Хто за! І проти! переіменування "Англо руської гончої" в "Англо Українську Гончу"

[Небраконьер]

Тему, як на мене, можна закривати

Навіщо, політичну мазню почистив, мені не тяжко, так само не тяжко буде наступного разу комусь видати віник та показати дорогу в БАНьку.

 

[Небраконьер]

В чергвий раз нагадую, для потр....діти на вільні теми, є цілий розділ "КУРІЛКА".

 

[лисиця2]

В чергвий раз нагадую, для потр....діти на вільні теми, є цілий розділ "КУРІЛКА".

Правильно ,но чогось вискаакує там де не тре, вибачайте.

 

[Ангел]

Навіщо, політичну мазню почистив, мені не тяжко, так само не тяжко буде наступного разу комусь видати віник та показати дорогу в БАНьку.

Подобається це вам чи ні, але ця тема сама по своїй суті має політичну контент, загарбницька війна яка ведеться в нашій державі і послужила основою для підняття цього питання!

 

[Небраконьер]

Подобається це вам чи ні, але ця тема сама по своїй суті має політичну контент, загарбницька війна яка ведеться в нашій державі і послужила основою для підняття цього питання!

Давайте будемо чесними до кінця, в деяких тема вийшла геть далекооо за межі собаківництва, згодні...

Далі по темі.

 

[Аникей]

Давайте будемо чесними до кінця, в деяких тема вийшла геть далекооо за межі собаківництва, згодні...

Далі по темі.

Повністю згідний. Собаки невинні що в їх назві є слово "російський". А як бути на міжнародних змаганнях де в інших країнах назва собак буде мати слово "російський" а в наших ні? По суті це вже інша порода?

 

[kef]

Поправку до закону про /декомунізацію - 'русофікацію' / і тоді можливо буде зміна у назві. А так, це лише текстовий набір слів що до наболілого гніву від дій йо...го 'сусіда' !
Маю дуже великі сумніви, що 'федерація собаководів' внесе дані зміни. Та і тема така. що хочеш чи ні а вона напряму пов'язана з політикою. Тому не варто вести дані суперечки. У нас спільна мета - ПЕРЕМОГА над агресором !

 

[Арго]

Тему закрив,бо це не наша компетенція і не наш рівень обговорення.Наше голосуваннячдля них,що напис на паркані.Для цього існує ціла федерація,яка за такі моменти отримує гроші.Хай попрацюють,а ми будемо слідкувати за їх роботою.Крім того вони реагують лише на письмові звернення,бо на них повинна бути офіційна відповідь про прийняте рішення.

 

[Yura_83]

Протягом століть гончі собаки були невід’ємною частиною українського мисливського життя. Вже з часів Київської Русі, Великого князівства Литовського та козацької доби на території України сформувалися унікальні традиції полювання на зайця, лисицю, вовка та інших звірів. Ці традиції тісно пов’язані з використанням спеціально виведених порід гончих собак, адаптованих до місцевих природних умов — густих лісів, сніжних зим та відкритих степів.
Проте історія кінології в Україні — це не лише про селекцію, а й про політику. У радянські часи українські мисливські традиції цілеспрямовано нівелювались. Усі значущі здобутки кінологів республік СРСР привласнювались або затирались під егідою створення "загальносоюзних" стандартів. Особливо яскравим прикладом є доля Англо-руської гончої — породи, яка розвивалась досить успішно на території України. У 1947 році її було насильно перейменовано на "російську рябу гончу", попри те, що селекційна робота велася в українських розплідниках, зокрема в Полтавській,Сумській, Чернігівській , Харківській, Хмельницькій та багатьох областях України.Ця порода формувалась саме в межах сучасної України, а її характерні риси — витривалість, слухняність, пристосованість до пересіченої місцевості — є результатом праці кількох поколінь українських кінологів.
Цей крок був не випадковим. Після Другої світової війни радянська влада систематично стирала сліди національного походження будь-яких культурних або наукових здобутків, прагнучи уніфікувати історію під нарматив "єдиного радянського народу". Навіть назви порід тварин зазнавали змін — аби стерти згадки про їхнє реальне походження.
Вже понад 30 років з часу відновлення незалежності України! Українські кінологи,мисливці,а також цінителі цієї породи, наполегливо працюють над відновленням гончих традицій. Порода, відома раніше як Англо-руська гонча, насправді продовжує жити та розвиватися саме в Україні, як самостійна й адаптована до місцевих умов. Її використовують у мисливських клубах по всій країні, зберігаючи не лише зовнішні ознаки породи, але й її функціональні якості.
У зв’язку з цим ми виступаємо з ініціативою про офіційне перейменування породи на "Англо-Українська гонча" — з метою відновлення історичної справедливості, вшанування праці українських кінологів та повернення породі її справжнього коріння. Це не створення нової породи, а повернення справжнього імені, яке було несправедливо відібране радянським режимом.
Міжнародна практика визнає подібні кроки. Наприклад, Чехословаччина після розпаду СРСР змогла повернути історичні назви своїм національним породам собак, зокрема словацькому чувачу. Так само й Польща має офіційно визнані породи (наприклад, польський харт), що вважаються частиною національної спадщини.
Офіційне визнання "Англо-української гончої" як національної породи — це важливий крок до збереження ідентичності, популяризації нашої культурної спадщини та формування національної гордості. Це шанс продемонструвати світу, що Україна має свої традиції, свою історію та свої здобутки в кінології, які заслуговують на визнання.
Ми закликаємо підтримати ініціативу перейменування породи — це не просто питання назви, це питання нашої гідності, нашої пам’яті та нашого майбутнього. Англо-українська гонча має стати частиною українського культурного коду — тією спадщиною, яку ми з гідністю передамо наступним поколінням.Прохання до всіх небайдужих до цієї породи , проголосувати хто за! І проти!

Привіт. " і я не міг пройти, повз) "

Автор ініціативи демонструє поверхневе розуміння історії породи! Питання не лише у назві — це глибший процес, який вимагає реальної племінної бази, офіційного поголів'я, системної роботи. На жаль, сьогодні (як і до війни) мисливське собаківництво в Україні фактично зведене до нуля. Гончатник не має жодних юридичних підстав для розведення, випробувань чи реєстрації — відсутня нормативна база, відсутні національні стандарти, відсутня підтримка з боку держави.


Англо-російська (рябa) гонча — це не просто історична назва, а чинна порода, яка має породну документацію, випробувальні правила та актуальну племінну роботу. Сьогодні в Україні реальне поголів’я цієї породи становить, у кращому разі, кілька десятків собак, і то без єдиної племінної програми.


Починати потрібно не з перейменувань, а з відродження системної роботи, законодавчої бази, кінологічної експертизи та створення умов для гончатників. Усе інше — не більше, ніж спроба видати бажане за дійсне.