СТВОРЕННЯ І ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (ВЛАСНИЙ ДОСВІД)
Сьогодні, коли у багатьох користувачів мисливських угідь, закінчуються терміни користування і вони стоять на порозі «перепогодження» і разом з тим багато низових колективів роблять спроби «вийти» з УТМР, організуватись у громадські організації і самостійно вести мисливські господарства, думаю буде актуальною розповідь про той шлях який довелось пройти для досягнення мети -
СТВОРЕННЯ І ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.
В цій розповіді я не претендую на істину в останній інстанції, а просто cпробую, опираючись на свій 25 річний мисливський стаж і деякий досвід, в хронологічній послідовності викласти весь процес, випускаючі ті процедурні моменти які детально прописані в «Законі про полювання.....» і, навпаки, акцентуючи увагу на тих «скритих» моментах, про які не йдеться в жодних Законах і тим не менше вони виникають і потребують вирішення.
І так,
перше з чого потрібно починати, це команда ОДНОДУМЦІВ, людей яких не на словах «болить» сьогоднішній стан мисливського господарства на місцях та й в Україні вцілому. Людей, які готові витрачати свій час, свої «нервові клітини», свої гроші. І треба з самого початку добре для себе усвідомити,що на сьогоднішній день,це НЕ БІЗНЕС і грошей на цьому НЕ ЗАРОБИШ. Навпаки, на початковому етапі гроші прийдеться витрачати і не малі.
Наступне питання яке прийдеться вирішувати -
«хто буде користувачем мисливських угідь?» Мова йде про створення юридичної особи. В нашому випадку ми обрали варіант громадської організації, це дає можливість отримати статус «безприбуткової» та трохи «економити» на податках. Для створення ГО потрібно не менше трьох фізичних осіб а процес реєстрації не є складним, хоча досить тривалим із-за «подвійної» реєстрації в місцевому відділі Мінюсту і у Даржавного реєстратора.
Далі виникає питання -
де взяти угіддя? Державний орган який може дати відповідь на це питання Управління лісового та мисливського господарства. Згідно Закону «Про полювання..» ці угіддя мають мати площу не менше 3000га. Це не означає, що має бути один «цілий кусок» такої площі..... Угіддя можуть складатися з різних територій площею не менше 3000га, цей нюанс, в деяких випадках дає змогу виконати вимоги Закону. Це можуть бути угіддя вашого низового колективу, чи ваші і ваших сусідів, якщо ви дійдете згоди об'єднатись і вийти з УТМР чи іншої ГО, складовою частиною якої є ваш колектив. Ідеальний варіант це угіддя так званого «резерву» такі, що не перебувають в користуванні в жодного мисливського колективу а значить ви заздалегідь уникаєте можливих майбутніх конфліктів. Правда, треба мати на увазі, що і резерв може бути різним... «Пустеля», угіддя,що не мають користувача тому, що нема чим користуватись,чи навпаки, «елітні», які «не дуже захочуть» віддавати...
Якщо ви претендуєте на угіддя які вже є у користуванні, про що домовились з користувачем, вам необхідно отримати від нього «добровільну відмову».Тут слід звернути увагу на правильність оформлення такої відмови. Це має бути не просто лист – відмова підписаний головою організації а й протокол загальних зборів колективу.
Далі наступає складний, довгий і «енергозатратний» процес погоджень. Тобто вам потрібно отримати згоду ВСІХ власників чи користувачів земельних ділянок на яких ви хочете вести
мисливське господарство. І якщо у державних адміністрацій,сільрад, держлісгоспів цей процес хоч і з «скрипом» але йде то з власниками-індивідуалами виникають великі проблеми. Спробуйте пояснити фермеру (не мисливцю), що він вам має щось підписати, при цьому нічого за це не отримати... Тому коли ви «плануєте території» вашого майбутнього господарства, майте на увазі, що чим менше в них ввійде власників-індивідуалів ,тим легше буде у вас життя в майбутньому. І ще одне... не женіться за площами! Пам'ятайте, що рано чи пізно за всі ці га, прийдеться платити! Та й користувати меншу територію набагато легше.
На цьому етапі, враховуючи наші реалії, непогано заручитись підтримкою високопоставленого чиновника (бажано, мисливця)... А також долучити до роботи бувшого або діючого працівника УЛМГ, СПЕЦІАЛІСТА у цій сфері, це збереже вам купу нервів і всього іншого.... Мисливська галузь, настільки специфічна, а наші Закони, настільки не досконалі, що вас чиновники можуть довго «ганяти по кругу», просто тому, що самі не знають як вирішити питання...
