Словник Українського мисливця

Тема у розділі 'Ділимося досвідом', створена користувачем Арго, 16 бер 2011.

  1. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Найшов досить цікаве видання словника Українського мисливця авторів М. П. Рудишина Б. І. Колісника Є.П.Авдєєнко.Видання просто шокуючо-ідеальне в плані підбірок і тлумачень мисливських термінів.
    Тема потрібна для кожного хто є дійсним мисливцем , хто хоче розуміти терміни мисливства,правильно користуватися ними,вивчити їх,бо вони були започатковані і використовувались ще нашими предками.Викладення буде в алфавітному порядку для кращого використання надалі.

    Словник-довідник мисливця


    А

    Абіотичні фактори — сукупність впливів на тварин неорганічних (хімічних, фізичних) елементів середовища (температура, світло, тиск, вологість, вітер, опади, радіація, інсоляція, випромінювання тощо). Наприклад, для копитних тварин велика товщина снігового покриву утруднює їх пе¬реміщення і добування їжі, внаслідок чого вони часто ста¬ють здобиччю хижаків. Негативно впливають на виживання ранніх виплодів зайця-русака навесні дощі з різкими перепадами температури й ожеледі.
    Аборигени — корінні мешканці конкретної території, на якій вони виникли в процесі еволюції.
    Авіаоблік — облік тварин взимку при стійкій сонячній по¬годі і сніговому покриві (в січні —лютому) з використанням літаків, вертольотів. Середня швидкість польоту на маршруті 60—80 км/год на висоті 80—100 м, ширина облікової смуги 80 м з кожного борта. Маршрутні смуги звичайно наносять на схему, зазначаючи їх добре помітними орієнтирами (до¬роги, просіки, вишки та ін.) через 500—600 м. Загальна чисельність тих чи інших видів тварин встановлюється по сумі облікових даних усіх маршрутів.
    Авіфауна — сукупність видів птахів, які населяють певну територію.
    Автомат — одноствольна вогнепальна мисливська рушниця, в якій перезаряджування і проведення наступного пострілу відбувається автоматично за рахунок енергії порохових газів. Випускають 5-зарядні автомати 12-го калібру, пристосовані для пострілів як дробовими, так і кульо¬вими зарядами. З іноземних найбільш ціняться бельгійські автомати.
    Агоністична поведінка — складний комплекс дій між окремими особинами одного виду тварин (взаємні погрози, напад на суперника, його переслідування, демонстрації під¬порядкування та ін.). Зокрема, спостерігається на токови¬щах глухарів і тетеревів, під час реву оленів тощо.
    Агресивна поведінка — дія тварини проти іншої особини як одного, так і між різними видами. Внутрішньовидова агресивна поведінка при великій щільності популяції сприяє розселенню окремих особин, формуванню ієрархії, а при низькій — її територіальній локалізації. Взагалі цей тип поведінки чітко відображений при охороні індивідуальних ділянок елементарних поселень популяцій.
    Агробіогеоценоз — сукупність тварин, рослин і мікро¬організмів у взаємозв'язку з усіма іншими елементами се¬редовища на землях сільськогосподарського користування, зайнятих під посіви або посадки культурних рослин. Серед мисливських тварин характерними представниками є заєць-русак, лисиця і сіра куріпка.
    Агроценоз — штучно створені людиною угруповання тварин, рослин і мікроорганізмів з метою одержання сіль¬ськогосподарської продукції. Вони регулюються і підтри¬муються діяльністю людини.
    Адаптація — комплекс морфофізіологічних, етологічних, функціональних, популяційних та інших особливостей пристосування конкретного виду тварин до умов середо¬вища. Для кожного виду характерні свої специфічні особ¬ливості і межі. Наприклад, європейська козуля має ши¬рокий діапазон місцеперебування як у рівнинних, так і гір¬ських районах. Це стосується також лисиці звичайної, ку¬ниці лісової та ін., в той час карпатський глухар поширений лише у порівняно вузькій гірській смузі ялицево-смерекових лісів.
    Адаптивна зона — характерний тип місцеперебування із сукупністю специфічних екологічних умов для існування на конкретній території (суша, море, прісні водойми та ін.) різних груп організмів.
    Акліматизація — пристосування організмів до нових умов існування, в яких вони проходять нормально всі ста¬дії розвитку і дають життєздатне потомство. Акліматизація — це комплекс заходів по вселенню корисних для людини видів тварин (а також рослин) в нові місця перебування з метою підви¬щення продуктивності мисливських угідь та з всебічним врахуванням кліматичних, кормових, захисних, біоценотичних, популяційних та інших екологічних умов. З мис¬ливських тварин на Україні акліматизовані єнотовидний собака, американська норка та ін. Як приклад природної акліматизації можна назвати кільчасту горлицю, яка за останні десятиріччя проникла з Угорської рівнини на Україну, пристосувалась до нових умов, успішно розмножується на всій території.
    Акт — офіційний документ, який складає і видає державний орган, службова особа або за дорученням громадська організація в межах їхньої компетенції. Наприклад, акт про порушення правил і строків полювання, знищення рідкісних видів фауни тощо.
    Актеон — грецький міфічний мисливець (учень Хірона), якого за успіхи в полюванні заздрісна Артеміда перетворила в оленя і прирекла на з'їдання його ж власними собаками.
    Акумуляція — нагромадження в органах і тканинах тва¬рин та їх місцеперебуваннях хімічних речовин (пестицидів, нітратів, нуклеїдів та ін.), які знаходяться в оточуючому середовищі. Пестициди, нагромаджуючись в організмі, ви¬кликають захворювання тварин, знижують або й повністю припиняють їх плодючість тощо.
    Алкалоїди — азотовмісні органічні речовини природного походження, що мають лужний характер, яких у рослин синтезовано декілька тисяч (у тварин виявлено близько 50).
    Багаті А. рослини родини бобових, жовтецевих, макових, пасльонових, складноцвітих. А. відіграють певну роль в об¬мінних процесах, а також захищають рослини від поїдання тваринами. У невеликих дозах вони мають лікувальне зна¬чення для тварин, а також використовуються в медицині. Бобри накопичують А. касторамін через поїдання корене¬вищ глечиків жовтих
    Альбінізм — вроджена відсутність нормальної для дано¬го виду пігментації в забарвленні окремих особин тварин. Наприклад, шкіра і шерсть звірів при А. білі. Викликається генами або плазмогенами, які гальмують синтез пігментів. Серед диких птахів і ссавців альбіноси зустрічаються дуже рідко: 1 на 25 000—50 000. Чисті лінії альбіносів (кроликів та ін.) розводять у лабораторіях для дослідних цілей.
    Альт — низький голос мисливського собаки.
    Англійська ложа — пряма напівпістолетна ложа, яку часто називають гвинтівковою ложею.
    Англійський сетер — порода лягавих собак середнього зросту (в холці до 62 см) двоколірного забарвлення (біле з чорним), на якому бувають жовті, коричневі мазки або крап і плями. Голова має добре виражений потиличний горб. По довжині морда менша від щелепи. Вуха тонкі, неширокі, мають трикутну форму, дещо заокруглені знизу. Хвіст шаб¬леподібний або прямий. Собака дуже темпераментний, енер¬гійний, швидко відшукує відстріляну дичину.
    Англо-російський гончак — так до 1950 р. називали породу російських гончаків. Собака з добре розвинутим кістяком, мускулатурою. Висота в холці 68 см. Голова клиноподібна, вуха щільно прилягають до голови і мають трикутну форму, висячі. Хвіст товстий в основі, а кінець його тонкий. Поведінка собаки зрівноважена.
    Анемія (малокрів'я) — захворювання, яке характерне зменшенням кількості еритроцитів і вмісту в них гемогло¬біну. Ознаки: віддишка, загальна слабість організму тварин тощо.
    Анкетний метод обліку — застосовується в основному для вивчення поширення і чисельності рідкісних видів або тварин, які ведуть скритний спосіб життя. За цим методом потрібну інформацію одержують усним або письмовим опи¬туванням досвідчених мисливців, працівників лісової охоро¬ни та ін.
    Анонс — «повідомлення» собаки (відповідним голосом) про відшукання ним відстріляної мисливцем дичини.
    Антабка — металеве кільце, яке знаходиться під ство¬лами і під прикладом рушниці для прив'язування ременя.
    Антропогенні фактори — комплекс змін, внесених в природу господарською діяльністю людини, що впливають на органічний світ, зокрема тварин. Цей вплив може бути прямим і непрямим, позитивним і негативним. Так, в ми¬нулому заради м'яса людиною повністю знищені в Баренцовому морі Стеллерові корови, а розорювання степів при¬звело до зникнення дрохв, диких коней, тарпанів та ін. видів, оскільки зникли типові місцеперебування цих тва¬рин.
    Аншлаг — природоохоронний знак, на якому зазначено відтворювальну ділянку, заказник, мисливське господар¬ство, написані заклики до коректної поведінки в природі (заборону полювання, відвідування конкретних угідь, зби¬рання яєць птахів, грибів тощо).
    Аппелистість — прищеплена в процесі виховання вла¬стивість мисливського собаки швидко реагувати і бігти на клич господаря-мисливця.
    Аппорт — 1) наказ собаці принести який-небудь пред¬мет або відстріляну мисливцем дрібну дичину; 2) предмет або пристосування для привчання собаки до поноски.
    Арапник — довгий ремінний батіг мисливця з тонким кнутищем (пужалном), залитим свинцевим набалдашником. Арапником ляскають на полюванні, не сходячи з коня, б'ють зупиненого хортами вовка.
    Арбалет — самостріл у вигляді сталевого лука з дере¬в'яною ложею і пристроєм для натягування тятиви. Для пострілу на віддаль до 150 м вживали короткі стріли. Застосовувався в середні віки при полюванні на копитних, а також в арміях Європи.
    Ареал — область географічного поширення конкретного виду тварин або рослин.
    Аркебуз — перша мисливська (одно- і двоствольна) вогнепальна рушниця з красивою інкрустацією ложі і при¬кладу, яка була сконструйована в XIV ст., застосовувалася до XVII ст. Заряджалась фітилем з дула.
    Артеміда — міфічна грецька богиня полювання, охорон¬ниця тварин, дочка Латони і Зевса, улюбленим місцем по¬лювання якої була гірська територія Аркадія.
    Архар — гірський баран, поширений у горах Копет-Дагу, Малих і Великих Балканів, Західного Устюрту і Мангиш¬лаку, Кизилкумів, Тянь-Шаню, Паміру, на скелях східного узбережжя Каспію, в деяких горах Казахстану, Алтаю. В колишньому СРСР відомо до 10 підвидів, 7 з яких занесені в Червону книгу. Довжина тіла 110—200 см, висота в холці 60—125 см, загальна маса 25—230 кг, довжина рогів у сам¬ців 65—190 см, їх маса до ЗО кг. Вони є родоначальниками всіх порід свійських овець. Часто А. використовують для гібридизації з породами овець. Полювання заборонено.
    Асоціація — рослинне угруповання, яке склалось в ме¬жах ареалу з подібними умовами існування, з однорідним видовим складом, певними співвідношеннями між окремими видами і життєвими формами, функціональними зв'язками, типом кругообігу речовин і потоку енергії, продуктивністю і розвитку. Основна одиниця класифікації рослинного по¬криву, який складається з однорідних фітоценозів.
    Астролін — обезводнений керосин, який застосовують для чищення рушниці.
    Атавізм — поява в окремих особин певного виду ознак, що існували у далеких предків, але пізніше були втрачені в процесі еволюції. Наприклад, розвиток додаткових мо¬лочних сосків, трипалість у коней, з'явлення хвостового придатка в людини тощо.
    Атака — швидкий рух мисливського собаки в напрямку дичини.
    Атмосфера — газоподібна оболонка землі з суміші різ¬них газів, водяної пари, пиловидних часток. Частина біо¬сфери, яка населена живими організмами.
    Атрофія — прижиттєве зменшення розмірів органів або тканин тварини, яке супроводжується порушенням або при¬пиненням їх функцій. Наприклад, зменшення сірої речо¬вини головного мозку при глибокій старості тварин, змен¬шення маси рогів у оленів тощо.
    Аттрактанти — природні і синтетичні речовини, які при¬ваблюють тварин, діючи на їх хеморецептори. Наприклад, статеві аттрактанти приваблюють самців і самок у період парування, принади з аттрактантами використовують для боротьби з шкідниками, при полюванні на хутрових звірів тощо.
    Атукання — крики «ату», «ату його» або «ото-то-то», за допомогою яких нацьковують хортів на зайця.
    Аутоекологія — розділ екології, що вивчає пристосуван¬ня окремих видів тварин (і рослин) до умов середовища їх перебування і способів життя видів.
     
  2. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Б


    Багряний — червонувато-жовтий, кавовий (темніший на спині і світліший на ногах) або суцільний темно-червоний окрас гончака.
    База мисливська — комплекс споруд (мисливський бу¬динок, причали з човнами, майданчик для автотранспорту) для задоволення потреб мисливців у спортивному полю¬ванні та відпочинку.
    Байбак — порівняно крупний звірок, тіло завдовжки до 60 см, хвіст —до 15 см, маса 7 кг. Поширений у степах, зокрема Росії і Казахстану. Оселяється колоніями. Роз¬множується раз на рік, народжуючи в середньому 4—5 малят. В Україні зберігся в степах. Полювання заборонено. Раніше у Карпатах жив альпійський байбак, але був знищений мисливцями наприкінці XVIII століття заради м'яса.
    Бакенбарди — пучки шерсті на щоках рисі.
    Бактеріальні захворювання — інфекційні захворювання мисливських тварин, викликані бактеріями (туберкульоз, псевдотуберкульоз, туляремія, бруцельоз).
    Бал — одиниця (очко) бальної оцінки мисливських тро¬феїв, оцінка роботи собак у час їх польових випробувань.
    Баламут — гончак, який, гублячи свіжий слід звіра, йде по старому сліду або біжить за злітаючими птахами, чим вводить в оману інших мисливських собак.
    Баланс екологічний — рівновага екологічна, кількісне і якісне поєднання компонентів середовища, які обумовлюють існування видів та їх популяцій, співвідношення з іншими видами і забезпечують екологічну рівновагу в угрупованнях.
    Балахон — біла накидка або маскхалат, які мисливці одягають взимку на верхній одяг, щоб бути непомітними для звірів.
    Балістика — наука, яка вивчає рух кулі в стволі і в повітрі, теоретично пояснює постріл, траєкторію і силу кулі. Під зовнішньою Б. розуміють траєкторію польоту кулі з моменту вильоту з дула ствола до самого падіння. Траєкто¬рія польоту називається балістичною кривою. Внутрішня Б., коли куля ще не залишила ствола. Вид траєкторії, який описує куля, залежить від земного тяжіння. Найбільша траєкторія польоту, так звана дальність пострілу, досяга¬ється при стрільбі під кутом 30°. При стрільбі з карабіну рух кулі в стволі триває декілька тисячних секунди, тоб¬то блискавично. Кулю в рух приводять гази, що утворю¬ються при згорянні пороху, тобто теплова енергія перетво¬рюється в механічну:-
    Барклай — прилад для спорядження патронів для дро¬бової рушниці.
    Барліг — лігво, в якому ведмідь проводить зимові мі¬сяці в стані сну.
    Барліжник — 1) ведмідь, який заліг у барлозі; 2) мис¬ливець, що вміло відшукує ведмедя в його барлозі.
    Барс — хутровий високогірний звір, зокрема поширений на Памірі, Гісаро-Алаї, Тянь-Шані, в Джунгарському Ала¬тау, Тарбагатаї, • Саурах, рідко на Алтаї. Розмножується раз на рік, народжуючи в травні— червні 1—3 (в середньому 2) котеняти. Живиться переважно дикими копитними, гризунами і птахами, інколи нападає на свійських тварин. Рідкісний, занесений до Червоної книги МСОП.
    Бар'єр екологічний — комплекс факторів середовища, що обмежують дальше поширення та існування виду в периферійній частині його ареалу.
    Бас — низький голос мисливського собаки.
    Баст — ніжна волохата шкурочка на рогах молодих сам¬ців оленів і козуль.
    Башур — мисливський ріг низького тембру.
    Безіменний — стара назва дробу більше 1-го номера («нульовка»).
    Безкурковка — сучасна мисливська рушниця з внутріш¬німи курками.
    Безрушничне полювання — 1) полювання без застосу¬вання вогнепальної зброї (капканами, кротоловками та ін.); 2) полювання з фотоапаратом, кінокамерою, диктофоном.
    Безумовні рефлекси — відповідні реакції організмів на зміну зовнішнього або внутрішнього середовища, що проходять через нервову систему у відповідь на подразнення рецепторів, які виробились у процесі еволюції виду і закріп¬лені спадково.
    Бекання — звуки подібні до мекання вівці, які видає рульовими пір'ями в повітрі токуючий бекас.
    Бекас — птах з ряду куликів, що високо цінується мис¬ливцями як об'єкт полювання. Селиться на вологих місцях. Прилітає в кінці березня — на початку квітня. Повні кладки з чотирьох яєць бувають у кінці квітня —на початку травня. Молодь стає льотною в кінці червня. Осінній переліт про¬ходить з кінця вересня і триває інколи до замерзання боліт. Живиться безхребетними, добуваючи їх з мулу.
    Бекасинник — найдрібніший дріб (№ 10, 11, 12) для відстрілу бекасів та іншої дрібної дичини.
    Белт — коротка і важка з кулеподібним наконечником стріла, яка використовувалась для самострілу (арбалету) в Середні віки.
    Бельтон — окрас англійського сетера, біла рубашка якого в дрібному крапі: чорному — блюмельтон, кавовому — лівербельтон, жовтому — лемонбельтон. Рідше замість крапа — крупні плями.
    Берданка — однозарядна гвинтівка (калібр 10,67 мм), дальність стрільби якої 1800 м. її конструкція була роз¬роблена американським полковником X. Берданом. З 1868 до 1890 р. була на озброєнні російської армії. Згодом була замінена гладкоствольною рушницею (калібр 32 мм).
    Бердебуська рушниця — назва однієї з стародавніх рушниць.
    Беркут — дикий хижий птах родини яструбових з розмахом крил до 2 м. Населяє лісову зону і гори Європи, Азії, Північної Америки і Північної Африки. В Росії поширений до північної межі лісової зони, на Україні дуже рідкісний і охороняється законом. Зустрічається в основному в Кар¬патах, Казахстані, Середній Азії. Беркута дресирують для полювання на птахів і звірів. Занесений у Червону книгу України.
    Беркутчі — верхове полювання в Киргизстані із застосуванням хижого, птаха — беркута.
    Берло — спеціальна підставка, на яку садовлять дресированого хижого птаха для полювання. У давні часи на дане пристосування садовили також крупних сов для полю¬вання на хижаків.
    Бивні — дуже розвинені ікла або різці у деяких звірів (кабанів, бегемотів, моржів, слонів та ін.), які ростуть в них протягом всього життя. В африканського слона бивні ся¬гають розмірів 2—2,5 м, маса одного бивня З0—40 кг (іноді 90 кг), ікла моржів мають довжину до 56 см, у старих кабанів-сікачів — відповідно до 28 см.
    Бий! — поширений оклик серед мисливців, коли один з них, помітивши Птаха або звіра, вказує другому мисливцю ціль для пострілу.
    Бик — загальна назва самця лося, оленя, зубра.
    Бігль — англійська порода мисливського гончого собаки.
    Біднокістний — мисливський собака, що має слаборозвинутий кістяк.
    Бій — дуже твердий (в заморозки) грунт, об який хорти швидко збивають собі ноги; бій перепелів, що складається з двох колін — мелодійний крик токуючого перепела, який схожий на склади «ва-вва-ва-вва», «подь-полоть»; рушниці — різкість, кучність та ін. показники пострілу (стрільби).
    Біла куріпка — належить до родини тетеревиних. По¬ширена в тундрі, лісотундрі, тайзі, лісостепу, в деяких горах. Забарвлення зимою біле з чорним хвостом. Літом самець і самка рудувато-бурі, крила і черевце білі. Кладки із 6— 12 яєць бувають в травні. Живиться переважно рослинною їжею (бруньки, листя, ягоди), рідше поїдає комах. Цінний мисливський птах.
    Біла тропа — вкрита снігом земля, а також період від випадання пороші до повного зникнення снігового покриву.
    Білі штани — побілілі взимку гачі зайця.
    Білка звичайна — поширена в лісовій та лісостеповій зонах Європи й Азії. Основний об'єкт хутрового промислу в лісових районах Росії.
    Білка кавказька (летяга) — цінний хутровий промис¬ловий звір, зустрічається переважно в гірських букових лісах Західного і Центрального Закавказзя і південних схилів східної частини Кавказького хребта. Розмножує¬ться 2—3 рази на рік, народжуючи 3—7 малят у кожному виплоді.
    Білодушка — розмовно-мисливська назва кам'яної куниці, через те, що має білу пляму на грудях.
    Білолоба гуска — великий мисливський птах родини ка¬чиних. Довжина тіла — до 70 см, маса — до 3 кг. Гніздиться в чагарниковій тундрі. На Україні зустрічається під час вес¬няних та осінніх перельотів. Здобувається мисливцями в незначній кількості.
    Білоока чернь — важливий гніздовий мисливський птах стоячих водойм України. Прилітає в березні. Масові кладки з 8—12 яєць спостерігаються в травні, період насиджування 28 діб. Основна їжа рослинна, другорядна — личинки водяних комах, молюсків та ін. Осінній відліт і переліт у жовтні — листопаді.
    Бінокль — оптичний прилад з двох паралельно розмі¬щених зорових труб. Складається з об'єктивів, призм, шкали і окулярів. Кратність (збільшення кута зору) польових біноклів — від 6 до 22. Застосовується для фенологічних спостережень, вивчення чисельності, популяційної структу¬ри видів тощо.
    Бінокулярна стрільби — прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного при¬строю.
    Біогеоценоз — історично сформований комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і потоками енергії. Сукупність живих компонентів — рослин, тварин і мікроор¬ганізмів — становить біоценоз, неживих — біотоп. Межі біо¬ценозу окреслюються межами фітоценозу. Розрізняють на¬земні та водні біогеоценози.
    Біоенергетика — сукупність процесів перетворення енер¬гії в біологічних системах (клітинах, тканинах, особинах, популяціях і т. д.), а також розділ біології, який вивчає ці процеси.
    Біокомунікація — спілкування тварин.
    Біологічна продуктивність — властивість природних уг¬руповань або окремих їх компонентів утворювати, пере¬творювати і нагромаджувати органічну речовину за певну одиницю часу.
    Біологічна продукція — загальна маса активних організ¬мів тих чи інших видів тварин або рослин конкретного біо¬геоценозу. Вона змінюється по сезонах у зв'язку з дина¬мікою чисельності популяцій.
    Біологічні ритми — циклічні зміни інтенсивності і ха¬рактеру біологічних процесів і явищ. Спостерігаються май¬же в усіх тварин і рослин. Відіграють важливе значення в пристосуванні організмів до періодичних змін умов навколишнього середовища. Б. р. тварин чітко виявляються в періодичності рухової активності, багатьох фізіолого-біо-хімічних функцій (температурні коливання, секреція гормонів, циклічність активності статевих залоз, відкладання жиру перед заляганням у сплячку ведмедя, борсука тощо).
    Біологічні системи — біологічні об'єкти різної складності (клітини і тканини, органи, системи органів і організми, біоценози й екосистеми, біосфера), які мають декілька рівнів структурно-функціональної організації. Будь-яка Б. с. (наприклад, популяція) є саморегульованою, динамічною і відкритою, умовою існування якої є обмін енергією, речовиною й інформацією як між її частинами, так і з оточуючим середовищем. Б. с. характеризуються розвитком у часі та здатністю до відтворення.
    Біологічний годинник — умовний термін, який вказує на здатність живих організмів орієнтуватись у часі доби, порах року. В основі такої біологічної орієнтації є чітка періодичність протікаючих в клітинах фізико-хімічних процесів. Де¬які вчені вважають, що природа Б. г. обумовлена здатністю організмів сприймати циклічні коливання геофізичних фак¬торів (добова і сезонна періодичність електричного і маг¬нітного поля Землі, сонячної і космічної радіації тощо). Таке пристосування організмів до періодично мінливих умов життя виробилось протягом еволюції і пояснюється періо¬дизацією фізіологічних процесів.
    Біологічні цикли — періодично повторювані в організ¬мах та їх угрупованнях (популяціях, біоценозах) зміни біо¬логічних особливостей, що виробились у процесі еволюції внаслідок пристосування до циклічних змін умов зовніш¬нього середовища. Ці зміни бувають добові (коливання ак¬тивності тварин вдень і вночі), сезонні (міграції тварин, розмноження, сплячка тощо) та багаторічні (масова поява гризунів, деяких видів комах через певну кількість років та ін.).
    Біологія розвитку — наука, яка вивчає фактори й зако¬номірності індивідуального розвитку організмів (або онто¬генезу), починаючи від утворення гамет і кінчаючи процесами старіння. Теоретичні досягнення в даній області широко використовуються для розробки наукових основ оптимізації екосистем, керування популяціями мисливських тварин та іншими процесами.
    Біомаса — маса окремої особини, групи особин або ви¬дів, угруповання організмів (наприклад, популяцій), вира¬жена в масі сухої або сирої речовини на одиницю площі чи об'єму конкретного місцеперебування (г/м2, кг/га, г/м3 то¬що) . Серед безхребетних тварин найбільшою Б. відзнача¬ються дощові черви (200—400 кг/га), а з хребетних — птахи і ссавці (1 —15 кг/га). При міграціях тварин у міс¬цях їх концентрації Б. сягає значних величин.
    Біометод — біологічний метод боротьби з шкідниками сільського і лісового господарства. Наприклад, використан¬ня сірих куріпок та фазанів для знищення колорадського жука, сов та хижаків — для обмеження чисельності гризунів шкідників тощо.
    Біометрія — розділ варіаційної статистики, методами якого опрацьовують польові та експериментальні дані в біологічних дослідженнях, зокрема при вивченні еколого-біологічних особливостей мисливських тварин.
    Біонавігація — здібність тварин вибирати напрямок пе¬ресування при регулярних сезонних міграціях на зимівлю чи до місць розмноження і знаходження своїх місцеперебувань. Така орієнтація в природі забезпечується органами чуття і спадково закріпленими реакціями — інстинктами. Міграції властиві багатьом птахам, рибам, ссавцям. Б. здій¬снюється по зірковій орієнтації, магнітному полю Землі (в голубів) та ін.
    Біоніка — наука, яка займається вивченням особливос¬тей будови і життєдіяльності організмів з метою створення більш досконалих технічних систем або пристроїв.
    Біосфера — оболонка Землі — літосфера, атмосфера, гідросфера, населена живими організмами. Б. охоплює час¬тину атмосфери до висоти озонового екрану (20—25 км), літосферу в середньому до глибини 2—3 км та гідросферу — на глибину 1—2 км. Академік Вернадський розглядав Б. ум нерозривному зв'язку живих організмів із їх середовищем перебування. У Б. він виділив 7 типів взаємопов'язаних ре¬човин: живу, біогенну (яка створюється і переробляється живими організмами), кісну (в її процесах організми не беруть участі), біокісну (створюється одночасно живими організмами і процесами неорганічної природи), радіо¬активну речовину, розсіяні атоми і речовину космічного походження (метеорити, космічний пил). Розподіл живих організмів у Б. нерівномірний, найбільше їх в приповерхневій частині суші, гідросфери та атмосфери.
    Біосферний заповідник — охоронна територія з етало¬нами характерного біома, завданням якого є збереження та вивчення природних угруповань з їх генофондом та моні¬торингу природного середовища в них і на прилеглих до них територіях.
    Біота — сукупність усіх живих організмів, які населя¬ють будь-яку велику територію.
    Біотехнічні заходи — комплекс робіт по відтворенню мисливської фауни та її раціональному використанню (ви¬готовлення і правильне розміщення біотехспоруд, заготівля і викладання кормів, приваблювання птахів шляхом ство¬рення штучних гнізд тощо).
    Біотехнічні споруди — різного типу годівниці, солонці, підгодівельні майданчики, кормові поля, порхалища, галечники, штучні водопої, гніздівлі, кормосховища.
    Біотехнія — розділ мисливствознавства, що вивчає спо¬соби підвищення біологічної продуктивності, господарської цінності мисливських угідь.
    Біотехнологія — сукупність методів і прийомів одержан¬ня для людини цінних продуктів за допомогою біологічних агентів. Наприклад, способи вирощування, заготівлі і збе¬рігання, викладання багатих білковими речовинами кормів для мисливських тварин з метою підвищення їх продук¬тивності. Зокрема, заготовляти кропив'яні вінички потрібно в стадії бутонізації, коли найвищий вміст сирого протеїну (32,5 %), обробляючи їх 5%-ним розчином солі, вису¬шувати в затінку та зберігати у сухому приміщенні.
    Біотип — сукупність особин у межах популяції, які мають схожі генотип та інші ознаки.
    Біотичний потенціал — умовний специфічний для кон¬кретного виду показник швидкості зростання чисельності особин популяцій при відсутності лімітуючих факторів. Визначається середнім показником приплоду або швидкіс¬тю безперешкодного розмноження. Проте будь-яка популя¬ція не може досягти гіпотетичної величини через опір комп¬лексу лімітуючих факторів, які обумовлюють реальні роз¬міри і чисельність популяцій.
    Біотоп — територія суші або водойми з однорідними умовами існування, зайнята певним біоценозом. Наприклад, біотоп популяції козулі в буковому лісі Карпат.
    Біоценоз — взаємопов'язана сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які населяють більш-менш однорідну ді¬лянку суші чи водойми. Прикладом Б. може бути сукуп¬ність усіх живих організмів дубового лісу, озера, луки тощо.
    Біоцикл — закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму; життєва область, крупна одиниця екологічного поділу наземної і водної частин біосфери: суша, океан, прі¬сні водойми. Кожен біоцикл поділяється на біохори, які включають різне число біотопів. Наприклад, біоцикл суші включає біохори пустель, степів і лісів.
    Бірюк — російська народна назва вовка.
    Блискучість — ефектний вид собаки, шовковистість шерсті.
    Блукаючі собаки і коти — тварини, які залишились без догляду людини і блукають в угіддях. Завдають великої шкоди корисним диким тваринам, знищують їх виплоди, кладки яєць тощо, вони є також переносниками вірусних та інфекційних захворювань, у зв'язку з цим підлягають від¬стрілу.
    Бобер — належить до ряду гризунів, роду бобрів. По¬ширений в Євразії і Північній Америці. Великий напівводний гризун, довжина тіла до 1 м, маса — до ЗО кг. Хвіст сплющений і покритий роговими щитками. Між пальцями задніх ніг є рогові перепонки. .Живуть колоніями в норах і, «хатках». Живляться літом трав'яною їжею, а взимку корою і гілками дерев. Парування відбувається в січні — лютому, вагітність триває 105—107 діб. У виплодах буває 2—4 малят. Статевозрілими бобри стають на третьому році життя. Цінний хутровий звір.
    Боброва струмина — дуже пахучий секрет шкірних залоз бобра, раніше широко використовувався в медицині.
    Боброве — суворий обов'язок місцевих жителів (існу¬вав до XV ст.) охороняти бобрів та їх місця перебування.
    Бобровничий — спеціальний робітник, який у середні віки здійснював контроль за водоймами, заселеними боб¬рами.
    Боєприпаси — компоненти мисливського патрону: гільзи, капсулі, порох, пижі, дріб, картеч і кулі.
    Порох — вибухова речовина, при згоранні якої утворюються гази, що приводять в рух дріб, картеч, кулі. Випускається два види пороху: димний («Медведь, «Олень») і бездимний («Сокол»). Димний порох складається з механічної суміші калійної селітри (75 %), деревного вугілля (15 %) і сірки (10 %). Згоряючи, селітра виділяє кисень, який потрібен для згорання сірки і вугілля. Сірка відіграє роль цементуючої речовини, знижує гігроскопічність пороху і полегшує його спалахування. Для пороху використовують вугілля з м'яких деревних порід (вільха, крушина). При згоранні чорного пороху температура в стволах досягає 2200—2300 °С, виділяється до 300 об'ємів газоподібних продуктів. Чим дрібніший чорний порох, тим швидше відбувається його згорання (№ 1— крупний, розмір зерен 1,25—0,8 мм; № 2 — середній — 0,75—0,6 мм, № 3 — дрібний — 0,6—0,4 мм; № 4 — найдрібніший — 0,4—0,25 мм)Для рушниць 12—16 калібрів рекомендують застосовувати порох № 3, а для калібрів 20 і менше — № 1 і 2, для найменшого калібру—№ 4. Зберігати чорний порох слід у сухому місці в скляних пляшках, закритих гумовими корками.
    Бездимний порох роблять з піроксиліну. При згоранні у стволах виділяє до 900 об'ємів газоподібних продуктів, досягаючи температури 2500 °С.
    2. Капсуль — запалювач порохового заряду в патроні. Бувають двох типів: закритого («Жевело») для бездимного пороху і відкритого (центрального бою) для чорного пороху.
    3. Гільзи. Довжина гільз 65 і 70 мм. Паперові гільзи (12, 16, 20 калібрів) випускають під відкриті і закриті кап¬сулі, а металеві (від 12 до 32 калібру) — тільки під відкриті. Довжина гільз повинна відповідати довжині патронника, в іншому разі (коли патронник має 65 мм, а гільза 70 мм) це може призвести до роздуття або розриву ствола.
    4. Пижі — бувають порохові (легкі, пружні і вогнетривкі) і дробові (з тонкого картону).
    5. Дріб і картеч бувають різних розмірів.
    6. Кулі для гладкоствольних рушниць виготовляють із свинцю різного типу: круглі, круглі з ведучими поясками, циліндрично-довгасті, Віцлебена, Ширинського-Ших-матова, Якане, Бреннеке, Майєра (другого зразка), вологодські, Штендебаха — «Ідеал», Майєра (другого зразка,двотурбинні). Куля будь-якого типу без ребер повинна проходити через дульний зріз ствола, в іншому випадку стріляти нею не можна.
    Бойок — ударно-спусковий механізм рушниці. Передає удар курка або ударника на капсуль. Б. бувають з пружин¬ками, без пружинок і постійні на курках.
    Бок, бокфлінт — гладкоствольна рушниця з двома стволами, які розміщені у вертикальній площині один під одним.
    Бокдрилінг — рушниця з трьома вертикально розміще¬ними стволами.
    Болотні угіддя — надмірно зволожені земельні ділянки, які за характером живлення поділяються на низинні, верхові і перехідні. Низинні болота живляться ґрунтовими водами і на них ростуть верба, вільха, очерет, осоки, мохи. Верхові болота розміщені на вододілах і живляться в основному атмосферними водами. Перехідні болота поширені переважно на Поліссі. Болотні угіддя, які раніше займали великі площі і були багаті на мисливську фауну, внаслідок і меліорації в значній мірі зруйновані, залишились у малій кількості..
    Бонітування — якісна оцінка окремих виділів мисливських угідь по відношенню до певних видів мисливської фауни. Залежно від кормових, захисних та інших екологічних умов угіддя ділять на 4 бонітети: І бонітет охоплює високопродуктивні за кормовими запасами угіддя з добрими захисними умовами; II — середньопродуктивні угіддя з до¬статньо сприятливими умовами; III — низькопродуктивні угіддя з мінімальними життєвими умовами, ще придатними для перебування тварин; IV — непридатні для життя мис¬ливських тварин угіддя.
    У межах окремих типів угідь мисливські виділи можуть бути різної площі. Мінімальна площа для виділів лісових угідь — 5 га, не вкритих лісом — 0,5 га, для ріллі, лук і сіножатей та пасовищ — 0,3 га, водойм — будь-якої площі, менші за площею угіддя приєднуються до суміжних виділів.
    При Б. угідь враховують також просторову структуру елементарних поселень популяцій тварин, тобто їх індивідуальні ділянки. Наприклад, лісове урочище 50—100 га є придатним для поселення групи з 3—5 козуль, оскільки для них потрібні невеликі індивідуальні ділянки, однак для оле¬ня, індивідуальні ділянки якого 300—500 га, такі урочища непридатні.
    Борідка — пучок волосся під нижньою губою лося, а також на хребті козулі, звисаюча частина гриви в оленя і пучок пір'я на шиї глухаря.
    Бормотання — пісня токуючого тетерева, яка йде за чуфикуванням.
    Борова дичині — лісові мисливські птахи — рябчик, тетерук, глухар та ін.
    Борсук — цінний мисливський звір. Поширений в лісах і чагарникових заростях усіх областей України. Живе в но¬рах. На зиму залягає в сплячку. Живиться різноманітною рослинною і тваринною їжею. В березні — квітні самка піс¬ля 340—350-добової вагітності народжує 3—6 борсученят, які стають статевозрілими у дворічному віці. З метою збіль¬шення чисельності популяції борсук заслуговує на посилену охорону.
    Браконьєр — небезпечний злочинець, який порушує за¬кон про охорону природи і раціональне використання тва¬ринного світу. За заподіяну шкоду природі або її окремим ресурсам несе адміністративну і кримінальну відповідаль¬ність.
    Браконьєрство — незаконні дії в природі: добування або знищення диких тварин забороненими засобами, порушення правил і строків полювання, добування тварин у забороне¬них місцях, знищення рідкісних видів фауни, розорення нір, гнізд, лігв, барлог тварин, збирання яєць диких птахів тощо.
    Браунінг — популярна самозарядна мисливська зброя, назва якої походить від її конструктора Й. Браунін (1926 р.).
    Брехач — собака, який неправильно реагує на виявлення або місцезнаходження птаха чи звіра.
    Бреннеке — свинцева куля конструкції німецької фірми «Вільгельм Бреннеке» для гладкоствольних рушниць з похиленими рівчаками у верхній частині. її маса становить для рушниць 16 калібру — 23,65 г, 12 — 31,75 г, 20 калібру 22,75 г. Початкова швидкість польоту кулі в гладкостволі; рушниці циліндричної форми — 460 м/с, на віддаль 25 м 390 м/с і на 100 м — 267 м/с. У нарізних рушницях швидкість польоту кулі в два рази більша.
    Бродні — легкі з м'якої шкіри болотні чоботи сибірські мисливців. Під щиколотками і колінами бродні підв'язують вузькими ременями.
    Бруцельоз — бактеріальне хронічне інфекційне захворювання диких і свійських тварин та людини. Супроводжується абортами, ураженнями лімфатичних вузлів, суглобів і статевих органів. Б. частіше передається диким тваринам через свійських тварин (вівці, свині, кози, велика рогата худоба), які мають з ними контакт. У заражених тварин збудники Б.— бруцели містяться в плоді, навколоплодній рідині і плаценті. Боротьба з Б. полягає в охороні благополучних господарств і населених пунктів від занесення бруцельозної інфекції. \
    Бугай — поширений птах з роду чапель, забарвлення якого робить його непомітним у заростях на болоті У шлюбний період видає звуки, що нагадують ревіння бугая; від чого і пішла його назва. Живиться дрібною рибою земноводними.
    Бульдожина — порочний прикус у мисливського собаки коли, в нього нижня щелепа довша верхньої.
    Бурелом — місце в лісі, завалене упалими деревами ( вітровалів та ін.). Часто є місцем перебування деяких і видів звірів (ведмідь, рись тощо).
    Бурий ведмідь — поширений у лісовій зоні Росії та горах Кавказу, Середньої Азії, Карпат, на Камчатці. Довжина тіла до 2 м, маса — 100—300 кг (іноді 750 кг). Живиться рослинною і тваринною їжею. Самка досягає статевої зрілості на четвертий рік життя, народжує ведмежат дин раз у два роки після 6—8-місячної вагітності, у виплодаах буває переважно по 2, рідко 1, 3 і 4 ведмежат. Живуть ведмеді З0—40 років. Вид охороняється, полювання заборонене.
    Бурки — 1) маскуючий зимовий верхній одяг (плащ) сибірських мисливців; 2) вид взуття.
    Бурматий — забарвлення хутра собаки від світлого до цеглястого, затягнуте пилом.
    Бусел — місцева назва лелеки — птаха з ряду голінастих, який охороняється законом.
     
