Статья В.О.Яковлева в газеті "Полювання і риболовля".
- Автор теми Kondrat
- Дата створення
- Статус
Кондрат, а нельзя ли поконкретнее, о какой статье идет речь? Я ж уже не одну написал...
А электронку, думаю, можно будет...
А электронку, думаю, можно будет...
Вот эта?
Только это черновик, который может несколько отличаться от статьи за счет возможных редакционных правок:
Чи заборонили таки єгерській службі складати протоколи?
У числі 2 за 2012 рік нашої газети надруковано статтю мого старого друга, товариша та колеги Володимира Нижника «Хто заборонив єгерській службі складати протоколи на браконьєрів?», у якій він висловив і обґрунтував свою думку про те, що посадові особи підприємств, установ і організацій, які здійснюють охорону, використання та відтворення тваринного світу, мають до цього часу право складати протоколи про адміністративні правопорушення, які підпадають під дію частини першої статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП або Кодекс).
При всій давній нашій дружбі та моїй повазі до шановного тезки, змушений повторити великого філософа давності, трохи перефразувавши його: «Володимир мені друг, але істина – дорожче!».
Ну що, пошукаємо істину?..
По-перше, чому виникло питання про заборону складати протоколи про адміністративні правопорушення єгерям? Як нагадав В. Нижник, Верховна Рада України (далі – ВРУ) прийняла Закон України № 2558-VI від 23.09.2010, на підставі чого у статті 255 КУпАП, що визначає осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, було виключено пункт 8 частини другої цієї статті. Виключеним пунктом права складання протоколів про адміністративні правопорушення надавалися посадовим особам підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу. Слід відмітити, що зазначений пункт давно був не зовсім правильно виписаний у Кодексі (в цьому пункті не вказувалися статті КУпАП, за якими, власне, могли складати протоколи названі у пункті 8 особи), тому проектом Закону, що згодом був прийнятий ВРУ як Закон України
№ 2558-VI від 23.09.2010, і хотіли визначити у пункті 8 такі статті. Але вийшло «за Кравчуком» - «як завжди!»… Пункт просто зник взагалі, але проблема – збільшилася.
І тепер єгері у більшій своїй частці складати протоколи перестали. Всі ж знають вимоги пункту 2 статті 278 («Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення») КУпАП, який вимагає при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити, чи правильно складено протокол. А виходить, що на цей час єгерський протокол буде «складено неправильно» - особою, яка втратила таке право на підставі змін, внесених до Кодексу.
Однак, шановний автор статті обґрунтував у нашій газеті свою думку, що єгері не позбавлені права складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які встановлено частиною першої статті 85 КУпАП (до другої частини пан Володимир обіцяв повернутися у наступній статті у газеті). Проаналізуємо, чи прав дописувач у своїх тезах?
Володимир Нижник запропонував нам уважно, без купюр, прочитати статтю 255 Кодексу. Але, на мою думку, сам же порушив свою ж вказівку. Більше того, він просто вириває слова та фрази із контексту Кодексу, на підставі чого робить досить хибні виводи.
Так, він нагадав вимоги частини першої статті 255 про те, що «у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати», потім переходить до вимог статті 221, яка визначає справи про адміністративні правопорушення, що підвідомчі районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям), декларує, що частина 1 статті 85 КУпАП не підвідомча зазначеним судовим органам (суддям) і робить висновок, що «протокол, складений на порушника правил полювання за частиною 1 статті 85 КУпАП під дії статей 218-221 не підпадає і не має відношення до статті 255» (?).
