Що таке цівка рушниці

Visioner

Слідопит
Не нашел смайлик с попкорном :)
 

NORD_10

ветеран форуму
надійна команда
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)

в означеннях

Тлумачення, значення слова «цівка»:

ЦІ́ВКА, и, жін.
1. Тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. Держачи чайник трьома пальцями і підіймаючи його високо над стаканами, вона розтягувала золоту, пахучу цівку чаю, ніби гралася своєю роботою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 200); Зазолотилась на світлі тонюсінька цівка олії — полилася з тоненької шийки в капусту (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 30); З рипінням в'їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (Зінаїда Тулуб, 13 стену.., 1964, 305); Проворно працюють молоді дівочі руки. Білі цівки струмують у дійницях, клекочуть шумовинням (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 69); Видно добре, як розтоплюється метал і сповзають на дно вагранки розтоплені тягучі цівки (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 353);
// Безперервний потік сипкої речовини. Пшениця цідилася на купу тоненькою цівкою, розбризкуючись золотистими зернами... (Яків Качура, Вибр., 1953, 285);
// Безперервний потік диму, повітря і т. ін. або неширока смуга світла. Із пащів [гармат].. вибухнули довгими цівками густі клубища білого диму й розіслалися по шляху широкими колами (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 35); Майнув [Хо] довгою бородою — і повіяв од неї тихий вітрець, холодною цівкою вдарив у дерева (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Дах палав. Золота цівка лизнула віконницю раз, другий, зазирнула в світлицю вогняним оком (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110); Розігріті ліси, теплі поля дихали по-весняному вільно, струмували в небо прозорими цівками марева (Олесь Гончар, III, 1959, 353);
// Ряд якихось предметів або істот, що рухаються одне за одним. Застрекотіли ворожі кулемети, прорізуючи темряву цівками трасуючих куль (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 271); Наче потоки з схилів, пустилися з лісу рухливі цівки поспішаючих звідусіль комонників (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 151); * Образно. — Отче Алоїзію, а де тепер єврейське царство? — Нема в них царства, дитино моя, — єлейно зітхнув старий Алоїзій, хитро вплітаючи нову отруйну цівку до своєї проповіді (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 150);
// у знач. присл. цівкою, цівками. У вигляді такого струменя. З середини скелі, з темної печери дзюрчала цівкою холодна вода й падала в кам'яний басейн (Нечуй-Левицький, V, 1966, 153); Десь загорілося. Полум'я цівкою бризнуло з цистерни (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 259); Мічурін підвівся з землі й випростався. Був він у поросі й реп'яхах. Мокре волосся збилось жалюгідним клоччям, піт струмів з нього цівками (Олександр Довженко, I, 1958, 451).
♦ Смикнути цівкою — випити алкогольних напоїв. Хотів [Еней] посліднім поділитись, Щоб до кінця уже напитись, І добре цівкою смикнув; За ним і вся його голота Тягла, поки була охота (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Цівкою [бити] — литися безперервним потоком. — Казали люди, що і його либонь бито.. Та так, кажуть, немилосердно, що аж кров цівкою... (Панас Мирний, I, 1949, 319); Тіло звинулося, розправилось, ще раз звинулося, і весь час було чути поблизу тихе оте воркотіння: кров била цівкою з-під пахви (Олесь Гончар, I, 1954, 44).
2. текст. Шпулька для намотування ниток (у ткацькому човнику, прядці і т. ін.). От і роблю я. Застукала ляда; Бігає човник відтіль і відсіль... Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб мій і сіль! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 104); Любувався [Олексій], як мати вправно орудує ногами на підніжках, кидаючи руками то в один, то в другий бік човник з цівкою ниток (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 8).
Сукати цівки — намотувати на шпульки пряжу для ткання. — А на грядки вийду, полю — і воно тії. Або як сяду цівок сукать.., то воно дивиться-дивиться, а далі: — Мамо, а нуте, як воно, а дайте я, а дайте! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 19); З-за прядки мати глянула, старенька й тиха. Долі Петрик цівки сукав (Андрій Головко, II, 1957, 20); Мати заставляла сукати цівки для човника (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 57).
3. техн. Деталь передавального механізму циліндричної форми.
4. спец. Передня частина ложа рушниці, ручного кулемета і т. ін. З лави підіймається кряжистий Олександр Підіпригора.., винувато перекидає з руки в руку міддю полатану цівку старої берданки (Михайло Стельмах, II, 1962, 14).
5. розм. Стовбур дерева. Колись добрий садок висох, де-не-де стирчать цівки всохлих груш та яблунь (Панас Мирний, IV, 1955, 136); Він чує, як рухається сік по цівках дерев (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 52);
// Округла тонка деревина; жердина. Вона цілі дні листок до листка перекладала сіном турецький тютюн.. Якось вранці в щілину між двома цівками з клуні побачила його ж, свого Мирона (Михайло Стельмах, I, 1962, 323);
// Трубчасте стебло рослини. Сокира рубонула, жалібно хряснула цівка калинова і впала стеблина, тремтячи листом (Борис Грінченко, I, 1963, 336); Пшеничні цівки Пори липневої стинає гострий серп (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 205); * У порівняннях. Почала гладити по голівці хлопчика.. — І його ! — показав він ручкою на меншенького, що недавно навчився ходити й насилу стояв на тоненьких, як цівки, ноженятах... (Степан Васильченко, I, 1959, 125);
// Музичний інструмент, вигот. з такого стебла. Очеретяна цівка (очеретина) як музичний інструмент давно побутує на Україні.. Виготовляється очеретина дуже просто: з товстої, міцної і найдовшої між колінцями очеретини гострим ножем рівненько відрізують трубочку (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 50); [Юрасик:] Я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку (Платон Воронько, Казка.., 1957, 77).
6. анат. Трубчаста кістка ноги птахів, розміщена між голінкою і пальцями. Тіло первоптаха було вкрите пір'ям, передні кінцівки мали вигляд крил, до складу ноги входила видовжена цівка і чотири пальці (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 113).
7. розм. Ствол рушниці або іншої вогнепальної зброї. Придавив [Юріштан] цингель лівої цівки — підняв курок. Почав підіймати правий курок, натиснув цингель і — гримнув вистріл лівої цівки! Куля в'їлася десь у землю (Гнат Хоткевич, II, 1966, 289);
// Передній отвір ствола такої зброї. Литка розігнув спину, випростався й рвонувся до одчинених дверей. Але, зустрівши цівку гвинтівки, він злякано став (Григорій Епік, Тв., 1958, 312); Так чи так — життя її пропаще. Вона нащупала своє серце і приставила.. холодну цівку нагана (Петро Панч, В дорозі, 1959, 194).
8. діал. Рушниця. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 223.
Коментарі (0)
тобто, у спеціальному технічному значенні - це частина ложі зброї (рос.- цевье)
у розмовній мові - цівка - ствол рушниці, або навіть ціла рушниця.
деякі автори вживають термін "стовбур рушниці" у значенні ствол, видно по аналогії з русизмом "ствол дерева"
 