  3. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    В

    Ваба — 1) приваблювання птаха або звіра шляхом звукової імітації; 2) наслідування виттю вовка з метою виявити його відповідне виття, місце, де тримається виплід.
    Вабик — дудочка, манок для приваблювання звіра або птаха наслідуванням їх голосу.
    Вабильщик — мисливець приваблювач певного виду птахів чи звірів за допомогою «копіювання» голосу цих тварин.
    Вабити — наслідувати голос птаха або звіра.
    Важенка — вживана на півночі місцева назва самки північного оленя.
    Валова продукція — обсяг усієї продукції, виробленої в мисливському господарстві за певний період (рік) у натуральному чи грошовому виразі. Вона складається з хутра, м'яса, шкіри добутих тварин, реалізації тварин у живому вигляді (зайці, фазани, качки, кролики та ін.) та сільськогосподарської продукції тощо.
    Валовий дохід — частина вартості виробленої валової продукції мисливського господарства (в грошовому вигляді), яка залишається після відрахування і покриття всіх матеріальних витрат. Включає фонд оплати праці і чистий дохіД. У рентабельних мисливських господарствах сума валового доходу обчислюється з розрахунку на 1000 га угідь.
    Вальдшнеп — цінний мисливський птах лісової зони і частково ряду гірських районів Європи і Азії. На Україні — звичайний гніздовий птах Полісся, Лісостепу, Закарпаття і частково Карпат. Перелітні птахи затримуються до середини квітня, іноді до травня. Весняне токування відбувається досить інтенсивно, коли на «тязі» буває до 10 самців. У цей час полювання являє найбільший інтерес. В повних кладках у кінці квітня зустрічається здебільшого 4 яйця. Строк насиджування 17—18 діб. Осінній переліт в основному у вересні — жовтні. Маса дорослих птахів — 0,3— 0,4 кг.
    Ватажок — особина певного виду птахів чи звірів, яка займає ведуче місце в елементарному угрупованні популя¬ції (в зграї, стаді, гурті тощо). Наприклад, В. в стадах пів¬нічного оленя, гуртах кабанів тощо.
    Вдогін — вистріл по птаху або звіру, що віддаляються від мисливця, а також хватка собакою втікаючого звіра за задню частину тіла.
    Вегетаційний період — період життєдіяльності рослини, протягом якого відбувається повний цикл її розвитку. В. п. того чи іншого виду або сорту рослин змінюється залежно від їх біологічних особливостей, впливу погодних та інших екологічних умов. У В. п. тварини повністю забезпечені природними кормами.
    Ведмеді — родина ссавців ряду хижих звірів, довжина тіла яких досягає 3 м, а маса — 60—1000 кг. Поширені три види: ведмідь бурий, гімалайський та білий. Полювання на них заборонено.
    Векша — місцева назва білки в Сибіру.
    Великий веретенник — належить до ряду куликів роду веретенник. Гніздовий птах, прилітає на початку або в середині квітня, відлітає у вересні. Оселюється на купинних або мохових болотах. У кладках буває здебільшого 4 яйця оливково-зеленуватого кольору з темно-бурими і сірими плямами. Цінний мисливський птах.
    Великий кроншнеп — цінний мисливський гніздовий птах з ряду куликів, більший за сіру ворону. Прилітає в березні, відлітає в кінці серпня. Окремі зграї затримуються до кінця жовтня, а на півдні — до середини листопада. Кладки бувають з 4 яєць зеленуватого кольору з бурими і сіруватими плямами. Живиться переважно комахами та іншими безхребетними.
    Великий крохаль — перелітний мисливський птах з родини качиних ряду гусиних. Гніздиться по всій території України. Зимує на незамерзаючих водоймах Прикарпаття і на Чорному морі.
    Великий уліт — перелітний мисливський птах ряду ку¬ликів. Під час весняного (квітень — травень) і осіннього (серпень — вересень) перельотів зустрічається на піщаних косах, заболочених берегах річок, озер і морів. Гніздиться в лісовій зоні і частково в лісотундрі.
    Верхнє чуття — здатність собаки правильно відчувати поблизу птаха або звіра, не опускаючи носа вниз до сліду.
    Верхній слід — пересування хутрового звіра (куниці, білки та ін.) по верхівках дерев, при якому з гілок збиваються щетинки хвої, снігу тощо.
    Верхочут — мисливський собака, який працює верхнім чуттям.
    Верхівкове переслідування — властивість швидко віднайти і переслідувати хутрового звіра на верхівках дерев.
    Вершити — пересуватись по верхівках дерев (про білку та інших хутрових звірів).
    Веслоногі — ряд птахів досить великих розмірів з довгою шиєю та широкими довгими крилами. Всі 4 пальці сполучені загальною перетинкою. До В. належать пелікани та баклани. У фауні СНД відомо 8 видів, в тому числі 2 види пеліканів (рожевий і кучерявий) та 6 видів бакланів (великий, уссурійський, берингів, червонолиций, губатий, малий).
    Маса тіла бакланів — до 3 кг, а пеліканів — 10—12 кг. Живляться в основному рибою. Серед бакланів у фауні України значній кількості зустрічається великий баклан (гніздиться в основному в гирлі Дунаю, рідше — в гирлах Дніпра і Дністра» інколи оселяється і в інших місцях); довгоносий та малий баклани.
    Вести звіра — гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос.
    Вечірня зоря — переліт мисливських птахів на вечірній зорі з місць їх денного перебування в місця живлення.
    Взяти принаду — навчання мисливського собаки швид¬ко реагувати на команду господаря у пошуках відповідної принади.
    Виводка собак — спеціальна виставка мисливських собак, де демонструються якості різних порід.
    Виводкові птахи — птахи, які вилуплюються з яйця зрячими, з відкритими слуховими проходами, вкриті пухом і відразу або через певний час покидають гніздо (гусеподібні, гагари, журавлі, курині та ін.).
    Виводок — виплід, який народжується за один раз статевозрілою самкою.
    Виволока — прокреслювання снігу ногою при пересуванні звіра.
    Вид — основна структурна одиниця в системі живих організмів і їх еволюційного процесу, таксономічна категорія в біологічній систематиці. В.— сукупність однієї або декількох популяцій, здібних вільно схрещуватись і давати плодюче потомство, займати відповідний ареал. Для виду властиві загальні морфофізіологічні ознаки і типи взаємо¬відносин з абіотичними та біотичними факторами середо¬вища. Зараз відомо близько. двох мільйонів видів тварин, рослин і мікроорганізмів.
    Видільна система — система органів, через яку вида¬ляються з організму тварин надлишок води, кінцеві продукти обміну, отруйні речовини та солі. У хребетних тварин основним органом виділення є нирки.
    Видовий почерк тварин — специфічні особливості відбитків слідів конкретного виду птаха або звіра.
    Видоутворення — тривалий еволюційний процес утво¬рення нових видів організмів з інших, основними рушійними силами якого є мінливість, спадковість і природний добір.
    Видра — представник роду «куницевих. Дуже цінний хутровий звір. Водиться на узбережжях річок, стариць, озер, ставків з достатньою кормовою базою, з відповідними схо¬вищами. Вхід до нори під водою. Веде потайний сутінковий та нічний спосіб життя. Завдяки плавальним перетинкам між пальцями видра добре плаває. Живиться ракоподібними, молюсками, гризунами, рибою, жабами, водяними комахами. Розмножується раз у рік, народжуючи в квітні чи травні (після 240—300-добової вагітності) 2—5 малят. Статева зрілість настає у 17—18-місячному віці. Вид охороняються. Занесений у Червону книгу України.
    Вижлятник — помічник доїжджачого, який допомагає йому при полюванні з гончаками.
    Вилиняти — періодична зміна зовнішніх шкірних покривів (шерсті, пір'я тощо) у тварин та птахів. Вона залежить від віку, стадії розвитку, зміни умов середовища та ін.
    Вилізати — показуватись, так говорять про вовка який дуже обережно вилізає з лісу в поле.
    Виліток — пташеня, яке після підняття на крило поки¬дає гніздо.
    Вилки — роги молодих самців лося і козулі, які закін¬чуються розвилкою з двох невеликих відростків.
    Вилочник — самці оленя, козулі, лося та інших копитних тварин, що мають роги у вигляді -вил.
    Вимирання — часткове або повне зникнення окремих видів або груп тварин.
    Виношування — приручення і підготовка ловчого птаха для полювання.
    Винторогий козел — належить до гірських козлів, дов¬жина тіла — до 170 см, маса — близько 90 кг, іноді більше. Поширений в горах по р. Пяндж, на хребтах Кагі-тангтау і Бабатангу. Занесений до. Червоної книги МСОП.
    Виправити — відновити початковий напрямок слідів зві¬ра після того, як собака зійшов з нього.
    Висварювати — вчити молодих мисливських собак виконувати всі вказівки господаря для раціонального по¬лювання.
    Висити—1) стріляти вище цілі; 2) дефект рушниці, через який куля або дріб летить вище точки прицілу.
    Висипка — тимчасове велике скупчення птахів на багатій кормами ділянці (вальдшнепів, бекасів, дупелів та ін.).
    Висіти на хвості — про мисливського собаку, який, пе¬реслідуючи звіра, тримається від нього на дуже близькій відстані (про гончаків, хортів).
    Виставити звіра — вигнати його на мисливців (гончаками чи загоничами).
    Виставка мисливська — демонстрація засобів та знарядь мисливського виробництва, трофеїв, породистих собак різ¬них видів і мисливської продукції.
    Вити — особливість ряду видів з родини собачих (вовк, лисиця, свійський собака) видавати певні звуки різної тональності. Зокрема, виття дорослих вовків відрізняється від виття переярків.
    Виті стволи — стволи рушниці, виготовлені із заліза або залізних і сталевих прутів. їх виробництво існувало до кінця XIX ст. Дотепер стволи виготовляють із спеціальних сплавів сталі.
    Вишер — мідний або латунний наконечник, на який на¬мотують паклю або ганчірку для чищення стволів рушниці і закручують на шомполі.
    Витоптування — процес фізичного прямого впливу тва¬рин на ценози шляхом частих їх переходів або скупчення окремих особин на певній території.
    Вихідна шкурка — повноцінна шкурка вилинялого хутрового звіра.
    Вишка мисливська — біотехнічна споруда, яка може використовуватись для спостережень за мисливськими тваринами, а також для селекційного відстрілу. Найчас¬тіше вишки будують на 4 стовпах, зверху яких є хатка з віконцями з усіх боків, а також отвір для мисливської зброї
    Вібрація — 1) механічні коливання пружних тіл; 2) віб¬рація (дрижання) при пострілі (у справних рушницях вона майже не відчувається).
    Відгук — відклик вовків на вабу; подача гончаком голосу
    в загінці.
    Віднорок — хід від основної нори або кормової камери лисиці, борсука та ін.
    Відстій — камінний виступ скали, на якому рятуються від переслідування вовків морали, кабарга, ізюбри.
    Відстрілювальна картка — разовий або сезонний дозвіл на добування хутрових звірів, водоплавних та інших птахів.
    Відтворення мисливських ресурсів — безперервний про¬цес відновлення або збільшення чисельності поголів'я основних видів мисливської фауни. Для цього потрібні: під¬тримування сталої кормової бази в угіддях, охорона міс¬цеперебувань тварин і профілактика захворювань, збереження оптимального маточного поголів'я, оптимальної структури популяцій, регулювання чисельності хижаків, проведення біотехнічних заходів, раціональне використання фауни.
    Відтворення популяцій — властивість сукупності особин одного виду відтворювати себе на певній території про¬тягом багатьох поколінь і зберігати структурно-функціона¬льну організацію в одному або декількох біоценозах. Роз¬різняють просте і розширене відтворення популяції. Для го¬сподарської діяльності важливе значення має розширене відтворення популяції, при якому зберігається оптимальна чисельність поголів'я, а використовується кількість тварин, яка дорівнює їх річному приросту. У парнокопитних най¬краще відбувається відтворення популяції при співвідно¬шенні самців і самок 1 : 2 статевозрілих особин.
    Відтвбрювальна ділянка — частина території мислив¬ського господарства, на якій заборонене полювання і в пов¬ному обсязі проводяться біотехнічні та природоохоронні заходи. Повинна займати 25—30 % площі господарства.
    Вік тварин — тривалість періоду їх життя. Ведмідь, бобер живуть до 50 років; дельфін, лось — 30; вовк — 15—20, лисиця — 15—25, видра — 15, борсук — 16, куниці лісова і кам'яна — 15—11, норка європейська — 5—6 тхори — 16, ласка, горностай — 8, дикий кіт — 10—12, рись — 20, заєць-русак — 12, кріль дикий — 5—7, білка — 12, ондатра — 4, дика свиня — 20, благородний олень — 20, козуля—15, зубр — 50, кит — 37, лев — 35, собака — 34, кінь — 62, слон — 80, їжак — 10.
    Вікаруючі види — біологічно споріднені і систематично близькі види тварин (а також рослин), які заміщують один одного і мають суміжні ареали (географічний вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екологічних умовах (екологічний вікаріат). Прикладами В. в. з різними ареалами є соболь (поширений у лісах Сибіру) і лісова куниця (населяє ліси Європи), а вікаріатами в межах одного ареалу можна назвати мохноногого тушканчика (населяє піщані пустелі) і малого тушканчика (глинисті пустелі).
    Віночок (роза, розетка) — горбкувате потовщення в ос¬нові рогів оленя і деяких інших копитних.
    Вінчестер — американська фірма, яка виготовляє мис¬ливську зброю (штуцери).
    Віруси — безклітинна форма життя, здатна проникати в живу клітину і розмножатися тільки внутрі її. Поширені в природі. Описано біля 500 форм вірусів, які уражують теплокровних хребетних та понад 300 форм, що уражують вищі рослини.
    Вірусні захворювання — гострі інфекційні захворюван¬ня мисливських та свійських тварин, які спричиняються специфічними вірусами. Сюди належать сказ, чума м'ясо¬їдних (хвороба Карре), класична чума свиней, міксоматоз, орнітоз, хвороба Ньюкасла.
    Вітаміни — органічні речовини, які утворюються у тва¬ринному і людському організмі або надходять з їжею в не¬значних кількостях і які дуже потрібні для нормального обміну речовин і життєдіяльності організму.
    Ввічливість — властивість мисливського собаки байду¬же, акуратно, бережливо ставитись до відстріляної дичини.
    Вовк — хижа тварина з родини собачих. Довжина його тіла 100—150 см, маса 30-60 кг. Самки стають статево¬зрілими на другому році життя і розмножуються щорічно протягом 9—10 років. Гін триває з грудня по лютий, ва¬гітність — 60—65 діб, у виплодах буває 4—7 вовченят. Жи¬виться копитними, собаками, гризунами, яйцями птахів, ящірками, комахами. На тварин полює зграєю. Тривалість життя вовка— 13—16 років. Мисливський вид.
    Вовкодав — хортовий собака, який безстрашно і вміло бере вовка. У давнину мисливці-собаківники поділяли хортів на зайчатників і вовкодавів.
    Вовча яма — спеціально викопана яма, застосовувалась до кінця XIX століття, як пастка для вовків.
    Вовчатник — досвідчений мисливець на вовка.
    Вовчий намет — легкий намет гончака, який застосовується ним в полазі.
    Водні угіддя — мисливські угіддя, до яких належать ріки, струмки, озера, ставки, штучні водосховища, канали.
    Водопій — природне або штучно - створене водне місце, яке регулярно відвідують мисливські тварини.
    Водоплавні птахи об'єднують різні види качок (крижень, чирок-тріскунок, чирок-свистунок, широконіска, чубата чернеть, шилохвіст та ін.), норців (великий норець, сірощокий норець, чорношиїй норець), а також лисок.
    Волокуша — поліно або інший -вантаж, прикріплений ланцюжком до капкана. Його перевага перед прикріплен¬ням капкана до дерева в тому, що звір не може відірвати но¬ги або частини її. і тягне вантаж за собою, швидко втомлюється і зупиняється.
    Вольєр — велика клітка з сітки для розведення або тим¬часового утримування мисливських тварин (зайців, фазанів, качок, ондатр тощо).
    Ворона сіра належить до родини воронових, спричиняє значні шкоди мисливському господарству, зокрема, знищує кладки яєць, пташенят, зайченят тощо. Досить чисельна, підлягає постійній регуляції в мисливських угіддях.
    Всесвітній фонд дикої природи — позаурядова організація, яка здійснює проекти та практичні заходи по охороні диких тварин і природних угруповань за рахунок збору за¬собів від окремих держав, громадських організацій і при¬ватних осіб. Заснований у 1961 р. Працює в тісному кон¬такті з іншими міжнародними організаціями (МСОП, ЮНЕСКО, ФАО тощо). Фонд видає щорічник та газету. Його штаб-квартира знаходиться в Швейцарії (м. Глан).
    Вторинна продукція — вся маса тварин з їх приростом за відповідний період в конкретному біогеоценозі або природній зоні. її визначають для окремих видів і їх по¬пуляцій.
    Вторинні статеві ознаки — сукупність ознак, які відріз¬няють одну стать від іншої. Розвиваються під дією статевих гормонів (наприклад, постійно зберігаються роги в самців копитних, грива — в самців левів; тимчасово в час шлюбних сезонів — забарвлення пір'я і шлюбний наряд деяких видів птахів тощо).
    В'язка мисливських собак — парування собак однієї і тієї ж породи, яка має родословні дані і відзначається високими екстер'єрними особливостями.
    В'язкість — здібність гончака довго і невідв'язно пере¬слідувати піднятого звіра.
     
  4. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Г

    Габітус — сукупність ознак, які характеризують загаль¬ний тип будови тіла.
    Гагари — ряд водоплавних мисливських птахів, які при¬стосовані до плавання і пірнання. Зокрема, червоновола гагара поширена на північ від Землі Франца-Йосифа, а чорновола гагара — від тундри до гір Південного Сибіру. Оселюється на озерах, ріках, гніздо влаштовує біля води. Частіше в кладках буває по 2 яйця, які насиджують самка і самець. Основна пожива — риба. Зимують гагари на морських узбережжях помірних широт. На Україні Г. червоновола і чорновола зустрічаються під час перельотів.
    Газообмін — сукупність процесів газового обміну між організмом і оточуючим середовищем, базується на спо¬живанні кисню, виділенні вуглекислого газу (С02), інших газів та водяної пари. Газообмін є складовою частиною обміну речовин, перетворення хімічної енергії засвоєних харчових продуктів у необхідну енергію життєдіяльності організму.
    Гай — назва поширеного в плавнях Дону, Терека тощо полювання на кабанів з загоничами або собаками.
    Гайно — гніздо білки з гілок в кроні дерева (влаштоване безпосередньо на гілках).
    Гайщик— загонич на гайовому полюванні.
    Галечник — розсипище дрібних камінчиків, які необхід¬ні тетереву, глухарю та іншим птахам для перетирання в шлунку насіння, хвої тощо.
    Галстук — 1) опірення навколо шиї в деяких видів пта¬хів; 2) симетрично розміщена на грудях чорного ведмедя і деяких інших звірів світла (біла, жовта) пляма в формі пів¬місяця, галстука тощо.
    Галстучник — мисливський птах з ряду куликів. Гніз¬диться в зоні тундри, в деяких місцях лісової і лісостепової зон. На Україні зустрічається під час весняних (квітень — травень) і осінніх (кінець серпня — вересень) перельотів.
    Гамета — статева клітина рослин і тварин. Вона передає спадкову інформацію від родичів нащадкам. Має гаплоїдне число хромосом. При заплідненні дві гамети зливаються, утворюючи зиготу з диплоїдним набором хромосом, що дає початок новому організму.
    Гаметогенез — розвиток статевих клітин (гамет). У тварин розрізняють дифузний (розвиток гамет у будь-якій частині тіла — в плоских червів, губок, деяких кишково¬порожнинних) і локальний (розвиток гамет у статевих залозах — гонадах — в більшості тварин) гаметогенез.
    Гарем — 1) скупчення в період гону самок (копитних, ластоногих), які запліднюються одним самцем, охороня¬ються ним від суперників; 2) стійка невелика група полі¬гамних морських ссавців (морські котики, сивучі, морські слони, сірі тюлені). На одного самця може припадати від 2 до 50 дорослих самок. Наприклад, у сірого тюленя спів¬відношення самців до самок 1 : 5, у морського котика — 1 : 50. Сильно виражений статевий диморфізм у самців, які бува¬ють у 2—4 рази більшими від самок.
    Гаршнеп — мисливський птах з ряду куликів. Пошире¬ний на півночі Євразії — в тундрі, лісотундрі і на півночі лісової зони. Гніздиться на топких болотах. На Україні — перелітний птах. Весняний проліт відбувається в березні, квітні, осінній — в кінці вересня. Живиться комахами, інши¬ми безхребетними тваринами.
    Гарячий слід — свіжий слід зайця, який щойно пробіг.
    Гастроліти — дрібні камінці, які знаходяться в шлунку деяких птахів і служать їм для перетирання їжі. Особливо їх багато у шлунках глухаря і тетерева.
    Гачі — тильна сторона задніх ніг, ягодиці звіра або хорта.
    Гашетка — спусковий гачок, який розміщений на спус¬ковій лучині рушниці і не має запобіжної спускової скоби.
    Гельмінти — паразитичні черви (трематоди, стьожкові, нематоди, скребні), які, потрапляючи в організм тварин чи людини, викликають захворювання — гельмінтози. Зара¬ження тварин гельмінтами настає через їжу і воду (при ковтанні інвазійних яєць і личинок).
    Гемоглобін — червоний залізовмісний дихальний піг¬мент крові хребетних і деяких безхребетних тварин, а та¬кож людини. Складається з білка (глобіна) і залізопорфірину (гема) і переносить від органів дихання (легені тощо) до тканин тіла кисень та від тканин тіла до дихальних органів вуглекислий газ (СО2). При недостатній кількості гемоглобіну відбувається захворювання — анемія.
    Ген — елементарна одиниця спадковості, яка містить інформацію про первинну структуру одного живого білка. Сукупність усіх генів організму утворює генотип.
    Генеративні органи — в рослин і тварин виконують функ¬цію статевого розмноження.
    Генетичний контроль — контроль з боку ядра клітини на процеси утворення білка. Завдяки цьому підтримується життєдіяльність особин у популяції на відповідному рівні.
    Генотип — сукупність усіх спадкових особливостей осо¬бини, які визначають норму її реакції на всі можливі умови середовища. Це носій генетичної інформації, що переда¬ється по спадковості і контролює життєдіяльність, будову та біологічні особливості організму.
    Генофонд — сукупність генів, які притаманні особинам даної популяції, групам популяцій або виду.
    Гетеротрофи — організми, які живляться готовими органічними речовинами. До них належать всі тварини, гриби, паразитичні рослини, багато мікроорганізмів (крім фото-синтезуючих і хемосинтизуючих бактерій), а також людина.
    Гібрид — організм, що виникає внаслідок схрещування батьківських форм з різною спадковістю. Внутрішньовидові Г. відзначаються високою плодючістю, віддалені Г.— не¬плідні (наприклад, мули).
    Гільзи (паперові, металічні) застосовуються для гладкоствольних рушниць. Металеві Г. випускають від 12 до 32 калібрів, штампують з латуні або м'якого заліза, паперові Г.—12, 16 і 20 калібрів.