Давайте з’ясуємо, що таке «підвідомчість справ про адміністративні правопорушення». Це лише – перелік справ, складений на підставі той чи іншої статті Особливої частини КУпАП, які той чи інший орган (посадова особа) має право за Законом розглядати. Стаття 221 Кодексу визначила чітко, правопорушення за якою статтею мають право розглядати у судах. Як відомо, із п’яти частин статті 85 КУпА лише три (друга, четверта та п’ята) передбачають санкції, пов’язані із конфіскацією майна. Такий захід впливу за Конституцією України дозволено вирішувати лише у судовому порядку, тому ці частини статті 85 й віднесені до підвідомчості судів (суддів). А інші дві (перша та третя) у своїх санкціях конфіскації не передбачають, тому їх до цього часу, як і раніше, розглядають певні посадові особи, але не судді.
Чи можна було із цього зробити висновок, що раз справи про правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 Кодексу, у судах не розглядаються, то й «частина 1 статті 85 не має відношення до статті 255»? Думаю, що думка дуже хибна… Тим більше, що ця частина зазначеної статті таки нагадується у пункті 14 частині другій статті 255 Кодексу: «14) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон, джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), статті 75, 76, 77-1, частина перша статті 85, стаття 89)» та у абзаці 29 пункту першого частини першої цієї ж статті: «органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі екології та природних ресурсів (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91)».
До речі, тут хотілося б нагадати, що дописувач дещо вільно позначає місця у Кодексі, наприклад, нерідко не нагадуючи частини статті 255, але слід пам’ятати, що в ній лише пунктів 8 було два!
На жаль, шановний автор, зробивши такий свавільний висновок, надалі розуміє Кодекс як йому заманеться, або так, щоб виправдати свою хибну тезу: «А до чого ж його у такому випадку приліпити, у яких статтях КУпАП нагадується про такі протоколи, хто за ними виносить постанови?», намагаючись встановити, «яка підвідомчість і законність наших дій?». Керуючись таким, він нагадує, що у статті 242 Кодексу йдеться про те право органів мисливського господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені частиною першою статті 85 КУпАП, тому пропонує протокол, складений єгерем за частиною першою статті 85 КУпАП, передавати до зазначених органів. При цьому ж знову робить хибний висновок, що «єгер, який склав протокол, посадова особа ОУЛМГ (обласного управління лісового та мисливського господарства – В.Я.), уповноважена виносити постанову по справі, діють у правовому полі статті 242 Кодексу». На жаль, шановний друже Володимире, у полі згаданої статті діє, скоріше, лише посадова особа ОУЛМГ… А робити при цьому висновок, що «дії статті 255 на статтю 242 КУпАП не розповсюджується, і мій (В. Нижника. – В.Я.) протокол (чи ваш), складений за частиною 1 статті 85 ніяк не може бути визнано незаконним в силу дії статті 255»?!. Навіть, якщо за буквою висловленого у приведеному витягу продивитися уважно всю статтю 255 Кодексу, то можна знайти посилання й на статтю 242, й на посадових осіб органів мисливського господарства!.. Слід лише уважно прочитати частину другу статті 255.
Подібні ж свавільні висновки дописувач виносить із свого трактування вимог статті 242-1 КУпАП.
Після нагаданих висновків, автор визнає, що міг дещо не так зрозуміти із наших законів, які іноді важко зрозуміти однозначно.
