Фото " Природа " (+конкурс )

Ведьмачок

Новачок
Весной к петушку можно подобраться на расстояние "фотовыстрела" даже без длиннофокусной оптики! Фото старое, примерно 2013 год. Раньше увлекался фотоохотой немножко, поищу что осталось, загружу сюда. Или может есть специальная тема про фотоохоту на форуме, а то я не нашёл?
File 01240.jpg
 

Ведьмачок

Новачок
Отож, продовжу свою розповідь! Колись-колись, коли ще в нашій школі були вікна з фіолетовими рамами))) Я купив свій перший дзеркальний фотоапарат Nikon D3100. До того в мене була мильниця, але знаєте, така непогана мильниця, якою можна було фотографувати і люди не відчували різниці між професійним фото і тим милом.
З новим фотоапаратом приходить і нове натхнення. Коли береш до рук нову річ, хочеться фотографувати все навколо. Але як кожен фотограф я зробив перший кадр кришечки від об"єктиву))) А далі пішло важче, бо дзеркальні фотокамери то така особлива річ. Де треба не тільки вміти фотографувати, але й мати різні об"єктиви... На відміну від мильниць, він дуже приближений до старих апаратів з плівкою. Тому що навіть вдалий кадр, треба проявляти. Раніше то було в темній кімнаті з червоним фонарем, а зараз її змінив компьютер. Але скажу вам по секрету, процесс так само важкий і затяжний, по суті змінилися тільки інструменти а об"єм роботи не зменшився. Ну то таке... Так от з новим Ніконом мені фотографувалося як з кулемета) І полюбляв я з тим кулеметом виходити на річку Ревун яка знаходиться прямо скраю нашої Червоногригорівки! Обійти річку через дамбу, а потім по розливу через лиман і додому, то неабияка радість) Декілька кілометрів по росі, болоту та реп"яхам. Періодично перестрибуючи вужів (в залежності від пори року). Цікавили мене на Ревуні птахи, це були і чаплі і фазани, і різного виду качки-крячки. До того як я втратив основний свій фотоархів з залізним хламом своїм стареньким жорстким диском) Цього добра було вагон і маленька тачечка. Дещо вдалося зберегти. Це одна із старих фотографій, де я ще не вмів толком фотографувати. Качка, здається лиска. Таких лисок в нас багато, вони часто розсікають поверхню біжучи по воді, в сезон повний любові один до одного))) Ось таку картину я побачив проходячи берегом Ревуна. Це була якась мить. і якась невідома сила миттєво дозволила мені вихватити фотоапарат з сумки і зробити один єдиний кадр! І він зразу був влучним, без настройки, без прицілювання, без очікування... Таке буває у фотографів! Зробити кадр в такому шаленому русі можливо професійною камерою, телефоном ніяк, буде розмито. Для цього існують програми які дозволяють робити в ручну коротку витримку, або переключити камеру в спорт режим, пріоритет витримки. Як правило той режим позначається літерою "S". Для сучасного андроїда, таких програм багато можна знайти в мережі. Одною з них я також користуюся, вона називається Camera FV-5. За допомогою неї, можливо настроювати смартфон майже як професійну дзеркальну фотокамеру! Як добре, що є старі фотографії, для мене то спогади і така собі машина часу, через яку на хвилинку переміщуєшся в ті часи спокійні, коли ти не думав про політику-релігію та війну, коли продавці не знали чим дати здачу якщо вивели з оббігу 5 копійок а товар заважив на 95 копійок))) Ну на сьогодні пора вже закінчувати, хотів ще зробити оголошення: Поважна качка лиска! Я то сфотографував тебе, але не буду ганятися за тобою щоб віддати знімок)
File 15353.jpg
 