Visioner

Слідопит

Степанович 2

Снайпер
тобто, у спеціальному технічному значенні - це частина ложі зброї (рос.- цевье)
у розмовній мові - цівка - ствол рушниці, або навіть ціла рушниця.

Тобто, по великому рахунку, праві обидві сторони.
 

NORD_10

ветеран форуму
надійна команда
тобто, у спеціальному технічному значенні - це частина ложі зброї (рос.- цевье)
у розмовній мові - цівка - ствол рушниці, або навіть ціла рушниця.

Тобто, по великому рахунку, праві обидві сторони.
так, але технічно - цівка це "цевье". а в розмовному - рушниця чи ствол, як от в розмовному стилі рушниця - люфа, рура, стрільба, фузія. до речі - люфою також називають ствол рушниці.
"ту є люфа, ту є ценькер. смикаєш за ценькер - люфа стріляє гавтоматично!"
 

Небраконьер

Moderator
Команда форуму
Цівка..., цілка........)))
Це так як коса і коса, замок і замок).
 

NORD_10

ветеран форуму
надійна команда

tyrist 1945

Тигр
я відмолю у модераторів :D
Сотник зiбрав дiток i розказуe:
- Оце, дiтки, автомат типу ``Шмайсер``. Оце люфа, мува, ....
спусковий гачок, натискаeш на спусковiй гачок, автомат
стрiляe автоматично. Питання?
Iванко:
- А як це - автоматично?
- Повторю для бовдурiв. Оце люфа, мува, .... спусковй
гачок, натискаeш на спусковий гачок, автомат стрiляe
автоматично. Питання?
- Пане сотнику, я все-таки не зрозумiв: як це - автоматично?
- Iванко, якщо твоя мама курва, то ти курвий син - автоматично.
[-5]
 

Androsh

Слідопит
Не надо ничего выдумывать, гугл-переводчик переводит русское "цевье" как "цiвка", с разъяснением, что это "верхняя часть ружейной ложи, на к-рой укрепляется ствол с механизмом".
 

old hunter

Снайпер
Не надо ничего выдумывать, гугл-переводчик переводит русское "цевье" как "цiвка", с разъяснением, что это "верхняя часть ружейной ложи, на к-рой укрепляется ствол с механизмом".
Ну гугл-переводчик и сведение стволов интересно переводит.
 

Hovarf

Слідопит
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)

в означеннях

Тлумачення, значення слова «цівка»:

