила в руки після салютів на 9 Травня біля братських могил. Ще тоді запах згорівшого пороху проник в мозок, а останній почав думать - ну як той капсуль звідти виколупать!?
Щоправда й на полювання я попадав з батьком до різних колективів так сказать "по долгу служби". Ну а там, звичайно, дядьки давали і потримати зброю і навіть вистрілити. От з цього все і почалось....
 

Зверобой 60

Мисливець
Охотником не становяться а им рождаються. Есть определенные гены которые в каком то возврасте срабатывают и ничего с этим не поделаешь-хочу познавать природу,читать следы зверей и птиц и в итоге хочу добыть трофей.Это что называеться в крови.И что заметил как правило сильно пробивает если дед был охотником.Мой дед Царствие Ему Небесное который пал на Ленинградском фронте был знатным охотником и лучшим волчатником Вологодской губернии.
 

Влад

Слідопит
Первий раз,в 8 лет, на откритие охоти взял меня мой дед и первий раз я вистрелил с ружья -ТОЗ БМ ,и после єтого я заразился охотой до безумия.Єто ружье и сейчас у меня ,как память ,только дерево переделал.Син у меня начал уже в 3 года подавать мне гильзи и вставлять капсюля в станок ,когда я заряжаю патрони.И в 4 года освоил горн,жаль видео нельзя вставить.
20191103_121211.jpg
 

beton2464

Мисливець
Скільки себе пам"ятаю подобалась зброя.Батько мисливцем не був, зато дід працював лісничим і був заядлим мисливцем,але живим я його не застав,хоча, напевно трохи генів мені від нього попало. В 1972 році мені було 8, мама принесла каталог ГЛАВКООПКУЛЬТОРГА вона собі замовляла по пошті товари (духовку м"ясорубку і т д) І в тому каталозі була мисливська зброя фото і технічні характеристики.Пам"ятаю дослівно і зараз ИЖ-18-22руб 50 коп, ИЖ-58,-60 крб, ИЖ -26 - 100 крб. ИЖ-12,-120 крб, ТОЗ- 63 -55крб, ТОЗ-63 Улучшене -75 крб, ТОЗ-66- 61 крб З тих пір я відчув магніт мисливськоі зброі,хоча фото були чорнобілі ,більше остальних сподобалось ИЖ- 26.Просив батька візьми рушницю, але,все марно.Після служби в арміі взявся за справу сам Ще в арміі мені виписпли мисливський військовий квиток (так як я залишився на контракті ще на два роки) .Одружившись мені повезло,мій тесть був заядлим мисливцем.Цілий рік чекав дозвіл на покупку зброі "бланки були в дефіциті" Незабуду як я в тайні від нього зібрав його ТОЗ 34 "без флажка" і не міг розібрати ,але він мене не дуже сварив.Невдовзі я купив нове ИЖ-43М 1987 рік 190 крб,на той час я про нього ще не чув. На першомуж полюванні на пернатих взяв крижня.Так почалася моя кар"єра мисливця в 23 роки.А якби дід прожив довше булоб зовсім по іншому.

P.S. На фото я - молодий мисливець в чорній фуфайці . Мій тесть Василь Дмитрович. Коля-брат жінки і Пальма (лайка) і гуска. На жаль тестя і брата жінки вже немає з нами, але я з вдячністю згадую ті часи...

IMG_20200911_084913.jpg
 
Останнє редагування модератором:

яяя

Мисливець
В 3 роки вже потрапив в історію на полюванні, мабуть на полюванні був щє раніше. Взагалі то до 6 років я ріс в мисливському господарстві і дуже не полюбляв його альтернативу - садочок.
 

Trigal

Снайпер
Насколько помню, впервые попал на охоту в 7 лет. С тех пор на охоте постоянно, уже 42-й сезон. За исключением двух лет службы в армии.
В 11 лет мне доверили машину - заезжал на перед, ждал бригаду. В 14 лет стал членом юношеской секции УООР, получил билет. Стал ходить с ружьём под присмотром отца (одно ружьё на двоих). Ну а в 17 (год дописали))) стал полноправным членом бригады.
Как сказалось на жизни? Да сильно сказалось. Я просто бредил охотой. Перечитывал от корки до корки журналы «Охота и охотничье хозяйство», которые отец выписывал, да и вообще всю литературу, которая хоть как-то связана с охотой, природой, оружием. И научную, и художественную. Целая библиотека собралась.
Вылилось это всё в то, что я надумал поступать в Иркутский институт лесного хозяйства. Даже запрос отправил. Когда пришел ответ - письмо увидели родители и взялись за голову)))
Правда ответ был отрицательным. Зам.ректора ответил, что они принимают документы только у абитуриентов из их региона, т.к. им нужны специалисты, которые останутся работать в их краях. А парень из Одессы вряд ли уедет жить в тайгу. Это ж ещё СССР был в те времена...
Потом искал лесхоз в Киеве, ну а потом подумал крепко, вернулся на землю и поступил в мед.институт.
Теперь доктор. Но та, детская страсть по охоте, природе - так и осталась на всю жизнь. И сейчас, когда полтинник на носу - становится только сильнее.
 

яяя

Мисливець
В 4 роки заганяв жигулі в просіку, бо пьяні мисливці весь час її проїжджали, правда сидів у батька на руках:)
Батько не любив керувати авто, поважав лише мотоцикли і танки:)
 

Volanat

Мисливець
Интересные у всех истории и, что особенно интересно у всех +/- похожие, из нескольких можно легко собрать свою собственную.
Что помню и знаю на сегодняшний день, в охоту мою семью привел дед, дома есть его билет выписанный в 1958 году, охотниками стали его сын, зять (мой Батя) и брат зятя. Я впервые побывал на охоте очень мелким, точно не помню, но пяти мне еще не было (сестра еще не родилась) с 8лет не пропускал ни одного отцовского выхода, в любую погоду, иногда сцепив зубы в мороз против ветра, но жаловаться было нельзя. Впервые выстрелил из ружья в 8 лет (зимой, а весной стукнуло 9). В декабре 89 Дед подарил мне БМку, а весной его не стало.
Юношеский билет мне справить, как то не вышло, к студенчеству ходить без доков мне стало неудобно, да и закрутилось, учеба - армия - женитьба - дом - стройка, вырываться получалось редко да и без ружья в сознательном возрасте не серьезно, доков еще не было.
Поставить все в русло решил уже в 2009 (в 33 года), наверное кровь - не вода, свое заберет. До этого был больной, а после - так совсем заболел (головой).
Охотничий стаж у меня долгий, но с перерывом получился.
Та БМ ка есть и сейчас, с ней дядька охотится, так получилось , что он поставил ее на себя в период моего перерыва, дедов "зимсон" у меня.
В памяти много интересных моментов охот с самого детства (перерыва как будто и не существовало).
Как-то еще пацаном с нагрузкой в виде зачехленного ружжа за спиной зайке на хвост в лежке наступил, хоть грудкой бей забрал бы
Как-то еще с дедом: "Деда - заяц", дед ко мне повернулся, а зайка за его спиной шмыганул.
Уже со своей рогаткой первый выход, курки не взвел, отошли 50м от машины из под меня зайка встал и деру, я стрелять, а оно нифига, пока сообразил что делать зайка свалил.
 

Admin

Administrator
Команда форуму
Парни!
Читаю ваши истории - в охоту привёл дед, отец.....
А остались фото ваших дедов , отцов, старших братьев на охоте ? Или ваши с детства фото на охоте...

Пошурудите фотоальбомы , скиньте пожалуйста в эту тему - я подредактирую и эти фото вставлю под вашим описанием
 
Зверху