Давайте раз і назавжди з’ясуємо та запам’ятаємо, що у розділі III («Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення») КУпАП, у главі 17 визначено «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення», тобто, який саме орган (посадова особа) та за якими конкретними статтями має право розглядати (та відповідно приймати рішення та виносити постанови) справи про адміністративні правопорушення. У тому числі, у статті 221 КУпАП йдеться про такі права, надані районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям), у статті 242 – органам мисливського господарства та у статті 242-1 - спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України. А стаття 255 відноситься до глави 19 («Протокол про адміністративне правопорушення») розділу IV («Провадження в справах про адміністративні правопорушення») КУпАП, тому у процесі провадження у справах про адміністративні правопорушення встановлює, які особи мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та саме за якими статтями Особливої частини Кодексу (тобто – за які правопорушення). При цьому частина перша статті 255 визначає осіб, які мають право складати протоколи про адмінправопорушення, справи про які розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 Кодексу. Частина друга зазначеної статті визначає, що посадові особи органів, зазначені у статтях 222 - 244-19 цього Кодексу як такі, до відання яких віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, вказаних у цих статтях, мають право за цими ж статтями й складати протоколи про адмінправопорушення (наприклад, якщо відповідно до статті 242 КУпАП органи мисливського господарства мають право розглядати справи, передбачені частиною першою статті 85, то посадові особи органів мисливського господарство мають право й складати протоколи за частиною першою статті 85). Крім того ця же частина друга статті 255 визначає інших осіб, які не відносяться до органів, яким підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, але протоколи за зазначеними у частині другій статтями Особової частини Кодексу вони право мають. Наприклад, посадові особи органів мисливського господарства не розглядають справи за правопорушення, передбачені частиною другою статті 85 (підвідомча суду), але тут вони визначені, як такі, що мають право скласти протокол за таке правопорушення.
Зараз підійшла черга розглянути частину третю статті 255 Кодексу. Деякі колеги та навіть працівники органів іноді нагадують саме її, коли хочуть довести, що єгерів не позбавлено права складати протоколи, так як у зазначеній частині визначено, що «у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення». Все, шановні єгері, вперед, до мисливських угідь, складати протоколи на браконьєрів!
Але не спішіть виконувати таку вказівку, давайте подивимося, а чи йдеться в вказаній частині третій про єгерів? Безапеляційно стверджую: ні!!!
Якщо згадати редакцію частини третьої статті 255 КУпАП до травня 2001 року, то вона була такою: «У випадках, прямо передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших державних органів, представники громадських організацій і органів громадської самодіяльності». Законом України від 05.04.2001 № 2342-III (2342-14) «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» частина третя отримала нову редакцію, що чинна до цього часу: «У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення».
До представників громадських організацій безумовно можна віднести єгерів УТМР, Військового товариства мисливців і рибалок, мисливського товариства «Динамо», а чи можна їх віднести до «представників органів самоорганізації населення»?
Через пару місяців після прийняття нової редакції частини третьої статті 255 КУпАП, ВРУ прийняла Закон України «Про органи самоорганізації населення», яким у статті 2 визначено, що «органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом», а у статті 3 - що «1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. 2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети».
Ну, чи відносяться єгерські служби до органів самоорганізації населення? Безумовно – ні!
Знову хочеться згадати тезу про деяку недолугість наших законів…
Але, якщо знову звернутися до статті В. Нижника, у якій він висказав думку про певне нагадування нашими законами деякої деталі гужового транспортного засобу, то з цією тезою дописувача у нашому випадку складно не погодитися, бо саме вона надає нам можливість довести, що таки єгері мають право складати протоколи на порушників правил полювання як за частиною першою, так і за частиною другою статті 85 КУпАП.
Всім відомо, що таке право надано єгерям та посадовим особам користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь) на підставі вимог частини другої статті 39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
А тепер уважно розглянемо ще деякі статті КУпАП. Хотілося б зробити зауваження, що, на жаль, більшість наших колег більш-менш знає лише статтю 85 Кодексу, ну ще статті 254 і 256, деякі більш «просунуті» працівники знайомі із статтями 258-264, та сьогодні ми детальніше вивчили ще статтю 255. А треба Кодекс таки знати значно глибше!
Прочитаємо статтю 2 («Законодавство України про адміністративні правопорушення») Кодексу (надаю її дещо скорочено):
«Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу».
Із вищезазначеного слід розуміти, що, зазвичай, відповідальність за адміністративні правопорушення та пов’язані із ними заходи встановлюється законами України, а потім включаються до Кодексу (див. частину третю статті 2). На жаль, у нашому випадку у Законі України «Про мисливське господарство та полювання», крім відповідальності за порушення правил полювання, визначено також хто має право складати протоколи за такі порушення. Таким чином, ці норми повинні бути включені до КУпАП. Ми ж бачимо зворотній процес – виключення єгерів із числа осіб, які мають право складати такі протоколи, хоча змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» внесено не було.
