Доброго здоров'я!
Фотозвіт з вчорашнього та сьогоднішнього виходу з товаришем вдвох.
Вчора на зміну нічного дощу прийшов досить ясний ранок, оскільки під ногами болотяко, прийняли рішення в поле не лізти, пішли попід селом ярками з чагарниками, переліском та травою розміром вище колін і нижче пупа... Розкинулися по схилу яру йдем і самі собі підгукуємо - гонимо звіра. 20...30 хв ходу - в мене метрів 25...30 піднімається вухатий, вскидаю рушничку, б'ю в угон - перекидається і є трофей! - Ура - 8:00 ранку, а я вже із зайцем!
Потім був ще один зайчик, але побачили його метрів за 200...
Сьогодні ранок туманний заставив почекати поки розпогодиться. Знову ж з товаришем топталися під селом, знову гнали з голосом. Товаришу за 2 м в чагарниках з під ніг порвався заєць, стріляє за 15-20 м - підранок(потім оглянули - 2 дробини зачепили задню лапу)... Я за схилом цього не бачу, лише чую постріл, шум і тріскот в кущах. Декілька секунд очікування(довжиною у вічність) з думкою: де воно і що там - лис чи заєць?... Вибігає вухатий, до мене 40 м і тут же в трави де його й не видно, знову декілька вічних секунд, показується за 20-25 м, - вскидаю рушничку, б'ю.., перекидається - готовий !
Цим часом товариш вилазить з кущів, одразу питання: є??? - де він?..
Кажу : ось лежить, забирай...
У відповідь: то це ж ти його взяв. Я погодився, але з умовою, що для нього ще одного витопчем.
Проходили ще 1.5-2 години, але зайця більше й не бачили. В кінці полювання я подарував сьогоднішнього трофея товаришеві, він зрадів і подякував. А я був задоволений процесом!
Якось так...