Dedushka

Снайпер
Отож, продовжу свою розповідь! Колись-колись, коли ще в нашій школі були вікна з фіолетовими рамами))) Я купив свій перший дзеркальний фотоапарат Nikon D3100. До того в мене була мильниця, але знаєте, така непогана мильниця, якою можна було фотографувати і люди не відчували різниці між професійним фото і тим милом.
З новим фотоапаратом приходить і нове натхнення. Коли береш до рук нову річ, хочеться фотографувати все навколо. Але як кожен фотограф я зробив перший кадр кришечки від об"єктиву))) А далі пішло важче, бо дзеркальні фотокамери то така особлива річ. Де треба не тільки вміти фотографувати, але й мати різні об"єктиви... На відміну від мильниць, він дуже приближений до старих апаратів з плівкою. Тому що навіть вдалий кадр, треба проявляти. Раніше то було в темній кімнаті з червоним фонарем, а зараз її змінив компьютер. Але скажу вам по секрету, процесс так само важкий і затяжний, по суті змінилися тільки інструменти а об"єм роботи не зменшився. Ну то таке... Так от з новим Ніконом мені фотографувалося як з кулемета) І полюбляв я з тим кулеметом виходити на річку Ревун яка знаходиться прямо скраю нашої Червоногригорівки! Обійти річку через дамбу, а потім по розливу через лиман і додому, то неабияка радість) Декілька кілометрів по росі, болоту та реп"яхам. Періодично перестрибуючи вужів (в залежності від пори року). Цікавили мене на Ревуні птахи, це були і чаплі і фазани, і різного виду качки-крячки. До того як я втратив основний свій фотоархів з залізним хламом своїм стареньким жорстким диском) Цього добра було вагон і маленька тачечка. Дещо вдалося зберегти. Це одна із старих фотографій, де я ще не вмів толком фотографувати. Качка, здається лиска. Таких лисок в нас багато, вони часто розсікають поверхню біжучи по воді, в сезон повний любові один до одного))) Ось таку картину я побачив проходячи берегом Ревуна. Це була якась мить. і якась невідома сила миттєво дозволила мені вихватити фотоапарат з сумки і зробити один єдиний кадр! І він зразу був влучним, без настройки, без прицілювання, без очікування... Таке буває у фотографів! Зробити кадр в такому шаленому русі можливо професійною камерою, телефоном ніяк, буде розмито. Для цього існують програми які дозволяють робити в ручну коротку витримку, або переключити камеру в спорт режим, пріоритет витримки. Як правило той режим позначається літерою "S". Для сучасного андроїда, таких програм багато можна знайти в мережі. Одною з них я також користуюся, вона називається Camera FV-5. За допомогою неї, можливо настроювати смартфон майже як професійну дзеркальну фотокамеру! Як добре, що є старі фотографії, для мене то спогади і така собі машина часу, через яку на хвилинку переміщуєшся в ті часи спокійні, коли ти не думав про політику-релігію та війну, коли продавці не знали чим дати здачу якщо вивели з оббігу 5 копійок а товар заважив на 95 копійок))) Ну на сьогодні пора вже закінчувати, хотів ще зробити оголошення: Поважна качка лиска! Я то сфотографував тебе, але не буду ганятися за тобою щоб віддати знімок)
Переглянути вкладення 749993
КЛАСС!!!! СУПЕР КЛАСС!!! ;)
 