Окрім того, якщо уважно прочитати частину другу статті 2 Кодексу, то можна зрозуміти, що єгері таки мають до цього часу складати протоколи на порушників правил полювання, так як чітко визначено, що «Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо».
Таким чином, вважаємо доведеним, що поки у Законі України «Про мисливське господарство та полювання» єгері не позбавлені права складання протоколів, вони мають право безпосередньо його застосовувати на підставі частини другої статті 2 КУпАП. Підтверджує таке резюме й вимоги частини першої статті 246 («Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення») Кодексу, у якій визначено, що «порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України», а також частини першої статті 254 («Складення протоколу про адміністративне правопорушення»): «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності» (Ще раз можна подумати: «Правиця не знає, що робить ліва рука!..»).
Наприкінці хочу зізнатися, що до останнього аналізу КУпАП через статтю свого друга та колеги пана Володимира я й сам вважав, що складати протоколи єгерям заборонили. А виходить, що помилявся…
Але вважаю, що краще виправити становище, додавши до Кодексу відповідні зміни, щоби не було різночитання.
12.02.2012 Володимир Яковлєв
(надруковано в газеты "Полювання та риболовля", 2012, № 3 (125)
.
Только это черновик, который может несколько отличаться от статьи за счет возможных редакционных правок:
Чи заборонили таки єгерській службі складати протоколи?
У числі 2 за 2012 рік нашої газети надруковано статтю мого старого друга, товариша та колеги Володимира Нижника «Хто заборонив єгерській службі складати протоколи на браконьєрів?», у якій він висловив і обґрунтував свою думку про те, що посадові особи підприємств, установ і організацій, які здійснюють охорону, використання та відтворення тваринного світу, мають до цього часу право складати протоколи про адміністративні правопорушення, які підпадають під дію частини першої статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП або Кодекс).
При всій давній нашій дружбі та моїй повазі до шановного тезки, змушений повторити великого філософа давності, трохи перефразувавши його: «Володимир мені друг, але істина – дорожче!».
Ну що, пошукаємо істину?..
По-перше, чому виникло питання про заборону складати протоколи про адміністративні правопорушення єгерям? Як нагадав В. Нижник, Верховна Рада України (далі – ВРУ) прийняла Закон України № 2558-VI від 23.09.2010, на підставі чого у статті 255 КУпАП, що визначає осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, було виключено пункт 8 частини другої цієї статті. Виключеним пунктом права складання протоколів про адміністративні правопорушення надавалися посадовим особам підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу. Слід відмітити, що зазначений пункт давно був не зовсім правильно виписаний у Кодексі (в цьому пункті не вказувалися статті КУпАП, за якими, власне, могли складати протоколи названі у пункті 8 особи), тому проектом Закону, що згодом був прийнятий ВРУ як Закон України
№ 2558-VI від 23.09.2010, і хотіли визначити у пункті 8 такі статті. Але вийшло «за Кравчуком» - «як завжди!»… Пункт просто зник взагалі, але проблема – збільшилася.
І тепер єгері у більшій своїй частці складати протоколи перестали. Всі ж знають вимоги пункту 2 статті 278 («Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення») КУпАП, який вимагає при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити, чи правильно складено протокол. А виходить, що на цей час єгерський протокол буде «складено неправильно» - особою, яка втратила таке право на підставі змін, внесених до Кодексу.
Однак, шановний автор статті обґрунтував у нашій газеті свою думку, що єгері не позбавлені права складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які встановлено частиною першої статті 85 КУпАП (до другої частини пан Володимир обіцяв повернутися у наступній статті у газеті). Проаналізуємо, чи прав дописувач у своїх тезах?
