У цей період на Україні поміщики, купці і інша знать, іменуючи себе вiльними мисливцями, винищували для своєї наживи усе живе. Важко було що-небудь зробити для збереження птахів і звірів у той час справжнім мисливцям. Вiльні мисливці, з них більшість дрібні промисловці, що жили постачанням вбитої дичини на ринок м. Києва, знедоліли його околиці і змусили місцевих інтелігентів мисливців-любителів подумати про організацію спiлки в цілях охорони дичини.
Організатором гуртка полювальникiв був домовласник і заводчик, киянин Кобец Е.К. На початку 1886 року гурткiвцi клопотали перед царем про відкриття в м. Києві спiлки мисливців. І лише 5 вересня 1886 року було надано дозвіл на відкриття "Відділу Київської Імператорської спiлки правильного полювання". Так вперше на Україні з дозволу царського Указу в 1886 році було організовано спілку мисливців.
Так ведь не было тогда всего этого и все равно было плохо...
Я верю в порядочных людей, не зависимо от уровня благосотояния, богат ты или беден. Но теоретически "богатый" может "наестся", а "бедный" в силу своего положения "не наестся" никогда, так как он беден. Последнее предложение - это про нехороших людей в принципе. Т.е как бы у "богатого быдла" есть хоть какой-то шанс стать "порядочным" или хотя бы сделать видимость, у "бедного быдла" шанса нет и не будет пока он беден с его стремлением стать "богатым быдлом". Вот такое мое видение...