ЦІ́ВКА, и, жін.
1. Тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. Держачи чайник трьома пальцями і підіймаючи його високо над стаканами, вона розтягувала золоту, пахучу цівку чаю, ніби гралася своєю роботою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 200); Зазолотилась на світлі тонюсінька цівка олії — полилася з тоненької шийки в капусту (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 30); З рипінням в'їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (Зінаїда Тулуб, 13 стену.., 1964, 305); Проворно працюють молоді дівочі руки. Білі цівки струмують у дійницях, клекочуть шумовинням (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 69); Видно добре, як розтоплюється метал і сповзають на дно вагранки розтоплені тягучі цівки (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 353);
// Безперервний потік сипкої речовини. Пшениця цідилася на купу тоненькою цівкою, розбризкуючись золотистими зернами... (Яків Качура, Вибр., 1953, 285);
// Безперервний потік диму, повітря і т. ін. або неширока смуга світла. Із пащів [гармат].. вибухнули довгими цівками густі клубища білого диму й розіслалися по шляху широкими колами (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 35); Майнув [Хо] довгою бородою — і повіяв од неї тихий вітрець, холодною цівкою вдарив у дерева (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Дах палав. Золота цівка лизнула віконницю раз, другий, зазирнула в світлицю вогняним оком (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110); Розігріті ліси, теплі поля дихали по-весняному вільно, струмували в небо прозорими цівками марева (Олесь Гончар, III, 1959, 353);
// Ряд якихось предметів або істот, що рухаються одне за одним. Застрекотіли ворожі кулемети, прорізуючи темряву цівками трасуючих куль (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 271); Наче потоки з схилів, пустилися з лісу рухливі цівки поспішаючих звідусіль комонників (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 151); * Образно. — Отче Алоїзію, а де тепер єврейське царство? — Нема в них царства, дитино моя, — єлейно зітхнув старий Алоїзій, хитро вплітаючи нову отруйну цівку до своєї проповіді (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 150);
// у знач. присл. цівкою, цівками. У вигляді такого струменя. З середини скелі, з темної печери дзюрчала цівкою холодна вода й падала в кам'яний басейн (Нечуй-Левицький, V, 1966, 153); Десь загорілося. Полум'я цівкою бризнуло з цистерни (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 259); Мічурін підвівся з землі й випростався. Був він у поросі й реп'яхах. Мокре волосся збилось жалюгідним клоччям, піт струмів з нього цівками (Олександр Довженко, I, 1958, 451).
♦ Смикнути цівкою — випити алкогольних напоїв. Хотів [Еней] посліднім поділитись, Щоб до кінця уже напитись, І добре цівкою смикнув; За ним і вся його голота Тягла, поки була охота (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Цівкою [бити] — литися безперервним потоком. — Казали люди, що і його либонь бито.. Та так, кажуть, немилосердно, що аж кров цівкою... (Панас Мирний, I, 1949, 319); Тіло звинулося, розправилось, ще раз звинулося, і весь час було чути поблизу тихе оте воркотіння: кров била цівкою з-під пахви (Олесь Гончар, I, 1954, 44).
2. текст. Шпулька для намотування ниток (у ткацькому човнику, прядці і т. ін.). От і роблю я. Застукала ляда; Бігає човник відтіль і відсіль... Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб мій і сіль! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 104); Любувався [Олексій], як мати вправно орудує ногами на підніжках, кидаючи руками то в один, то в другий бік човник з цівкою ниток (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 8).