Володимир Нижник запропонував нам уважно, без купюр, прочитати статтю 255 Кодексу. Але, на мою думку, сам же порушив свою ж вказівку. Більше того, він просто вириває слова та фрази із контексту Кодексу, на підставі чого робить досить хибні виводи.
Так, він нагадав вимоги частини першої статті 255 про те, що «у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати», потім переходить до вимог статті 221, яка визначає справи про адміністративні правопорушення, що підвідомчі районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям), декларує, що частина 1 статті 85 КУпАП не підвідомча зазначеним судовим органам (суддям) і робить висновок, що «протокол, складений на порушника правил полювання за частиною 1 статті 85 КУпАП під дії статей 218-221 не підпадає і не має відношення до статті 255» (?).
Давайте з’ясуємо, що таке «підвідомчість справ про адміністративні правопорушення». Це лише – перелік справ, складений на підставі той чи іншої статті Особливої частини КУпАП, які той чи інший орган (посадова особа) має право за Законом розглядати. Стаття 221 Кодексу визначила чітко, правопорушення за якою статтею мають право розглядати у судах. Як відомо, із п’яти частин статті 85 КУпА лише три (друга, четверта та п’ята) передбачають санкції, пов’язані із конфіскацією майна. Такий захід впливу за Конституцією України дозволено вирішувати лише у судовому порядку, тому ці частини статті 85 й віднесені до підвідомчості судів (суддів). А інші дві (перша та третя) у своїх санкціях конфіскації не передбачають, тому їх до цього часу, як і раніше, розглядають певні посадові особи, але не судді.
Чи можна було із цього зробити висновок, що раз справи про правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 Кодексу, у судах не розглядаються, то й «частина 1 статті 85 не має відношення до статті 255»? Думаю, що думка дуже хибна… Тим більше, що ця частина зазначеної статті таки нагадується у пункті 14 частині другій статті 255 Кодексу: «14) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон, джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), статті 75, 76, 77-1, частина перша статті 85, стаття 89)» та у абзаці 29 пункту першого частини першої цієї ж статті: «органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі екології та природних ресурсів (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91)».
До речі, тут хотілося б нагадати, що дописувач дещо вільно позначає місця у Кодексі, наприклад, нерідко не нагадуючи частини статті 255, але слід пам’ятати, що в ній лише пунктів 8 було два!
На жаль, шановний автор, зробивши такий свавільний висновок, надалі розуміє Кодекс як йому заманеться, або так, щоб виправдати свою хибну тезу: «А до чого ж його у такому випадку приліпити, у яких статтях КУпАП нагадується про такі протоколи, хто за ними виносить постанови?», намагаючись встановити, «яка підвідомчість і законність наших дій?». Керуючись таким, він нагадує, що у статті 242 Кодексу йдеться про те право органів мисливського господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені частиною першою статті 85 КУпАП, тому пропонує протокол, складений єгерем за частиною першою статті 85 КУпАП, передавати до зазначених органів. При цьому ж знову робить хибний висновок, що «єгер, який склав протокол, посадова особа ОУЛМГ (обласного управління лісового та мисливського господарства – В.Я.), уповноважена виносити постанову по справі, діють у правовому полі статті 242 Кодексу». На жаль, шановний друже Володимире, у полі згаданої статті діє, скоріше, лише посадова особа ОУЛМГ… А робити при цьому висновок, що «дії статті 255 на статтю 242 КУпАП не розповсюджується, і мій (В. Нижника. – В.Я.) протокол (чи ваш), складений за частиною 1 статті 85 ніяк не може бути визнано незаконним в силу дії статті 255»?!. Навіть, якщо за буквою висловленого у приведеному витягу продивитися уважно всю статтю 255 Кодексу, то можна знайти посилання й на статтю 242, й на посадових осіб органів мисливського господарства!.. Слід лише уважно прочитати частину другу статті 255.
Подібні ж свавільні висновки дописувач виносить із свого трактування вимог статті 242-1 КУпАП.