Ярослав Чечен

Слідопит
Отож, продовжу свою розповідь! Колись-колись, коли ще в нашій школі були вікна з фіолетовими рамами))) Я купив свій перший дзеркальний фотоапарат Nikon D3100. До того в мене була мильниця, але знаєте, така непогана мильниця, якою можна було фотографувати і люди не відчували різниці між професійним фото і тим милом.
З новим фотоапаратом приходить і нове натхнення. Коли береш до рук нову річ, хочеться фотографувати все навколо. Але як кожен фотограф я зробив перший кадр кришечки від об"єктиву))) А далі пішло важче, бо дзеркальні фотокамери то така особлива річ. Де треба не тільки вміти фотографувати, але й мати різні об"єктиви... На відміну від мильниць, він дуже приближений до старих апаратів з плівкою. Тому що навіть вдалий кадр, треба проявляти. Раніше то було в темній кімнаті з червоним фонарем, а зараз її змінив компьютер. Але скажу вам по секрету, процесс так само важкий і затяжний, по суті змінилися тільки інструменти а об"єм роботи не зменшився. Ну то таке... Так от з новим Ніконом мені фотографувалося як з кулемета) І полюбляв я з тим кулеметом виходити на річку Ревун яка знаходиться прямо скраю нашої Червоногригорівки! Обійти річку через дамбу, а потім по розливу через лиман і додому, то неабияка радість) Декілька кілометрів по росі, болоту та реп"яхам. Періодично перестрибуючи вужів (в залежності від пори року). Цікавили мене на Ревуні птахи, це були і чаплі і фазани, і різного виду качки-крячки. До того як я втратив основний свій фотоархів з залізним хламом своїм стареньким жорстким диском) Цього добра було вагон і маленька тачечка. Дещо вдалося зберегти. Це одна із старих фотографій, де я ще не вмів толком фотографувати. Качка, здається лиска. Таких лисок в нас багато, вони часто розсікають поверхню біжучи по воді, в сезон повний любові один до одного))) Ось таку картину я побачив проходячи берегом Ревуна. Це була якась мить. і якась невідома сила миттєво дозволила мені вихватити фотоапарат з сумки і зробити один єдиний кадр! І він зразу був влучним, без настройки, без прицілювання, без очікування... Таке буває у фотографів! Зробити кадр в такому шаленому русі можливо професійною камерою, телефоном ніяк, буде розмито. Для цього існують програми які дозволяють робити в ручну коротку витримку, або переключити камеру в спорт режим, пріоритет витримки. Як правило той режим позначається літерою "S". Для сучасного андроїда, таких програм багато можна знайти в мережі. Одною з них я також користуюся, вона називається Camera FV-5. За допомогою неї, можливо настроювати смартфон майже як професійну дзеркальну фотокамеру! Як добре, що є старі фотографії, для мене то спогади і така собі машина часу, через яку на хвилинку переміщуєшся в ті часи спокійні, коли ти не думав про політику-релігію та війну, коли продавці не знали чим дати здачу якщо вивели з оббігу 5 копійок а товар заважив на 95 копійок))) Ну на сьогодні пора вже закінчувати, хотів ще зробити оголошення: Поважна качка лиска! Я то сфотографував тебе, але не буду ганятися за тобою щоб віддати знімок)
Переглянути вкладення 749993
А ведь фото действительно Класное!!!!
Как по мне то один из претендентов на победу в конкурсе!!!!
Супер!
 

Ведьмачок

Новачок
Одного туманного ранку я вийшов на своє фотополювання. Блукав полем розглядав чудернацькі реп"яхи вкриті снігом. Ходив собі по ріллі нікого не чіпав, аж ось десь зверху: "Каааа-а-а-а-ааар!" Задер голову, а на стовпі мене розглядали дві ворони. Якби могли балакати то мабуть запитали б якого я дідька тут роблю в болотяці, мокрий, серед бур"янів і (ще тоді) НЕ МИСЛИВЕЦЬ!)))
File 02341.jpg
 

Ведьмачок

Новачок
Червоногригорівські плавні. Залишок колишньої р.Річище та природа навколо неї. Зараз офіційно річка Ревун. Ось так я використовую свій вільний час, блукаю степом та єднаюся з природою. Ну і роблю декілька кадрів на згадку нащадкам. Бо вони цієї всієї краси вже можуть не застати))) Згадав анекдот! Десь колись на зборах в Карпатах: тягне руку дід гуцул, йому слово не дають, бо знають, що почне зразу про політику та заклики вигукувати! Збори йдуть до краю, дід тягне руку) Його запитують: "Вуйко ви про політику?" Він: "Ні, про природу!" Вирішили надати слово) Дід вийшов на сцену і каже: "Хлопці! Бережіть ліс. Він нам ще знадобиться..."))) Так ото і я, про природу все піклуюся, в наші плавні навіть німці боялися ходити, бо гадюки! На все добре вам, дивіться на зелене, воно заспокоює ваш зір і ви відпочиваєте. Крутнув вус, потяг руку до сулії
117818616_2739929922952993_1151695071370043183_o.jpg
 