    Гін — форма статевої поведінки звірів, яка спостері¬гається сезонно в шлюбний період. Останній може бути різний залежні від тривалості тічки в самок,(у вовків — від 1 до 2 міс, у копитних — переважно до 1 міс, в зайців — біля 2 тижнів тощо).
    Гладкоствольна рушниця — рушниця з гладкими без нарізів стволами, призначена для стрільби дробом.
    Гладкошерсті собаки — собаки з короткою гладкою шерстю (гладкошерста такса, гладкошерстий фокстер'єр тощо).
    Глибокий полаз — здатність гончака обшукати всі мож¬ливі місця, де може таїтись (сховатись) звір, втікаючи від мисливця.
    Глухар — цінний і найбільший за масою птах ряду ку¬риних (3—6,5 кг), на Україні поширений в лісах Полісся і Карпат. Токування відбувається рано навесні. Повні кладки з 7—9 яєць, інколи з 16, бувають у кінці травня. Насиджування триває 21—23 доби. Через 12—15 діб пташенята здат¬ні підлітати. У зв'язку з малою чисельністю глухарів на Україні полювання на них заборонено.
    Гніздування — період розмноження птахів, пов'язаний з влаштуванням гнізд. Початком гніздування є утворення пар, або парування, а закінченням — час підняття пташенят на крило.
    Гніздовий консерватизм — властивість птахів протягом всього життя гніздитись в одних місцях кілька років підряд, займаючи ті ж самі гнізда.
    Гніздовий наряд — опірення молодих птахів до першої линьки.
    Гніздовий паразитизм — специфічний спосіб турбуван¬ня про потомство, коли самка підкладає запліднені яйця в чужі гнізда, не насиджує і не вигодовує пташенят (зозулі, деякі види качок тощо).
    Гніздові колонії — скупчення особин одного або декіль¬кох видів птахів на гніздуванні. Групове гніздування забезпечує птахам безпеку. Г. к. утворюють багато видів птахів: граки, рожеві шпаки, пінгвіни, пелікани тощо.
    Гніздівлі — штучно створені пристосування для гнізд (курені-кущі, гнізда-ящики, конусні гнізда з очерету, шат¬рові укриття на поплавках).
    Годівниця — біотехнічна споруда для викладання кормів мисливським тваринам взимку.
    Гоголь — мисливський птах з родини качиних, довжи¬на тіла до 45 см. Поширений в Європі, Азії та Америці. На Україні гніздиться лише в нижній течії р. Дніпра, а під час весняних та осінніх перельотів зустрічається на всій території.
    Голиці — мисливські лижі без хутряної підклейки.
    Голиці — мисливські лижі без хутряної підклейки.
    Голінастіінасті — ряд птахів, до яких належать колпиця, ко¬ровайка, лелеки — білий і чорний, чаплі — жовта, сіра, руда, велика біла та мала біла, квак, бугайчик, бугай і фламінго. Полювання на них заборонено.
    Головка — передня частина кулі.
    Голос! — наказ собаці, щоб гавкав.
    Голубині — ряд мисливських птахів, який включає ба¬гато видів. На Україні поширені: сизий голуб, голуб-синяк, припутень, горлиці — звичайна і кільчаста. Серед вказаних гніздових птахів осілими є лише голуб сизий і кільчаста горлиця, з них найчисельніша горлиця звичайна.
    Голуб сизий — населяє центральні та південні райони європейської частини Росії та південні райони Сибіру. На Україні гніздиться в горах Криму та Чорноморському запо¬віднику, на берегах Сивашу та Азовського моря. Гнізда будує відкрито під виступами чи карнизами будівель або в норах, тріщинах скель тощо. У кладках буває 2 яйця, за сезон одна пара розмножується 3—4 рази. Тримається зграями. Живиться переважно насінням різних рослин.
    Гомеостаз — здібність біологічних систем протистояти змінам і зберігати динамічно відносну постійність складу і властивостей. Стан динамічної рівноваги біологічної систе¬ми,, який підтримується постійним (регулярним) відтворен¬ням основних її структур, матеріально-енергетичного складу і стану, функціональною саморегуляцією в усіх її ланках. Наприклад, Г. популяції окремого (конкретного) виду мисливських тварин підтримується відповідною чисельністю щільністю, статевим та віковим складом, етологічною просторовою структурою, пристосованістю до умов серед вища тощо.
    Гомойотермні тварини — теплокровні тварини, темпертура тіла яких підтримується на відносно постійному рівні не залежить від температури оточуючого середовища. Сюди належать птахи і ссавці.
    Гомологія — подібність органів або їх частин однакового походження до організмів різних видів, які розвивались еволюційно з однакових вихідних зачатків, але виконують різні функції. Наприклад, руки людини, кінцівки зі рів, крила летючих мишей, ласти морських ссавців (моржі тюленів).
    Гонець — назва доброго гончака.
    Гонний малик — слід зайця, піднятого з лежанки.
    Гончатник — мисливець, який має гончаків і полює з ними.
    Гончі собаки — група мисливських собак, які використовуються для полювання на звірів (лисицю, зайця, вовк та ін.).
    У нас стандартизовані три породи гончаків: російська, російська ряба або англо-російська та естонська.
    Ганяти дичину — властивість погано вихованого собаку (лягавого), який до або після пострілу кидається за птахом і ганяє його.
    Гон — одна з форм шлюбної поведінки звірів (сезон або у шлюбний період). У цей час тварини збуджені, що стимулюється гормонами. Період гону залежить від тривалості періоду тічки самок — від 1—2 (деякі копитні, вовки) до 4—5 міс (дрібні гризуни та ін). Деякі види в цей час активно захищають свою територію.
    Гордон-сетер — порода шотландських слухняних спокійних і незлобних сетерів. Висота в холці дорівнює 67см. Забарвлення чорне з блискучим синюватим відтінком з і рудувато-червоними підпалинами на бровах, внутрішній поверхні вух, на морді, під вилицями або нижньою щелепи Вуха висячі, очі опуклі, зуби білі, прикус ножицеподібний. Хвіст шаблеподібний.
    Гормони — біологічно активні речовини, які виділяються залозами внутрішньої секреції або скупченнями спеціалі¬зованих клітин організму і цілеспрямовано діють на інші органи і тканини. У ссавців відомо понад 40 гормонів. З участю гормонів відбуваються всі етапи розвитку організму від зародка до старості, а також всі процеси його життєдіяль¬ності. За хімічним складом гормони належать до білків, пептидів, похідних амінокислот, стероїдів, ліпідів тощо.
    Горностай — цінний хутровий хижий звір з родини ку¬ницевих, який поширений в Євразії і Північній Америці. У колишньому СРСР зустрічається майже по всій території. Місця перебування виду різноманітні (береги озер, ставків, долини рік, чагарникові зарості тощо). У живленні пере¬важають дрібні гризуни. Період вагітності 9—10 місяців. Молоді народжуються в квітні — травні, вже через два місяці вони покидають нору. Рідкісна тварина. Занесений у Червону книгу України, охороняється законом.
    Готов, або дійшов! — оклик, який сповіщає мисливців, що звір добутий.
    Градація — поступово ступінчасте удосконалення орга¬нізації живих організмів.
    Гребінь — 1) верхній край (ребро) прикладу рушниці; 2) м'ясистий виріст на голові деяких птахів.
    Гребінці — рогові бахромки, які відростають до зими по краях пальців лап рябчика та інших куриних птахів. Вони допомагають їм в пересуванні по зледенілих гілках дерев взимку.
    Греенер — англійська фабрика по виробництву мисливських рушниць.
    Грей хаунд дербі — біги хортів, які одержали поширення в Англії з 1950-х років. Супроводжуються грою у тоталізатор.
    Гречишник — зайченя, яке народилося в пору цвітіння гречки (у червні).
    Грибкові хвороби — захворювання, що спричинюються паразитичними грибками (дерматомікози, мікози, кандидамікоз).
    Грива — густа довга шерсть на шиї в самців оленя, зубра, хребті сарни.
    Гризуни — ряд ссавців, в який входять 2,5 тис. видів. Поширені 120 видів, що належать до двох підрядів (двопарнорізцеві і однопарнорізцеві) і 12 родин (пищухи, дикобрази, бобри, нутрії, білки, летяги, вовчки, селевінієві, тушканчики, мишівки, мишині, сліпаки).
    Гуменник — представник великих диких гусей з довжиною тіла 70—90 см, масою до 5 кг, гніздиться в низинній тундрі, лісотундрі і тайзі. Гнізда влаштовує на сухих гор¬бах, річкових острівцях, в кущах тощо. В кладках буває в середньому по 4—5 яєць. Насидження триває близько 25 діб. На Україні зустрічається під час весняного і осіннього пе¬рельотів. Важливий об'єкт мисливського і спортивного по¬лювання.
    Гуморальна регуляція — координація фізіологічних процесів організму тварин і людини через рідкі середовища (кров, лімфу, тканинну рідину) за допомогою біологічно активних продуктів обміну речовин або метаболітів (про¬дукти розпаду білків, вуглекислота тощо), гормонів, гормоноїдів.
    Гуран — місцева назва козулі в Сибіру і на Далекому Сході.
    Гурт — елементарне поселення популяції дикого кабана, яке складається з дорослих особин — самців і самок, під¬свинків і молодих особин і займає відповідну територію. На чолі гурту стоїть ватажок — старий сікач.
    Гусині — ряд мисливських птахів, серед яких у СНД відомо 57 видів, що належать до однієї родини і 15 родів, з них на Україні поширені 33 види.
     
  5. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Д


    Дагестанський тур — поширений у східній частині Го¬ловного Кавказького хребта, де місцями його перебування є круті схили скель. Живиться трав'яними та деревно-ча¬гарниковими рослинами, лишайниками. Вагітність триває 150—160 діб. Вид малочисельний, полювання заборонено.
    Дальнє чуття — здібність собаки відчувати птаха або звіра на великій відстані від мисливця.
    Даун! — команда лягавому собаці «Лежати!».
    Дбруц! — команда, дозвіл гончакам або хортам приступити до прийняття їжі.
    Двійка (вздвійка) — 1) здвоєний слід зайця, який по¬вернувся попереднім своїм слідом; 2) дріб № 2.
    Двійник — б'юксфлінт, комбінована рушниця, в якої один ствол гладкий, а другий нарізний.
    Двостволки — мисливські рушниці, які бувають двох типів: з горизонтальним та вертикальним сполученням стволів. У рушниць з горизонтальним сполученням стволів канал правого ствола має форму циліндра з напором; а лівого — з чоком різної величини. При вертикальному сполученні канал нижнього ствола — це циліндр або циліндр з напором, а канал верхнього має чок. Стволи по довжині з'єднуються легкоплавкими припаями або механічно — муфтами.
    Двочітка, парний галоп — слід соболя, куниці тощо, коли звір точно ставить задні лапи у відбитки передніх, завдяки чому відбитків передніх не видно. При двочітці полегшується рух зайця по розпушеному снігу.
    Двошерстий — двоколірний окрас мисливського собаки.
    Дегенерація — 1) виродження, погіршення з покоління в покоління біологічних ознак організму внаслідок неспри¬ятливих умов існування; 2) спрощення, переродження або повне зникнення органів, що не мають еволюційного значення (наприклад, зябер у наземних тварин).
    Демонстрація — характерні акти поведінки тварин. Вони виражаються специфічними тілорухливістю, позами, звуками особин певних видів як сигнали погроз, приваблю¬вання до парування. Наприклад, демонстрації глухарів на токовищах, оленів на риковиськах тощо.
    День відкритого стенду — проведення 1—2 рази в рік змагань по стендовій стрільбі, в яких беруть участь усі бажаючі мисливці.
    Дергання — звуки, які видає токуючий деркач.
    Деркач — звичайний, а подекуди численний птах ряду пастушкових. Довжина тіла — близько 27 см, маса — до 200 г. Весняний приліт — квітень — травень, осінній відліт— з кінця серпня до кінця жовтня. Кладки з 7—12 яєць, насиджування триває три тижні. Живиться комахами та іншими дрібними безхребетними. Цінний мисливський птах.
    Детонація — процес хімічного перетворення вибухової речовини, яка поширюється з надзвуковою швидкістю і супроводжується виділенням енергії.
    Джек — дрохва-красуня ряду дрохвоподібних. Довжина тіла до 80 см, маса до 24 кг. Поширена в степах, напівпустелях і пустелях Північної Африки, Західної Азії, а також від східного узбережжя Каспію до Алтаю і республіки Тува. На Україні рідкісний і залітний птах на схід від р. Дніпра. Полювання заборонено. Занесений в Червону книгу.
    Джейран — представник ряду парнокопитних з родини порожнисторогих з роду газелі. Довжина тіла до 115 см, висота в холці 60—80 см. Роги ліроподібної форми є лише в самців. Поширений у Туркменістані, Узбекистані, пів¬денно-східній частині Закавказзя та в південних районах Казахстану. Населяє полинно-солянкові пустелі і полинні напівпустелі. У весняно-літній період тримається невели¬кими групами (2—10 особин), а в осінньо-зимовий період утворює великі стада в декілька сот особин. Пн відбуває¬ться в листопаді — грудні. Період вагітності 5,5—6 місяців. Народження малят у квітні — травні, у виплодах буває в основному 2 телят, рідко 1 або 3. Занесений у Червону книгу МСОП.
    Дзерен — рідкісний звір ряду парнокопитних, що вклю¬чений у Червону книгу. Поширений у Чуйській долині і Чуйських Альпах на Алтаї, в Даурських степах Південного Забайкалля. Довжина тіла 100—150 см, висота в холці 55—85 см, маса 20—40 кг. Влітку тримається табунами, а взимку утворює великі стада. Живиться трав'янистою рослинністю. Парування відбувається з листопада до початку січня, а народження телят (1—2) —в червні — липні.
    Дзьоб — орган птахів, утворений видовженими беззубимИ щелепами, вкритими рогівкою,— рамфотекою. У різних видів відіграє різну функцію: захоплює здобич, подрібнює її, довбає, риє чи зондує грунт, будує гнізда, укладає і чистить пір'я тощо. Від функцій залежить і його форма.
    Дивергенція — розходження ознак у споріднених організмів у процесі їх еволюції, що ведуть до виникнення нових систематичних категорій. Рушійною силою дивергенції є природний добір.
    Диморфізм — наявність у одного виду тварин або рослин двох відмінних за морфологічними ознаками форм. Розрізняють диморфізм статевий (наприклад, самці оленів, козуль, кабанів, глухарів, фазанів тощо своєю будовою чітко відрізняються від самок) та сезонний (зміна забарвлення хутра: влітку ласка, горностай мають руде забарвлення, а взимку — біле).
    Динаміка чисельності популяції — зміна щільності, статевого і вікового складу, просторового розміщення популяції, які визначаються внутрішньопопуляційними процесами, взаємодіями популяцій різних видів.
    Диплом польовий — документ, який засвідчує високі польові якості собаки на випробуваннях або змаганнях.
    Дискант — високий голос мисливського собаки.
    Дистанція стрілянини — віддаль між об'єктом в просторі. Оптимальна Д. с. для всіх дробових рушниць — 35 м, при якій до цілі долітає найбільша кількість дробин. Убивча сила залежить від номера дробу, його діаметра тощо.

    Номер
    Дробу 5/0 4/0 3/0 2/0 0 1 2 3 4 5 6
    Діаметр,
    мм 5,25 5,00 4,75 4,50 4,25 4,00 3,75 3,50 3,25 3,00 2,75
    К-ть дробин,
    снаряді 38 43 50 58 67 80 102 128 154 198 253
    Убивча дистанція, м 65 60 55 50 50 45 45 40 40 35 35



    Дичорозведення — штучне розведення деяких видів диких птахів і звірів (у вольєрах, інкубаторах тощо) і ви¬пуск їх в угіддя з метою збагачення мисливської фауни (заєць-русак, дикий кролик, фазан, річкові качки тощо).
    Діаметри стволів — від 12 до 32 калібрів. Просвердлина буває різних типів: циліндр, циліндр з напором, чок та ін. Чок — це звуження ствола біля дульного зрізу довжиною 3—5,5 см, величина його дорівнює 0,4—1,3 мм. У порівнянні з циліндричною просвердлиною дуло з чоком дає більшу купчастість бою.
    Діана — римська богиня полювання і лісів.
    Дійти! — команда гончаку негайно настигнути звіра.
    Дійшов (дійшов, ого-го-го, дійшов) — окрик мисливця, повідомляючи товаришів, що звіра взято.
    Днювання — 1) денний відпочинок з собаками при ба¬гатоденному колективному полюванні; 2) денне перебуван¬ня звіра на лежанці; 3) місце, куди качки повертаються на сході сонця і де проводять день до сутінків.
    Довгий слід — слід, який залишився після припинення снігопаду звечора або вночі, коли до світанку звір встиг ба¬гато пройти чи побігати.
    Довгошерста такса — належить до групи мисливських норних низькорослих собак з короткими ногами і сильно розвиненою мускулатурою. Дуже тямущі собаки і з ними слід поводитись ласкаво. При полюванні на норних звірів відзначається великою кмітливістю і агресивністю.
    Дозвілля польове — комплекс всіх польових якостей мисливського собаки.
    Доїзджачий — особа, яка керувала в XVI—XVII ст. зграєю мисливських собак-гончаків, їх тренуванням, утриманням і роботою. Був підпорядковий мисливому (ловчому) .
    Домінантні види — види тварин чи інших організмів, які переважають за чисельністю над іншими видами в кон¬кретному біотопі або місцеперебуванні.
    Доносливий — добре чутний здалека голос собаки.
    Доскакати — догнати звіра (про хорта).
    Достати — 1) впорювати дичину; 2) про добуту дичину.
    Дотягнутись — 1) про дичину: відбігти після пострілу, а пізніше впасти; 2) відшукати, а пізніше добити підстрі¬лену дичину.
    Дошлий 1) умілий, хитрий (про звіра); 2) повністю перелинявший до зими звір.
    Дріб — свинцеві або свинцево-олов'яні кульки діамет¬ром 1,5—5,0 Мм, які застосовують для виготовлення патронів. Дріб нумерують. Найдрібніший № 11 має діаметр 1,5 мм, № 10 — 1,75 мм, відповідно № 9 — 2,0, № 8 — 2,25, № 7 — 2,5, № 6 — 2.75, № 5 — 3,0, № 4 — 3,25, № 3 — 3,5, № 2 — 3,75, № 1 — 4,0, 0 — 4,25, 2/0 — 4,50, 3/0 — 4,75, 4/0 — 5,0 мм. Зокрема дріб № 6—8 використовують для полювання на бекасів, вальдшнепів, 5—6 — на голубів, 4— на качок, тетеруків, 3—1 — на зайців, лисиць, 0—000 — вов¬ків, гусей, борсуків.
    Дріллінг — триствольна мисливська рушниця. Найчас¬тіше виготовляють з двома стволами гладкими та одним нарізним.
    Дробовик — гладкоствольна мисливська рушниця, яка призначена для стрільби дробом, картеччю або спеціаль¬ними кулями, тобто в каналі ствола відсутні нарізи.
    Дробомет — гладкоствольна автоматична магазинка.
    Дрохва — птах крупних розмірів, маса тіла якого до 16 кг. Гніздиться 80—90 пар в степах України (переважно в Кри¬му) . Зимує в Середній Азії, Закавказзі і Криму. Гнізда будує на землі, в кладках буває 2—3 яєць. Живиться рослинною їжею і комахами. Занесена у Червону книгу України.
    Дудак — поширена народна назва дрохв.
    Дудки — горбки на лобі козулі, що з'являються у віці 4 місяців, з яких пізніше розвиваються роги.
    Дульнозарядна рушниця — шомпольна рушниця, яка заряджується з дула.
    Дупелина погода — ясні, павутинно-росяні ранки бабиного літа, коли починаються дупелині польоти.
    Дупель — мисливський птах родини бекасових. Маса близько 200 г. На Україну прилітає на початку квітня. Гніздиться в районах Полісся і Лісостепу, а під час перельотів зустрічається на всій території. Гнізда влаштовує на купинах у густій траві. У кладках буває до 4 яєць. Льотна молодь спостерігається в липні. Масовий осін¬ній переліт в серпні, а окремі птахи відлітають у жовтні.
    Дуплет — два постріли, що слідують один за одним з двоствольної рушниці без відриву приклада від плеча, відстріл двох особин дичини двома одночасними пострілами одним мисливцем.
    Дуплогніздники — група птахів і деяких звірів, які вла¬штовують свої гнізда в дуплах дерев. Із птахів сюди на¬лежать дятли, повзики, деякі види сов, а з ссавців — білки та ін.
     
  6. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Е


    Еволюція — історичний незворотний процес прогресив¬ного розвитку органічного світу шляхом поступового при¬стосування живих систем, у тому числі й тварин до безперервно динамічних умов існування. Основними факторами еволюції є спадковість, мінливість, природний добір та бо¬ротьба за існування. Елементарною одиницею еволюції є по¬пуляція, на рівні якої починається перебудова спадкової основи груп організмів та здійснюються перші етапи видоутворення.
    Ежектор — механізм, який при відкриванні рушниці викидає стріляну гільзу, а також і не вистріляний патрон. Ставиться в дорогих рушницях.
    Екологічна ніша — фізичний простір з сукупністю всіх факторів середовища, в межах яких можливе існування популяції будь-якого виду тварин.
    Екологічна рівновага — відносний баланс стійкості видо¬вого складу живих організмів, їх чисельності, продуктив¬ності, просторового розміщення, сезонних змін, біотичного кругообігу речовин та інших біологічних процесів у природ¬них або змінених людиною екологічних системах.
    Екологія — розділ біології, наука про закономірності взаємовідносин популяцій тварин і рослин та оточуючого середовища.
    Екосистема — сукупність живих організмів, пов'яза¬них між собою трофічними зв'язками, і неживих компо¬нентів їх середовища, які залучаються ними в процеси взаємообміну речовин та енергії. Є водні (річка, озеро, море та ін.) і наземні (ліс, луки, болото тощо) екосис¬теми.
    Економічний ефект — показник рентабельного ведення мисливського господарства, коли прибуток перевищує за¬трати.
    Економічна оцінка мисливського фонду — проводиться на підставі діючих прейскурантів закупівельних цін на мис¬ливську продукцію: м'ясо, шкуру, жир, пір'я, роги, копита, їстівні внутрішні органи та ін. їх грошова оцінка проводиться за усередненими даними. Маючи усереднені показники гро¬шової вартості окремих елементів мисливської продукції, перераховують їх на одну особину, а пізніше на все поголів'я тих чи інших видів тварин у господарстві.
    Економічна оцінка добутої дичини — грошова оцінка всіх складових частин мисливської продукції (м'ясо, пір'я, роги та ін.) кожної добутої тварини на підставі існуючих прейс¬курантів цін.
    Економічна оцінка біотехнічних заходів — грошова оцін¬ка всіх витрат протягом року на охорону та відтворення мисливської фауни в господарстві (вартість заготовлених кормів, солі, спорудження годівниць, солонців, підгодівель-них майданчиків, галечників, пурхалищ, біотехнічних вишок, кормосховищ тощо).
    Екотип — група особин певного виду, які пристосувались до конкретних умов місцеперебування і відрізняються від інших груп особин такого самого виду спадково закріпленими морфо-фізіологічними особливостями. Розрізняють кліматипи, що виникли під дією кліматичних факторів, едафотипи — під впливом ґрунтових умов та біотичні екотипи.
    Екотон — перехідна смуга між окремими природними зо¬нами або між двома біотопами.
    Екотоп — місце перебування певного угруповання.
    Екоцид — навмисне злочинне знищення середовища перебування тварин або інших живих організмів.
    Екскременти — тверді і рідкі виділення тварин.
    Експансивна куля — куля, яка сильно деформується при ударі і проникненні в тіло тварини, вона зумовлює підвищену дію на організм тварини і її загибель.
    Експертиза мисливських трофеїв — спеціальне дослі¬дження експертом наукової цінності мисливських трофеїв: рогів (маса, розвал, морфологія та ін.), якості шкур та хутра, іклів, черепів тварин тощо. Всі дані заносять у спе¬ціальні трофейні листи.
    Експлікація — коротка кількісна і якісна характеристика мисливських угідь (площа, розподіл між окремими госпо¬дарствами і організаціями, типи угідь тощо).
    Експрес — масивний штуцер малого калібру.
    Експорт мисливської фауни — перевезення, транспорту¬вання окремих видів мисливських тварин у зарубіжні країни.
    Експорт мисливської продукції — транспортування мис¬ливської продукції (м'ясо, шкури, хутро, роги тощо) в зару¬біжні країни. При цьому продукція повинна відповідати вста¬новленим міжнародним стандартам.
    Експортний відстріл — спеціальний відстріл тварин з до¬держанням міжнародних стандартів (наприклад, відстріл копитних тільки нарізною зброєю з попаданням кулі в голову тощо).
    Екстер'єр — зовнішній вигляд собаки, сукупність всіх зовнішніх ознак, за якими визначають приналежність собаки до певної породи чи групи.
    Екстрактор — 1) механізм, який при відкриванні руш¬ниці витягає з патронників гільзи і патрони; 2) прилад для виймання з патронника застряглого патрона або гільзи.
    Екстраполяція — перенесення контрольних або експериментальних даних для узагальнення (наприклад, облік тва¬рин на контрольних площах та їх екстраполяція на всю площу, запаси кормів у певних типах угідь та їх екстра¬поляція на всю площу угідь тощо).
    Ектопаразити — зовнішні паразити тварин (кліщі, блохи воші тощо).
    Ембріони — зародки тварин і людини.
    Емоції — реакції тварин, а також людини на внутрішні і зовнішні подразники, які проявляються у вигляді задо¬волення або незадоволення, страху, радості тощо.
    Ендеміки — види, роди, родини та інші систематичні групи тварин (також рослин), поширення яких обмежене лише певною місцевістю. Особливо багато андемічних видів на екологічно або географічно ізольованих територіях. На¬приклад, кубанський тур поширений лише в західній частині Головного Кавказького хребта, а дагестанський тур — в центральній і східній його частинах.
    Ендопаразити — загальна назва паразитів, які живуть внутрі господаря (в тканинах, кишечнику, порожнині тіла) Це гельмінти, паразитарні стьожкові черви тощо.
    Ензоотичний енцифаломієліт тварин — вірусна хвороба, що уражує центральну нервову систему, викликає запалення мозку, параліч. Хворіють переважно молоді лисиці, соболі, песці і свині. Зараження відбувається повітряно-краплин¬ним шляхом, через корми тощо. Ознаки хвороби: виникають корчі, параліч ніг, після чого тварини гинуть. Заходи бороть¬би: карантинування протягом 1 міс завезених у господарство тварин, ліквідація хворих особин. Переміщення хворих тва¬рин забороняється.
    Ентомофаги — тварини, які живляться комахами.
    Епідемія — поширення інфекційної хвороби, що сильно перевищує рівень звичайного захворювання в конкретній місцевості.
    Еритроцити — клітини крові хребетних і деяких безхребетних тварин, а також людини. Вони містять біля 70 % води, 30 % гемоглобіну та інших білкових і ліпоїдних речовин. 1 мм3 крові людини містить до 5,5 млн еритроцитів.
    Ерозія стволів — механічне зношування стволів рушниці внаслідок тривалого багаторічного стріляння.
    Естонський гончак — невеликий мисливський собака, ви¬сота в холці 52 см, швидко росте і починає працювати до року. Має звучний голос і міцні лапи. Вуха довгі, щільно прилягають до голови. Найпоширеніше забарвлення чорно-рябе в рум'янах.
    Еталон — зразок, міра, засіб вимірювання, який забез¬печує відтворення або збереження одиниці фізичної вели¬чини для передачі її розміру зразковим робочим засобом вимірювання. Еталони затверджує спеціальний Держкомітет по стандартах.
    Етика мисливська — поведінка мисливця по відношенню до інших мисливців, дотримання ним встановлених звичаїв і традицій, правових норм і правил.
    Етологія— наука про поведінку тварин у природних умовах.
    Ехінококоз — паразитарне захворювання ссавців і людей, яке спричинюється личинками ехінокока — стьожкового гельмінта. Статевозрілі ехінококи — дрібні цистоди паразитують у тонких кишках лисиць, вовків, собак та ін. З кишечнику в зовнішнє середовище виділяються членики паразита, які наповнені яйцями (до 800 шт.). Останні потрапляють з травою або водою в організм свійських і жуйних диких тварин, де з них у печінці або в легенях розвиваються ехінококозні міхурі — цисти, які уражують органи. Профі¬лактичні заходи спрямовують на розрив біологічного циклу розвитку збудника (боротьба з бездомними собаками, забо¬рона згодовування тваринам уражених органів, дегельмін¬тизація собак).
    Ехолокація — вивчення і сприйняття відображених ви¬сокочастотних звукових сигналів з метою виявлення об'єк¬тів у просторі, а також одержання інформації про їх влас¬тивості та розміри. Це один із способів орієнтації тварин та біокомунікації. Сильно розвинута ехолокація в летючих мишей, дельфінів, які вловлюють ультразвукові імпульси частотами до 150—200 кГц, тривалість сигналів від 0,2 4—5 м/с. Ехолокація має важливе значення для пта: під час їх перельотів.
    Єгер — штатний робітник, який займається охороною іншими господарськими заходами в мисливсько-рибальських угіддях у закріпленому за ним господарстві або ( ході.
    Єнотовйдний собака — мисливський хутровий звір П денно-Східної Азії та Амуро-Усурійського кр. Акліматизований у багатьох районах європейської части Росії і Кавказу, а також на Україні. Для поселення і бирає заболочені місця, покриті лісом і чагарниками, : плави річок тощо. Живе в норах. Живиться дрібними гризунами, кої хами, жабами, молюсками, ягодами і плодами. Поїдає так яйця птахів і пташенят. На зиму залягає в сон, ЯЇ продовжується 5 місяців. Тічка — в березні, вагітнії триває 60—64 доби, у виплоді буває в середньому 5—6 мал які прозрівають на 10—15-ту добу. Статевозрілими стан в кінці першого року життя.
     
  7. Виталий23

    Виталий23 Мисливець

    Цікава інформація. Є ще щось?
     
  8. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Ж


    Жарка погоня — азартне переслідування звіра гончаком з захлинаючим гавканням.
    Жвякання — призивні звуки селезнів навесні під час шлюбного періоду.
    Жемчуг — дрібні кістяні горбки на рогах оленів.
    Жеребей — застосовуваний раніше мисливцями снаряд для гладкоствольних шомпольних рушниць — підкаліберна свинцева болванка. Пізніше цією назвою означали посічені шматки свинцю як замінник дробу.
    Жива маса — загальна маса живої або вбитої тварини в противагу убійній чистій масі м'яса.
    Живоловушка — дерев'яна загорожа для відлову живих тварин.
    Живучість рушниці — технічна довговічність, вирахову¬вана числом проведених пострілів. Ж. вітчизняних рушниць за технічними умовами становить: БМ, ИЖ — до 9,5 тис. пострілів, ТС-2—2 тис, МЦ-6—25 тис, МЦ-8 і МЦ-11 — до 30—48 тис пострілів.
    Життєва форма — група особин, які мають схожі морфо-екологічні пристосування для перебування в однаковому середовищі. До однієї Ж. ф. можуть належати різні види, навіть систематично віддалені. За способом добування корму тварини можуть бути поділені на такі Ж. ф.: росли¬ноїдні, хижаки, трупоїди, детритоїдні, а за активністю — плаваючі, повзаючі, сидячі тощо.
    Життєвий цикл — сукупність всіх фаз розвитку, починаючи зиготою і закінчуючи статевозрілою особиною, яка здібна дати потомство. У тварин відмічають простий Ж. ц. (при прямому розвитку особин, наприклад, більше хребет¬них і павуки) і складний — з метаморфозом і чергуванням поколінь.
    При розвитку з метаморфозом Ж. ц. спостерігається протягом розвитку однієї особини (наприклад, у жаби: яйце — пуголовок — доросла особина), а при зміні поколінь або зміні способів розмноження Ж. ц. простежується на декількох особинах, які належать до різних поколінь, до з’явлення вихідної форми.
    Жирувати — кормитись, виходити або злітатись на живлення.
    Жировка — місце, де кормляться птахи або звірі.
    Жовтодушка — прийнята серед мисливців назва ліс куниці, на горлі якої є чітка оранжева пляма.
    Жовте тіло — тимчасова залоза внутрішньої секреції що розвивається в яєчнику ссавців після овуляції і виробляє гормони (в основному прогестерон). Утворюється на і фолікула під дією гормону гіпофіза. Це багатошарова видозмінених фолікулярних клітин, пронизаних кровоносними капілярами. Тривалість функції жовтого тіла в різних групах ссавців різна. В одних плацентарних воно зберігається протягом усієї вагітності, в інших — тільки в період її половині до формування плаценти. У людини жовте тіло розсмоктується після 6 місяців вагітності.
    Жорстка тропа — замерзлий грунт на полі, де ведеться полювання.
    Жорсткошерста такса — приземкуватий коротконогий нірний собака з сильним кістяком і мускулатурою, висота в холці не більше 27 см, шерсть густа, завдовжки З см.
    Жорстокошерстий лягавий — мисливський собака полювання на дичину борову, степову і водоплавну, добре розвинене верхнє і нижнє нюхове чуття. Висота в холці 68 см. Голова подовженої клиноподібної форми. Вуха висячі, зуби білі, прикус ножицеподібний.
    Жорсткошерстий фокстер'єр — мисливський нірний собака, висота в холці 40 см. Забарвлення біле з чорні рудими та сірими плямами. Голова клиноподібної форми. На верхній щелепі шерсть утворює «вуса», на нижні «бороду».
    Журавлині — птахи великих розмірів (довжина 80—152 см) з довгою шиєю і ногами (маса тіла 2—6 кг). Поширені у відкритих біотопах (степи, болота, тундра тощо) 7 видів (красавка, сірий, стерх, канадський, ський, даурський, чорний журавлі), а на Україні — 2 види: сірий журавель (гніздиться на болотах Полісся) і степовий (гніздиться біля узбережжя Чорного й Азовського морів, Сиваша). Обидва види занесені у Червону книгу України. В кладках буває здебільшого 2 яйця. Прилітають в кінці березня, відлітають у кінці серпня, вересні, навіть у жовтні, їжа рослинна і тваринна. В нашій і в багатьох інших країнах полювання на журавлів заборонено.
     