Після нагаданих висновків, автор визнає, що міг дещо не так зрозуміти із наших законів, які іноді важко зрозуміти однозначно.
Давайте раз і назавжди з’ясуємо та запам’ятаємо, що у розділі III («Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення») КУпАП, у главі 17 визначено «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення», тобто, який саме орган (посадова особа) та за якими конкретними статтями має право розглядати (та відповідно приймати рішення та виносити постанови) справи про адміністративні правопорушення. У тому числі, у статті 221 КУпАП йдеться про такі права, надані районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям), у статті 242 – органам мисливського господарства та у статті 242-1 - спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України. А стаття 255 відноситься до глави 19 («Протокол про адміністративне правопорушення») розділу IV («Провадження в справах про адміністративні правопорушення») КУпАП, тому у процесі провадження у справах про адміністративні правопорушення встановлює, які особи мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та саме за якими статтями Особливої частини Кодексу (тобто – за які правопорушення). При цьому частина перша статті 255 визначає осіб, які мають право складати протоколи про адмінправопорушення, справи про які розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 Кодексу. Частина друга зазначеної статті визначає, що посадові особи органів, зазначені у статтях 222 - 244-19 цього Кодексу як такі, до відання яких віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, вказаних у цих статтях, мають право за цими ж статтями й складати протоколи про адмінправопорушення (наприклад, якщо відповідно до статті 242 КУпАП органи мисливського господарства мають право розглядати справи, передбачені частиною першою статті 85, то посадові особи органів мисливського господарство мають право й складати протоколи за частиною першою статті 85). Крім того ця же частина друга статті 255 визначає інших осіб, які не відносяться до органів, яким підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, але протоколи за зазначеними у частині другій статтями Особової частини Кодексу вони право мають. Наприклад, посадові особи органів мисливського господарства не розглядають справи за правопорушення, передбачені частиною другою статті 85 (підвідомча суду), але тут вони визначені, як такі, що мають право скласти протокол за таке правопорушення.
Зараз підійшла черга розглянути частину третю статті 255 Кодексу. Деякі колеги та навіть працівники органів іноді нагадують саме її, коли хочуть довести, що єгерів не позбавлено права складати протоколи, так як у зазначеній частині визначено, що «у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення». Все, шановні єгері, вперед, до мисливських угідь, складати протоколи на браконьєрів!
Але не спішіть виконувати таку вказівку, давайте подивимося, а чи йдеться в вказаній частині третій про єгерів? Безапеляційно стверджую: ні!!!
Якщо згадати редакцію частини третьої статті 255 КУпАП до травня 2001 року, то вона була такою: «У випадках, прямо передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших державних органів, представники громадських організацій і органів громадської самодіяльності». Законом України від 05.04.2001 № 2342-III (2342-14) «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» частина третя отримала нову редакцію, що чинна до цього часу: «У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення».
До представників громадських організацій безумовно можна віднести єгерів УТМР, Військового товариства мисливців і рибалок, мисливського товариства «Динамо», а чи можна їх віднести до «представників органів самоорганізації населення»?
Через пару місяців після прийняття нової редакції частини третьої статті 255 КУпАП, ВРУ прийняла Закон України «Про органи самоорганізації населення», яким у статті 2 визначено, що «органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом», а у статті 3 - що «1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. 2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети».
Ну, чи відносяться єгерські служби до органів самоорганізації населення? Безумовно – ні!
Знову хочеться згадати тезу про деяку недолугість наших законів…
Але, якщо знову звернутися до статті В. Нижника, у якій він висказав думку про певне нагадування нашими законами деякої деталі гужового транспортного засобу, то з цією тезою дописувача у нашому випадку складно не погодитися, бо саме вона надає нам можливість довести, що таки єгері мають право складати протоколи на порушників правил полювання як за частиною першою, так і за частиною другою статті 85 КУпАП.