Сукати цівки — намотувати на шпульки пряжу для ткання. — А на грядки вийду, полю — і воно тії. Або як сяду цівок сукать.., то воно дивиться-дивиться, а далі: — Мамо, а нуте, як воно, а дайте я, а дайте! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 19); З-за прядки мати глянула, старенька й тиха. Долі Петрик цівки сукав (Андрій Головко, II, 1957, 20); Мати заставляла сукати цівки для човника (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 57).
3. техн. Деталь передавального механізму циліндричної форми.
4. спец. Передня частина ложа рушниці, ручного кулемета і т. ін. З лави підіймається кряжистий Олександр Підіпригора.., винувато перекидає з руки в руку міддю полатану цівку старої берданки (Михайло Стельмах, II, 1962, 14).
5. розм. Стовбур дерева. Колись добрий садок висох, де-не-де стирчать цівки всохлих груш та яблунь (Панас Мирний, IV, 1955, 136); Він чує, як рухається сік по цівках дерев (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 52);
// Округла тонка деревина; жердина. Вона цілі дні листок до листка перекладала сіном турецький тютюн.. Якось вранці в щілину між двома цівками з клуні побачила його ж, свого Мирона (Михайло Стельмах, I, 1962, 323);
// Трубчасте стебло рослини. Сокира рубонула, жалібно хряснула цівка калинова і впала стеблина, тремтячи листом (Борис Грінченко, I, 1963, 336); Пшеничні цівки Пори липневої стинає гострий серп (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 205); * У порівняннях. Почала гладити по голівці хлопчика.. — І його ! — показав він ручкою на меншенького, що недавно навчився ходити й насилу стояв на тоненьких, як цівки, ноженятах... (Степан Васильченко, I, 1959, 125);
// Музичний інструмент, вигот. з такого стебла. Очеретяна цівка (очеретина) як музичний інструмент давно побутує на Україні.. Виготовляється очеретина дуже просто: з товстої, міцної і найдовшої між колінцями очеретини гострим ножем рівненько відрізують трубочку (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 50); [Юрасик:] Я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку (Платон Воронько, Казка.., 1957, 77).
6. анат. Трубчаста кістка ноги птахів, розміщена між голінкою і пальцями. Тіло первоптаха було вкрите пір'ям, передні кінцівки мали вигляд крил, до складу ноги входила видовжена цівка і чотири пальці (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 113).
7. розм. Ствол рушниці або іншої вогнепальної зброї. Придавив [Юріштан] цингель лівої цівки — підняв курок. Почав підіймати правий курок, натиснув цингель і — гримнув вистріл лівої цівки! Куля в'їлася десь у землю (Гнат Хоткевич, II, 1966, 289);
// Передній отвір ствола такої зброї. Литка розігнув спину, випростався й рвонувся до одчинених дверей. Але, зустрівши цівку гвинтівки, він злякано став (Григорій Епік, Тв., 1958, 312); Так чи так — життя її пропаще. Вона нащупала своє серце і приставила.. холодну цівку нагана (Петро Панч, В дорозі, 1959, 194).
8. діал. Рушниця. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 223.
Коментарі (0)
тобто, у спеціальному технічному значенні - це частина ложі зброї (рос.- цевье)
у розмовній мові - цівка - ствол рушниці, або навіть ціла рушниця.
деякі автори вживають термін "стовбур рушниці" у значенні ствол, видно по аналогії з русизмом "ствол дерева"
Дякую за детальне роз'яснення.
 

NORD_10

ветеран форуму
надійна команда
Дякую за детальне роз'яснення.
то словник:)

а взагалі у нас немає точної збройової лексики - частину використовуємо російсько-радянської, трохи європейської. а своя може й була, та втратилась з часом. наприклад, всім відомий термін "ствольна коробка" означає насправді частину напів автомата, в якій знаходиться затвор та УСМ, а от в поляків така деталь називається "камора замкова", ніби точніше передає та відображає стан деталей
 
Зверху