Лучшая охотничья байка 2020 ( конкурс )

Тема у розділі 'Різне по полюванню', створена користувачем Admin, 5 бер 2020.

  1. Admin

    Admin Administrator Команда форуму

    Тема создана в рамках конкурса " Лучшая охотничья байка 2020 "
    Форумчанин должен быть автором байки !
    Аллегории, преувеличения и чувство юмора приветствуется !
    Подведение итогов конкурса 10-15 декабря 2020г.

    Полный список конкурсов можно посмотреть здесь https://uoor.com.ua/forum/index.php?threads/Конкурсы-форума-2020г.89460/#post-999761
     
    Stanislav Fursa та igor21 подобається це.
  2. Safari
  3. PetrenkoAO

    PetrenkoAO ветеран форуму надійна команда

    Байку кажете, їх є у мене...
    Було то дуже давно, коли я був трішки меншим за метр і були білі кудрі, але в душі я вже був справжнім мисливцем та рибалкою.

    Одного теплого літнього дня, маленького Анатолія, готуючись до свята, покупали, одягли в чистесенький одяг і наказали штивенько сидіти на лавці біля двору. Все так і було і я сидів і радів...
    Та ось, один з колгоспних водіїв, проходячи повз мене спитав:
    - Только, а чого це ти сидиш? Он Тетяна в канаві вже відро раків наловила. (Канава - рівчак посередині вулиці де я жив, в якому навіть в саму жаринь, вода не висихала. Тетяна - сусідка, майже однолітка.)

    Така інформація була як бальзам для справжнього рибака та мисливця...
    Не вагаючись ані секунди, я рвонув до рівчака, де почав нишпорити по дну руками в пошуках раків. Води було вище коліна і в деяких випадках коли траплялась підозра про ДУУУУЖЕ ВЕЛИКОГО РАКА, приходилось ниряти... Крім каміння, нічого не було. Але, надія вмирає останньою.
    Ви всі пам'ятаєте, що мене готували до свята і був біленький, кудрявий і чистенько одітий.
    :D:D:D
    Від цього заняття мене відірвала мамина подруга яка жила далі за ямою і була чисто одягнена бо йшла на те свято де наша сім'я теж повинна БУЛА бути.
    - Ой дитя, та шож ти робиш.
    Закричала вона після того як я винирнув з багнюки.
    - Раків ловлю...
    - І що, є щось?
    І в цей момент, я вловив мотузку, яку розкрутив над головою і жбурнув...
    І требаж було так вцілити (то вже давались в знаки таланти влучного мисливця) що та мотузка швакнула тітку прямо по грудям, по чистому, святковому платтю.

    Був відловлений з багнюки і за вухо доставлений до батьків...
    Що тоді почалось...
    Сльози і крик, погрози Батька що буду вкинутий до пральної машини, мої сльози з благанням що я більше не буду...
    Тих раків мені батьки згадують і нині.
    Ось так відбувалось становлення молодого рибалки та мисливця.:)
     
    Volanat, roz_koms, ТАР та 16 іншим подобається це.
  4. фандоринъ

    фандоринъ ветеран форуму надійна команда

    Пойдет вне конкурса, т.к. собственно не байка, а чистая правда....
    На Джарылгаче дело было. Переправились с такими же "сумасшедшими" вброд через лиман еще по-темному, когда стылая вода доходит почти до верха вейдерсов, нарезали тростника, замаскировались, выбросили флотилию чучел. Я зачем-то в надувной плотик бросил еще и гусиных чучел. С рассветом немного постреляли кряковых.
    [​IMG]
    К часам 10 стал полный штили, с моря наполз туман, густой, как вата. Видимость - ну метров 15-20... Лет прекратился. Заскучали. Подмостил себе под голову рюкзак с термосом, лег, подремываю...
    [​IMG]
    Сквозь сон слышу вдалеке "гагаканье". Достаю дудочку, начинаю манить. Звуки в тумане вязнут, но слышу, как будто заворачивают. Сколько до них? 500 или 100? Дую дальше, но ружье взял по-удобнее. Вдруг метрах в 25 вываливаю из тумана три красавца.Шеи вытянули, лапы с розовыми "ластами" растопырили... Ну прямо на штык! Вскидываюсь, бью заднего. Отмечаю, как он "складывается" и сразу же перебрасываю планку на второго. "Дык" - обрывается и с фонтаном брызг ввинчивается в мелководье прямо среди чучел. Третий проходит мне за спину. Лежа выгибаюсь почти "мостиком" до хруста в пояснице и шее, ловлю его на ствол и бью просто в зад под перо. Птица умирает еще в воздухе от 34 г №5 и гулко бьется о стылый солончак... Брат потом сказал, что во времени это выглядело как "дах-дах-дах"... И только тут перевожу взгляд в тот сектор неба, где должен был быть первый. И вижу такую картину: прямо мне в голову летит здоровенный битый гусак, причем хвостом вперед с безжизненно болтающейся шеей. Дальше все инстинктивно: закрываю глаза и просто откатываюсь с рюкзака в сторону. Со смачным хрустом и каким-то лязгом гусь впечатывается в мою "подушку"... Встаю на корточки, подымаю рюкзак, а из него вытекает, пуская пар, горячий чай. Китайский термос "с драконами" всмятку... Были еще и в тот день красивые налеты, да и с тех пор случались у меня и еще "триплеты" и "дубли" по лапчатым, но этот самый запоминающийся... Может потому, что такого термоса я больше не нашел? Вот держал кипяток, зараза...
    [​IMG]
    [​IMG]
     
    roz_koms, Alego, Вік71 та 4 іншим подобається це.

Поділитися цією сторінкою