  9. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    З


    Заводна — племінна, породиста тварина (собака), при¬значена для розведення.
    Загін — ділянка, в якій обкладений звір, або простір між стрілками і загоничами на облаві.
    Загонич — мисливець, який під час групового полювання йде в загоні.
    Загінна система — спосіб ефективного використання па¬совищ, коли останні розбивають на ділянки (загони), де послідовно по черзі випасають сільськогосподарських тва¬рин. У кожному загоні (10 загонів) пасуть не більше 5— 6 днів. Після використання всіх загонів худобу знову пере¬ганяють на І ділянку, де виросла трава. Це в свою чергу створює сприятливі умови для зайця-русака, сірої куріпки та інших диких тварин, адже на ділянках без випасу від¬сутній для них фактор турбування.
    Заготівля кормів — природних і додаткових. Перші з них заготовляють в строки, коли вони мають найбільший вміст поживних речовин (сирого протеїну). Зокрема, в рівнинних районах оптимальні строки заготівлі природних трав'яних і деревно-чагарникових кормів з 15.VI по 15.УІІ, у перед¬гірних — відповідно трав'яних з 15.VI до 15.VII і деревно-чагарникових з ЗО.УІ до 20.УІІ, а в гірських районах — трав'яних з 15.УІІ по 10.VIII і деревно-чагарникових — з 6.VII до 30.VII. Проте залежно від погодних умов ці строки можуть бути і раніше.
    Забруднення біотопів — комплекс різноманітних впливів людини на біотопи, які зумовлюють збільшення вмісту шкід¬ливих речовин у місцях перебування тварин (пестициди, промислові і побутові відходи, хлорорганічні сполуки, поліхлорбіфеніли, мінеральні добрива, відходи нафтопродуктів тощо).
    Задержати суку — не пов'язати її, щоб вона була придат¬ною для наступного сезону полювання.
    Задня поноска — вміння мисливського собаки відшуку¬вати і приносити господарю забуті ним речі на зупинці (привалі) або в дорозі.
    Займанка — площа для обстеження мисливським со¬бакою.
    Зазор — око хорта.
    Заєць-біляк населяє досить великий ареал в тундровій, тайговій, лісовій і частково лісостеповій зонах. Найчисельніший у Якутії. На Україні зрідка зустрічається в райо¬нах Полісся, куди він проникає з Бєларусі. За рік народжує 2—3 виплоди по 2—8 (частіше 4) зайченят, які в 10-денному віці починають поїдати траву. Вагітність триває в середньому 50 діб. Занесений у Червону книгу України.
    Заєць-піщаник поширений у Центральній і Середній Азії. В Казахстані та в деяких районах середньоазіатських рес¬публік населяє різні біотопи (піщані і глинисті пустелі, зарості очерету в долинах рік тощо). Влітку живиться трав'я¬ними рослинами, а взимку гілковим кормом. За рік самки приносять кілька виплодів по 3—4 зайченяти у кожному. Важливий об'єкт мисливського полювання.
    Заєць-русак населяє всю європейську частину колиш¬нього Союзу і Закавказзя, зустрічається в степах Казахстану і Зауралля. На Україні поширений в усіх областях. Маса тіла 3— 6,5 кг. Живиться рослинною їжею. За рік самка приносить 3—4 виплоди по 2—5 (дуже рідко 6—7) зайченят. При спри¬ятливих кліматичних та інших екологічних умовах приріст на кожну самку маточного поголів’я становить в середньому 7 зайченят, а в роки депресії 3. Самка годує зайченят мо¬локом до 3 тижнів. Тривалість життя русака до 12 років.
    Заєць-толай поширений у Монголії, водиться Чуйських степах на Алтаї і в Забайкаллі, населяючи чагарникові зарості. За рік самка приносить 2—3 виплоди.
    Зайчатник — 1) мисливець, який полює переважно зайців; 2) гончак, який працює виключно на зайців і не звертає уваги на сліди інших хутрових звірів.
    Заказник — вилучена з господарського користування певний строк природна територія (наземна або водна) в межах якої охороняються певні види тварин або рослин геологічні об'єкти, елементи ландшафту тощо.
    Закипіти — заголосити, залитись гавканням (про зграю гончаків).
    Закон — 1) філософська категорія, яка відображає загальні, істотні, стійкі необхідні повторювані відносини залежності між предметами і явищами об'єктивної дійсно що випливають з їхньої суті. Сюди належить багато природничо-біологічних законів: біогенетичний З. (стверджує, що онтогенез є коротким і швидким повторенням філегенезу), З. зародкової подібності, З. незворотності еволюцій З. екологічної кореляції, З. чистоти гамет Г. Менделя та ін.
    2) юридично-правові акти найвищого органу влади, зокрема, З. про охорону природи, який відображає зведені основних юридичних норм, що регулюють державні заходи по охороні, раціональному використанню і розширеному і творенню природних ресурсів, 3. України «Про охорону і користування тваринного світу» складається з 62 статей, викладених у 8 розділах: загальні положення, користування і тваринним світом, охорона тваринного світу, державний облік тварин і державний кадастр тваринного світу, контролю охороною і використанням тваринного світу, вирішення спір¬них питань користування тваринним світом, відповідальність за порушення законодавства про охорону і використання тваринного світу, міжнародні договори.
    Закрутка — 1) ручний або настільний прилад для завальцювання дульця паперових гільз; 2) процес завальцювання, внаслідок чого картонним пижем забезпечується дріб від падіння.
    Залежалий — деградація якостей мисливського собаки при його кімнатному утриманні, коли він втратив схильність до полювання.
    Залив — сильний, фігурний без збоїв голос гончака, коли кожен взлай поділяється на кілька нот, які переходять одна в другу.
    Заливистий — сильний лункий безперервний голос гон¬чака, коли кожний його гавкіт ділиться на кілька нот, які не розділяються, а переходять з дисканта до баса, або навпаки.
    Залом — дві перехрещені лати (поперечки) або інший завал біля барлогу, що полегшує прицільний вистріл по ви¬ходячому через них звіру.
    Запасти (увалитися) — заєць, який заліг і притаївся, щоб пропустити собак.
    Заповідник — охоронна законом на необмежений строк територія, на якій зберігається в незайманому стані весь природний комплекс (типові або рідкісні для даної зони ландшафти, цінні рідкісні види тварин, рослин, геологічні та інші об'єкти). Основним завданням заповідника як на¬уково-дослідної установи є збереження і відтворення еталон¬них природних екосистем та властивого для конкретного регіону генофонду організмів. У заповіднику забороняється будь-яке полювання або вилов тварин, випасання худоби, вирубування дерев тощо.
    Заповідно-мисливське господарство — територія, на якій заборонено полювання на тварин, але дозволено її господар¬ське використання і проводиться регулювання чисельності тварин. Ведуться дослідження і практичні роботи по збільшенню чисельності цінних видів мисливських тварин та їх розселенню в інші райони, а також вивчаються питання охорони і відтворення мисливської фауни. В Україні є 4 за¬повідно-мисливські господарства: Кримське, Азово-Сиваське, Дніпровсько-Тетерівське та Заліське.
    Запуск — тимчасова заборона полювання на будь-яку тварину; пора, коли промисел звіра припинений.
    Заражені місця — конкретні території, на яких виявлені інфекційні або інші захворювання мисливських і сільсько¬господарських тварин. В них вводиться спеціальний каран¬тин на строк певної ліквідації збудників захворювань.
    Заріз — зарізана вовком дичина; вовче ікло.
    Зародок (ембріон) — у тварин організм у ранній період розвитку — від запліднення яйця до виходу з оболонки або народження. Зародковий розвиток визначається спадко¬вим апаратом клітин. Окремі гени кодують роботу білків, які визначають виникнення всіх ознак організму і весь процес зародкового розвитку.
    Заряд дробу — кількість дробу, яка потрібна для споря¬дження ,патрона. Для рушниць 12 калібру рекомендується для виготовлення патрона 32—36 г дробу, для 16 — від¬повідно 28—30 і для 20 калібру — 23—25 г.
    Заряд пороху — кількість пороху, яка вживається для виготовлення патрона. Норми зарядів димного і бездимного пороху різні:
    Засідка — вид полювання, при якому мисливець, замас¬кувавшись в шалашику чи іншому укритті з метою від¬стрілу (по ліцензії чи спецдозволу), очікує певну тварину (ведмедя, вовка, кабана, тетерука та ін.) в конкретному місці з'явлення (викладеної принади, на посіві, токовищі тощо).
    Затертися — перелиняти (про зайця).
    Західно-сибірська лайка — мисливський собака, який за¬стосовується при полюванні на білку, куницю, соболя, норку, ведмедя, копитних тварин, водоплавних птахів. Висота в хол¬ці 60 см. Голова при погляді зверху має форму рівнобедреного трикутника. Забарвлення хутра біле, зональне і рябе, сіре, руде та буре.
    Зацьковувати звіра — добути його за допомогою хортів.
    Зачіпки — кігті мисливського собаки (хорта або гон¬чака) .
    Заяча лапка — місцева назва білої куріпки за сильно опушені пір'ям ноги взимку.
    Зберігання добутої дичини — в природних умовах у до¬бутих птахів (якщо вони зберігатимуться до наступного дня) виймають кишечник і перекладають здобич кропивою. У дикого кабана зразу ж після відстрілу виймають статеві органи з сечовим міхуром, інакше м'ясо матиме неприєм¬ний запах.
    Збройовка — фабрика мисливської зброї в Чехословаччині (Брно), яка виробляє двоствольні рушниці, кніювки, надлуфки, Штуцери.
    Зірочка — сучасний прилад для зірчастоподібного запре¬совування дульця гільзи, що забезпечує більшу купчастість дробу в порівнянні із звичайною закруткою, а також еконо¬мить час мисливця.
    Звірова — лайка виключно для промислового полювання.
    Звірогон — гончак, який ганяє виключно лисицю і вовка.
    Зелена зона— територія навколо міст, на якій полювання заборонено. Радіус цієї зони визначають місцеві органи вла¬ди. Зокрема, Київ має зелену зону радіусом 50 км, обласні центри — 25, інші міста — 5 км.
    Земляні качки — мисливські птахи, які гніздяться в но¬рах та інших земельних сховищах (огар, галагаз тощо).
    Зимова підгодівля — підгодівля диких тварин взимку (див. заготівля кормів). При сильних морозах необхідно викладати в основному грубі та концентровані корми, а в теплу погоду — соковиті (коренеплоди).
    Зимовище — сибірський тайговий зимовий будинок.
    Зимосплячі — тварини, які впадають на зиму в сплячку (сон). З мисливських видів сюди належать бурий ведмідь, борсук, сурки, бурундук, вовчок звичайний, єнотовидний собака.
    Зимуючі птахи — з'являються в даній місцевості восени і відлітають весною знову на гніздування в північні широти.
    Змієїд — крупний птах з ряду хижих. Поширений в Південній і Центральній Європі, Середній Азії, Південно-Західному Сибіру, Північній Африці. В Україні дуже рідко зустрічається на Поліссі, в Лісостепу і Криму. Прилітає на гніздування в квітні, відлітає у вересні. Гнізда будує на високих деревах, у старих лісах. Кладка з одного яйця. Насиджують самець і самка 35—36 діб. Живиться переваж¬но зміями, ящірками та жабами, дрібними гризунами, пташе¬нятами. Вид охороняється, занесений у Червону книгу України.
    Знак визнання на полюванні — гілки сосни, дуба або вільхи, які прикріплюються старшим на полюванні мисливцем на головний убір справа стрілку, що добув великого звіра.
    Знежирювання шкурок — процес знімання жиру на мізд¬рі шкурки. Шкурку, зняту трубкою, натягують міздрею на¬зовні на дерев'яну правилку і знімають з неї жир ножем, тупиком тощо. Шкурки, зняті пластом, краще знежирювати тупиком або тупою косою на колоді. Жирний волос на шкурці знежирюють авіаційним бензином або спиртом-денатуратом, протирають тирсою або висівками. Після цього шкурку консервують.
    Зоомаса — сукупність усіх тварин на конкретній оди¬ниці площі або об'єму, виражена в масі.
    Зооценоз — сукупність тісно взаємопов'язаних видів тва¬рин, яка склалась на відповідному просторі. 3.— компонент біогеоценозу.
    Зоофаги — організми, які живляться тваринами.
    Зоохори — тварини, які розповсюджують зачатки і насін¬ня рослин і грибів.
    Зоркість — здібність хорта самостійно помітити розбу¬дженого звіра і не втрачати його з поля зору.
    Зрячий — гнати звіра, не випускаючи його з поля зору (про гончака).
    Зубр — дикий представник родини бичачих у Європі. Маса самців до 1 т, довжина тіла до З м, висота в холці до 2 м. Холка, шия, груди вкриті довгим волоссям, що утворює гриву. Вагітність самок триває біля 9 міс. У випло¬дах буває 1, рідше 2 телят, які досягають статевої зрілості у віці 3—4 років. Ведуть стадний спосіб життя. Раніше 3. були поширені в Європі, Альпах, на Кавказі, в Криму і Карпатах. Після другої світової війни їх залишилось лише 48 особин. Тепер 3. розводять у 25 країнах світу, їх чисель¬ність сягає понад 1 тис. голів. Занесений у Червоні книги МСОП та України. Тривалість життя зубрів близько 50 років.
     
  10. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    І


    Ієрархія — функціональна супідрядність екосистем різ¬ного рівня організації, у якій менші підсистеми складають більші системи, а ті в свою чергу є підсистемами систем вищого рівня. Наприклад, географічна популяція бобра Полісся складається з угруповань нижчого порядку — місцевих екологічних популяцій, а ці в свою чергу складаються з мікропопуляцій, а мікропуляційнії — з окремих бобрових родин. Північні олені в тундрі утворюють територіальні стада, в кожному з яких є вожаки двох типів — керівник і лідер.
    Іжевський завод — механічний завод в м. Іжевську (Удмуртія), який виробляє гладкоствольну і нарізну мисливську зброю.
    Ізоляція — виключення або утруднення вільного схрещу¬вання між особинами одного виду, яке веде до відособлен¬ня внутрішньовидових груп нових видів. Розрізняють гео¬графічну та репродуктивну ізоляції. Географічна І.— від¬особлення певної популяції від інших популяцій географіч¬ними бар'єрами (гори, ріки тощо).
    Ізоферменти — молекулярні форми конкретного фермен¬ту. Каталізують одну й ту ж саму реакцію. Різняться тіль¬ки фізико-хімічними властивостями (різним складом аміно¬кислот чи їх послідовністю). І. строго специфічні для різних тканин організму тварин та рослин. Тому вони можуть слу¬жити генетичним маркером для визначення приналежності особини до певної групи, а аналіз частот І. одного білка — для визначення границь популяцій, наприклад, конкретних видів тварин.
    Ізюбр — звір з роду оленів, підвид благородного оленя. Його розводять в оленячих господарствах для одержання пантів. Поширений в горах на Далекому Сході, в Східному Сибіру та в північно-східних та в північних районах Китаю. Цінний промисловий вид. Полювання обмежене.
    Ікла — однокорінні конусоподібні зуби більшості ссавців, розміщені після різців по одному в нижній і верхній щеле¬пах. Служать для захоплювання та розривання їжі (хижа¬ки), оборони (дикі кабани) тощо.
    Імітація голосу — штучне відтворення голосового звуку особини того чи іншого виду тварини, що його видає вона в певний період часу.
    Імміграція — вселення тварин на певну територію з тери¬торії, що була раніше їх батьківщиною. А іммігрантами називаються тварини, що входять до фауни конкретної території, але переселились на неї з інших територій.
    Іммобілізація — тимчасове створення нерухомості тва¬рини за допомогою хімічних речовин з метою надання вете¬ринарної допомоги, транспортування, взяття промірів тощо.
    Імпотенція — статеве безсилля, коли статевий акт зовсім не може бути здійснений або відбувається неповністю. І. відмічається в дуже старих особин.
    Імунітет — здібність організму протистояти збудникам інфекційних захворювань шкідників і продуктів їх життє¬діяльності. Існує природний і набутий І. Перший з них — стійка видова ознака, успадкована генетично, другий виникає після перенесення хвороби або після щеплення. І. є однією із захисно-пристосувальних особливостей організму, що до¬зволяє зберігати фізіологічні функції при зміні умов існу¬вання.
    Інбридинг — схрещування близькоспоріднених особин з наступаючим після того зниженням життєдіяльності потомства. Найбільш інтенсивно відбувається інбридинг у тварин при самозаплідненні.
    Інвазійні хвороби — викликаються проникненням в орга¬нізм мікроорганізмів. Сюди належать такі інвазійні захво¬рювання тварин, як токсоплазмоз, трихінельоз, цистицеркоз, ехінококоз.
    Інвазія — зараження організму тварин, а також людини тваринами-паразитами, що викликають інвазійні хвороби.
    Індикатор — рослини чи тварини (або їх угруповання), які тісно зв'язані з конкретними екологічними умовами і які можна виявити і навіть кількісно оцінити за присут¬ністю певних організмів.
    Інвентаризація мисливських угідь — кількісний і якісний облік усіх типів мисливських угідь.
    Інверсія статева — порушення статевої поведінки самців тварин.
    Інкубатор — електрифікований і автоматизований апарат для виведення молодняка різних видів птахів (фазанів, сірих куріпок, качок тощо).
    Інстинкт — сукупність складних спадково обумовлених актів поведінки особин конкретних видів тварин при пев¬них умовах.
    Ірландський сетер — порода довгошерстого лягавого со¬баки. Характеризується надзвичайною рухливістю, в пошу¬ках дичини біжить галопом. Собака середнього зросту, стойка висока, однотонного забарвлення (темно-червоно-РУДе).
    Інтоксикація — ушкодження організму тварин і людини отрутами, що потрапляють до нього ззовні (різні гази, хімічні рідини тощо).
    Інтродукція — переселення окремих видів тварин за межі їх природного ареалу та їх пристосування до нових умов. Синонім початкової стадії, акліматизації.
    Інфекційні хвороби — хвороби тварин, а також людини, викликані патогенними мікроорганізмами: бактеріями, ві¬русами, грибами тощо.
    Історія мисливської зброї — мисливська зброя виникла дуже давно. В первісному суспільстві людина застосовувала для полювання примітивні знаряддя — дерев'яні довбні. Піз¬ніше вони удосконалювались, виготовлялись різної форми кремнієві наконечники тощо. Особливо швидкими темпами почала удосконалюватися мисливська зброя, коли людина навчилась виготовляти залізо. З'являються списи, стріли до лука (арбалета) з гострими наконечниками, мисливські мечі тощо. З винайденням у XIV ст. димного пороху з'являються вогнепальні одноствольні рушниці з ґнотовими за¬палами, а пізніше — з кремнієвими замками. В XV ст. з'являються капсульні рушниці. У XVIII—XIX ст. для по¬лювання почали застосовувати мисливські пістолети, а з холодної зброї — стилети, кинджали, тесаки та ін. У XIX— XX ст: виготовляються двостволки, тристволки для дорос¬лих і дитячі одностволки малого розміру. XX ст. характе¬ризується бурхливим розвитком мисливської зброї різних систем (гладкоствольних, нарізних, одноствольних, звичай¬них і комбінованих двоствольних, триствольних, чотириствольних, автоматів тощо).
    Історія мисливства — в первісному суспільстві мислив¬ство було життєвою необхідністю для людини (джерелом їжі, одягу, матеріалом для побудови жител тощо). Спочатку об'єктами полювання були дрібні, а пізніше й великі звірі — мамонти, носороги, ведмеді та ін. Дальший розвиток зна¬рядь виробництва і виробничих відносин привели до того, що почали приділяти увагу економічній стороні мисливства. Вводяться так звані регалії (дозволи), згідно з якими право на полювання одержують магнати, князі. Наприклад, у 1359 р. вийшло розпорядження, за яким у тодішній Гали¬чині ніхто не мав права полювати на турів, крім князя 3. Мазовецького. В XIII ст. регалії на полювання на боб¬рів також мали лише князі. До порушників регалій за¬стосовували суворі заходи впливу, включаючи смертну кару.
    У Середні віки право полювати на великих тварин мало лише вельможне панство, а місцеве населення віддавало мисливську продукцію. Розвинуте було соколине полювання. Населення повинне було ретельно охороняти соколів. За зруйнування гнізда сокола застосовувалась смертна кара. В 1420 р. вийшов ряд законів про охорону мисливських тварин, зокрема про заборону вилову тварин сітками.
    У XVI—XVIII ст. мисливське господарство почало віді¬гравати помітну роль в економіці України. Зростає торгівля хутром і м'ясом диких тварин. Вводяться обмеження на їх добування. Так, у 1773—1775 рр. виходять закони про регулювання строків полювання, заборону полювати на чу¬жих володіннях без дозволу землевласника, охорону по¬сівів. На полях можна було полювати тільки з 1 вересня по 1 березня. В 1857 р. видано закон, відповідно до якого працівників по охороні лісу і мисливству брали на роботу тільки після прийняття ними присяги служити вірно цій справі. У 1875 р. вийшов закон про заборону полювання на альпійського байбака і сарну, а також збирання яєць птахів та ловлю звірів петлями.
    Пізніше загальна чисельність тварин почала зменшува¬тись, а деякі навіть зникати. Зокрема, останнього бобра на Львівщині бачили в 1858 р. Зубри в Мармароських горах зникли на початку XIX ст., а в кінці цього століття в Карпатах зникли альпійський байбак, сарна, заєць-біляк, лось.
    Сучасний розвиток і раціональне ведення мисливського господарства грунтуються на системному підході, впрова¬дженні методів популяційної біології, нових біотехнологій, біотехнії та комплексній охороні екосистем.
     
  11. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    К


    Кабан — цінний мисливсько-промисловий звір з ряду парнокопитних. Поширений у лісових масивах в усіх областях України. Довжина тіла дорослих особин до 1—2 м, маса 80—300 кг. Активність цих тварин буває вночі і в сутінках. Живуть гуртами. Парування відбувається у листопаді — січні. Вагітність триває 115—120 діб. У виплодах буває 4—12 поросят, які на другому році життя стають статево-зрілими. Живуть кабани до 20 років.
    Кабарга — звір родини оленячих, довжина тіла до 1 м, маса близько 17 кг. Роги відсутні. Поширена в Східній і Південно-Східній Азії. Північна частина ареалу — гірська тайга. Парування в листопаді — грудні. У виплодах буває 1—2 телят. Занесена у Червону книгу.
    Казарки — рід мисливських птахів родини качиних. На Україні рідкісними залітними є К. білощока, чорна та червоновола. К. червоновола занесена у Червону книгу України.
    Казенний, казна — казенна частина рушниці — задня потовщена частина ствола. В XVIII—XIX ст. казенні (державні) заводи на ній ставили клеймо.
    Казнозарядна рушниця — заряджувана патронами з казни, рушниця центрального бою.
    Календар мисливця — перелік за місяцями року прове¬дення в угіддях різних господарських заходів по організації полювання відповідно до існуючих правил, відтворення, охорони та раціонального використання мисливської фауни.
    Калібр — діаметр дульного каналу, визначений у гладкоствольних рушницях на віддалі 22 см від казенного зрізу; калібр визначають кількістю круглих куль певного діаметра, які можна відлити з одного англійського фунта (454 г) чистого свинцю. Калібр рушничних стволів залежить від розміру їх діаметра:
    Діаметр ствола на відстані 22 см від казенного зрізу 8 калібр-20,8 мм, 10 калібр-19,3 мм, 12 калібр-18,2 мм, 16 калібр - 16,8 мм, 20 калібр - 15,7мм, 24 калібр - 14,6 мм, 28 калібр - 13,6 мм, 32 калібр - 12,7 мм.
    Калібрувальник — прилад для перевірки калібру гільз.
    Камус — шкіра з ніг лося, оленя та інших великих копитних, яка йде на підбивання камусних лиж.
    Кам'яна куниця — цінний мисливсько-промисловий ху¬тровий звір, живе в основному в населених пунктах: на горищах будинків, у штабелях будівельних матеріалів, у дуплах, складах дров, під стогами, на тваринницьких фермах, елеваторах та ін. Живиться тваринною і рослинною їжею. Розмножується раз на рік, народжуючи в квітні — травні після 8-місячної вагітності 3—5 малят, які стають статевозрілими у віці 15—16 міс.
    Канібалізм — поїдання тваринами особин свого виду. Спостерігається серед хижих звірів і птахів у зв'язку з несприятливими умовами існування (відсутність корму, води тощо).
    Канюк — рід хижих птахів родини яструбиних. На Україні 3 види канюків: звичайний, степовий, зимняк. Корисні птахи, які поїдають багато шкідливих комах, гризунів. К. сте¬повий занесений у Червону книгу України.
    Комахоїдні — ряд ссавців (родини їжаки, кроти, земле¬рийки), що мають велике практичне значення (зокрема, знищують багато шкідливих комах). До мисливських видів належать кріт та хохуля..
    Капкан — знаряддя для відлову тварин.
    Капсуль — запалювач порохових зарядів. Для запалю¬вання бездимного пороху випускають закритий капсуль «Жевело», а для димного пороху — відкритий капсуль «Центробой».
    Карабін — мисливська рушниця з нарізними стволами. Промисловість випускає такі карабіни: «Медведь» (самозарядний карабін калібру 7,62 і 9,0 мм, ложа пістолетної форми, доижина ствола 520 мм, маса без снайперського прицілу 3,0 кг), «Лось» (одноствольний п'ятизарядний ка¬рабін калібру 7,62 і 9,0 мм, довжина ствола 540 мм, маса 3,1 кг), «Барс» (одноствольний п'ятизарядний карабін калібру 5,6 мм, довжина ствола 600 мм, маса 2,7 кг).
    Каракал — представник роду котячих. Довжина тіла де 85 см, хвоста — 30 см, по зовнішньому вигляду подібний до рисі. Поширений у південних районах Туркменістан Рідкісний вид, охороняється законом.
    Занесений у Червону книгу.
    Карело-фінська лайка — дуже рухливий і жвавий собака середнього росту. Голова зверху нагадує рівносторонній трикутник. Забарвлення руде різних відтінків.
    Картеч — дріб діаметром більше 5,5 мм.
    Кашкалдак — місцева назва лиски в середньоазіатських і південних районах.
    Квартплет — чотири послідовні постріли з автомата по чотирьох різних цілях.
    Квохтання — голос самки тетерука.
    Кеклик — кам'яна куріпка — птах з ряду куриних населяє кам'янисті схили вище лісового пояса, пустельні передгір'я. Тримається зграйками, парами. Гнізда будує і щілинах, на землі під захистом кущиків або каменів. Кладки бувають з 7—11 яєць. Живиться на землі, дуже обереж¬ний птах. Ціниться як об'єкт спортивного і промислового полювання.
    Кидас, кидус — помісь (гібрид) соболя і лісової куниці Подібний до соболя, але має горлову пляму, як у куниці, а хвіст довший, ніж у соболя, з грубим хутром і масивною головою.
    Киргизький хорт, тайган — короткошерстий сильниі мисливський собака з групи хортів, який виведений і зберігся в невеликій кількості у Киргизії.
    Кільцювання — метод мічення спеціальними позначкам» птахів і ссавців з метою вивчення міграційних шляхів структури і динаміки чисельності популяцій окремих видії 73 тварин тощо. Точні дані про окільцьовані тварини повідом¬ляють в національні центри кільцювання. З 1962 р. діє Між¬народний центр по кільцюванню птахів. За 1925—1982 рр. у різних країнах світу окільцьовано понад 6,5 млн птахів,
    Кільчаста горлиця — досить численний мисливський птах з ряду голубів в населених пунктах України. Відзна¬чається дуже смачним і поживним м'ясом.
    Кінологія — наука, яка вивчає породи собак, їх по¬ходження, розведення, виховання, утримання тощо.
    Кіт дикий — представник з родини котячих, ряду хижих звірів. Поширений у невеликій кількості в деяких лісових масивах Молдови, західних областей України, Закавказзя, Північного Кавказу до нижньої течії р. Кубані. Живиться птахами і дрібними ссавцями. Парування відбувається в лю¬тому — березні. Вагітність триває біля 9 тижнів. Котенята народжуються в квітні — травні Рідкісний звір. Полювання заборонено. Занесений у Червону книгу України.
    Клинтух, голуб синяк — звичайний гніздовий птах в біль¬шості областей України, де зустрічається у хвойних і листя¬них лісах. Прилітає здебільшого в середині березня. У клад¬ках буває 2 яйця. Осінній переліт відбувається в жовтні. Живиться К. насінням диких і культурних рослин. Мислив¬ський птах, добувається в невеликих кількостях.
    Кодекс — 1) єдиний законодавчий акт із систематизо¬ваними нормами права, що належать до певної галузі права. Наприклад, існує Кримінальний Кодекс України і Цивільний Кодекс України. Відповідними статтями згаданих кодексів може бути притягнутий до відповідальності браконьєр, який скоїв великі збитки мисливському господарству; 2) сукуп¬ність норм етики і правил поведінки.
    Кокарда — біла бляшка на лобі лиски. .
    Кокцидіоз — захворювання диких і свійських тварин, яке спричинюють одноклітинні паразити — кокцидії. Найчастіше уражуються кокцидіозом молоді кролі і птахи здебільшого через забруднені корми і воду на пасовищах. Ознаки захворювання: розвиток недокрів'я, розлад травлен¬ня, уповільнення росту і загибель. Заходи боротьби: ізоляція хворих тварин і лікування сульфадимезином з антибіо¬тиками, зміна пасовищ.
    Коліно — 1) чітко виражена частина співу токуючого птаха (наприклад, тетерука, глухаря та ін.); 2) стара назва шийки ложі рушниці.
    Колесо — розпущений хвіст тетерева, глухаря.
    Колодка— 1) брусок дерева для ложі рушниці; 2) колінчаста металева частина рушниці, яка з'єднує стволи з ложею, закриває їх з казни і вміщує затвор (а інколи й ударну систему); 3) поперечка на двох стойках, на якій держать ловчого птаха.
    Колонок — цінний хижий мисливський хутровий звір з родини куницевих, масою тіла до 820 г. Поширений в Азії. Зустрічається в тайзі Сибіру і Далекого Сходу, в ряді місць заходить у Лісостеп. Населяє низинні і гірські ліси біля водойм і заболочені місця. Вагітність триває 28—42 до¬би, у виплодах буває 4—10 малят.
    Колоть — скований мерзлий грунт, який коле лапи соба¬кам.
    Комбінована рушниця — має гладкі та нарізні стволи. Во¬ни бувають дво-, три- і чотириствольні. Сюди належать ТОЗ-28, МЦ-30-09. Зокрема ТОЗ-28 — куркова рушниця з гори¬зонтально спареними стволами 20 калібру і нижнім нарізним стволом калібру 6,5 мм. МЦ-30-09 випускають в двох варіан¬тах: з двома верхніми нарізними і дробовим нижнім або з двома верхніми дробовими стволами і нарізним ниж¬нім. Калібр нарізних стволів 9,3 або 6,5, дробових — 12 мм.
    Конвергенція — поява внаслідок природного добору схо¬жих анатомо-морфологічних, фізіологічних ознак і рис по¬ведінки у відносно далеких по походженню груп організмів.
    Кондиція — у собаківництві стан підготовки собаки. Розрізняють кондиції: робочу, племінну, виставкову.
    Консервування шкурок — а) правильне зняття шкурок залежно від видів тварин (трубкою, пластом чи панчохою). Трубкою знімають шкурки з куниць, тхорів, видр, білок, зайців, лисиць, кролів, ондатр, нутрій; пластом знімають шкури з ведмедів, борсуків, кротів та ін; б) знежирювання: шкурку, зняту трубкою, натягують міздрею назовні на клино¬подібне дерев'яне правило, закріплюючи краї гвіздками, після чого ножем знімають залишки жиру. Шкурки, зняті пластом, знежирюють косою або ножем на колоді; якщо волос дуже жирний, то його знежирюють, злегка змочуючи авіаційним бензином або спиртом-денатуратом, протираючи тирсою або висівками. Після знежирення шкурки консервують; в) сушіння шкурок: негайно після зняття натягнути її на правило і сушити в затіненому сухому місці.
    Шкурки, які за ГОСТом мають бути волосом вверх (лисиці, вовка, видри, куниці, єнотовидного собаки, тхора, рисі, норки), спочатку підсушують міздрею вверх, а тоді знову вивертають і досушують на правилі. Шкурки зайця, ондатри, нутрії, горностая, білки, кролика, ласки висушують на пра¬вилах міздрею вверх.
    Консорція — 1) група видів тварин і рослин, які тісно пов'язані з одним із індивідуумів або з цілою популяцією (ядром косорції). Консортами є автотрофи; 2) структурна одиниця біоценозу, що складається з центрального члена (однієї особини — ядра або групи особин) і функціонально пов'язаних з ним автотрофних і гетеротрофних організмів.
    Консументи — організми, що споживають готові органіч¬ні речовини (до них належать всі тварини і людина).
    Континентальні лягаві — собаки, виведені на континенті. Німецькі лягаві: курцхаар, штихельхаар, дратхаар, лангхаар.
    Контрольна в'язка — повторна через добу в'язка собак з метою гарантії запліднення самки.
    Копалуха — народна назва самки тетерука.
    Копанки — розкопи зайцем снігу для добування зелені, а також вириті сірою куріпкою ямки в грунті під час «купання».
    Копіткий — гончак, який довго розшукує втрачений слід звіра.
    Копитні — надряд ссавців, куди відносяться представники 6 рядів: парнокопитні, мозоленогі, непарнокопитні, хоботні, сірени і дамани.
    Копчикова залоза — парна шкірна залоза птахів, маслянистий секрет якої служить для змащування пір'я птахів, що забезпечує їх від намокання. Особливо багато секрету містять залози водоплавних птахів. Наприклад, у гусей щодня виділяється 2,4 г секрету.
    Корделяс — довгий простий мисливський ніж з роговою рукояткою. Ним послуговувались мисливці з XVIII до XX століття.
    Корінний район — угіддя, в яких тварина перебуває більшу частину життя, її індивідуальна ділянка.
    Корми — компоненти їжі тварин. Розрізняють групи кор¬мів: грубі (сіно різних видів трав, деревно-чагарникові та кропив'яні вінички тощо), концентровані (насіння трав, зерно різних сільськогосподарських культур, букові та лісові горішки, жолуді та ін.) і соковиті (різні коренеплоди — буряки, морква; топінамбур, картопля та ін.), всі інші корми в місцях перебування тварин.
    Кормова база — загальна маса в конкретному ценозі (біотопі) кормових компонентів для окремих видів тварин і їх популяцій на одиницю площі. Для наземних мисливських звірів природну кормову базу вираховують на 1000 га.
    Кормове поле — ділянка орної землі в лісі довільної пло¬щі, на якій вирощують для мисливських тварин різні кормові культури.
    Кормові раціони — добова потреба корму для однієї особини окремих видів мисливських тварин. При визначен¬ні К. р. враховують потребу тварин у поживності наявних кормів та їх асортимент.
    Кормові рослини — ті, що поїдають тварини. Таких рос¬лин у природних угрупованнях описано понад 200 видів. Найбільшу кормову цінність мають злакові і бобові. На при¬родних луках злаки можуть становити 80—90 % видово¬го складу, бобові — 5—10 %. Менш цінним у кормовому відношенні є різнотрав'я, а найнижчу кормову цінність мають осоки і ситники.
    Кормосховище — приміщення для зберігання кормів для мисливських тварин. Розрізняють прості і комбіновані кормосховища. Прості кормосховища — це звичайні сараї (ви¬сота і ширина 3 м, довжина 5 м) для зберігання концентрованих кормів і кормових віничків. Комбіновані або складні кормосховища являють собою вмістилища всіх видів кормів: підвал для коренеплодів, перший поверх — для зерна та інших концентрованих кормів, другий поверх — для кормових віничків, сіна.
    Корона — верхні кінцеві відростки на рогах в літнього оленя. Такі роги високо ціняться як мисливський трофей.
    Коротка пороша — тривалий снігопад, при якому слід звіра швидко засипається і сліди помітні лише недалеко від лежанки.
    Короткий полаз — властивість гончака, знаходитись близько господаря при виявленні звіра.
    Коротке чуття — властивість мисливського собаки відчу¬вати дичину на близькій відстані.
    Короткошерстий німецький лягавий (дратхаар) — активний мисливський собака для полювання на борову, степову і водоплавну дичину. Висота в холці 68 см. Голова клиноподібна, вуха висячі, поставлені вище лінії очей, зуби міцні білі, прикус ножицеподібний. Хвіст товстий біля осно¬ви. Має добре розвинутий верхній і нижній нюх.
    Корсак — хутровий мисливський звір роду лисиць, подібний до звичайної лисиці, але менших розмірів (дов¬жина тіла до 60 см, хвоста до 35 см). Населяє степи і пустелі Євразії. Зустрічається на Північному Кав¬казі та в Забайкаллі, а на Україні — в південно-західних районах. Веде сутінковий спосіб життя. У виплодах буває від 2 до 16 (в середньому 4—6)малят . Живе в норах, жи¬виться гризунами і птахами.
    Косач — назва самця тетерука, в якого крайнє хвостове пір'я, загнуте в бік і нагадує косицю.
    Косий — жартівлива назва зайця.
    Косиці — 1) загнуті кільцем вверх середні рульові пір'ї¬ни у хвості селезня крижня; 2) загнуті в бік крайні хвостові пір'їни тетерева.
    Костромич — костромська порода гончака.
    Козуля європейська — поширена в Європі й Азії. На Україні зустрічається в усіх областях. Живиться рослинною їжею. Розмножується раз у рік — у першій половині травня (рівнинні райони) або в травні — червні (гірські райони), народжує 1—3 малят (частіше 2), які стають статевозрілими в 2-річному віці. Парування у вересні — жовтні. Вагітність триває 276—-290 діб. Тривалість життя козулі до 15 років. Цінний мисливський промисловий вид, добувається по ліцен¬зіях.
    Котел — 1) урочище або частина лісу, яка замкнутим кільцем оточена стрілками і загоничами; 2) браконьєрське полювання на зайця, яке нині заборонене.
    Котитись — бігти (про зайця). Наприклад, заєць поко¬тився полем.
    Кочування (кочовки) — недалекі і короткочасні пересу¬вання тварин у пошуках їжі, місць відпочинку тощо. Кочовки тварин приурочені до певного сезону або навіть доби.
    Крап — дрібні цятки (крапки) на шерсті собаки.
    Крейцер — 1) розрядник — дворогове пристосування на кінці шомпола для розряджування шомпольних рушниць; 2) рукоятка з зубчастими коліщатками, якою витягують з стволів паперові гільзи при відсутності екстрактора або при відриві днища гільзи.
    Крешер — прилад для вимірювання тиску порохових газів у різних частинах ствола рушниці на відстані 28, 190, 395, 580, 705 мм від казенного зрізу.
    Кріпкий на рану — звір з товстою міцною шкірою (дикий кабан, лось) або птах з густим оперенням (гагара, норці тощо).
    Кріпке місце — бурелом, трясункове болото, лісова хаща тощо.
    Критерії відстрілу — успіх стрільби базується на знанні мисливцем особливостей своєї рушниці: точність бою (збіг центру розсипання дробу, з точкою прицілу), постійність бою, рівномірність розсипання дробу, купчастість дробу, різкість бою.
    Кричани — загоничі, які своїми криками на облавному полюванні підіймають звіра і наганяють його на мисливців.
    Кролик дикий — мисливський хутровий звір ряду зайців, батьківщиною якого є Західна Європа і Північна Африка. В Україну завезений у кінці минулого століття (Одеська та Херсонська області). Зараз поширений на Чорноморському узбережжі. Живе в норах колоніями. Розмножується 4—5 разів на рік, народжуючи 3—10 (в середньому 5) малят, які стають статевозрілими у 5-місячному віці. Вагітність триває 30 діб. Тривалість життя 5—7 років.
    Кротові — рід ссавців родини кротових, яких у нас на¬раховується 4 види. На Україні поширений кріт звичайний. Живе в лісах, на ланах і луках, в садах і городах. Живиться дощовими червами і комахами. Розмножується раз у рік вес¬ною, народжуючи 3—9 малят, які стають статевозрілими через рік. Цінний хутровий звір, який у хутровому промислі використовується недостатньо.
    Крошні — пристосування у вигляді дерев'яної рамки і ременів для перенесення вантажу за спиною.
    Круг — 1) певну ділянку відмежовують прапорцями від решти території, де організовують полювання на вовка; 2) замкнуте коло, що його робить заєць при переслідуванні гончаком; 3) розміщений над водою і прикріплений до вбитого в грунт кілка круг, який служить для підсадної качки при полюванні на селезнів.
    Круглий стенд — спеціально обладнаний круглий май¬данчик для стрільби по літаючих тарілках.
    Круговий захід — вміння собаки обходити дичину з та¬ким розрахунком, щоб птах злетів у напрямку мисливця.
    Крупний голос — басовитий голос гончака.
    Крижень — численний мисливський птах родини качи¬них. Довжина тіла до 65 см, маса 0,7—1,4 кг. У кладках буває 8—12 яєць. Насиджування триває 26—28 діб. Живить¬ся зеленими частинами водних рослин, насінням водних і наземних рослин. Цінний мисливський птах, який добувають¬ся мисливцями в значній кількості.
    Кряж — 1) особливості хутрових шкурок в конкретному районі поширення звіра; 2) спеціальна пастка на кабаргу.
    Кулан — представник роду конячих. Довжина тіла до 2 м, висота в холці ПО—140 см. Живиться трав'яними і чагарниковими рослинами. Вагітність триває 11,5 місяця, самка весною народжує 1 лоша. Зберігся лише в Бадхизькому заповіднику в Туркменістані, завезений на острів Барсакельмес в Аральському морі, на Україні є в заповіднику «Асканія-Нова».
    Кулига — стародавня назва болота, звідси і назва кулик і прислів'я «у чорта на куличках».
    Кулики — ряд мисливських птахів, основними представ¬никами яких є чайка (чибіс), травник, турухтан, бекас, вальдшнеп, великий кроншнеп, великий веретенник.
    Кулі — використовують для полювання на лося, оленя, кабана. Застосовують круглі і спеціальні К. Перші частіше застосовують для стволів з циліндричним сверлінням. Із ствола з чековим свердлінням кругла К. може не пройти через звуження, тому обов'язково перед виготовленням патронів слід перевірити їх розмір (вставляють в казенну частину ствола і шомполом виштовхують" через канал назовні) .
    Культура мисливця — поєднання духовних і матеріаль¬них особливостей мисливця.
    Культура полювання — сукупність матеріальних і духов¬них досягнень мисливства і полювання протягом віків. Сюди належать мисливська література, малярство, різьба, музика, мова мисливська, традиції, звичаї.
    Куниці — рід куниць, яких є 4 види: лісова і кам'яна куниці, соболь, харза. На Україні зустрічаються лісова і кам'яна куниці. Цінні мисливсько-промислові хутрові звірі.
    Купалище — яма, вирита кабаном у перезволоженому місці, де звір любить валятись у болоті.
    Купалки — ямки в піску, вириті куриними птахами (глухарю тетерев, сіра куріпка, рябчик), в яких вони «купаються», очищають своє пір'я від паразитів (пір'яних кліщів).
    Купірувати — вкорочення хвоста собаки шляхом обрубу¬вання.
    Курині — ряд мисливських птахів, яких у фауні налічується 20 видів. До родини тетеревиних належить 8 видів (біла куріпка, тундрова куріпка, тетерук, кавказький тетерук, глухар, кам'яний глухар, дикуша, рябчик), а серед родини фазанових відомо 12 видів (перепел, пустельна куріпка, кеклик, сіра куріпка, бородата куріпка, турач, кавказький, каспійський, гімалайський, алтайський, тібетський улари, фазан). В Україні поширені 7 видів (біла куріпка, те¬терук, глухар, рябчик, перепел, сіра куріпка, фазан), з них біла куріпка трапляється дуже рідко під час зимових кочу¬вань у деяких районах Полісся.
    Курятниця — лисиця, яка харчується курми.
    Курковка — гладкоствольна рушниця з зовнішніми курками.
    Куцик — хвіст ведмедя.
    Купчастість бою — кількість дробин, які потрапляють у коло діаметром 75 см при стрільбі з дистанції 35 м дробом № 7.
     