Ведьмачок

Новачок
Давно хотів, але ніяк не випадала така нагода) Скажу чесно, мене підстібнув фоторепортаж знайомого, який вирушаючи на заправку випадково поїхав на Панські кручі. Поважаю людей легких на підйом, бо сам такий! Зразу ж вирішив сідати за кермо і гайда. Хочу коротенько описати кручі зразу ж. Уздовж правого берега Каховського водосховища, між селами Капулівка і Покровське, простягнувся величезний масив крутих прибережних пагорбів висотою 25-30 метрів, які в народі називають Панськими кручами. Тутешні благодатні місця вже не одне десятиліття привертають до себе людей наукових і творчих професій. Та й простим відпочиваючим вони завжди раді подарувати чимало незабутніх моментів від спілкування з красивою природою. У цих краях побували географ і мандрівник Василь Зуєв, етнограф і письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Тут відомий художник Ілля Рєпін зі своїм учнем Валентином Сєровим збирали матеріал для майбутньої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану», купалися в Дніпрі і відшукували предмети козацької старовини. Кажуть, через Панські кручі проходила мандрівка Тараса Григоровича Шевченка Нікопольським краєм. Стоячи на цих піднесених берегах і вдивляючись у далечінь, радянський режисер Олександр Довженко замислювався над своєю «Поемою про море». Тутешні благодатні краї з незапам'ятних часів притягували до себе людей. Залишаючи свій слід на берегах, одна археологічна культура змінювала іншу. В околицях села Капулівки археологами виявлено поселення і могильник епохи ранньої міді, а також поселення епохи бронзи із залишками бронзоливарного виробництва. В середині IV століття до н.е. в тутешніх краях існували скіфські поселення, а на думку деяких дослідників, ще й найбільший на Дніпрі торговий порт. До сих пір, прогулюючись уздовж берегів глинистих круч, можна виявити наконечники скіфських стріл. В районі Панських круч відзначаються навіть своєрідні біологічні рекорди Нікопольщини. Наприклад, тут мешкає найбільша на території Нікопольського району кількість видів черевоногих і двостулкових молюсків. На цих берегах зустрічається один з найбільш яскраво забарвлених птахів Нікопольщини - зимородок. Своїм зовнішнім виглядом він скоріше нагадує залітного гостя, ніж птицю наших широт. На превеликий жаль, Панські кручі можна назвати найбільш відвідуваним місцем нелегальних дослідників. Щорічно з метою пошуку предметів скіфської та козацької старовини, останків вимерлих тварин, зразків кераміки і монет різного часу сюди приїжджають «чорні» археологи. Тутешні красиві місця включені в один з туристичних маршрутів Нікопольського агенства "7 січей", але багато нікопольців знають про кручі лише з чуток та фотографій. Звичайно, води Каховського водосховища підмивають стрімкий берег - тут нерідкі невеликі зсуви і обвали високого берега, тут залишилися ділянки незайманого степу, в якому можна зустріти і зайця, і фазана. Поки ми їхали по кручам я бачив здоровенного орла. Також адреналіну додає пересування на автомобілі дорогою вздовж круч, зі своїми тріщинами) Запах різнотрав"я, та дикий степ з дубами, ось коротка характеристика цього енергетичного місця сили. Ну і в завершення було б не чесно не сказати про плазунів. Першим був півтораметровий полоз який тікаючи від несподіванки бахнувся об колесо мого автомобіля! Ну а другим подарунком була гадюка яка грілася на бережку внизу, я зрозумів що там робити мені коло води нічого, хоча я гадюк і не боюся. Але ця була товстелезна, я таких ще не бачив... Аж похололо всередині як вона шмигнула під ногами майже. А так місце обов"язкове для відвідування. Пікнік в сонячну погоду не рекомендую, заховатися ніде, але коли підходиш до самого урвища, то дме добрячий прохолодний вологий вітер. Людям з поганим імунітетом також не рекомендую. От така прогулянка, от така інформація. Крутнув вус, "тпрукнув" на коня!
_SP_6360-Панорама.jpg
 