Всім відомо, що таке право надано єгерям та посадовим особам користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь) на підставі вимог частини другої статті 39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
А тепер уважно розглянемо ще деякі статті КУпАП. Хотілося б зробити зауваження, що, на жаль, більшість наших колег більш-менш знає лише статтю 85 Кодексу, ну ще статті 254 і 256, деякі більш «просунуті» працівники знайомі із статтями 258-264, та сьогодні ми детальніше вивчили ще статтю 255. А треба Кодекс таки знати значно глибше!
Прочитаємо статтю 2 («Законодавство України про адміністративні правопорушення») Кодексу (надаю її дещо скорочено):
«Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу».
Із вищезазначеного слід розуміти, що, зазвичай, відповідальність за адміністративні правопорушення та пов’язані із ними заходи встановлюється законами України, а потім включаються до Кодексу (див. частину третю статті 2). На жаль, у нашому випадку у Законі України «Про мисливське господарство та полювання», крім відповідальності за порушення правил полювання, визначено також хто має право складати протоколи за такі порушення. Таким чином, ці норми повинні бути включені до КУпАП. Ми ж бачимо зворотній процес – виключення єгерів із числа осіб, які мають право складати такі протоколи, хоча змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» внесено не було.
Окрім того, якщо уважно прочитати частину другу статті 2 Кодексу, то можна зрозуміти, що єгері таки мають до цього часу складати протоколи на порушників правил полювання, так як чітко визначено, що «Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо».
Таким чином, вважаємо доведеним, що поки у Законі України «Про мисливське господарство та полювання» єгері не позбавлені права складання протоколів, вони мають право безпосередньо його застосовувати на підставі частини другої статті 2 КУпАП. Підтверджує таке резюме й вимоги частини першої статті 246 («Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення») Кодексу, у якій визначено, що «порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України», а також частини першої статті 254 («Складення протоколу про адміністративне правопорушення»): «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності» (Ще раз можна подумати: «Правиця не знає, що робить ліва рука!..»).
Наприкінці хочу зізнатися, що до останнього аналізу КУпАП через статтю свого друга та колеги пана Володимира я й сам вважав, що складати протоколи єгерям заборонили. А виходить, що помилявся…
Але вважаю, що краще виправити становище, додавши до Кодексу відповідні зміни, щоби не було різночитання.
12.02.2012 Володимир Яковлєв
(надруковано в газеты "Полювання та риболовля", 2012, № 3 (125)
.
Ну, зачем я статью вывесил здесь? Там же все разъяснено со ссылками на статьи и пункты законодательства?!. 8-0
А насчет второй части вопроса, то мое неоднократно высказываемое мнение (и опыт более чем 25-летней работы, а также знание БЗ и КУоАП) говорит о том, что можно. А иногда - и нужно!
ПыСы. Протоколы тоже можно сейчас составлять егерям. Прочитай хотя бы последние три абзаца длинной статьи, Ленивый вопрошатель! -
А насчет второй части вопроса, то мое неоднократно высказываемое мнение (и опыт более чем 25-летней работы, а также знание БЗ и КУоАП) говорит о том, что можно. А иногда - и нужно!
ПыСы. Протоколы тоже можно сейчас составлять егерям. Прочитай хотя бы последние три абзаца длинной статьи, Ленивый вопрошатель! -
Дело в том, что КУоАП должен "впитывать" процессуальные действия из Законов. А тут грубо сделали наоборот: в законах осталось, а из КУоАП тупо удалили, хотя не все. Но все равно в КУоАП в первых же статьях сказано, как надо себя вести в таких случая.
Ну. а чтобы вопросов и сомнений ни у кого не возникало, надо или пункт 8 части второй статьи 255 восстановить, или часть третью той же статьи привести в давнюю редакцию
Ну. а чтобы вопросов и сомнений ни у кого не возникало, надо или пункт 8 части второй статьи 255 восстановить, или часть третью той же статьи привести в давнюю редакцию
- Статус