  12. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Л


    Лабаз — підмостки, які влаштовують на дереві для від¬стрілу ведмедя на вівсяному полі; хатка на землі або дереві для зберігання продовольчих та мисливських припасів.
    Лабільність — 1) функціональна рухливість, нестійкість, мінливість, відносно велика швидкість проходження елемен¬тарних циклів подразнення в мускульній, нервовій або в ін¬ших тканинах, що швидко збуджуються; 2) висока присто¬сованість або нестійкість організму проти змін зовнішнього і внутрішнього середовища.
    Лаверак — сетер, виведений англійським собаководом Е. Лаверека (див. англійський сетер).
    Ладистий — мисливський собака, який має всі високі екстер'єрні властивості.
    Ладонь — нижня частина ступні крота, ведмедя.
    Лаз — 1) природний шлях, стежка переходу з одного в інше угіддя; 2) отвір у снігу, через який дрібні хижі звірі проникають у нори гризунів; 3) наскрізний отвір ондатри або бобра, який починається нижче рівня води і виходить на поверхню на відстані кількох метрів від берега.
    Лайки — група порід мисливських собак: російська, євро¬пейська, західно-сибірська, східно-сибірська, карело-фінська, фінська лайки. Використовують при полюванні на білку, куницю, соболя, норку, ведмедя, копитних, глухаря, тете¬рука, качок та інших мисливських тварин.
    Лактація — утворення і нагромадження молока в молоч¬них залозах, що починається після родів і продовжується до переходу маляти на інше харчування, після чого поступово затухає, а в молочних залозах відбувається зворотний розвиток.
    Лангхаар — сучасний німецький довгошерстий лягавий собака, вище середнього росту. Використовують на полю¬ванні в лісових, польових і водно-болотних угіддях.
    Ландшафт — природний територіальний комплекс з однотипними геологічною будовою, рельєфом, гідрокліматичним режимом, поєднанням ґрунтів і біоценозів (сукупності рослин, тварин і мікроорганізмів) та характерною мор¬фологічною структурою.
    Ланка — самка оленя, лані.
    Ланцюги живлення (трофічні рівні) — групи видів рослин, тварин і мікроорганізмів, пов'язаних між собою харчо¬вими відносинами, внаслідок чого утворюється певна по¬слідовність у передачі речовин і енергії. Наприклад, у листяному лісі рослиноїдні тварини утворюють другий трофічний рівень, їх поїдають хижаки, що належать до третього тро¬фічного рівня і т. д.
    Ланцюг стрілків — упорядкований ряд стрілків, що нерухомо стоять на номерах при полюванні загоном.
    Лань — промисловий звір роду оленів, маса тіла 40— 90 кг. Поширена у районах Середземномор'я і Малої Азії. Акліматизована у ряді країн Америки, Австралії, Європи, зокрема у Молдові, Бєларусі, Україні та Прибалтиці. Декоративний вид. Гін проходить у вересні — жовтні, у ви¬плодах буває 1—2 телят.
    Ласка — хутровий поширений звір з родини куницевих. Літнє забарвлення спини — бурувато-руде, низ білий, а взимку увесь білий. Живиться переважно гризунами. У ви¬плодах буває від 3 до 10 малят (в середньому 4—7).
    Лебеді — рід птахів, куди належать 5 видів. На Україні ' поширені 3 види: лебідь-шипун (гніздиться в південних районах республіки), лебідь-кликун (пролітний, зимує на узбережжі Чорного моря) і лебідь малий (рідкісний про¬літний птах, занесений у Червону книгу України). Крупні птахи, довжина тіла яких до 150—170 см, маса 5—12 кг. Всі види лебедів охороняються законом.
    Лежбище — територія на березі або на льоду з тварин ми, які на ній знаходяться; місце стадного існування ластоногих. Берегові Л. з структурою гаремів характерні для моржа, морського котика, сивуча, льодові Л.— для тюленів (гренландського, каспійського).
    Лежанка — місце денного відпочинку звіра; місце, де лежав або лежить звір (заєць, козуля, олень та ін.).
    Лейкоцити — білокрівці, різноманітні за функцією клітини крові хребетних тварин і людини, 1 мм3 крові людини містить до 9 тис. лейкоцитів.
    Лексика мисливська — словниковий склад мови мисливців-любителів, промисловиків, мисливствознавців, кінолог зброярів, заготівельників та інших спеціалістів, що працюю в області мисливського господарства.
    Леопард — вид великих котів. Поширений на Кавказі, в південно-східних районах Туркменії, в Південних район Таджикістану та Уссурійського краю. Рідкісний вид. Охороняється законом. Занесений у Червону книгу.
    Линяння — процес зміни хутра в звірів або пір'я у птахів.
    Лисиця — цінний хутровий звір ряду хижаків. На земній кулі поширені 15 видів, зокрема корсак, афганська лисиці звичайна лисиця, песець. На Україні поширені коре і звичайна лисиця. На звірофермах розводять сріблясто-чорну лисицю, виведену з канадського виду.
    Лиска — поширений цінний і чисельний мисливський птах ряду пастушків. Гніздиться на ставках і озерах, у плавнях річок та інших зарослих водоймах усієї території України. Весною прилітає в березні. Гнізда влаштовує над воді в заростях очерету або на плаваючих купинах водяних рослин. У кладках 7—12 яєць. Насиджування триває 21 24 доби. У кінці липня — початку серпня молодь піднімається на крило. Осінній відліт починається у вереси: триває до листопада. Дорослі лиски мають масу до 840 г. Ці птахи (поруч з качиними) є основним об'єктом полювання.
    Лисогон — гончак, який майстерно переслідує лисицю.
    Листопадник — зайченя останнього виплоду (в період опадання листя — в листопаді).
    Лігво — місце перебування виплоду вовка.
    Ліпитись — особливість тетеруків, рябчиків сідати на де¬рева поруч з прикріпленими чучелами цих птахів.
    Лісова куниця — цінний хутровий звір лісів Західної Європи та західної частини Північної Азії. На Україні зу¬стрічається в лісах Полісся, Лісостепу, Карпат і в Степу. Живиться в основному гризунами, дрібними птахами, кома¬хами, різними плодами, насінням, грибами. Парується в лип¬ні — серпні. Тривалість вагітності до 270 днів. У виплодах буває 2—6 малят, які досягають статевої зрілості в 14— 16-місячному віці.
    Лісовий тхір (чорний тхір) — мисливсько-промисловий вид, поширений в усіх областях України, найчастіше мешкає в долинах річок, чагарниках і населених пунктах. Живиться в основному мишовидними гризунами, поїдає також птахів, земноводних і плазунів, свійських птахів. Парування відбу¬вається в березні, вагітність триває близько 2 місяців. В одному виплоді буває 4—10 малят, які стають статево¬зрілими на другому році життя. Полювання дозволяється під час сезону на хутрових звірів.
    Лісові угіддя — хвойні, листяні, змішані ліси.
    Лісостепова зона — природна зона з чергуванням на вододілах лісової і лучно-степової рослинності. Переважають орні землі. Різноманітність ґрунтів (сірі опідзолені та чорно¬земи, дерново-підзолисті тощо). У лісах домінують листяні насадження.
    Літний — пташеня, що піднялося на крило.
    Ліщеватість — будова тіла собаки з вузькою стиснутою з обох боків грудною кліткою, що вважається недоліком для гончаків і хортів.
    Ліцензійний відстріл — добування тварин згідно з спе¬ціальним дозволом, в якому вказується вид тварини, її маса, вік і місце добування.
    Ліцензія — спеціальний дозвіл, виданий державними мисливськими організаціями на добування козулі, оленя, лося, кабана або інших цінних видів тварин.
    Лобань — кремезний, старий вовк.
    Ловище — стародавнє означення мисливського угіддя. Розрізнялись залежно від добутих там видів тварин. Наприклад, «боброві ловища», «турові ловища» тощо.
    Ловча сітка — павутинна, капронова, нейлонова або інша матерчата сітка, що застосовується для вилову птахів і деяких видів звірів (зайців, диких кролів). В Японії виготовляють сітки з надзвичайно тонких ниток. Фабричним с способом виготовляють сітки також у Польщі, Італії, Німеччині та в інших країнах. У нас капронові сітки виготовляють вручну.
    Ловчий птах — спеціально вихований мисливцем для полювання птах (беркут, сокіл, яструб).
    Ловчий — 1) в XVI—XVII ст.— придворний чин, обов'язки якого входили охорона і нагляд за угіддя звірами, організація полювання тощо; 2) розпорядник панського комплексного полювання з собаками; 3) в давні часи — мисливець.
    Ложа — дерев'яна частина рушниці для сполучення інших її частин, зручності стрільби. Складається із шийки з прикладом та цівки. За формою шийки розрізняють ложі: пряму, напівпістолетну та пістолетну.
    Лончак — ведмідь або інший великий звір з минулорічного виплоду.
    Лопата — 1) плоский хвіст бобра; 2) передня лапа крота; 3) лопатоподібні роги лося.
    Лопатник — старий лось з рогами у вигляді лопати.
    Лось — великий мисливський звір з ряду парнокопитних, який поширений у лісовій і лісостеповій зонах Схід Європи, Азії та Північної Америки. Мешканець лісів, де віддає перевагу сирим заболоченим місцям. Протягом вегетаційного періоду живиться переважно трав'яним кормом гілками кущів, а зимою — пагонами і корою різних дерев чагарникових порід. Живуть групами по 3—5 особин і поодиноко. Гін у вересні — жовтні, вагітність самок три 225—240 діб, у виплодах буває 1—2 (дуже рідко 3) лосе¬няти, які досягають статевої зрілості у 3-річному віці. Три¬валість життя лосів близько 20 років. Важливий промисловий вид добувається за ліцензіями, а також на експорт.
    Лук — давня мисливська зброя. Складається з дерев'яного або металевого, лучиська і тетиви для викидання стріл за допомогою нагромадженої в неї сили.
    Лунка — 1) ямка, залишена в снігу після ночівлі птаха (глухаря, рябчика, тетерука); 2) отвір у льоду для виходу нерпи та інших ластоногих.
    Лунь — хижий птах з родини яструбових. В Україні поширені польовий, степовий, лучний і болотний луні. Найпоширеніший лунь болотний, який завдає певної шкоди водно-болотним птахам. Луні польовий та степовий занесені у Червону книгу України.
    Луток — мисливський птах родини качиних роду крохалів. Поширений у тайговій зоні Європи і Азії. На Україні гніздиться в нижній течії Дніпра, а під час перельотів зустрічається по всій території республіки. Зимує на узбережжі Чорного моря, на незамерзаючих ділянках рік Дністра, Прута, Тиси, на ополонках річок в інших районах республіки.
    Лучні угіддя — мисливські угіддя, які представлені пасовищами і сіножатями. Розрізняють низинні, що зволожуються підгрунтовими і дощовими водами, та суходільні луки, що зволожуються дощовими водами. У заплавах річок поширені заплавні луки, які зволожуються поверхневими, підгрунтовими та ґрунтовими водами.
    Лютий звір — народна назва представників хижих зві¬рів (вовка, ведмедя, тигра тощо).
    Лютропін — гонадотропний гормон, який стимулює розвиток інтеретиціальної тканини в статевих залозах, біосинтез статевих гормонів в особин різної статі тварин, овуляцію і розвиток жовтого тіла.
    Лягаві — велика група мисливських собак, яка використовується переважно для полювання на птахів.
     
  13. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    М


    Магазин — коробка в рушниці, яка наповнюється патронами і забезпечує їх подачу в патронник ствола.
    Магазинна рушниця, магазинка — народна назва магазинної рушниці. М. р. бувають автоматичні і неавтоматичні. Останні перезаряджаються рухом пересування цівки, важеля або рукоятки затвору.
    Магнум — тип великої довгоствольної дробової рушниці.
    Мазати — стріляти, не потрапляючи в ціль.
    Мазурина — чорні кінцівки ніг хорта, чорний щипець.
    Майстерити — 1) вміння зайця заплутувати сліди; 2) перехоплювати звіра при полюванні з гончаками; 3) властивість хорта підбігати непомітно і близько до виявленого в полі звіра; 4) властивість норного собаки блискавично взяти борсука або лисицю в норі і витягнути назовні.
    Макет — об'ємно-просторове зображення в зменшеному масштабі годівниць, солонців, кормосховищ або інших біотехспоруд, мисливської зброї, мисливського господарства з його угіддями тощо.
    Мала поганка, малий норець — мисливський гніздовий птах стоячих водойм по всій території України. Прилітає в березні — квітні, в кладках буває переважно 3—6 яєць, насиджування яєць самцем і самкою триває 18—20 діб. Осінній відліт — з кінця серпня до кінця жовтня.
    Малик — заячий слід на снігу.
    Манера пошуку — специфічна для мисливського собаки спадкова або вихована манера пошуку птаха або звіра в час полювання.
    Манити — підкликати птаха або звіра імітуючим голосом, підсадними тваринами або чучелами.
    Манок — 1) пищик, імітуючий голос певного виду птаха або звіра; 2) підсадна качка, гуска та ін.
    Манул — рідкісний звір (занесений до Червоної книги) з ряду хижаків родини котячих. Поширений в степах і пустелях Середньої Азії, Південного Казахстану, на Алтаї, в Туві і в Забайкаллі, Південному Закавказзі. Живе в тріщинах скель, норах тарбаганів. Живиться переважно гризунами.
    Маннліхер — популярна мисливська рушниця з оптичним прицілом конструкції австрійського зброяра Фердинанда Маннліхера.
    Мармотати — про ведмедя: мрукати.
    Маска — темна морда в собаки світлого окрасу.
    Масть — окрас шерсті мисливського собаки, який є істотною ознакою при визначенні його чистопородності.
    Матка — орган жіночої статевої системи в тварин, а також людини, де розвиваються зародки, забезпечується їх живлення та газообмін. Зв'язок зародків з організмом матері здійснюється через плаценту, пронизану численними кров'яними капілярами.
    Маточне поголів'я — високопродуктивна статевозріла частина популяції конкретного виду мисливських тварин. Слід підтримувати оптимальне маточне поголів'я з метою розширеного відтворення популяцій тварин та їх більш раціо¬нального використання в угіддях.
    Маузер — рушниця конструкції німецького зброяра Маузера.
    Махан — конина для годівлі собак.
    Маяк — прилад, який означає місце зупинки.
    Медальйон — ювелірний відбиток голови глухаря, те¬терева на тлі розпушеного хвоста чи іншої мисливської тварини, породи собак тощо.
    Межняк — помісь між самцем-тетеруком і глухаркою (довгий «глухариний» хвіст — віяло, темне з фіолетовим «тетеревиним» відливом оперення). Навесні токує. Спів його подібен до тетеревиного чуфикання.
    Меланізм — буре аж до чорного забарвлення хутра окре¬мих особин звірів або пір'я птахів, яке спричинюється надмірним утворенням і відкладанням темних пігментів (меланіни), чого немає в інших особин певного виду тва¬рин.
    Меркель — тип найбільш відомих і цінних мисливських рушниць — двостволки і тристволки німецького зброяра Меркеля.
    Мертва стойка — надзвичайно кріпка стойка лягавого собаки.
    Мертва хватка — надзвичайно міцна хватка собакою зві¬ра (лисиці, зайця тощо).
    Метаболізм — обмін речовин і потоків енергії в живих організмах, сукупність процесів асиміляції і дисиміляції.
    Метати — 1) нацьковувати хортів або напускати гончих собак; 2) родити (про суку, зайчиху тощо).
    Меч мисливський — давня мисливська зброя, що з'явилась на початку XV століття. Меч використовували в основному для кінних полювань на диких кабанів.
    Мисливський будинок — будинок для проведення різних організаційно-господарських заходів, відпочинку тощо.
    Мисливський фонд — мисливські птахи і звірі, які находяться в стані природної волі.
    Мисливський сейф — спеціальна шафа для роздільного (окремого) зберігання мисливської зброї та боєприпасів.
    Мисливська сумка — спорядження мисливця для перене¬сення патронів.
    Мисливські угіддя — розрізняють 7 типів: хвойний ліс, листяний ліс, змішаний ліс, рілля, луки, болото, водойми.
    Мисливсько-таксаційні знаки — зображення на стендах або на окремих табличках у вигляді умовних позначень окремих видів рослин, слідів, стежок в угіддях, птахів, звірів, лігвищ вовків тощо.
    Мисливське впорядкування угідь — науково обгрунтована оцінка різних типів мисливських угідь певного госпо¬дарства, їх бонітування, розрахунок чисельності фауни та пропускної спроможності, зіставлення перспективного пла¬ну росту поголів'я тварин, їх охорони та раціонального використання.
    Мишкувати — добування мишей і полівок лисицею з-під снігу.
    Мігранти — тварини, які здійснюють міграції з одних місцеперебувань у інші.
    Міграції тварин — закономірні переміщення тварин між різними середовищами перебування, які викликаються змі¬ною умов існування в місцях перебування або зміною вимог тварин до цих умов на різних стадіях розвитку. Міграції можуть бути періодичні (сезонні і добові) і неперіодичні (викликаються дією погіршених умов: пожежі, повені, посу¬ха). Сезонними є перельоти птахів, нерестові міграції риб тощо.
    Міжнародний союз мисливців — об'єднання науковців, біологів — мисливствознавців, працівників мисливського господарства різних країн. Організовує міжнародні виставки трофеїв, наради, симпозіуми та інші заходи.
    Міжнародна федерація кінологів — об'єднання спеціалістів різних країн по питаннях собаківництва.
    Міжпородне розведення собак — спеціальна в'язка різних їх порід з метою одержання потомства з бажаними екстер'єрними та робочими якостями.
    Мікроеволюція — сукупність еволюційних процесів, які відбуваються у популяціях виду і приводять до змін гено¬фондів цих популяцій і утворення нових видів.
    Мікроелементи — хімічні елементи, які знаходяться в організмі в мінімальній кількості, необхідній для життєдіяльності тварин. Існує понад 30 мікроелементів, що надхо¬дять в організм тварин з водою та їжею.
    Мікроклімат — клімат невеликих ділянок земної поверхні (узлісся, урочище та ін.), який відрізняється від клімату сусідніх територій.
    Міксоматоз — гостре вірусне захворювання диких і свійських кролів, зайців, що супроводжується пухлиноподібними ураженнями шкіри. Розповсюджувачами міксоматозу є кровосисні комахи, ектопаразити (кролячі блохи, кліщі), а також хворі тварини при контакті із здоровими. Ознакою захворювання є почервоніння і набрякання вік, виділення з носа, пухлиноподібні утворення. Смерть настає на 6—8-й день. При спалахах міксоматозу хворих тварин знищують, трупи їх утилізують.
    Мінеральні добрива — бувають твердими (азотні, калійні, фосфорні, борні та ін.) і рідкими (рідкий аміак, аміачна вода тощо). Неправильне зберігання (відкритим способом на полях) і застосування. М. д. можуть негативно впливати на тварин. Наприклад, розмив дощовими водами і потрап¬ляння їх у великій кількості у водойми негативно впливає на водно-болотних птахів, ондатр, бобрів.
    Мінливість — властивість живих організмів існувати в різних умовах. Розрізняють мінливості: спадкову, неспадкову, або модифікаційну та онтогенетичну.
    Міраж — явище, яке спостерігається при інтенсивній стрілянині, коли над розжареними стволами є помітні висхід¬ні потоки розрідженого повітря, що заважає точному і швид¬кому прицілюванню.
    Мірка — розсувна чашечка для вимірювання пороху і дробу з нанесеними на ній поділками в грамах.
    Місцеперебування — територія, зайнята популяцією пев¬ного виду тварин або її елементарними поселеннями.
    Мічення тварин — метод вивчення біології тварин шляхом нанесення індивідуальних або групових міток. Мисливських птахів мітять кільцюванням, хижаків, копитних, гризунів — вушними мітками, а тварин, які ведуть норний спосіб життя, мітять радіоактивними речовинами. Для з'ясовування міграційних шляхів тварин використовують також мініатюрні радіопередавачі тощо. Існує Центр кільцювання і мічення птахів та наземних ссавців у Інституті еволюційної морфології і екології тварин ім. А. Н. Сєвєрцова.
    Координує роботу Міжнародний комітет по кільцюванню. Дані мічення використовують для організації охорони та раціонального промисла тварин, їх переміщення і міграцій тощо.
    Мовчун —1) гончак, який переслідує звіра мовчки; 2) річний самець глухаря або тетерева, який на токовищі починає співати лише в кінці токування, у зв'язку з цим підхід мисливця до токовища утруднюється; 3) мовчазний мисливець, який при облавному полюванні, будучи в загоні, стоїть нерухомо при виході на нього звіра і намагається направити його на стрілкову смугу.
    Могильник — великий птах з роду орлів. Поширений у Південній Європі, Західній і Середній Азії, південному Сибіру. В Україні — рідкісний птах Лісостепу і Криму. Навесні прилітає в кінці березня — на початку квітня, восени відлітає у вересні. Гнізда будує високо на деревах, у кладках буває 2 яйця, насиджування ЗО діб. Занесений у Червону книгу України.
    Молочні залози — органи ссавців і людини, що виробляють молоко в самок тварин і жінок у період вигодовування малят і немовлят.
    Моніторинг — спостереження, оцінка і прогноз стану природного середовища під впливом антропогенних факторів з метою попередження критичних ситуацій, розробки наукових основ охорони природи тощо. М. буває регіональний і глобально-біосферний.
    Моногами — одношлюбні тварини, в яких парування самця з однією самкою відбувається протягом одного або кількох сезонів. Досить тривкі пари на один сезон формуються у вовка, лисиці, борсука.
    Монтаж мисливських трофеїв — опрацьовані трофеї,
    закріплюють на спеціальних підставках-медальйонах залеж¬но від розмірів і форми трофеїв. Роги оленів, козуль разом з черепами можна розміщувати без медальйонів на стіні, а якщо на медальйонах, то потрібно передбачити легке їх знімання для промірів.
    Монтаж рогів з черепом. На нижній частині черепа на відстані 1—2 см від краю потиличного отвору про¬свердлюють два отвори на 5 мм менше діаметра шурупів. Череп встановлюють на підставку в такому положенні, в якому вони будуть висіти на стіні. Пізніше череп знімають з ме¬дальйона і просвердлюють у медальйоні ще 4 отвори. Через два нижніх протягують кінці мідної стрічки (5—10 мм), зігнутої у вигляді дуги. Нею охоплюють верхню щелепу, кінці пластинки виводять на зворотний бік медальйону і після закручування шурупів у верхніх двох отворах кінці пластинки натягують і закріплюють гвіздками. Для кріплен¬ня рогів баранів на підставці роблять спеціальний виступ, до якого кріплять трофей. Можна такйж підвісити трофей на шнурку через потиличні отвори і прив'язування шнура на задньому боці стіни. Легкі трофеї (козулі, антилопи, серни) прикріплюють до медальйонів шнурами, а масивні (лося, оленя, барана, козла) — болтами з заднього боку медальйона.
    Монтаж іклів кабана. їх монтують у такий спосіб, що верхні ікла розміщують в центрі медальйона, а нижні — справа і зліва. Прикріплюють за допомогою кольорових пластинок або шурупів, зробивши по два отвори у верхньому і нижньому іклах.
    Монтаж черепів хижаків. Черепи краще роз¬міщувати на горизонтальних підставках.
    Мороватий — гончак, який переслідує звіра повільно, з частими мовчанками.
    Морфологія тварин — наука, яка вивчає форму і будову тварин.
    Мочка — кінчик носа собаки.
    Мошник — народна назва глухаря.
    Мултук — стара назва фітильної рушниці.
    Мурашник (муров'ятник) — молодий рудий ведмідь, який любить ласувати яйцями мурашок.
    Муругий — червоний окрас хорта, рідше гончака, в якого, крім чорного щипца, чорні кінці ніг, вух, на спині по всьому корпусу — чорна ость.
    Мускусні залози — шкірні залози, які виділяють пахучу речовину — мускус, що приваблює особин протилежної статі. Добре розвинені в кабарги, бобра, вівцебика (в пахвовій частині), хохулі (на хвості).
    Мутації — стійкі зміни генетичного апарату, які виникають раптово і впливають на ознаки і властивості організмів, зокрема, тварин та вірусів. Вони успадковуються поколіннями або нащадками. Відомі М. природні та штучні (викликані діями різних мутагенів). Крім того, розрізняють геномні (пов'язані із зміною числа повних наборів хромосом при явищах диплоїдії і гаплоїдії), хромосомні (при структурних змінах хромосом) і точкові мутації.
    Муфлони — представники роду гірські барани, до яких належать архар, або гірський баран, і сніжний, або товсторогий, баран. Перший з них більший за розмірами (110— 130 см) і масою тіла (до 200 кг), у той час як сніжний баран дещо менший (довжина тіла 90—100 см, маса до 125 кг). Сніжний баран поширений у горах Чукотки, Сибіру, Камчатки. Вид занесений до Червоної книги.
    Муфта — густа шерсть, яка начебто муфтою оточує шию собаки або вовка.
    Муха оленяча — ектопаразит, що живиться кров'ю оленя, в його шерсті обламує свої крила. Поширена в місцях перебування оленя.
    М'яка тропа — сніговий покрив при відлигах або волога поверхня грунту.
    М'ясна продукція — сумарна оцінка загальної маси м'яса окремої популяції або всього угруповання мисливських тва¬рин певної природної зони або конкретного мисливського господарства. Розроблені спеціальні показники для оцінки маси м'ясної продукції окремих видів тварин. Наприклад, для особин зайця-русака, оленів благородного і плямистого м'ясна продукція становить 60 % загальної маси їх тіла, для лося — 65, для водно-болотних птахів — 85 %.
    М'ясник — зневажлива назва мисливця, який прагне за будь-яку ціну добути тварину, а не дбає про задоволення своїх спортивних потреб.
     