Ведьмачок

Новачок
Річка Ревун — права протока Дніпра, що відділяє з півночі Томаківський острів, на якому була розташована перша Запорозька Січ. Над Ревуном розташовані селища Городище й Червоногригорівка. До Ревуна впадає його права притока — річка Томаківка. В ній дуже багато різних видів риби, є раки, місцями вона дуже глибока. До річки приїзджають часто відпочивати як місцеве населення так і люди з периферії) Часто густо залишаючи сміття та згарища після своїх веселих подорожей. Кожного року спостерігаю як річка заростає очеретами та водорослями. Є тут і горіх чилім, та інша цікава рослинність, наприклад по берегам можна зустріти справжню, отруйну вовчу ягоду. Місцями висока трава з поплетеним по маслинах диким хмілем. Дуже багато в прибережній зоні, як раз там де відпочивають на пікніках, ховається живності. Це ї чаплі, і бугаї, і водяні вужі різного кольору))) Курочки, нирки, ондатри та просто пацюки які шниряють берегом підбираючи хліб та інші недоїдки. Декілька разів бачив обережних тхорів, та зелених дятлів. По поверхні річки в великій кількості плавають верхівки, за якими пльомкаючи ганяють окунці. В зарощих кущах стоять щуки та судак. Якщо пригнутися в височенних ковилах і завмерти, то можна побачити як там снують полози та зелені ящірки. Річка, доволі чиста, бо проточна і дуже добре підпитується джерельцями. Хоча є товстелезний мінус в вигляді викидів в неї низки відходів з заводів. Іноді гине рибка, та й гниє собі потроху. Не хочу закінчувати розповідь на поганому, тому напишу історію) Колись давно, (напишу так бо історії повинні починатися цікаво), ще коли не було в селі інтернету, місцеві жителі не знали, що таке кури-бройлери, а коло школи стояв ВИЛЕНИН))) - я ходив на рибалку. Ну вставав раненько, на вихідних, десь в 3-4 години ранку і йшов через край вул.Шевченко, там де зараз розробка сажі. Щоб добратися до річки, треба було перейти через розлив, від Паліївських молодих тоді ще березок, та частина лиману кудою їздили на поле люцерни, на сінокос. Весною на розливі було води по коліна, тому треба було закотити штани і подолати відстань в 300 метрів приблизно по холоднючій ранішній воді й росі. Перестрибуючи кочки та іноді наступаючи на сонних жаб) Таким чином зрізавши, можна було застати своє "рибне місце" порожнім, і ловити рибку в тіні дікої груші. Так от, йшов я вже по воді) на підході до сухої дороги, аж ось дивлюся щось тріпочеться в воді! Ну думаю жаба стрибає. Підійшов ближче - а там карась на добру долоню!!! Я хап його в підсаку, а рядом дивлюся ще один. Ну й цього туди ж само... Адреналін піднявся, вуха заклало. Придививсь навколо, зрозумів що пройшла череда корівок і зробила копитами ями в болоті, які наповнилися водою. А діло було весною, як раз коли терся карась. Коли річка розлилась, він вийшов з русла на мілину тертися в траві ну і добрався до тих "копит". Ну закотив я рукава) Вдалося назбирати повну підсаку, то було десь орієнтовно три-чотири кіла риби. І в той день рибалка для мене скінчилася бо я пішов додому. Більшого улову в мене на той час ще не було ніколи! От така рибалка бува на річці Ревун. Вірити, чи не вірити мені, то ваше право. Я ж хитро крутну вуса, примружу око та посміхнуся
File 02834.jpg
 

Владимир2602

Мисливець
Одне з випадкових фото моїх прогулянок Ревуном. Дуже гарна місцевість, багато живності. Кадр зроблено з засідки, бо тільки ворухнешся, черепаха зразу пірнає))) Переглянути вкладення 750339
Черепаху одразу і не помітив))
А загалом дуже класні фото, і опис подій. Цікаво читати. Дякую @Ведьмачок
 

Ведьмачок

Новачок
В таких зимових чагарях ховаються фазанчики. Але їх вишукують не тільки лисиці яких у нас просто безліч, а ще й собаки бездомні. Кожного разу як сніг випадає йду дивитися сліди - там все стоптане зайцями, наче табуном бігають! Або то один вводить в оману)))
File 00981.jpg
 
Зверху