В продовження теми про заводчиків,(...нехай вибачать мене модератори за флуд)
хотілося б розповісти досить повчальну, думаю для багатьох історію яка трапилась зі мною декілька років тому:
На третьому полі життя,завезений мною з росії вижлець ЕГ,після довгих вагань, нарешті вирішив змінити господяря.
За символічну плату,поїхав в сусідній район, ганяти лисів на кукурудзяному полі.
Постало питання в заміні. Зв"язався по можливості з гончатниками(а їх справжніх, не так і багато залишилось),дізнався координати людини,в якої на той момент був мет.
Поспілкувались по тел.Виявляється, господар залишив весь мет. до віку восьми місяців,так як мав намір залишити з нього собі вижловку.
.....Пару сотень кілометрів,та ми на місці.Господар зустрів,пригостив кавою,в короткій розмові (прощупав) дізнався на скільки розуміємось в породі.
Далі,його словесний аналіз роботи батьків щенят,всі їх кращі та гірші сторони.
За його ініціативою,приїздим з вижлицем та вижловкою в угіддя.Пускаємо в полаз.За хвилин десять, собаки піднімають лиса.Слухаємо гін,очінюємо гучність голосів собак. Лиса перебачили два рази,звір понорився,собаки повернулися за сигналом горну до господаря.
Переїхали в іншу ділянку лісу.
Напускаємо собак,вони піднімають кіз.Кози проходять в ста метрах від нас,господар за сигналом горну знімає собак з гону.
Їдемо на огляд щенят.Три вижловочки,та вижлець.Щенята гарно вгодовані (раціон- гов"ядина + вітаміни).Роздача харчів,тільки після сигналу горна.Переконуємось,що песики апетит мають гарний
.
Щенят відпускають на вигул,власник сідає в машину та їде по своїх справах, залишає нас на подвір"ї для самостійного вибору.
Обходили навколо,перещупали,перемацали- ВИЗНАЧИЛИСЬ
.
Телефоний дзвінок господареві....., так разом запланованою для покупки вижловочкою ,з нами в машині додому повертається щей вижлець.
Далі,клопітка праця по нагонці,виправлення сколів.....та це, вже інша історія.
Низький уклін ,таким заводчикам!
п.с Були ще інші історії,з пропорційно-протилежним фіналом,та нехай вони залишиться на совісті тих "заводчиків".