Такі ножі, як тепер пишуть "номєрниє", продавалися в охотмагах всім бажаючим. А сама процедура "рєєстрации номєрного ножа" зводилася до того, що тьотка за прилавком вписувала цей ножик на останній сторінці мисливського білета. Доречі, туди ж та тьотка вписувала і ті дві банки пороху "Сокіл", які можна було офіційно купити в одні руки один раз в рік. Так що порох "Сокіл" тоді тоже був "номєрний" і тоже реєструвався в білеті. Ніж записувався не в ДОЗВІЛ на зброю, а в мисливський квиток.
По ножу. Ціна діло власника, але по якості нічого особливого. Є такий. Пам'ять від батька. Добре точиться, також добре і тупиться. Якщо міряти в якихось умовних одиницях, то я б назвав якість такого ножа "два зайці". Рівно настільки хватає, далі треба підводити.
[/QUO
Точно,так и было...году 1974(3)..я покупал охотничий нож,тот,что с топориком,сменным,в кож.чехле комплект был.С номером,на лезвии и на топоре. Записали в охот билет.Дело было в Днепре,был там магазин рядом с к-ми" Родина" и Панорама" кто в курсе,конечно...мало таковых осталось. По цене ~500гр.