З повагою, до найповажнішого пасічника форуму УТМР, та з побажаннями багатого та мирного медозбору 2025!
***
Весна вже в самому розмаї,
Буяють трави, квітне сад,
І на порозі з ніг збиває
Той найп’янкіший аромат.
Лише на світ благословилось,
Ще й досі соловей співа,
Але в льотках заворушилось,
І перша бджілка на жнива.
За нею інші – друга, третя,
Мов хто на нитку нанизав,
Тягнулись з вуликів до неба
Їм Сонця промінь бронзи дав.
У вранішнім рожевім Сонці,
Сади стоять, немов пожар,
У кожній квітці, аж не денці
Духмяний схований нектар…
Кипить робота, аж до ночі,
За гору Сонце – стихне лет,
Та в вуликах найголовніше –
З нектару скоро стане мед…
Ці світлі спогади дитинства,
Частіше пам’ять надсилає,
Над вуликом схилився Батько
І рамку золота тримає…
Стецько ГРАНЧАК, 2025