Старые патроны. Ностальгия.

huntmaster

Слідопит
В якомусь журналі колись бачив статтю про такі лапки-тримачі. Там ще було показано, як зробити приспособу з плоскогубців для виготовлення тих лапок.
 

север

ветеран форуму
надійна команда
Доброго!Такий чином запаковку лутунки вперше бачу!Це ще потрібно додуматися!:rolleyes:
Не зовсім по темі обговорення, бо тут розглядаються патрони виключно заводського спорядження, а не саморобні, для яких є окрема тема.
Але раз підняли вже питання, то скажу, що я сам особисто закріплював в 90-ті, таким чином, дробову прокладку у латунних гільзях. Для цього використовував спеціальну приспособу, яка являє собою досить непросту конструкцію, набагато складнішу за плоскогубці. Відверто говорячи, маю великі сумніви, що плоскогубці так легко прокусять досить таки товсту латунь. В моїй приспособі ( просічці) для цього використовується ударник-зуб, з якогось тугоплавкого і твердого металу. Відверто говорячи, подібних приспособ більше ніде і ні в кого не зустрічав.
Досить розумно. Правда чи надовго?
На декілька пострілів, максимум.
Рано или поздно эти усики обломаются. Это все из разряда когда собаке делать нечего...
Дійсно, вони обламуються. Але нескладно було пробити наступні поряд. Фінал такому методу кріплення приходив, коли на гільзі, буквально, "живого місця" не залишалось. ІМХО, це метод досить надійний, але недовговічний. Із мінусів ще те, що доводилось підганяти висоту комплектуючих під ці лапки, інакше не можна було закріпити шріт.
 

okhorly

Слідопит
Не зовсім по темі обговорення, бо тут розглядаються патрони виключно заводського спорядження, а не саморобні, для яких є окрема тема.
Але раз підняли вже питання, то скажу, що я сам особисто закріплював в 90-ті, таким чином, дробову прокладку у латунних гільзях. Для цього використовував спеціальну приспособу, яка являє собою досить непросту конструкцію, набагато складнішу за плоскогубці. Відверто говорячи, маю великі сумніви, що плоскогубці так легко прокусять досить таки товсту латунь. В моїй приспособі ( просічці) для цього використовується ударник-зуб, з якогось тугоплавкого і твердого металу. Відверто говорячи, подібних приспособ більше ніде і ні в кого не зустрічав.

На декілька пострілів, максимум.

Дійсно, вони обламуються. Але нескладно було пробити наступні поряд. Фінал такому методу кріплення приходив, коли на гільзі, буквально, "живого місця" не залишалось. ІМХО, це метод досить надійний, але недовговічний. Із мінусів ще те, що доводилось підганяти висоту комплектуючих під ці лапки, інакше не можна було закріпити шріт.
А плюси були? Я воском заливав - швидко, надiйно, просто.
 

север

ветеран форуму
надійна команда
А плюси були? Я воском заливав - швидко, надiйно, просто.
Я перепробував все: від просічки вищезазначеної і парафіну, воску, лаку, каніфолі і аж до сірників та капронових ниток. Все дуже умовно і ненадійно. Дехто ще й пластиліном умудрявся кріпити, сам бачив. В 90-х зявились перші розпираючі пластикові прокладки-заглушки і все пішло на лад: дешево, сердито і достатньо надійно, при правильно підібраних прокладках, в т.ч. і вищезазначеній продукції "Новатора". А приспособа для просічки лапок десь припадає пилом в загашниках. На сьогодні вона цікава хіба, що справжнім колекціонерам всього незвичайного, повязаного з захоплюючим процесом спорядження патронів. Бо це вже історія! Чи...ностальгія?
Патрон не мого спорядження, просто тримаю в колекції як ілюстрацію. Дістався при обміні. Але в старі часи багато хто так фіксував шріт в латуні.
1744044569290_compress1.jpg
 
Останнє редагування:

Аникей

Мисливець
Я перепробував все: від просічки вищезазначеної і парафіну, воску, лаку, каніфолі і аж до сірників та капронових ниток. Все дуже умовно і ненадійно. Дехто ще й пластиліном умудрявся кріпити, сам бачив. В 90-х зявились перші розпираючі пластикові прокладки-заглушки і все пішло на лад: дешево, сердито і достатньо надійно, при правильно підібраних прокладках, в т.ч. і вищезазначеній продукції "Новатора". А приспособа для просічки лапок десь припадає пилом в загашниках. На сьогодні вона цікава хіба, що справжнім колекціонерам всього незвичайного, повязаного з захоплюючим процесом спорядження патронів. Бо це вже історія! Чи...ностальгія?
Патрон не мого спорядження, просто тримаю в колекції як ілюстрацію. Дістався при обміні. Але в старі часи багато хто так фіксував шріт в латуні.
Переглянути вкладення 930313
Також маю п'ять таких гільз 12 калібру з отворами для сірників. Дістались від знайомого а йому із придбаною рушницею. Споряджати вниз і кріпити пиж сірником я непробував.
 

Аникей

Мисливець
Доброго!Такий чином запаковку лутунки вперше бачу!Це ще потрібно додуматися!:rolleyes:
Якщо непомиляюсь то про приспомобу для вирізання тих лапок на гільзі і про сам спосіб кріплення таким чином дробової прокладки описувались у журналі " охота и лхотничье хозчйство"
 

север

ветеран форуму
надійна команда
Якщо непомиляюсь то про приспомобу для вирізання тих лапок на гільзі і про сам спосіб кріплення таким чином дробової прокладки описувались у журналі " охота и лхотничье хозчйство"
Не помиляєтесь. Бо на той час випускався лише один мисливський журнал, з 1955 року.
 

Небраконьер

Moderator
Команда форуму

kostik911

ветеран форуму
надійна команда
C I L Canadian Industries Limited випускала папкові гільзи під цією абревіатурою після війни і включно до року 1976. Точного маркування з датами на набоях не було,тож вік можна опреділити лише умовно
Під час 2і світової війни,компанія маркувала свої набої абревіатурою D I L Defence Industries Limited
Набій .410 калібру відстріляно мною минулого року(2024) по лісовому рябчику,без осічки і з позитивним результатом.Як бачите,навіть після 50 років,якісно споряджені набої можна використовувати для стрільби,за умови правильного зберігання
Конкретно цей набій,закатано і проваксовано,для кращого зберігання і унеможливлення потрапляння вологи всередину
При нагоді,сфотографую цілий набій,яких ще є пару штук у сейфі
 

ij27

Мисливець
Добрый день,, А разве в 2024 году у нас в Украине была разрешена охота!,,В каком регионе?? Нм рябчика,
 
Зверху