Підтверджую. Сьогодні зранку припутень збирав на землі палички для гнізда. І це на півночі України.В друге намагаються зробити кладку.
Це, мабуть, вже третя кладка.Станом на вчора на Чернігівщині припутні все ще на гніздах. Період кладки триває.
Станом на вчора на Чернігівщині припутні все ще на гніздах. Період кладки триває.
центр України - припутень в сусідки на низенькій виноградній арці 2,5 м від землі посеред подвір'я зробив гніздо, самка сидить а він щоранку на хаті воркує. заклали гніздо на минулому тижні.Сьогодні зранку припутень збирав на землі палички для гнізда.
Вже потихеньку табуняться, сонно вигріваючись вранці на сході сонцяГарні будуть зграї в серпні.
На вашу думку, на скільки великий вплив великого яструба(тетеревятника) на життєдіяльність голуба, на його поголів'я?Вже потихеньку табуняться, сонно вигріваючись вранці на сході сонця Переглянути вкладення 838519
Незначний, але присутній 100%. На чому базуються мої припущення? На власних багаторічних спостереженнях. Яструб великий-це справжній мисливець, який заслуговує на безумовну повагу до себе. Сильний, сміливий, я б навіть сказав би-зухвалий полювальник. Голуби є його повсякденною і бажаною здобиччю: від звичайних сизарів і кільчастих горлиць, і аж до припутнів. Особливо, коли полює доросла самка тетерев"ятника. Повсякчас, звичайна манера полювання цього пернатого хижака-засідка і раптовий напад. В більшості випадків такий спосіб застосовується при полюванні на водоплавних птахів. А от з голубами -тут інші підходи. Часто на зерносховищах, амбарах, спиртових заводах і т.д. доводиться спостерігати як він, здійнявши з дахів і балок зграю голубів в небо, починає непоспіхом ширяти на великих колах під нею, плавно заганяючи потенційну здобич аж ген під хмари, а потім раптовим кидком врізається в неї на великій швидкості, вибиваючи завчасно наміченого птаха. Взявши його в повітрі, яструб зразу ж, зі зниженням, чергуючи інтенсивні помахи коротких крил з плануванням, відлітає вбік, а перелякані голуби ще довго метушаться в повітрі.На вашу думку, на скільки великий вплив великого яструба(тетеревятника) на життєдіяльність голуба, на його поголів'я?
Спостерігаю що в лісних масивах чисельність голуба якась постійна, прилітає на весні голів з 40 розселились по невеликих лісочках і на кінець літа чисельність плюс-мінус не змінилась, тому як самець тетеревятника ліс на відміну від самки покидає рідше. В лісосмугах між полями навпаки, є локації відносно невеликі з хорошою кількістю голуба а скупчення їх восени вражають, явно більші ніж в лісовій місцевості! Умови харчування однакові до поля що там що там рукою подати, висновок: природній ворог!Незначний, але присутній 100%. На чому базуються мої припущення? На власних багаторічних спостереженнях. Яструб великий-це справжній мисливець, який заслуговує на безумовну повагу до себе. Сильний, сміливий, я б навіть сказав би-зухвалий полювальник. Голуби є його повсякденною і бажаною здобиччю: від звичайних сизарів і кільчастих горлиць, і аж до припутнів. Особливо, коли полює доросла самка тетерев"ятника. Повсякчас, звичайна манера полювання цього пернатого хижака-засідка і раптовий напад. В більшості випадків такий спосіб застосовується при полюванні на водоплавних птахів. А от з голубами -тут інші підходи. Часто на зерносховищах, амбарах, спиртових заводах і т.д. доводиться спостерігати як він, здійнявши з дахів і балок зграю голубів в небо, починає непоспіхом ширяти на великих колах під нею, плавно заганяючи потенційну здобич аж ген під хмари, а потім раптовим кидком врізається в неї на великій швидкості, вибиваючи завчасно наміченого птаха. Взявши його в повітрі, яструб зразу ж, зі зниженням, чергуючи інтенсивні помахи коротких крил з плануванням, відлітає вбік, а перелякані голуби ще довго метушаться в повітрі.
З припутнями такий номер не пройде. Тут по іншому. Розсекретити його спосіб полювання на них мені допомогло...полювання з чучелами на тих же припутнів! Ті історії же чекають на своє опублікування, але коротко повідомлю, що в першому випадку самка тетеревятника буквально вирвала (!!!) чучело-напівкорпусник з фіксуючим штирем з шапки соняха і понесла його в пазурах-так, це дійсно чистісінька правда! А в іншому обвіяла мене помахом своїх крил, коли "брала по місцю" чергове чучело за метр від моєї голови, знову ж таки на соняшнику. Назавжди я запам"ятав той ярий і трохи розгублений погляд його жовто-гарячих круглих очей, коли хижак зрозумів, що помилився... В обох цих випадках, я помітив тетерев"ятників уже після їхніх нападів, настільки вони майстерно стелились над соняшниками на мінімальній висоті, вираховуючи свою жертву на кружалах сонячних рослин. Я поважаю тетерев"ятників, як може поважати мисливець справжнього мисливця і завжди із задоволенням спостерігаю за його полюваннями, будь-то на голубів, на сіру чаплю чи навіть на русака, свідками яких я неодноразово був особисто. А з приводу шкоди... Впевнений на 1000%, що мисливець при полюванні без собаки залишає в угіддях набагато більше пернатої, і не тільки, дичини, ніж цей птах зловить за все своє життя.
Птах дійсно широкопрофільний, бачив неодноразово як ловить шпака в повітрі - шедевр!Що природній ворог, то це нормальне явище. Але кількість тетерв"ятників стабільно невисока. Дещо збільшується в осінньо-зимовий період за рахунок мігруючих особин.Суттєвої шкоди поголів'ю припутнів він не створює. Бо в його раціон входить широке коло птахів. А спіймати молоду куцохвосту сороку в кущах верболозу набагато легше, ніж вполювати моторного дикого лісового голуба.
Всеж популяція припутня всюди різна, і маю на увазі не регіони чи області а безпосередньо невеликий осередок 7-12км.Що природній ворог, то це нормальне явище. Але кількість тетерв"ятників стабільно невисока. Дещо збільшується в осінньо-зимовий період за рахунок мігруючих особин.Суттєвої шкоди поголів'ю припутнів він не створює. Бо в його раціон входить широке коло птахів. А спіймати молоду куцохвосту сороку в кущах верболозу набагато легше, ніж вполювати моторного дикого лісового голуба.
Зараз багато дичини на будь-який смак. Час такий. А припутні, зокрема, масово розселились в населених пунктах, а вже звідти перебираються на поля. А не з лісу, як раніше. Тому і щільність їх збільшилась. Та й другий сезон без полювання дається взнаки.Зараз багато їздю, припутня багато.
Що є то є, лис перестає боятись людину і це не хворі особини!Зараз багато дичини на будь-який смак. Час такий. А припутні, зокрема, масово розселились в населених пунктах, а вже звідти перебираються на поля. А не з лісу, як раніше. Тому і щільність їх збільшилась. Та й другий сезон без полювання дається взнаки.