  14. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Н


    Набрід — сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів.
    Навадок качиний — місце денного перебування качок.
    Навись — водяні краплі на кущах і деревах.
    Навойник — 1) каліберна вісь, на яку машина накручує паперову стрічку при виготовленні паперових гільз; 2) дерев'яний або металевий стрижень з конусоподібним кінцем для розправляння дульця паперових гільз перед їх повторним використанням для спорядження патронів.
    Навчання собак — комплекс заходів по вихованню в собак слухняності, витривалості, швидкого реагування на різні команди, виявлення дичини тощо. Прищеплювати ці навики потрібно з щенячого віку.
    Нагін — облава з прапорцями, при якій один або кілька загоничів виганяють тварин на стрілків.
    Нагінка — підготовка гончих собак для полювання в спеціально відведених місцях до відкриття сезону полювання.
    Наїздка — відоме давнє полювання з хортами, коли мисливець-вершник намагався сам «наїхати» на звіра.
    Напувалка — біотехспоруда для напування тварин (корито або ін.)
    Напускати — давати можливість тварині (звіру, птаху) наблизитись до мисливця на надійний вистріл.
    Накинути гончих — пустити гончих собак по сліду або безпосередньо на звіра.
    Накопи — сніг, накопаний зайцями, або земля, розрита кабанами чи іншими звірами.
    Намет—1) покривна сітка для лову сірої куріпки, фазана, перепела та інших птахів; 2) розмірений галоп вовка, коня, собаки.
    Напоротись — несподівано зустріти птаха або звіра.
    Напружина — невелике підняття спини хорта, випуклість крижів.
    Напуск — спускати гончих собак. Особливо ціниться собака, який будить звіра швидко «з напуску».
    Нариск — петляючий слід лисиці на снігу.
    Нарізна зброя — стволи якої мають нарізи для стрільби (гвинтівка, карабін тощо).
    Насадити на гніздо — підвести гончих собак близько до лігва вовків для успішного полювання.
    Насадити зграю — своєчасно показати хортам звіра, щоб вони зразу побігли за ним.
    На слуху лежить — говорять про звіра, який піднімаєть¬ся на великій відстані від мисливця.
    Настрашений — дуже обережний звір або птах, настра¬шений пострілами.
    Настовик — заєць зимового виплоду, що народився під час насту, який утворився при першому таненні снігу.
    Натаска — підготовка дресируванням мисливського со¬баки для полювання на певних видів птахів і звірів.
    Національний парк — територія, на якій збереглися цінні в екологічному, історичному і естетичному відношенні природні комплекси, де проводяться роботи по відтво¬ренню ландшафтів, охороні рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. У національних парках вся або частина площі відкрита для регулюючого відвідування населення. В Україні створено 3 національних парка (Шацький — 32 тис. га, Карпатський — 50,3, «Синевір» — 40,4 тис. га).
    На штик — постріл по птаху або звіру, що прямує на мисливця.
    Неборіз — народна назва птаха гоголя (основана на вла¬стивостях його польоту).
    Нелітні — пташенята, які ще не підіймаються на крило.н
    Непарнокопитні — великі рослиноїдні копитні звірі, які належать до трьох родин: тапірів, носорогових і коней. У нас зустрічається лише один підряд - коней, куди належать 1 дикий вид — кулан і 2 свійських види — кінь і осел.
    Невтомність — витривалість гончака, який енергійно і довго ганяє звіра на полюванні.
    Нижнє чуття — властивість гончака або лягавого собаки виявляти дичину по її слідах, а не по запаху, який залишає сама тварина.
    Нижній слід — слід, залишений хутровим звіром на снігу.
    Низити — стріляти нижче цілі.
    Німецькі лягаві — породи німецьких лягавих собак: ко¬роткошерстий (курцхаар) і жорсткошерстий (дратхаар). Використовуються для полювання на борову, степову і во¬доплавну дичину.
    «Ні пуху, ні пера» або «Ні луски, ні пір'ячка» — збережене з давніх-давен традиційне побажання мисливцю доброго полювання.
    Нічник — тварина, яка веде нічний спосіб життя (рись, дикий кіт тощо).
    Номер — визначене відповідальним на полюванні місце для мисливця на водоймі, дамбі або в стріл ковому ланцюгу при облавному полюванні.
    Нори — постійні і тимчасові сховища для зберігання кор¬мів, місця розмноження птахів і звірів тощо.
    Норитись — ховатись при переслідуванні в нору (про лисицю, борсука тощо).
    Норки — цінні хутрові звірі родини куницевих, куди на¬лежать два види: норка європейська і норка американська. У рівнинних районах норка живе біля озер, боліт, річок, а в горах — уздовж швидкоплинних потоків, які не замерзають. Основною її їжею є дрібні гризуни, риба та земноводні. Розмножується раз на рік. Гін відбувається в кінці лютого-березні, вагітність триває близько 45 діб. У виплоді буває 4—6 малят, які стають статевозрілими на 9—10-му місяці життя. На Україні норка європейська — рідкісний вид, занесений у Червону книгу України, а норку американську у великій кількості розводять у звірогосподарствах.
    Нормування дичини — планові заходи, що обмежують добування мисливських тварин.
    Норне полювання — використання мисливських собак для добування з нір лисиці, борсука, єнотовидного собаки тощо.
    Нутрія — хутровий звір з ряду гризунів, що добре плаває у воді завдяки плавальним перетинкам на пальцях задніх лап. Довжина тіла 60 см, хвоста — 45 см, маса до 8 кг. Поши¬рена в Південній Америці. На Україні її розводять у клітках та напіввільних умовах, на фермах, а також в індивідуальних господарствах. Розмножується 1—2 рази на рік, народжуючи після 130-добової вагітності 1—14 (в середньому 4—5) малят, які стають статевозрілими на 5—7-му місяці життя. Тривалість життя до 10 років.
    Нюх — сприйняття організмом за допомогою органів нюху запахів різних речовин, що є в навколишньому середо¬вищі. Наземні тварини сприймають пахучі речовини у вигляді пари, а водні — у вигляді водних розчинів
     
  15. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    О


    Обійти — обійти квартал або урочище лісу і встановити по слідах на снігу, чи є в ньому звір.
    Оббілити — зняти шкуру з великого звіра (лося, оленя тощо).
    Обжимка — калібрування гільз і патронів; стальне кіль¬це для калібрування металевих гільз або виготовлених патро¬нів з паперовими гільзами шляхом кількаразового проходження через калібрувальне кільце.
    Обзадити — при пострілі взяти неточне упередження, пославши заряд позаду рухомої цілі.
    Об'їхати — перегнати хортів.
    Облава — вид полювання, при якому загоничі виганяють тварин на лінію стрілків.
    Облікова картка — первинний документ, в якому фік¬сують точні дані про чисельність тварин і якісний склад популяцій у певних мисливських угіддях або в господарстві і залежно від конкретних екологічних умов. Форма записів в облікових картках буває різною і залежить від біологічних « особливостей видів та заселених ними біотопів. Зокрема, в картці обліку водоплавних птахів перед відкриттям полю¬вання зазначають площу водойми, вид птахів та їх чисель¬ність (у тому числі дорослих і молодих, літних і нелітних). В іншій картці наводяться дані про добутих птахів на згаданій водоймі.
    У картці по обліку копитних вказують номери облікових кварталів, їх площі, типи насаджень або бонітети, виявлені види тварин та їх чисельність за віком, статтю тощо.
    Облога — обхід обложником-мисливцем по замкнутому колу угіддя, де виявлені вовки, на яких готується облава; ділянка лісу, оточена загоничами або шпагатом з прапор¬цями.
    Обложити — оточити мисливцями або затягнути прапор¬цями звіра в угідді.
    Обмін речовин — закономірний процес перетворення ре¬човин і енергії в живих системах, спрямований на їх збереження і самовідтворення, а також виведення з нього кінцевих продуктів життєдіяльності. Обмін речовин забезпечує всі ознаки життя — ріст, життєдіяльність, розмноження, по¬дразнення, рухомість, сталість внутрішнього середовища організму, пристосування до різних умов.
    Оборотні фонди — частина виробничих фондів мис¬ливського господарства, яка цілком споживається в кожному виробничому циклі, повністю переносить свою вартість на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється у вартісній і натуральній формах після кожного виробничого циклу.
    Обрізати — зменшити площу оклада (при полюванні на вовка).
    Обробка трофеїв — включає правильне зняття шкури (рисі, ведмедя, кабана тощо), очищення, відпилювання (обрізування) та відбілювання черепа (кабана, рисі, вовка тощо), а також обробка іклів кабана.
    Перш ніж зняти шкуру з тварини, потрібно виміряти: довжину тіла (від кінчика носа до кореня хвоста); довжину носа (від копчика до переднього кута ока); обхват шиї (за голо¬вою, найвужчу частину); довжину шиї (від основи вуха до вершини лопатки); обхват ноги (у ліктьового суглоба); окружність ноги (за лопатками); обхват тулуба (найбільш широке місце біля нижніх ребер); обхват стегна (найширше місце); обхват ноги (в колінному суглобі); масу в кг.
    Після цього підвішують звіра за задні ноги і роблять три розрізи: перший поздовжній по середині черева від анального отвору до кута нижньої щелепи (підборіддя) та до нижньої сторони хвоста, до його закінчення; другий — від середнього пальця однієї передньої ноги через груди до середнього пальця другої ноги, третій. — від середніх пальців задніх ніг по центру підошви до анального отвору. Далі відо¬кремлюють шкуру з задніх ніг до самих кігтів, прорізуючи кінцеві фаланги пальців так, щоб при шкурі залишились тільки кігті. Аналогічно знімають шкуру з передніх ніг. При зніманні шкури з кінцівок треба бути дуже обережним, щоб не перерізати кігтів, оскільки це істотно знизить цінність трофеїв. Також дуже обережно слід знімати шкуру з голови, щоб не порізати біля очей і вух. Вушні хрящі надрізують дуже обережно, близько до черепа: відділяють шкуру вуха від хряща.
    З метою уникнення псування шкури її протирають сіллю і дають просохнути в затінку 2—3 год, після чого уважно очищають від жиру, вдруге просолюють і сушать. Потім шкуру виправляють, висушують і повністю підшивають зеле¬ним полотном або тільки по краях контура, обрізаючи зуб¬чиками.
    Очистка черепа від м'яса. Головний мозок виймають гач¬ком через потиличний отвір, не розширюючи останній. Після цього череп промивають водою, виварюють, змінюючи воду.
    Тривалість виварювання черепа 1,5—3,5 год залежно від його величини, виду і віку тварини. Стежать, щоб череп не переварився, а м'ясо добре очищалось і не порушувались зв'язки, які з'єднують деякі кості. Після виварювання череп кладуть в холодну воду, далі остаточно очищають від м'яса і залишків мозку. Щоб не пошкодити рогів, їх обгортають тканиною.
    Роги порожнисторогих (гірські козли, барани) можна обробляти разом з черепом кип'ятінням всього трофею.
    Відпилювання черепів. Черепи оленів, баранів, козлів краще зберігати повністю. Якщо роги дуже масивні, то видаляють лише основу черепа з зубами, зберігаючи носові і міжщелепні кості і верхні частини очних впадин. Основу черепа відпилюють хірургічною пилкою або столярною з дрібними зубцями, попередньо намітивши місце зрізу. Для цього роги занурюють у воду і визначають місце відпилювання на черепі по лінії води. Череп повинен бути вологим, щоб уник¬нути кришіння костей.
    Ікла кабанів виварюють у воді 1—2 год разом із щеле¬пами, потім виймають з води і одразу дістають ікла (користуючись при цьому рукавицями). Ікла рекомендується за¬лишати у воді, поки вона не остигне до кімнатної температури. Відбілювати ікла не слід.
    Знезжирювання та відбілювання черепів трофеїв. Добре виварений череп не потребує спеціального знезжирювання. /снує кілька способів відбілювання черепів. Перший спосіб: замочують череп на 15 хв в 30%-ному розчині перекису аодню (користуватись потрібно дуже обережно, щоб не обпекти пальці рук). Після цього череп промивають водою і висушують. Другий спосіб: кип'ятять череп протягом 5 — 10 хв у 25%-ному розчині нашатирного спирту (5 мл аміаку на І л води). Вийняти з кип'ятку, кілька разів протерти щі¬точкою 30% -ним розчином перекису водню і висушити на сонці Третій спосіб: череп обгортають змоченою 10%-ним розчином перекису водню марлею або ватою і тримають у темному місці 4—5 год. Четвертий спосіб: череп замочують на ї—2 год у воді, кип'ятять кілька хвилин, дістають з води, злегка просушують і наносять на нього кісточкою 30%-ний розчин перекису водню, змішаний до густини сметани з дрібним порошком крейди, і кладуть в темне місце на 10— 24 год.
    Об'єкт полювання — мисливські птахи і звірі, на які дозволене полювання.
    Обхід (єгерський) — площа угідь, закріплена за єгерем або лісником.
    Овогенез — процес розвитку яйцеклітин у тварин. Роз¬різняють три періоди розмноження (збільшення первин¬них яйцеклітин шляхом мітозу), ріст, дозрівання.
    Овуляція - запліднення яйцеклітини з яєчника тварин і людини. У більшості статевозрілих хребетних тварин овуляція відбувається періодично, у деяких — тільки при копуляції.
    Огар — рід птахів родини качиних, куди належить 1 вид,— огар, або качка руда. Цінний перелітний птах. На Україні мешкає вздовж морського узбережжя. Розводять у напіввільному стані в Асканії-Новій. Поза межами України О. зустрічається від Сивашу до Приамур'я. Гнізда ро¬бить у глибоких норах (до 4 м) поблизу водойм, у щілинах залишених будівель, дуплах. У кладках 8—12 яєць, період насиджування самкою 29 діб. В Україні рідкісний вид, занесений до Червоної книги.
    Одинець — кочуючі поодинці звірі (старі лось, олень, кабан, вовк) без виплоду.
    Однокоритники — мисливські собаки, які з щенячого віку виховані і вирощені разом.
    Однопольний — собака, з яким полюють лише один сезон.
    Однопометники — звірі з одного виплоду, які народились від однієї самки.
    Одностволка — дробова рушниця з одним стволом.
    Окинути — спрямувати гончих не там, де потрібно.
    Окрас — колір шерсті собаки або диких тварин.
    Олень благородний — парнокопитний звір роду олень. Довжина тіла до 250 см, маса близько 500 кг, а висота вхолці 85— 170 см. Роги самців здебільшого з 6—9 відростками. Поширений у лісах Євразії, Північної Америки, Північної Африки. На Україні раніше був на всій території, тепер зберігся в Криму і Карпатах.
    Реакліматизований у ряді мисливських господарств та заповідників. Живиться трав'яною і деревно-чагарниковою рослинністю. Гін триває у вересні — жовтні. Народжуються оленята у травні — червні. У виплодах буває 1, рідше 2 оленяти. Статевозрілими стають самки у 16-місячному віці, самці — у 27 місяців. У загальному складі популяції переважають самки. Найкраще співвідношення статей для відтворення популяції спостерігається у гірських та передгірних районах, що є аргументованим доказом перспективності розвитку оленячого господарства в даних умовах.
    Олень плямистий — мисливський звір з родини оленячих. Довжина тіла 120—150 см, висота в холці 70—100 см, маса до 150 кг, самки менші від самців. На Далекому Сході плямистий олень поширений у широколистяних та змішаних лісах. На Україні акліматизований у деяких мисливських господарствах і лісництвах Київської, Волинської та інших областей. Гін проходить у вересні — грудні, самка після 7,5-місячної вагітності народжує 1 —2 телят, які стають стате¬возрілими у 15—18 місяців. Молоді роги-панти використо¬вують у фармацевтичній промисловості.
    Ондатра — цінний мисливсько-промисловий хутровий звір, завезений з Північної Америки. Довжина тіла до 35 см, хвоста до ЗО см, маса до 1,5 кг. Ондатра добре аклімати¬зувалась у нових умовах і поширилась на зарослих водоймах. Свої житла влаштовує в норах крутих берегів або в хатках на низьких та заболочених берегах. Живиться винятково рослинною їжею (лепешняк, рогіз, очерет, рдесник тощо), зрідка поїдає молюсків, жаб та ін. Розмножується 3—4 рази на рік, народжуючи після 26-добової вагітності 5—7 малят, які стають статевозрілими в 3—5-місячному віці. Тривалість життя ондатри до 4 років. Перспективний для розведення звір (одна перезимувала пара дає 18 особин).
    Онтогенез — індивідуальний розвиток тваринного організму від зародження (запліднення клітини) до смерті.
    Оогамія — статевий процес, при якому в заплідненні беруть участь чоловіча і жіноча гамети (яйцеклітина і спер¬матозоїд) .
    Оперення — пір'яний покрив птахів, що забезпечує їх від холоду, пошкоджень і утворює потрібні для польоту крила і хвіст. Оперення складається з контурних, нитчастих і пухових пер, пуху і щетинок.
    Оперені — повністю покриті пір'ям птахи.
    Опорос — процес народження самкою дикої свині по¬росят.
    Оптимальна ємність господарства — сукупність у конкретному господарстві сприятливих умов середовища (кормових, захисних та ін.), що відповідають існуванню в зи¬мовий період оптимальної чисельності тварин для наступно¬го відтворення популяцій.
    Оптимальна щільність популяції — це оптимальна кіль¬кість у зимовий період особин популяцій того чи іншого виду тварин на конкретній площі угідь — 1000 га, де забезпечуєть¬ся їх нормальне існування без заподіяння істотної шкоди конкретному типу угідь. Інструктивно-методичними вказів¬ками по проведенню внутрішньогосподарського мисливського впорядкування (1985 р.) передбачено мати таку щільність тварин на 100 га по бонітетах і природних зонах Укра¬їни.
    Оптимальна структура популяції — вікові і статеві співвідношення особин конкретних видів тварин, які забезпечують розширене відтворення їх популяцій. Для копитних тварин (оленя, лося, кабана, козулі) оптимальною структу¬рою популяцій вважається співвідношення у маточному поголів'ї самців до самок 1:2.
    Оптимальна чисельність тварин — чисельність тварин на конкретній території угідь чи господарства, при якій кормо¬ві, захисні та інші екологічні умови є найбільш сприятли¬вими для перебування популяцій і при цьому не завдається істотна шкода сільському і лісовому господарству.
    Організація полювання — комплекс заходів по раціо¬нальному використанню ресурсів диких тварин. Сюди вхо¬дять питання: ознайомлення мисливців із об'єктами і стро¬ками полювання, визначення норм добування окремих видів тварин з врахуванням чисельності вікової та статевої струк¬тури популяцій, пропускної спроможності угідь, застосуван¬ня відповідних знарядь та боєприпасів, суворе дотримання техніки безпеки, мисливської етики, представлення точних даних про добутих тварин (дата полювання, вид, вік, стать, маса тварини, місце добуття) кожним мисливцем за весь сезон полювання тощо.
    Організація території господарства - частина робіт по упорядкуванню мисливських угідь. Сюди належать: визначення меж господарства, відтворювальних та експлуатацій¬них ділянок, єгерські обходи, місця розташування аншлагів, вказівних стовпів, серпантинів, під'їзних шляхів, мостиків, шалашиків, спостережних вишок для селекційного відстрілу, мисливських будиночків, водопоїв тощо. Сюди ж входять питання розробки типології і бонітування мисливських угідь.
    Організація облікових робіт — комплес практичних заходів по підготовці, проведенню та оцінці результатів обліку тварин.
    Органічні добрива — поживні для рослин елементи в органічній формі. Сюди належать гній, компости, інші місцеві добрива. Вони забезпечують розвиток рослинної маси азотом, фосфором та іншими макро-, а також мікроелементами, які відіграють важливе значення в живленні мис¬ливських тварин.
    Органи розмноження — органи для статевого розмно¬ження тварин. Вони складаються із статевих залоз, або гонад (яєчники, сім'яники), статевих протоків.
    Орієнтація тварин — здатність тварин визначати своє положення в просторі органами чуття (слухом, зором, ню¬хом, дотиком тощо). Це складний процес, який включає одержання інформації про навколишнє середовище різними каналами зв'язку (рецепторами, системами), її обробку, співставлення в центральній нервовій системі і формування відповідної інформації. Наприклад, ссавці і птахи здатні орієнтуватися за допомогою органів зору не лише по численних наземних орієнтирах, але і по розташуванню сонця, зі¬рок, місяця. Багато тварин орієнтуються по запаху при добу¬ванні корму, шлюбному партнерстві, міграціях тощо. Завдяки слуху сови точно визначають місцезнаходження гризуна на відстані 15—20 м.
    Орлани — рід хижих птахів з родини яструбових. Довжина тіла до 100 см, маса 2,5—5 кг. Рідкісний птах, охороняється законом.
    Орли — рід великих хижих птахів, з яких на Україні поширені 5 видів: беркут, могильник, орел степовий, малий і великий підорлики. Гніздяться на землі, скелях або на деревах. Живляться дрібними ссавцями (переважно гризунами), рідко земноводними, плазунами і комахами. Рідкісні птахи, охороняються законом.
    Осадка — азартний крик підсадної качки, яка, почувши пролітаючого селезня, зве його сідати поруч.
    Осіменіння — процес зближення гамет у тварин, що передує заплідненню.
    Осічка — удар бойка по капсулю без наступного пострілу.
    Основні види полювання — облавне, троплення з мисливськими собаками (гончаками, хортами, норними, лайками), індивідуальне, з підходу тощо.
    Бродовим способом або з підходу полюють на різні види диких качок, пастушків і куликів. На глибоких водоймах полюють з під'їзду на човні, використовують підсадну качку разом з гумовими чучелами різних видів качок.
    Тропленням полюють на зайця-русака, а також добувають його груповим способом (не більше 5 мисливців). На копитних тварин най¬частіше проводять облавне полювання, в якому беруть участь не більше 10 мисливців. При цьому стрільці тихо займають місця з протилежного до загоничів боку. При наближенні за¬гоничів на 100—150 м до стрільців стріляти звіра можна тільки навздогін, випустивши його за лінію стрільців. При зага¬нянні використовують також собак. Полювання на лисиць з підходу проводять там, де їх багато на полях і коли вони ловлять мишей. Наближатись до лисиці потрібно проти вітру. При полюванні на лисиць з норними собаками потрібно бути напоготові, бо лисиця вибігає з нори дуже швидко.
    Полювання на вовка проводять з прапорцями (по сніго¬вому покриву, по пороші) і облавою. У першому випадку застосовують червоні прапорці завдовжки 25—ЗО см і зав¬ширшки 10—15 см, їх закріплюють через 50—80 см на міцному шнурі, який намотують на котушку. При полюван¬ні на вовка такого шнура потрібно 2—3 км. Ділянку, де виявлені вовки, обтягують шнуром з прапорцями на висоті 40—60 см від землі. У місцях можливого виходу вовків в середині облоги розміщують добре замаскованих стрільців. З протилежного боку повільно йдуть 3—4 загоничі, які сту¬кають по деревах палицями. Вовки обережно йдуть вздовж лінії прапорців і потрапляють під постріли мисливців. Об¬лавне полювання на вовків проводять у вересні — жовтні, ко¬ли їх виводки знаходяться біля лігвищ. Враховуючи це, до¬свідчені вовчатники, імітуючи голос вовків, виявляють вивод¬ки і організовують облавне полювання.
    Основні фонди — сукупність засобів праці, що діють протягом тривалого часу. Вони поділяються на виробничі і невиробничі. До виробничих належать виробничі споруди, силові і робочі машини, прилади, транспорт, інвентар, мисливський фонд тощо, до невиробничих основних фон¬дів — будівлі, споруди та інші об'єкти тривалого користу¬вання.
    Основи стрільби — знання балістичних особливостей мисливської рушниці (купчастість і різкість бою, упередження по рухомій цілі, дистанція стрільби, точки прицілюванні тощо).
    Особина — елементарна (неподільна) одиниця живого окремий організм. Для особин характерні всі ознаки виду, д< якого вона належить, а також власні морфологічні і фізіологічні особливості, що відрізняють її від інших особин топ самого виду.
    Острів — ліс, перелісок серед поля, де планують зробити наганяння тварин собаками.
    Отелення — період або процес народження малят (телят) самками лося, оленя, козулі, зубра.
    Оформлення трофеїв — прикріплення їх до підставок, медальйонів різної форми (круглої, овальної, конусоподібної і т. д.). Розмір підставки повинен бути пропорційний ді розміру трофея, співвідношення ширини медальйона до довжини до 1 : 1,5. Колір підставки повинен також гармоніювати з кольором трофея і кожен трофей повинен легко зніматись з підставки. Для іклів кабана застосовують різноманітні медальйони, оздоблені декоративними оправами з різного кольорового металу. Кожен трофей обов'язково оформляют етикеткою різної форми, на якій каліграфічним (краще гравійованим) почерком зазначають вид тварини, статі загальну масу тіла, дату і місце добування, прізвище класника.
    Охорона тварин — одна з основних проблем мисливського господарства, яка охоплює цілий комплекс заходів по утриманню поголів'я в угіддях на оптимальному рівні, його раціональне використання, суворе дотримання природоохоронних законів, добування тварин тільки дозволеними способами і знаряддями, боротьба з браконьєрством, регуляції чисельності хижаків, санітарно-ветеринарна профілактик; угідь тощо.
    Оцінка мисливських трофеїв — кількісна і якісна характеристика мисливських трофеїв. Кожен трофей детальні описують і дають йому бальну оцінку. При бальній оціни рогів враховують їх довжину, розмах і товщину, масу, об'єкт кількість відростків і їх розміри. Лінійні проміри визначають сантиметрах або міліметрах, масу — в кілограмах та гра¬мах, а розвал або розмах рогів — по найбільшій відстані між рогами до середньої довжини правого чи лівого рога. Для кожної частини рога встановлено свій коефіцієнт, найвищий для їх маси. При цьому враховують надбавки балів за колір, перлистість, розетки, кінці, форму і гармонійність, красу від¬ростків або їх скидки за аномалії рогів, дефекти відростків. Оцінку трофеїв проводять з великою точністю. Зокрема, масу рогів козулі визначають з точністю до 0,1 г, а об'єм — до 0,1 см . Оцінку іклів дикої свині — по їх довжині і товщи¬ні. Середню довжину нижніх іклів — за зовнішньою сторо¬ною від основи до кінця з точністю до 1 мм, товщину у най¬більш товстому місці вимірюють штангенциркулем. Середню довжину іклів множать на коефіцієнт 1,0, а товщину — коефіцієнт 3,0, одержуючи відповідні бали. Всі проміри тс чи іншого трофея з одночасним переведенням їх у бали заі сять у трофейний лист. У 1980 р. генеральна асамблея Мі народної спілки мисливців у Римі запропонувала відповів бальну оцінку мисливських трофеїв, вибірка з якої прої диться нижче стосовно видів тварин, які поширені на териг рії України:
    Очіс — довга шерсть на шиї і ногах переважно в хорті рідше в інших мисливських собак.
     
