Охотником не становяться а им рождаються.
Хтось становиться, хтось закидає на певному етапі, але, мабуть ПОТЕНЦІЙНО багато з нас народжується мисливцями(добитчиками-рос.слово, не знаю як точно українською). Дуже глибоко інстинкт(вроджена форма поведінки) добувальника?(якщо це правильне українське слово) дрімає в нас десь дуже глибоко. Чому так? Дозвольте розповісти свою історію.
Формально(квиток, дозвіл на зброю) прийшов до цього аж в 42! роки
і то ще в повній мірі не дійшов
в силу певних об‘єктивних причин. Був присутній на полюваннях аж 2 рази за 2 роки
на теренах Неньки. В чужинських краях, де знаходжусь зараз, наші доки не конають, а з їхніми багато мороки.
Ні прадіди, ні діди, ні батько не були мисливцями. Зате бджіл тримали і прадід Федір(по батьковій лінії) і мамин тато і папка все своє життя з 19 років. Тут як кажуть сам Бог, «близькі» гени, і ще один дуже сильний стимул веліли.
Який же стимул спонукав до полювання? Папка пішов в інший світ дуже рано. За батьковою спиною, розумом, теплом завжди було спокійніше і затишніше. Спіть спокійно Па, Царство Небесне Вашій Душі.
Щоб вижить далі треба ворушиться інтенсивніше, думать самому як і чим виорать і обробить городи, як правильно скласти гнізда бджіл на зиму, як...
Час летить швидко. З горем пополам адаптуєшся до нових умов та викликів. Один раз береш вело і їдеш за село глянуть на соняшник, чи почина цвісти, чи сідає бджола на нього, знайти місце для кочівлі(підвезення бджіл поближче до медоносу). Дорогу перерізає яр(великий, в непогані колгоспні часи був перегороджений дамбою, був великий ставок. На жаль усе залишилось в минулому:дамбу промила вода, плити порозтягували. Залишився маленький потічок(річечка, яку можна переплигнуть). Думаю перетягну велосипед навпростець, через яр та потічок. Але яр заріс. Зайшов у такі непролазні хащі, а в багнюці...-лежбище кабанів, свіжо порите. Кабанів, звичайно, немає. Спочатку страх, а потім думка:оце б хоч одного
бо вже своїх давно не тримаємо. Це був початок відліку...
Далі панщина. Мій пан мисливець-мечтун:вполював одну утку-віддав нам, його дружина Гейша(кличка) розмахуючи руками на відріз відмовляється патрать дичину та чистить рибу. Пара встрілених голубів (за сезон))валяється на кришах(у них на своїй територї ферми можна стрілять), заржавіла машинка для метання тарілок на «якорі» років зо три, мабуть і рушниця в іржі
Такі ми мисливці