І так, ви отримали погодження у всіх власників і користувачів, рішення сесій сільрад, і всі інші необхідні і не дуже документи... Весь «пакет» передаєте в УЛМГ, яке готує його на обласну сесію. Перед сесією, вам необхідно пройти всі комісії а їх біля десятка... Після сесії ви отримуєте РІШЕННЯ з визначеною площею і терміном на який вам надаються угіддя в користування. Після цього ви заключаєте з УЛМГ договір «Про умови ведення.....», типовий... і відправляєтесь вести мисливське господарство.... По термінам вся ця процедура займає від року до ..., по грошам – як получиться...
Є ще один нюанс, на який треба звернути увагу. Хоча Закон і дає термін на проведення мисливського впорядкування, на практиці його потрібно заказувати негайно інакше є шанс мати угіддя але не мати права на них полювати... Екологія не хоче (!!!) підписувати ліміти без проведеного мисливського впорядкування, а на це потрібен якийсь час...
Наступним кроком має бути ПІДБІР ПЕРСОНАЛУ. Це дуже важливий крок, від цих людей в великій мірі буде залежати успішність вашого господарства. Це мають бути не просто «хороші хлопці», а професіонали, з досвідом практичної роботи, бажано з спеціальною освітою. Кількість персоналу визначається від конкретних умов. В нашому випадку, на наші площі Закон передбачає мінімально одного єгеря, ми прийняли рішення, що «один в полі не воїн», тому два єгеря і мисливствознавець. Людям потрібно дати достойну зарплату, тоді мож і спитати. Трансорт для єгеря це необхідність, мобільність в його роботі має важливе значення. Далі-форма, засоби зв'язку, приміщення, інструменти і ще маса необхідних речей і все це за власний кошт...
І ось у вас є угіддя, персонал, необхідна матеріально-технічна база... далі виникають питання що?, де?, скільки? Треба своїми ногами пройти все вдоль і поперек, самому все побачити і тільки тоді ви будете мати повну картину стану поголів'я диких тварин і зможете приймати правільні організаційні рішення. В нашому випадку, а ми отримали угіддя восени, відразу виникло питання підгодівлі, закупки кормів, облаштування підгодівельних майданчиків.
Основним кормом, який ми використовували, є кукурудза в качанах і овес.
Треба врахувати, що тварини досить швидко звикають до підгодівлі і щоб вони не втрачали навик добування кормів природнім шляхом, краще використовувати кукурудзу в качанах і подавати її не «в корито» а розсипати по всьому підгодівельному майданчику. Також в перехідний період, коли закінчується зелений корм (пізньої осені) і навпаки, коли весною тварини переходять на свіжу «зеленку» склад кормів, які використовуються для підгодівлі, має бути сочним. Це може бути, ріпа, морква, капуста, силос.
Важливим моментом також є проведення такого запобіжного ветеринарного заходу як антигельмінтна обробка,адже здоровим тваринам буде набагато легше перезимувати.
Що стосується періодичності викладки кормів, це питання залежить від щільності популяції, запасу природніх кормів, кліматичних умов. В нашому випадку, підгодівля відбувається з осені до весни-щоденно, а в літній період 2-3 рази на тиждень, на 10 підгодівельних майданчиках. Для доставки кормів на підгодівельні майданчики ми використовуємо гужевий транспорт.
Це і економічніше і зменшує фактор турбування. Для контролю за відвідуваністю підгодівельних майданчиків і для охорони від браконьєрів ми використовуємо скриті інфрачервоні камери з функцією передачі ММС. Не дешева річ, але дає повну картину стану угідь, роботи єгерської служби, охорони і використовується при проведенні таксації.
З настанням весни роботи в угіддях добавляється. Це і проведення дезінфекції підгодівельних майданчиків ,посів кормових полів, заготівля віників, сіна, ремонт і встановлення нових годівниць, солонців, вишок для селекційного відстрілу, живоловушок.
Важливим моментом є узгодження з працівниками лісництв місць проведення планових рубок в період «окоту» копитних для зниження фактору турбування. Ну і «вінцем» цієї роботи є
ПОЛЮВАННЯ. Але, це окрема тема.
Можливо, комусь ця стаття допоможе, комусь відіб'є бажання навіть починати, можливо мисливця, який збирається поїхати на полювання в якесь господарство, заставить замислитись і зрозуміти звідки беруться ціни на полювання... Але, на мою думку, на сьогоднішній день, це правильний напрямок розвитку мисливського господарства в цілому...
Ні пуху, ні пера!!!
http://www.huntingukraine.com/index...id&catid=203:myslyvskegospodarstvo&Itemid=131