  16. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    П


    Падаль — загибла тварина, тіло якої починає розкладатися.
    Пазанка — задня заяча лапка.
    Пальмо — тонко виточене і надіте на держак сталеве у вигляді піки (списа), топорища або рогатини. Раніше застосовувалось мисливцями на полюванні.
    Пальник — назва ґноту давньої мисливської рушниці.
    Панти, пантовка — відрослі замість скинутих весною, литі кров'ю і ще не закостенілі роги самців плямистого оленя, марала, ізюбра, які йдуть на виготовлення лікувального препарату пантокрину.
    «Парадокс» — нарізний чок у гладкому стволі, що дає змогу стріляти з рушниці як дробом, так і спеціальною кулею «парадокс». За точністю попадання на дистанцію 80—100 м не поступається нарізній зброї.
    Паразити мисливських тварин — організми, які живуть за рахунок особин інших видів і тісно зв'язані з ними. Вони можуть жити на тварині (ектопаразити) і внутрі господаря; (ендопаразити). До зовнішніх паразитів належать блохи, кліщі, воші, мухи тощо, а до внутрішніх — стьожкові черви, гельмінти тощо.
    Паратість — швидкість гончака, з якою він гаї звіра.
    Парнокопитні — дрібні і крупні за розмірами тіла звірі, що належать до 2 підрядів: нежуйних і жуйних. На земній кулі поширені до 150 видів парнокопитних. Родина свиней включає один вид (свиня дика), родина оленячих нараховує 8 видів (кабарга, благородний олень, плямистий олень, лань, європейська козуля, сибірська козуля, лось, північний олень); родина порожнисторогих — 14 видів (зубр, джейран, дзерен, сайгак, горал, серна, безоаровий козел, сибірський козел, кубанський тур, дагестанський тур, гвинторогий козел, архар, сніжний баран, муфлон європейський). На Україні поширені 8 видів (свиня дика, олень благородний, олень плямистий, козуля європейська, лань європейська, лось, зубр, муфлон європейський).
    Парування — утворення пар перед заплідненням у птахів, звірів, а також сам процес запліднення.
    Парфорсне полювання — найдавніший вид полювання з гончими собаками, який зберігся ще в Англії і Франції. При такому полюванні звір береться самими собаками.
    Пархи — ураження шкіри, що викликає випадання воло¬сяного покриву.
    Пасовища — вид сільськогосподарських угідь, ділянка землі, рослинність якої використовують для випасу худоби. Пасовища є також мисливськими угіддями, зокрема на них зустрічаються заєць-русак, сіра куріпка та ін.
    Пастушкові — мисливські птахи, серед яких зустрічається 7 видів: пастушок, погонич, курочка-крихітка, мала куроч¬ка, деркач, водяна курочка, султанська курочка (рідкісна), лиска.
    Пастушок — гніздовий мисливський птах боліт, зарослих рослинами стариць, ставків та озер усієї території УРСР. Прилітає в кінці березня — на початку квітня. У кладках буває 6—9 яєць, строк насиджування триває 21 добу.
    Осінній переліт відбувається в середини вересня — до кінця жовтня.
    Патрони — готові для пострілу заряди з пижами, порохом, капсулями, дробом, картеччю чи кулями в гільзах різного калібру.
    Патронташ — спеціальні сумочки для ношення патронів Вони можуть кріпитися на поясі для кожного патрона зокрема або окремих сумочок на 8—10 патронів.
    Потрох — народна загальна назва внутрішніх органів тварин (кишечник, легені тощо).
    Пежина — пляма іншого кольору на рубашці соба
    Первинна обробка шкурок — зняту шкурку хутрові звіра потрібно зразу знежирити за допомогою тупих інструментів (ножа, коси, тупика, скоби та ін.). Шкурки, зняті трубкою, натягують міздрею назовні на клиноподібне правило і прибивають гвіздками по огузку, перев'язують; притримують рукою, починають скоблити міздрю в напрямку від огузка до голови, видавлюючи із шкурки жир.
    Шкурки, зняті пластом, знежирюють тупиком або коси на колоді. Потім їх консервують і натягують на праві різних номерів: № 1 —для вовків, рисей; № 2 — лиси єнотовидних собак; № 3 — дрібних лисиць, кроликів, зайців, диких котів; № 4 — кроликів; № 5 — для чорних тхорів, куниць. Натягнуті на правила шкурки висушують, а після закінчення сушіння їх знімають, струшують, переглядають волос і якщо він у деяких місцях злипся, його розчісую
    Перешоосінник — мисливський собака, з яким полюють першу осінь.
    Перека, перечун — гончак, що не гонить звіра з інши собаками, а забігає впоперек ходу звіра, щоб схопити його.
    Перекус — неправильний прикус у собаки, коли різці нижньої щелепи виходять за лінію верхніх.
    Переліт — добові переміщення качок з місць денні перебування до місць їх харчування — живлення на вечірній зорі і навпаки — вранці.
    Перельотиш (поршок) — пташеня, яке вперше піднімається на крило і здійснює свої перельоти на коротку віддаль.
    Переляка — гончак з провислою спиною.
    Перемовчка — перерва у віддачі голосу гончака, який втратив слід звіра, хвилево замовкає, поки знову не вийде на слід.
    Перепел — мисливський гніздовий птах ряду куриних. Навесні прилітає в квітні — травні, а осінній відліт у вересні — жовтні. У кладках буває 9— 18 яєць, які насиджує самка 21 добу. Живиться переважно рослинною їжею, проте влітку поїдає також багато комах. Зустрічається на полях і сухих луках.
    Перепелятник — малий яструб в Закавказзі і Середній Азії, використовується на полюваннях на перепела. На Україні зустрічаються по всій території, осілий птах.
    Перестаріла — дуже стара малопродуктивна самка пев¬ного виду тварин, що підлягає відстрілу.
    Переток — перегодовала лисиця або вовк переярок.
    Перехідний конус — конусоподібний перехід від патрон¬ника до каналу ствола рушниці.
    Перехопити — відчуття собакою (лайкою, хортом, гонча¬ком) запаху сліду звіра або саму тварину.
    Переярок — молодий перегодовалий вовк.
    Пернаті — народна загальна назва птахів.
    Перо — складова частина покриву птахів, у зв'язку з чим часто вживають вислів «полювання по перу».
    Песець — цінний промисловий хутровий хижий звір родини собачих. Довжина тіла до 75 см, хвоста 40 см, маса 7—10 кг. Поширений у тундрі і частково в лісотундрі, на островах Північного Льодовитого океану і Берінгового моря. Гін у лютому — березні, вагітність триває до 57 діб, кількість малят у виплоді 4—12, які стають статевозрілими в 9— 11-місячному віці. Живе до 15 років. На Україні розводять в ряді звірогосподарств (Львівська, Рівненська, Житомирська та інші області).
    Пестициди — хімічні засоби боротьби з шкідливими тваринами і бур'янами. При неправильному їх застосу¬ванні спричиняють загибель багатьох мисливських тва¬рин.
    Пестун — дворічний ведмідь.
    Петляти — бігати на певний ділянці (про зайця).
    Пижі — войлочні, деревно-волокнисті або поліетиленові прокладки для відокремлення пороху від дробу у мисливських патронах. Висота основних порохових пижів 12— 15 мм (для 12 і 16 калібрів).
    Пижеруб — сталева висічка для виготовлення картонних прокладок і войлочних пижів.
    Підвалити — приєднатись до гончаків, які побігли за звіром.
    Підвид — систематична категорія, менша від виду. Підвид — сукупність географічно (рідше екологічно) відособле¬них популяцій виду. Всі або більшість особин підвиду відрізняються від особин інших популяцій певними морфофізіологічними та екологічними ознаками, які набуті в процесі еволюції.
    Підвивання — наслідування (імітація) вовчому виттю з метою викликати виття у відповідь для виявлення кількості вовків, їх віку і місць перебувань.
    Підвіс — довгаста шерсть на черевній стороні.
    Підводка — обережна скрадка лягавого собаки до птаха і підняття його на крило по вказівці господаря (мис¬ливця) .
    Підгодівля мисливських тварин — викладка різних кормів у мисливських угіддях для компенсації недостатньої кількості природних кормів для тварин у зимовий період. Див. кормові раціони.
    Підкаліберний — пиж або куля меншого поперечника ніж діаметр каналу ствола.
    Підняти — сполохати звіра або птаха.
    Підняти зайця — вигнати тварину з лежанки.
    Підпалини — більш світлі місця окрасу собаки на грудях, кінцях ніг, бровах тощо.
    Підранок — поранений птах або звір.
    Підріз — кинджал, нижні ікла кабана.
    Підрив — утягнутість живота в хортового собаки.
    Підрискати — підбігти до борзятника.
    Підрушничний собака — лягавий собака.
    Підсадка — дерево для чучел тетеруків при полюванні на цих птахів.
    Підсадна — приваблююча жива качка, чучело або муляж, що застосовують на полюванні для приваблення і відстрілу крижнів.
    Підслух — підслуховування виття вовчого виводку для точного визначення місця знаходження його логова; попереднє встановлення місць токовищ глухаря або тетерука; полювання на білку без собаки, коли по тріску шишок визначають її присутність на деревах.
    Підузоватість собаки — недокус.
    Підхвістя — розміщене нижче хвоста біле пір'я у тетерука та інших птахів.
    Підшуміти — сполошити птаха або звіра шумом.
    Пійманість — властивість хорта швидко піймати звіра.
    Пістолетна ложа - рушнична ложа з шийкою пістолетної форми.
    Пітч — міжнародний термін, під яким розуміють кут нахилу прицільної лінії стволів до зрізу тильної сторони прикладу з коливанням 1—5 см.
    Пішохідний — тихохідний гончак, який повільно бігає за звіром.
    Пластинчастодзьббі — підряд водоплавних мисливських птахів ряду гусиних, яких у СНД є 57 видів, що належать до однієї родини качиних і 15 родів (лебеді, гуси, казарки, червоні качки, річкові качки, мандаринка, гаги, турпани, морянки, гоголі, крохалі, савки та ін.). На Україні поширені 34 види.
    Плашка-самолов — знаряддя для відлову хутрових звірів (тхорів, хом'яків тощо).
    Плодючість тварин — здатність тварини регулярно давати властиву кожному виду кількість повноцінних нащадків, що склалась в процесі еволюції. Визначається кількістю Малят у виплоді (або яєць у кладці), частотою їх народження або відкладання яєць та тривалістю життя і періоду здатності тварин даного виду до розмноження.
    Пневмонія — інфекційне захворювання легень у тварин, а також людини. У тварин пневмонія виникає переважно в молодняка при переохолодженні організму, вдиханні пилу, диму та інших подразнюючих речовин.
    Побежка — 1) слід дрібного звірка; 2) різні алюри ходу тварини: шаг, рись, галоп тощо.
    Побережник — рід мисливських птахів ряду куликів, яких на Україні 5 видів (червоногрудий, чорногрудий, кулик-горобець, білохвостий побережник, ісландський побережник), з них найбільш поширеними є червоногрудий і чорногрудий.
    Побудити — підняти звіра з лежанки.
    Поведінка — система взаємозв'язаних реакцій и дій тва¬рин у взаємодії з навколишнім середовищем. Поведінка тварин складається з природжених (безумовні рефлекси, - інстинктивна поведінка) та індивідуально набутих (умовні рефлекси, навчання) форм пристосування.
    По видимому — переслідування гончаком видимого ним звіра.
    Пових — характерне маневрування, коли звір при доганянні його мисливським собакою петляє і робить малі по¬вороти.
    Погадки — тверді частки їжі (кістки птахів, звірів та інших тварин), які залишаються неперетравленими в шлун¬ках хижих птахів та сов і виводяться назовні після іди.
    Погон — ремінь для ношення рушниці на спині; ремінь для ношення добутих зайців; ремінь з кільцем, до якого кріпляться кілька ременів — поводків для 2—3 і більше мисливських собак.
    Погонич — рід мисливських птахів ряду пастушкоподіб¬них. Довжина тіла до 25 см, маса 50—130 г. Селяться на сирих луках, болотах, берегах водойм. У кладках буває 6— 9 яєць, які насиджують самець і самка протягом 18—21 доби. На Україні поширені 3 види погоничів: погонич, мала курочка і курочка-крихітка. Мисливці зрідка добувають перші два види.
    Погризи — поскусувані або обгризені звірами (оленем, лосем, зайцем та ін.) гілки дерев або чагарників.
    Позивистість — вихована в процесі тренування власти¬вість мисливського собаки відразу прибігати на поклик господаря.
    Пойнтер — порода мисливських собак.
    Покотити — побігти (про зайця).
    Покопи — мурашники і купини, розриті тетеруком або ведмедем.
    Покриття — запліднення самцем самки.
    Полаз — пошук гончаком звіра.
    Полайка — голос собаки-лайки, закликаючий мисливця при виявленні звіра або птаха.
    Поле — виїзд або вихід на полювання, мисливський день; рік полювання з гончаком, лягавим або хортом; добуті в один виїзд мисливські трофеї; проміжки між нарізами в рушниці для стрільби кулями (карабін та ін.).
    Полігамія — система шлюбних відносин, при яких один самець у період розмноження запліднює кількох самок. Властива більшості ссавців. Наприклад, самець благород¬ного оленя в період гону утворює гареми з 5—7 самок, а в морських котиків і сивучів один самець запліднює ЗО і більше самок.
    Получок — дульне звуження (0,5 мм) каналу ствола рушниці.
    Польовий переможець — звання мисливського собаки, який на польових змаганнях показав свої високі (нюхові, зорові, слухові та ін.) властивості.
    Польові змагання — перевірка робочих якостей мис¬ливських собак. Лягавих собак і спанієлів випробовують по птахах, гончаків — по зайцю-русаку та ін., лайок — по ка¬бану, білці тощо, норних — в штучній норі по лисиці. До польових змагань допускають собак починаючи з 8-місячно-го віку. Собакам, які виконали вимоги змагань (нюх, зір, слух, витривалість, виконання собакою різних команд тощо), комісія визначає дипломи І, II, III ступенів, де вказують, по якому мисливському птаху чи звірю працював собака і оцінку в балах.
    Польова дичина — птахи, які живуть переважно на полях (сіра куріпка, перепел тощо).
    Полювання з собаками — вид полювання, при якому допускаються лише породисті і офіційно зареєстровані мисливські собаки. Об'єкти і місця полювання з собаками кон¬кретно визначають мисливські організації.
    Помітити — замітити птаха або звіра; помітити мітками (закільцювати).
    Помкнути — дійти гончаку по свіжому сліду до звіра, заставити його піднятись.
    Поноритись — піти звірю в нору.
    Популяція — сукупність особин одного виду, які мають загальний генофонд і населяють певну територію з відносно однорідними умовами існування. П. характеризується склад¬ною структурою — просторовою, статевою, віковою, етоло-гічною; для неї властиві специфічні особливості динаміки чисельності, щільності, продуктивності тощо. Підтримування П. на оптимальному рівні можливе лише при правильній експлуатації мисливської фауни.
    Породи мисливських собак — на Україні для полювання використовують такі породи мисливських собак: лягаві (пойнтер, англійський сетер, шотландський сетер, або сетер-гордон, курцхаар, дратхаар, спанієль), гончаки (російський, російський рябий, естонський), лайки (російсько-європейська, західно-сибірська), норні (фокстер'єри — жорстко-шерстий, гладкошерстий; такси — гладко-, довго-, жорстко-щерста).
    Пороки мисливських собак — відхилення від стандарту (дискваліфікаційні пороки і недоліки статей) .Дисквалі-фікаційні пороки: аномалії в розвитку щелеп і зубів (перекус, недокус), відсутність різців, збільшення або змен¬шення числа зубів; аномалії хвостового відділу хребта; одно¬сторонній і двосторонній крипторхизм. Пороки: не чітко виражена породність, повний або частковий альбінізм очей, викривлення кінцівок, провисла або горбата спина, ожиріння тощо. Недоліки статей: невеликі відхилення від пра¬вильного типу конституції; відхилення від стандарту форм і розмірів "голови, губ, морди, мочки носа, очей, вух, забарв¬лення губ. Сюди належать також такі дефекти, як коротка груба шия, відхилення від нормальних форм розвитку груд¬ної клітки, спини, живота, холки, будови лап, манери від¬повідно держати хвіст, відхилення у забарвленні шерстяно¬го покриву та інші пороки.
    Порохівниця — спеціально оздоблений ріжок або інше пристосування для зберігання пороху. Вживалась з XIV до XIX ст. для ношення пороху, яким заряджали мушкети та іншу вогнепальну зброю.
    Пороша — шар свіжого снігу, який випав вночі. На тако¬му снігу (пороші) добре видно свіжі сліди тварин. Згадані погодні умови часто використовуються мисливцями для результативного полювання на окремі види тварин.
    Порскання — покрикування («Ай, давай, давай, давай»), мета якого заохотити гончого собаку бігти за звіром.
    Порхалище, пурхалище — ямка в сухому грунті, наприклад, піщаному з дрібними камінчиками, де люблять «купатися» глухарі, рябчики та інші курині птахи.
    Порядок придбання мисливського собаки — придбати щеня слід тільки від високопородних батьків, що відзна¬чаються добрими робочими якостями. Потрібно вимагати родословне свідоцтво, а для дорослого собаки — паспорт. Без цих документів собака не буде зареєстрований і з ним не можна буде полювати. Родословне свідоцтво видається кіно¬логом після оформлення акту огляду щеняти при досягненні віку 1 —1,5 місяця.
    Порядок придбання рушниці — продаж гладкоствольних і нарізних рушниць громадянам проводиться за дозволами органів внутрішніх справ з одночасним- пред'явленням мисливського білету. Організаціям і установам продаж мис¬ливських рушниць здійснюється за дозволами органів внутрішніх справ.
    Поршок — пташеня, яке ще не може літати, лише робить спроби переміщуватись, порхаючи на малу відстань від гнізда.
    Послід — виділення перетравленої їжі тваринами. За формою посліду можна точно визначити їх належність тому чи іншому виду тварин. У ранньовесняний період за дефека¬ціями можна точно встановити чисельність лося, оленя і козулі на конкретній площі господарства.
    Посов — раптова зупинка лягавого собаки при пострілі мисливця, щоб після цього кинутись за відстріленим птахом.
    Поставити — затримати оленя, кабана або лося (про лайку).
    Потаск — протягування по землі пахучої м'ясної принади на шнурку, прив'язаному до палки, паралельно сліду мислив¬ця з метою приваблювання хижака по пахучому сліду до настороженого капкана.
    Потяжка — дуже обережний підхід мисливського собаки по прямій або зигзагоподібній лінії до виявленого птаха. Найбільше ціниться далека і впевнена потяжка.
    Препарування — процес знімання шкурок птахів і звірів з метою виготовлення трофеїв, чучел тощо. Спочатку роблять проміри (довжина тіла, хвоста, задньої ступні, крила, висота вуха) і визначають масу тіла.
    Препарування птахів — птах кладеться спиною на чис¬тий стіл, де завчасно розкладені препарувальні приладдя та матеріали (ножиці, пінцети, скальпель, вата, крохмаль). Великим і вказівним пальцем лівої руки розсувають в обидва боки оперення і пух вздовж черевної сторони, щоб була видна смужка шкіри. Тоді ножицями роблять легкий проріз шкіри від заднього краю грудної кістки до переднього краю клоаки, але так, щоб не пошкодити останню і не прорізати тонку стінку черевної порожнини. Після цього відділяють шкірку від тушки, захоплюючи пінцетом або пальцями передній край розрізаної шкіри. Досягнувши кісток ніг, перерізають їх в колінному суглобі, залишаючи плесно з пальцями. Далі у хвостовому відділі підгортають шкурку і підрізають задній відділ тулуба так, щоб не випали кишки, а потім і хвіст з кількома прилягаючими хребцями. Після цього посипають шкурку крохмалем і вивертають так, щоб пір'я лишилось внутрі, шкіра назовні і починають знімати «панчохою». Дійшовши до крил, перерізають кістку крила так, щоб залиши¬лась плечова кістка. Шкурка з шиї також знімається «панчохою». Далі уважно знімають шкурку біля очей у вушних мішечків. Череп разом із дзьобом залишають при шкурці, виймають мозок, відчищають шкурку від м'яса і жиру, зма¬щують миш'яковистим милом і виготовляють з неї музейне чучело.
    Препарування звірів — починається з розрізу шкіри на черевній, стороні від анального отвору до заднього кінця грудної кістки. Далі приступають до відокремлення шкіри від тушки, а при досягненні колінного суглобу, його перерізують. Дійшовши до хвоста, шкіру підгортають пальцями, в основі хвоста одним пінцетом нерухомо держать хребці, а другим знімають шкіру. З великих звірів хвіст знімають поздовжнім розрізом шкіри. Передні кінцівки перерізають в ліктьовому суглобі. Шкурку вивертають і знімають «панчохою». Особливо ретельно слід відпрепарувати голову звіра. Зняту шкурку очищають від м'яса та жиру, змащують миш'яком і виготовляють чучело.
    Прес полювання — надмірне нераціональне використан¬ня тваринних ресурсів, при якому підривається маточне поголів'я популяцій окремих видів тварин.
    Прибутний — сьогорічний (молодий) вовк, заєць; п'ятий палець («шпора») на задніх ногах собаки, що заважає», в бігу, Тому його відрізують у молодих щенят.
    Прийняти звіра — відібрати звіра у собаки; заколоти вовка ударом кинджала.
    Прикладистість — відповідність рушниці до будови тіла мисливця.
    Прикус — ножицеподібне розміщення і постановка зубів собаки в нижній і верхній щелепах.
    Принада — спеціально приготований харчовий продукт (м'ясо, риба, морква та ін.), який найкраще поїдається певним видом тварин. Застосовують для принаджування тварин у клітки, живоловушки, капкани, сітки.
    Принадити — привчити мисливського звіра або птаха до певного місця шляхом викладання принади або підгодо¬вування.
    Приріст популяції — кількість на кінець року особин тварин, які народились і вижили в процесі річної динаміки чисельності того чи іншого виду тварин. Для різних зон України в літературі рекомендуються такі показники при¬росту популяцій окремих видів тварин:
    Природний добір — рушійний, основний фактор еволюції організмів, що полягає в збереженні і виживанні найбільш пристосованих до певних умов середовища та загибелі менш пристосованих. У процесі еволюції шляхом природного добору утворюються нові види рослин і тварин.
    Прирбдно-заповїдний фонд — заповідники, біосферні заповідники, національні парки, резервати, пам'ятки при¬роди (з площею до 2 га), заказники, ландшафтні парки, охоронні природні об'єкти штучного походження. У цих природних комплексах часткою заповідного фонду є тварини.
    Природні ресурси — компоненти природи, що використовуються або можуть бути використані для задоволення потреб суспільства. Сюди належать: водні і земельні ресурси, повітря, гірські породи, корисні копалини, сонячна енергія, рослинний і тваринний світ.
    Природоохоронні законодавства — сукупність встановлених державою норм і правових відносин, що виникають у процесі реалізації цих норм, спрямованих на виконання за¬ходів по збереженню природного середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, в тому числі мисливської фауни.
    Присада — 1) місце дньовки качок; 2) ростуче або штучно поставлене дерево (береза) на шляху польоту тетеруків
    ранкове харчування. Використовується для приваблюван-
    тетеруків при полюванні.
    Приспіти — догнати звіра за допомогою хорта.
    Притравка — привчання молодих мисливських собак до роботи: лайок — по підсадному ведмедю; норних — по підсадному звіру (лисиця, борсук) в штучній норі; хортів ловлі звіра.
    Приціл — прицільна планка і мушка на стволі рушниці.
    Пробна площа — конкретна ділянка для обліку чисельності тварин, кормової бази тощо.
    Плідник — високопродуктивна самка або самець того чи його виду тварин маточного поголів'я; чистопородний мисливський собака.
    Пролітні птахи — птахи, які тимчасово з'являються на (повідній території, тобто на ній не гніздяться. На Україні
    них належать гагари та інші мисливські птахи, що гніздяться в північних широтах.
    Промахнутись — при пострілі не попасти в ціль.
    Промисловий відстріл — добування тварин для задоволення м'ясних потреб внутрішнього ринку.
    Проносливий — мисливський собака (хорт, гончак), який на поворотах пробігає осторонь звіра і повільно виходить на слід.
    Протеїни — прості білки, що складаються з амінокислотних залишків, при гідролізі розпадаються на амінокислоти. Відіграють важливе значення в протеїновому живленні тварин. Багато протеїну в кормі вважається, якщо на одну частину протеїну припадає 4—5 частин без-азотистих речовин.
    Протравити — упустити звіра при полюванні з собакою або ловчим птахом.
    Профілактика — попереджувальні заходи щодо захворю¬вання мисливських тварин, санітарний стан мисливських угідь.
    Прохідний звір — мігруючий звір, який робить перекочу¬вання з одного угіддя в інше.
    Прут — хвіст пойнтера.
    Пташниця — лайка, яка полює виключно на птахів.
    Пуансон — стрижень, який вживається при виготовленні патронів для досилання в гільзу порохового пижа і картонних прокладок
    Пуста стійка — стойка лягавого собаки в місці, де перед цим сидів птах.
    Пустобрех —- гончак, який подає голос марно, не по звіру і не по його сліду.
    Путик — непомітна стежка, замкнутий шлях протяжністю 15—20 км, вздовж якого мисливці-промисловики установлюють капкани або інші ловильні знаряддя, які вони можуть обійти або об'їхати протягом короткого дня.
    Пути — шкіряні ремені, за домогою яких ловчого птаха прив'язують за ноги до дерев'яної підставки, закріпленої до сідла мисливця, або шнур, придержуючий птаха на руці соколиного мисливця.
    Пуховик — пташеня, яке ще не піднялось на крило.
    Пуща — великий лісовий комплекс з первинними лісами (наприклад, Біловезька пуща, праліси в . Карпатському заповіднику тощо).
    П'ятачок — плоске хрящевате кільце, на якому розміщені ніздрі кабана.
    П'ятка — верхній кут приклада.
     
  17. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Р


    Реакліматизація — заселення мисливських угідь тваринами, які тут були поширені раніше.
    Рев — період статевого збудження, рев благородного оленя, стогін лося, голос ведмедя, тигра та інших хижаків.
    Ревище (риковисько) — місце реву оленя, де відбувається запліднення самок.
    Регалії — спеціальні закони, що існували в середньовіччі і пізніше, які надавали право полювати на окремі види мисливських тварин на відповідних територіях лише князям та іншим магнатам.
    Регіон — досить велика територія з однорідними умовами існування диких тварин і розвитку мисливського господарства.
    Регламентація полювання — звід, система процедурних правил, які визначають порядок організації і поведінки на полюванні (загальні питання, додержання техніки безпеки на полюванні, індивідуальне і колективне або групове полю¬вання, погодження спірних пострілів, полювання з ловчими птахами, штрафи тощо).
    Регрес — одна із сторін еволюційного процесу, що призвів до спрощення організмів. Розрізняють: 1) біологічний регрес, що полягає у зниженні пристосованості організмів виду до змінених умов середовища. Це веде до зниження різноманітності форм всередині виду, утворення реліктів або вимирання організмів; 2) морфофізіологічний регрес — процес редукції окремих організмів або систем органів, що втратили пристосовне значення.
    Регуляція — здійснення або проходження нормального цілісного розвитку організмів, популяцій, їх росту, популяційної структури та динаміки чисельності.
    Режим живлення — комплекс заходів по раціональному живленню мисливських тварин в несприятливий період року (підбір і викладка якісних і поживних кормів для забезпе¬чення нормального протікання основних життєвих функцій організму тварин).
    Резерват — охоронна природна територія з режимом, близьким до заказника, де головним об'єктом охорони є один з елементів природного комплексу.
    Рекреаційна територія — територія, яка використовується для оздоровлення, масового відпочинку, туризму та екскурсій. Розрізняють короткочасні і тривалі рекреаційні території. Сюди належать національні парки, окремі лісові урочища тощо.
    Рекультивація — система заходів по відновленню господарської цінності і комплексному поліпшенню земель, порушених у процесі антропогенних факторів. Розрізняють два етапи рекультивації: технічний (вирівнювання, нанесення грунту) та біологічний (роботи по відновленню біоценозів).
    Релікти — рідкісні рослини або тварини, що існують на обмеженій території і збереглися з минулих геологічних
    епох, в яких вони були досить поширені. До реліктів на Україні відносять хохулю звичайну, перев'язку.
    Реміза — ділянка мисливського угіддя, засаджена де¬ревно-чагарниковою або іншою рослинністю, де для птахів і звірів створені сприятливі захисні, гніздові, кормові та інші умови.
    Репеленти — природні й синтетичні речовини, що від¬лякують комах, кліщів, птахів і ссавців. Захищають тварин і людину від кровосисних членистоногих і комах. Репеленти бувають: ольфакторні (впливають на нюх на відстані), кон¬тактні (діють на смакові органи), дезодоруючі (нейтралі¬зують або знищують запахи).
    Решето — характер рівномірного розміщення дробин у вигляді решета на мішені.
    Рикапер — металевий стрижень для виймання капсулів із стріляних гільз.
    Рикошет — рух дробу чи кулі в боковому або зворотному напрямку від цілі, коли на ній є перешкода. Наприклад, стрільба качок по воді, стрільба звіра біля дерева, коли куля потрапила в дерево і відбивається в сторону тощо.
    Рило — передня частина морди кабана, яка служить для риття землі.
    Ринг — загороджена площадка, на якій демонструються якості собаки на спеціально організованих виставках або виводках собак.
    Рись — мисливський хутровий хижий звір. Поширена в лісовій зоні Євразії та Північної Америки, в гірських лісах Кавказу, Малої і Середньої Азії, Тібету. На Україні зустрічається в Карпатах і деяких північних областях респуб¬ліки (Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської). Довжина тіла 80—105 см, маса — 8—20 кг (інколи більше). Добре лазить по деревах. Живиться переважно дрібними тваринами. Вагітність триває 67—74 доби, у виплодах буває до 3 малят, які стають статевозрілими у віці 1 рік 10 місяців. Живе до 25 років.
    Ритми добові — зміни денної і нічної активності тварин, пов'язані з особливостями їх живлення тощо.
    Ритми сезонні — 1) міграції тварин з верхніх частин високогірних урочищ у нижні в зв'язку із сніговим покривом та ін.; 2) періоди розмноження птахів і звірів тощо.
    Ритуал — вид обряду, норма поведінки, що історично склалась. Ритуали здійснюють на колективних полюваннях.
    Рівність ніг — однакова рівномірна швидкість гончих собак.
    Різкість бою — властивість рушниці при пострілі сильно поражати дробом або кулею ціль.
    Різці — передні однокорінні зуби більшості ссавців. До лотоподібної форми з гострими краями, служать для захоплювання і розрізування їжі.
    Ріст — індивідуальний розвиток організмів, пов'язаний із збільшенням їх живої маси, об'ємних та лінійних розмірів. Ріст у хребетних тварин регулюється соматотропним гормоном гіпофізу, а також деякими гормонами ендо¬кринних залоз.
    Річкові качки — крижень, шилохвіст, сіра качка, широко-ніжка, чирок-свистунок, чирок-тріскунок та ін. Цінні мисливські птахи.
    Робота на коготок — дряпання лайкою дерева з метою виявлення білки, яка затаїлась на дереві.
    Рогаль (рогач) — самець оленя, лося, козулі з добре розвинутими рогами.
    Роги — тверді утвори на голові багатьох сучасних копит¬них, які виконують в основному захисну функцію. У самців оленів, козуль, лосів роги є «турнірною» зброєю за самку під час гону.
    Рожен — дерев'яний самолов, який застосовується для добування росомахи, рідше — ведмедя.
    Роза — горбкувате потовщення при основі рогів лося, оленя, козулі.
    Розбійник — олень з штикоподібними, малорозгалуженими рогами, якими він в період гону наносить рани високопродуктивним самцям. Підлягає обов'язковому відстрілу.
    Роздуття стволів — частіше всього настає, коли ствол забитий землею, снігом або при пострілі кулею більшого діаметра від калібру ствола, що може призвести й до його розриву (нещасний випадок). Тому перед заряджанням патронів слід перевіряти стволи.
    Розмах рогів — відстань у самому широкому місці між правим і лівим рогами лося, оленя, козулі.
    Розмикати — знімати (скидати) з гончих собак змички.
    Розпущена лапа — недолік мисливського собаки, коли його лапа має Широко розставлені пальці.
    Розрахунок росту чисельності мисливської фауни. Для прогнозування і визначення росту поголів'я на кінець року необхідно визначити такі параметри: чисельність конкретного виду тварин у господарстві на початку року плюс середній річний приріст, мінус відстріл і непередбачений відпад. Наприклад, в господарстві на початку року встановлено 303 козулі, а оптимальна ємність угідь по цьому виду дорівнює 316 особин. Отже, при розрахунках середній річний приріст від 303 козуль становить 46 особин, відстріл — 26, непередбачений відпад — 7. Таким чином, досягнута оптимальна чисельність на кінець року дорівнює 316 козуль, на наступний рік ці показники виглядатимуть так: 316 + 49—42—7 = 316 і т. д.
    Розрядник — мисливець по стендовій стрільбі, що має спортивний розряд; пристосування на тонкому кінці шомпола для шомпольної рушниці.
    Розтягнути! — команда гончаку взяти вовка.
    Російський гончак — мисливський собака з густою шер¬стю, добре розвинутою мускулатурою, висота в холці сягає до 68 см, голова клиноподібна, вуха висячі, трикутної форми, щільно прилягають до голови, зуби білі, прикус ножицеподібної форми. Хвіст товстий біля основи. Тип по¬ведінки спокійний. Забарвлення чапрачне, багряне і сірувате з підпалинами.
    Російський рябий гончак — порода, виведена в Росії при схрещуванні англійського фоксгаунда з російським гончаком. Має міцний кістяк і сильну мускулатуру. Забарвлення чорно-рябе, в рум'янах. Тип поведінки врівноважений.
    Російсько-європейська лайка — собака середнього зросту висота в холці 58 см, забарвлення чорно-рябе, чорне, сіре, буре, біле. Вуха стоячі, рухливі, зуби білі, прикус ножицеподібний, голова має вигляд різностороннього трикутника. Хвіст загнутий кільцем.
    Рубашка — шерсть короткошерстого лягавого (пойнтера, курцхаара та ін.), його масть; шкіра на рогах копитних, яка скидається ними в серпні — вересні.
    Рум'яний, в рум'янах — забарвлення російських рябих гончаків та естонських гончаків.
    Рухливість — швидкість, з якою хорт наздоганяє звіра.
    Рябчик — мисливський птах родини тетеревиних ряду куриних. Довжина тіла до 45 см, маса 0,3—0,5 кг. Зустрічається в помірних широтах Європи та Азії. На Україні поши¬рений на Поліссі і в Карпатах. Гніздо будує на землі, в клад¬ках буває 6—10 яєць (зрідка 15), які насиджує самка 21 добу. Живиться ягодами, бруньками, комахами.
     
  18. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    С


    Саджа, копитка — осілий мисливський птах степів і напівпустель Середньої Азії. На Україні в деякі роки у великій кількості зустрічалась на перельотах. У кладках буває до 3 яєць, які насиджують самець і самка 30 діб. На ногах задній палець відсутній, а передні зрослись, утворюючи підошву, що нагадує копито.
    Садки — змагання в стрільбі по живих підсадних голу¬бах, зайцях, які проводились раніше в царській Росії і за кордоном. За командою мисливця голуба або зайця випус¬кали із спеціального ящика — садка.
    Садкова стрільба — як стендова стрільба по живих го¬лубах, зайцях практикувалась з кінця XIX ст. За участь у такому змаганні мисливець вносив велику грошову суму (до 100—150 крб.) і якщо промахнувся в стрільбі — вибував з гри. Вбитий птах повинен впасти біля мисливця в зазначене коло.
    Садковий голуб (садочний) — в середині минулого сто¬ліття був об'єктом полювання в Росії і ряді країн Європи. Він був менший за розмірами від дикого голуба, з коротшим хвостом і відзначався швидким польотом і витривалістю на рану.
    Сайгак — цінний мисливський парнокопитний звір. Довжина тіла ПО—115 см, маса до 40 кг. Носовий відділ видов¬жений і має вигляд рухомого хоботка. Роги є лише у самців. Держаться стадами. Гон у листопаді — грудні. Після 5-мі-сячної вагітності самка народжує 1—2 малят, які стають статевозрілими на 1-му (самки) або на 2-му (самці) році життя. Поширений в Казахстані, Середній Азії, пониззі Волги, Передкавказзі. Полювання за ліцензіями. На Україні до XIX ст. населяв степи аж до Карпат. Реакліматизований в Асканії Новій.
    Салфетка (дзеркало) — велика біла пляма при основі хвоста козулі та деяких інших копитних.
    Самолови — механічні знаряддя і споруди для вилову диких птахів і звірів.
    Саморегуляція — здатність біологічної системи до відновлення стабільного рівня тих чи інших функцій після їхньої зміни. Відбувається на всіх рівнях організації живого: на молекулярному, клітинному, організменному, популяцій¬ному та біоценотичному. У двох останніх рівнях (популяційному, біоценотичному) — це підтримання оптимальної чисельності кожного виду в цих системах внаслідок їх взаємного пристосування.
    Самотоп — зневажлива назва осіннього полювання на водно-болотних птахів без собаки, коли мисливець сам шукає дичину.
    Сапсан — хижий птах роду сокіл. Довжина тіла до 50 см, маса до 1,3 кг, розмах крил до 120 см. Населяє різні ландшафти від тундр до гір і пустель. Гнізда будує на деревах, скелях або на купинах. У кладках буває до 5 яєць, насиджу¬вання яких триває ЗО діб. Соколів використовують як ловчих птахів. Охороняється законом, занесений у Червону кни¬гу України.
    Сарич (або канюк) — хижий корисний птах, який ви¬нищує багато гризунів — шкідників лісового і сільського господарства.
    Сартісер — пристосування для закрутки гільз.
    Сарна — мисливський звір ряду парнокопитних. Довжина тіла до 140 см, маса 15—45 кг. Поширені в скелястих ділянках гірських лісів, ведуть стадний спосіб життя (від 2—3 до декількох десятків особин). Самки після 6-місячної вагітності народжують 1, рідше 2 малят, які стають статевозрілими у віці 1,5 (самки) — 2,5 (самці) року. Поширена на Кавказі і Закавказзі. На Україні водилась до XIX ст. у Карпатах.
    Сафарі — міжнародний термін, який означає організо¬ване у вигляді експедиції полювання на крупних тварин в Індії та Африці.
    Світловий режим — основний фактор фотосинтезу і транспірації рослин, більшість з яких становлять кормову базу для основних видів мисливських тварин. Видовий склад і продуктивність рослин, умова зростання підросту, підліску, трав'яного, чагарникового і деревного ярусів визначається інтенсивністю сонячної радіації і здібністю кожного рослинного ярусу пропускати потоки сонячної енергії до поверхні грунту. Це обумовлює запаси і динаміку природної кормової бази в різних типах угідь, зокрема лісових, де концентруються основні види мисливських тварин.
    Свічка — крутий, майже вертикальний політ птаха до переходу його в горизонтальний політ; підскакування ляга¬вого собаки або спанієля у високій траві, щоб зорієнтува¬тись на місцевості, і виявити місце знаходження госпо¬даря.
    Свищ — цінний мисливський птах родини качиних. По¬ширений у північних районах Євразії. На Україні — зви¬чайний перелітний птах, бувають окремі випадки гнізду¬вання. Зимує на узбережжі Чорного моря.
    Секундовати — копіювати рух другого лягавого собаки, який працює спереду по птаху.
    Селекція — наука про методи створення порід тварин і сортів, гібридів рослин, штамів мікроорганізмів. Теоретич¬ною основою селекції є генетика.
    Селекційний відстріл — вилучення з популяції слабих, поранених і хворих, старих непродуктивних особин, а також самців-оленів, які мають неправильно розвинуті роги.
    Серги — шкіряні борульки під шиєю козуль, баранів, кабанів.
    Середовище перебування — сукупність конкретних абіотичних, біотичних умов та антропогенних факторів, в яких живуть окрема особина, популяція, вид.
    Сиводушка — лисиця з темно-бурим або чорним черевцем (чорногруда).
    Сидька — місце, де щойно сидів птах; укриття, в якому мисливець очікує птаха; недостатньо вихований лягавий, який часто робить стойку не по птаху, а на його сидьці.
    Силуети тварин — окреслення, зображення тварин, подібне до їхнього тіла. По силуетах визначають видовий склад, чисельність водоплавних птахів, парнокопитних та інших звірів.
    Сильце — петля, браконьєрське знаряддя.
    Синантропні тварини — тварини, які живуть поруч з людиною, тобто різною мірою пристосувались до створених або видозмінених людиною умов середовища (гніздові птахи садів і парків, сови, білі бузьки тощо).
    Синекологія — розділ екології, який вивчає угруповання різних видів організмів.
    Системний підхід — напрямок у методології біологічної науки, завданням якого є розробка методів дослідження і конструювання складних за організацією об'єктів як систем. Наприклад, системний підхід до популяції як цілісна взаємозв'язана з оточуючим середовищем система.
    Сікач — великий самець-кабан з великими іклами; ста¬рий самець-сивуч або дорослий самець морського ко¬тика.
    Сіль — важлива мінеральна підгодівля для копитних тварин і зайця-русака протягом усіх сезонів року, особливо зимового.
    Сім'я — стійке об'єднання особин тварин, основане на статевому потягу, зв'язках між родичами, потомками, тери¬торіальній спільності і необхідності спільної турботи про потомтство.
    Сіра гуска — мисливський птах родини качиних. Дов¬жина тіла до 100 см, маса З—6 кг. Поширена в Євразії. На Україні гніздиться на великих зарослих водоймах та болотах лісостепової зони, в гирлах Дунаю і Дністра, в пониззях Дніпра. Зимує на узбережжі Чорного моря. У кладках буває 4—6 яєць, насиджування триває 27— 28 діб. Осінній переліт починається в жовтні і закінчується в другій половині листопада.
    Сіра куріпка — цінний мисливський птах родини фаза¬нових. Довжина тіла до ЗО см, маса 0,5 кг. Поширена в лісо¬степових і степових зонах Європи і Західної Азії. На Украї¬ні — осілий птах усіх областей. У повних кладках буває 12—22 яйця, які насиджує самка 19—20 діб. Живиться переважно насінням бур'янів, влітку поїдає чимало комах, а взимку основною її їжею є сходи озимини. Полювання заборонене.
    Сказ — небезпечне інфекційне захворювання тепло¬кровних тварин (із родини собачих, куницевих, котячих тощо), спричинене нейротропним вірусом. При низьких температурах він може зберігатись до кількох тижнів, а при тем¬пературі 50 °С гине протягом 1 год. Основним природним джерелом інфекції сказу є вовки, єнотовидні собаки та ли¬сиці. Хворі тварини заражають здорових тварин при укусі. У початковій стадії захворювання тварина пригнічена, малорухлива, але потім поступово стає агресивною. Звірі перестають боятись людини, можуть забігати в населені пункти і заражати свійських собак і котів. Для запобігання захворюванню тварин на сказ ветеринарно-санітарні стан¬ції стежать за санітарним станом угідь, щороку здійснюють профілактичну вакцинацію собак. Мисливські собаки, які не пройшли вакцинації, до полювання не допускаються.
    Скалити — 1) прибулі вовки скалять, а не виють; 2) оскал собаки, вовка та ін. хижаків.
    Скидка — великий на 2—3 м стрибок зайця в бік — ознака близькості його лежанки.
    Скит (круглий стенд) — тип стрілкової площі, стрільба на якій вимагає від стрільця великої майстерності, як і на полюванні.
    Скрад — полювання крадучись або з укриттям на токуючого глухаря, лисицю, що мишкує, зайця та ін.
    Скрипун — молодий глухар, який тільки починає співати.
    Сліди диких тварин — відбитки ніг тварини на грунті, снігу, залишки погризів, посліду тощо. За життєдіяльністю тварин розрізняють сліди: 1) ніг на снігу або грунті (від¬битки ратиць, ратичок, лап, кігтів тощо); 2) пов'язані з живленням тварин (погризи на гілках, стовбурах дерев і чагарників, погризи насіння плодів, ягід, кореневищ, залишки добутих птахів і ссавців, кормосховища); 3) погадки птахів, послід; 4) сховища (нори, дупла, лігва, барлоги тощо). По слідах можна визначити не лише якому виду тварин вони належать, але й з'ясувати статевий і віковий склад та їх чи¬сельність в угіддях. Сліди тварин на снігу широко викори¬стовують для обліку чисельності хутрових звірів, парноко¬питних тощо.
    Сльоза — секрет слізних залоз багатьох хребетних тварин. Містить до 99 % води, близько 0,9 % хлористого натрію і 0,1 % білка (лізоцину, який має бактерицидні властивості).
    Слух — говорять про ведмедя, який при ранньому весня¬ному потеплінні готовий покинути барліг.
    Смичок — два гончаки однієї породи, які належать одному власнику; пара сполучених ланцюжком шкіряних ошийників, що надіваються на двох гончаків.
    Сніговий барс, ірбіс — ссавець родини котячих. Довжина тіла до 130 см, хвоста до 105 см, маса до 40 кг. Подібний до леопарда, забарвлення тіла димчасто-сіре з темними кільцями. Хутро і хвіст пухнасті і густі. Поширений лише на Памірі, Тянь-Шані, Алайському, Зеравшанському, Гіссарському хребтах, на Алтаї. Держиться альпійських лук, безлісих скель. Парується весною. Самка після 90-добоврї вагітності народжує до 5 (частіше 2—3) малят, які стають статевозрілими на 2—3-му році життя. Тривалість життя до 15 років. Охороняється законом і занесений у Червону книгу.
    Сніговий баран, чубок — парнокопитний ссавець роду гірських баранів. Довжина тіла до 180 см, висота в холці до 105 см, маса 140 кг. Роги в самців довжиною (по згину) до 111 см, у самок малі. Зустрічається лише в горах Східного Сибіру до західної Чукотки і Камчатки.
    Собачка — стара назва замкового спуска рушниці.
    Соболь — дуже цінний хутровий промисловий звір родини куницевих. Довжина тіла до 58 см, маса до 2 кг. Хутро пухнасте, блискуче. Забарвлення від світло-коричневого до чорно-бурого. Поширений у рівнинних і гірських тайгових лісах від Уралу до Тихого океану. Живиться в основному гризунами, а також кедровими горішками, а влітку ще й комахами. Парування відбувається в червні — липні. Самка після 245—298-добової вагітності народжує до 5 малят, що стають статевозрілими у 2—3-річному віці. Тривалість життя до 15 років. Розводять також у штучних умовах — звірогосподарствах.
    Сови — ряд корисних нічних і присмеркових осілих пта¬хів. Гнізда будують в дуплах, печерах, на горищах будинків, у щілинах будівель тощо. У кладках буває 1 —13 яєць, які насиджує самка 23—35 діб. Живиться переважно мишовидними гризунами, рідше — комахами. В Україні поширені 13 видів сов. Всі вони корисні і заслуговують ретельної охорони.
    Сокільник — в середньовіччі спеціальний урядник, який завідував «соколярнею», з XV ст.— урядник двору — сокільничий, а зараз — мисливець, який полює за допомогою соколів.
    Соколине полювання — широко розповсюджений вид полювання з беркутами та соколами в середньовіччі.
    Соколове — один з видів примусової природоохоронної роботи за княжих часів, коли селяни мусили охороняти
    гнізда соколів на території володінь князя. За знищення гні¬зда застосовувалась навіть смертна кара.
    Солонець — біотехспоруда для викладання солі для мис¬ливських тварин. Найкращим є солонець типу «стовпчик» довжиною 1 —1,5 м та товщиною 18—20 см. У верхній частині висвердлюють циліндричну порожнину діаметром 10—12 см на глибину 50—60 см, куди насипають сіль; у стінках порожнистого циліндра роблять дрібні отвори (до 1 см); нижню частину стовпчика закопують в землю на глибину 30—50 см, а навколо нього на землі влаштовують з дощок підлоги розміром 30х30 або 40х40 см. Солонець може бути видовбаний в пеньку дерева, а також у вигляді ко¬рита біля самої годівниці.
    Сохатий — народна назва самця лося.
    Спадковість — здатність організмів передавати потомству свої ознаки, властивості та обмін речовин, що забезпечує матеріально-функціональну спадковість поколінь, завдяки якій в процесі еволюції стало можливим існування різнома¬нітних груп організмів як цілісних систем (популяції, види), збереження пристосованості до певних умов навко¬лишнього середовища.
    Спанієль — порода лягавого собаки. Довгошерстий, ви¬сота в холці до 44 см. Забарвлення одноколірне (чорне, коричневе, руде), двоколірне (чорно-рябе, рудувато-рябе, коричнево-рябе), триколірне (біле.з плямами або мазками, чорно-коричневе з підпалинами). Голова з широкою черепною частиною, лоб злегка випуклий, вуха висячі, довгі, щільно прилягають до вилиць. Хвіст досить товстий біля основи, обрізується на половину довжини.
    Спеціалізація — діяльність мисливського господарства по розведенню одного або групи видів тварин.
    Спиці — перші без відростків ріжки молодого лося, козулі.
    Спичак — див. вилочник (підлягає вибракуванню із стада).
    Спортивне мисливське господарство — закріплена за державною організацією, товариством мисливців, первинною мисливською організацією територія угідь, де створюються найкращі умови для відпочинку і полювання. На Україні лише за УТМР закріплено понад 45 млн. га угідь.
    Сприятлива пороша — коли сніг випав ввечері перед полюванням, а вранці чітко видно сліди звірів.
    Ссавці (звірі) — клас хребетних тварин, яких на земній кулі налічується близько 4 тис. видів. Це різні за розмірами тварини — від 4 см завдовжки і масою 1,2 г (карликова буро-зубка) до 33 м завдовжки і масою 150 т (голубий кит). На Україні поширені 113 видів ссавців.
    Стабілізуючий добір — форма природного добору, що забезпечує переважне виживання і поширення в популяції особин з нормальними (середніми) ознаками. Стабілізую¬чий , добір підтримує норму реакції популяції, яка раніше склалася, захищає і стабілізує їхній нормальний тип розвитку.
    Стадність — здатність тварин одного виду утворювати постійні групи — стада. Характерна переважно для ссав¬ців. У китів стадність зберігається все життя, а в оленів, вовків — в окремі сезони року.
    Стадо — поголів'я особин одного виду, що складається з різних вікових і статевих груп. Максимальний розмір стада визначається можливістю взаємної координації по¬ведінки тварин. Наприклад, стадо північних оленів складає¬ться з декількох сотень особин, на чолі яких стоїть ватажок. Такими численними стадами живуть також джейрани, сайгаки.
    Старі особини — статевозріла частина популяції.
    Старіння — закономірно руйнівний процес вікових змін організму, що веде до зниження його пристосувальних можливостей, збільшення ймовірності смерті.
    Старка, матка — вовчиця, яка має виводок; самка птахів з виводком пташенят.
    Статевий диморфізм — відмінність ознак чоловічих і жі¬ночих особин. Розрізняють С. д. постійний (який мало за¬лежить від сезонних умов — наприклад, самці оленя з рогами, самки без рогів або та чи інша стать меншого чи більшого розміру тощо) та сезонний (проявляється тільки в період розмноження).
    Статевий цикл — періодично повторювані у статевозрі¬лих самок морфофізіологічні процеси, пов'язані з розмно¬женням. Залежно від кількості повторюваних процесів розрізняють тварини поліциклічні (розмножуються кілька раз на рік — ондатра, заєць-русак та ін.) та моноциклічні (розмножуються один раз на рік — лось, олень, козуля, зубр тощо).
    Стать — сукупність ознак, що забезпечують статеве розмноження і за якими розрізняють чоловічі і жіночі особини.
    Ствол — головна частина рушниці, що надає зарядові напрямок польоту і початкову швидкість. Виготовляється із спеціальної дульної сталі. Довжина стволів дробових рушниць 70—75 см, нарізних — 45—72 см, комбінованих — 60—70 см. Канали стволів мають свердловини діаметром від 12—32 калібрів. Просвердловина буває різних типів: циліндр з напором, чок та ін. Чок — звуження ствола біля дуль¬ного зрізу довжиною 3—5,5, величина його становить 0,4— 1,3 мм. Дуло з чоком дає більшу купчастість бою,
    У двоствольних рушницях з горизонтальним сполученням стволів канал правого ствола циліндричної форми або циліндра з напором, а лівого — з чоком різної величини. При вертикальному сполученні канал нижнього ствола — це циліндр або циліндр з напором, а канал верхнього має чок. Стволи по довжині з'єднані припаями або муфтами. У задній частині ствола (казенній) розширений патронник для патрона. Патронники завдовжки 65 або 70 мм. У казенній частині патронника в спеціальному заглибленні знаходиться екстрактор (пристосування для виймання із ствола патронів і стріляних гільз), а підпружинистий екстрактор, який викидає стріляну гільзу із ствола, називається ежектором.Діаметр дульного каналу, що знаходиться у гладкоствольних рушницях на відстані 22 см від казенного зрізу, називається калібром; калібр визначається числом круглих куль певного діаметра, яді можна відлити з одного англійського фунта (454 г) чистого свинцю.
    Стенд стрілковий — місце для підвищення майстерності у стрілковій стрільбі. Складається із спеціально обладнаного стрільбища, пристосування для стрільби по рухомих макетах зайця, кабана, оленя, літаючих мішенях — тарілках тощо.
    Стендова стрільба — спеціальна стрільба по рухомих цілях.
    Стендова рушниця — спеціально перевірена по точності бою і призначена для стендової стрільби рушниця.
    Степова дичина — мисливські птахи і ссавці, які насе¬ляють степову зону.
    Степова зона — природна зона, для якої характерне переважання трав'янистої, в основному злакової рослинності на чорноземних і каштанових грунтах. Клімат сухий конти¬нентальний.
    Степовий тхір — на Україні живе переважно в Лісостепу й Степу. Охороняється в заповідниках: Чорноморському, Українському степовому й Луганському. Цінний хутровий звір.
    Стерв'ятник — крупний хижий птах групи грифів, родини яструбів. Довжина тіла до 75 см, маса понад 2 кг. Рідкісний, охороняється законом.
    Стійбища — місця тимчасових поселень первісних мис¬ливців раннього палеоліту.
    Стільчик — 1) тривкий відбиток сліду звіра, який при піднятті рукою не розсипається. Затвердіння сліду означає його давність; 2) самолов на горностая.
    Стогін — голос самця лося в час осінньої тічки самок, яким він закликає їх до себе.
    Стовбняк — бактеріальне захворювання, що його спричинюють бактерії роду клостридій, які продукують екзотоксини, утворюють спори дуже стійкі до впливів зовнішнього середовища. Виявляються в кишечнику тварин і людини.
    Стомливість — швидка втома гончака.
    Стойка — найбільш вигідна для стрільби поза мисливця; зупинка лягавого собаки в напруженій позі в напрямку дичини, що притаїлась.
    Сторожкий — обережний полохливий звір або птах.
    Стрепет — птах ряду дрохвоподібних. Довжина тіла до 50 см, маса до 1 кг. Гніздиться парами. Кладки з 3—4 яєць у квітні, які насиджує самка 20 діб. Живиться переважно комахами. Поширений в степах європейської час¬тини і Західного Сибіру. На Україні зустрічається спора¬дично біля узбережжя Чорного і Азовського морів, Асканії-Новій, Провальському степу. Охороняється законом. Зане¬сений у Червону Книгу України.
    Стрес — реакція напруження організму на будь-який сильний вплив, який на нього спричиняється. Може відбу¬ватися під впливом антропогенних факторів, кліматичних умов тощо.
    Стримувати — властивість спанієлі своїми хвилястоподібними рухами тулуба і швидким помахуванням хвоста давати знати про близькість дичини.
    Стрілковий спорт — найдавніший вид стрілкового спорту, який спочатку проводився за допомогою стрільби з пращі і лука. У XIX ст. в Швейцарії для цього застосовувались рушниці (аркебуз). В Росії цим спортом почали займатися з 1737 р., коли імператриця Анна Іванівна наказала стріляти птахів і за це стрільці нагороджувались золотими і алмазними перстнями. Зараз існує два види стрілкового спорту: стендовий дробом (по літаючих мішенях — тарілках) і кулями.
    Стрілок — кваліфікований мисливець, який влучно стріляє в ціль.
    Стрілкового типу кулі — виготовляються по типу стріли: головка важка, а хвостова частина легка, що забезпечує правильний політ (кулі Бреннеке, Якана, Віцлебена тощо).
    Стрільба по рухомій цілі — вимагає правильного визна¬чення упередження. Винос точки прицілювання уперед по руху цілі повинен бути тим більший, чим швидше, далі і під більшим кутом рухається тварина. Наприклад, якщо птах летить по прямій лінії на мисливця, то упередження не потрібно брати, а стріляти прямо в ціль; по птаху, який ле¬тить на мисливця із зниженням, потрібно стріляти вперед під птаха; по птаху, який круто піднімається вверх в напрям¬ку до мисливця, потрібно прицілюватись вперед і дещо вище рухомої цілі; якщо ціль рухається до мисливця під кутом від 90° до 60°, слід брати повне упередження; при куті від 60° до 40° — 0,75; від 40° до 15° — 0,5 від величини повного упе¬редження, а при куті менше 15° бокове упередження не бе¬реться.
    Стрільба по нерухомій цілі — пряме прицілювання і вистріл у ціль. Ефективність залежить від правильного ви¬значення дистанції стрільби, коли в ціль попадає найбільша кількість дробин. Убивча дальність залежить також від но¬мерів дробу в заряді: дріб № 1,2 — убивча дальність 45 м, відповідно № 3, 4 — 40 м, 5, 6 — 35, 7, 8 — 30, 9 — 25, 0,2/0 — 50, 3/0 — 55, 5/0 — 65, № 4/0 — 60 м.
    Строката тропа — рілля, яка місцями вкрита снігом.
    Структура популяції — статевий і віковий склад особин, просторове розміщення елементарних поселень, їх будова, зв'язки, щільність, етологічна структура тощо.
    Структура управління — упорядкована сукупність функціональних та організаційних органів, які становлять систему управління. Наприклад, УТМР має таку систему правління: центральна рада — обласна — районна — міська рада — первинні мисливські організації.
    Сук — роги оленя або лося до сформування їх в корону бо лопату.
    Сукцесія — послідовна зміна в часі одних біоценозів іншими на певній ділянці земної поверхні.
    Схов — шалаш для схованки мисливця, який в ньому очікує птаха або звіра.
     
  19. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    Т


    Таборитись — збиратися в зграї, гурти, табуни тощо (про птахів і звірі#).
    Тайган — мисливський собака — короткошерстий хорт виведений у Киргизстані.
    Тази, тазий — сучасна порода короткошерстого хорта Середньої Азії, переважно районів Туркменістана.
    Таксація (мисливська) — оцінка мисливських, угідь: визначення кількісного і якісного стану диких тварин, пригідності угідь для перебування різних видів мисливсько-промислової фауни, забезпеченість природними кормами тощо.
    Таксидермія — наука про способи опрацювання шкурок, виготовлення чучел та інших зоологічних матеріалів за до¬помогою різних хімікатів, перелік рекомендованої рецептури тощо.
    Тарілочка — спеціальна мішень для стендової стрільби дробом. При попаданні дробинок легко б'ється, але не розбивається при вильоті з метальної машинки. Являє собою глибоке блюдце діаметром 10,5 см, заввишки 2,5 см, масою 90 г із сплаву пеку з крейдою та сухою землею.
    Тарпан — європейський дикий кінь. До XVI—XIX ст. був поширений в Степу і Лісостепу Європи у вигляді 2 форм: тарпан степовий (водився в Південній Європі і степах України, де останнього вбито у 1879 р. за 35 км від Асканії-Нової) і тарпан лісовий (водився в Центральній Європі, Литві, Бєларусі, Польщі, Східній Прусії. Останній кінь був вбитий у 1814 р.). Група відновлених тарпанів шляхом штучного добору утримується в Біловезькій пущі.
    Тек — місцева сибірська назва козерога.
    Токання — звуки «те-ке», «те-ке», які подаються токуючим глухарем, перше коліно його пісні, яке передує точенню, скреготанню, триває 1 —2 хв. У цей час глухар дуже обережний і все чує.
    Теля — загальна назва новонародженого маляти оленя, козулі, лося.
    Тенета — сітчасте пристосування у вигляді загорожі для відлову тварин з метою їх розселення в інші місця.
    Терморегуляція — здатність теплокровних тварин під¬тримувати на постійному рівні температуру свого тіла не¬залежно від змін температури зовнішнього середовища. Розрізняють хімічну та фізичну терморегуляцію.
    Тетерук — мисливський птах ряду куриних. Довжина до 57 см, маса 1,2—1,8 кг. Поширений в лісовій і лісостеповій зонах Євразії. На Україні зустрічається на Поліссі, у листя¬них і змішаних лісах з полянами, а в Карпатах — в заростях кущів гірської сосни біля верхньої смуги лісу. Токування тетеруків починається навесні зразу після танення снігу. У кладках буває 4—12 яєць, які насиджує самка 23 доби. Живиться різним насінням, ягодами, комахами, а взимку переважно сережками вільхи та берези.
    Техмінімум мисливський — сукупність мінімальних знань (біологія мисливських тварин, їх поширення, правила і етика полювання, техніка безпеки на полюванні, поведінка з рушницею, охорона тварин тощо), що вимагаються від вступника у мисливське товариство.
    Техніка безпеки — перелік правил по техніці безпеки: • рушницю на полюванні і з полювання слід держати в розібра¬ному стані і в чохлі. Вдома рушницю і боєприпаси зберігати під замком, а капсулі і порох окремо. Не стріляти на полю¬ванні по неясно видимій цілі, на шум, по очерету і воді. При переході через канали, загорожі обов'язково розрядити руш¬ницю, а після цього перевірити, чи не засмітилися стволи. На привалі ніколи не класти рушницю на землю, а підвішу¬вати до гілок, на міцний сук і обов'язково розрядити. Не добивати пораненого звіра чи птаха прикладом чи стволами рушниці. Не намагатись досилати силою патрон у патронник. На полюванні носити рушницю стволами вгору, а біля на¬селеного пункту обов'язково розрядити.
    Типологія мисливських угідь — еколого-біологічний аналіз типів мисливських угідь. Розрізняють 7 типів мисливських угідь: 1) хвойний ліс; 2) листяний ліс; 3) змішаний. 4) рілля; 5) луки; 6) болота; 7) водойми. У кожному лісоввому типі виділяють три вікові групи: в рівнинних лісах до 20 років (молодняки), 21 —40 (середньовікові) і старше 40 років; в і гірських лісах — відповідно до 20, 21—60 і старше 60 років. Встановлюють запаси природних кормів. В гірських ліс враховують ще й вертикальні зони та експозиції схилів На основі аналізів встановлених ознак кожного типу угідь картографічних даних виділяють мисливські виділи. Мінімальна площа мисливського виділу лісових угідь — 5 га, (болота — 0,5 га, рілля, сіножаті — 0,3 га, водойми виділяють при будь-якій площі. Після проведення в натурі уточнень мисливських виділів і виходячи з їх характеристики, і зазначають бонітет мисливського виділу для конкретне виду мисливської фауни.
    Тічка (еструс) — психофізіологічний стан самок ссавців що передує паруванню. Тічка відповідає періоду статевої активності самок і збігається в часі з дозріванням фоліку; у яєчниках.
    Токовище — місце, де збираються для токування полігамні види птахів (тетерев, глухар, дупель та ін.). Токовища бувають постійними кілька років.
    Токсини — хімічно неоднорідні отруйні речовини, що утворюються деякими мікроорганізмами, рослинами і тваринами. За хімічним складом — це поліпептиди і білки. ВОНИ викликають різні патологічні зміни в структурі та функція клітини, тканини, органів — типові захворювання тварин людини.
    Токсоплазмоз — інвазійна хвороба, яка спричиняється токсоплазмами, що належать до типу простіших. Серед диких тварин найбільш уразливими до цього захворювання зайці. Можуть хворіти і свійські птахи, бездомні коти і собаки. Зараження токсоплазмозом частіше відбувається через пиття води і прийняття їжі. При захворюванні у тварин виникають кишково-шлункові дисфункції, гарячка, кашель, задишка, а при нервовій формі — судороги, паралічі кінцівок. З метою уникнення захворювання токсоплазмозом потрібно систематично проводити профілактичні заходи.
    Токування — особлива поведінка птахів на початку шлюбного періоду, яка сприяє приваблюванню самки або самця і підготовляє їх до парування (запліднення). Токуван¬ня виражається у співі, різних позах, демонстраціях оперення тощо.
    Топінамбур — багаторічна бульбоподібна рослина родини складноцвітих. Стебла прямі заввишки 3 м. На коротких підземних пагонах утворюються бульби, які містять вуглеводи, азотисті речовини і вітаміни С і В,. 100 кг бульб містять 24 кормові одиниці і 1,5 кг перетравного протеїну, а 100 кг зеленої маси —23 кормові одиниці і 1,9 кг перетравного протеїну. Урожайність бульб — 100—300 ц/га, а зеле¬ної маси — 200—600 ц/га. Цінний корм для диких свиней.
    Топтуни — канадські круглі лижі.
    Торока — погон з металевими або шкіряними петлями для ношення добутих зайців; ремні для ношення добутих качок та інших птахів; прикріплені спереду і ззаду до сідла ремінці для прив'язування мисливського спорядження або звіра.
    Точіння, кльочення — тривале (3—4 с) друге коліно пісні токуючого глухаря, яке здалеку нагадує стрекотіння сороки. В час такого точіння самець не звертає увагу на оточення і в сінці пісні стає зовсім глухим. Ця властивість птаха і врахована при організації полювання.
    Травник — дрібний мисливський птах ряду куликів. На Україні гніздиться в усіх областях. Весною прилітає в бе¬резні — на початку квітня, а відлітає в кінці літа (переважно з серпні).
    Традиції мисливські — збережені з давніх-давен звичаї лисливців. Наприклад, в тайзі мисливець, який покидає мисливський будинок, залишає в ньому наколоті дрова, хліб, :іль, борошно, сірники для відвідувачів. Мисливець, що відстріляв зайця, вигнаного чужим собакою, повертає здобич власникові собаки в обмін на патрон і т. д.
    Тримінг — стрижка мисливських собак (ердельтер'єрів).
    Трихінельоз — інвазійне паразитарне захворювання диких і свійських тварин, а також людини, яке спричиняє в кишечнику та м'язах трихінела спіраліс. Статевозріла форма гельмінта розвивається в тонкому кишечнику, личинка — у м'язах. Основне джерело збудника в природі — дикі хижаки. Зараження личинками трихінели здорових тварин настає при поїданні м'яса і його відходів: трупів або хворих тварин. В тонкому кишечнику личинки перетворюються в , статевозрілі гельмінти і через 5—7 днів починають народжувати личинок, які кров'ю заносяться в скелетні м'язи. Тут личинки можуть зберігатись багато років. Профілактика грунтується на тому, щоб не допустити поїдання тваринами трупів і зараженого м'яса, обов'язкова перевірка м'яса промислових звірів (дикі кабани, ведмеді, борсуки тощо) та утилізації трупів і туш з органами, які заражені трихінелами.
    Трофічні рівні — сукупність організмів, які об'єднані типом живлення. Перший трофічний рівень займають автотрофні організми (переважно зелені рослини) — продуценти; другий — консументи першого порядку (що живляться рослинами) і хижаки, що поїдають рослиноїдних тварин; третій — консументи другого порядку, хижаки; четвертий — консументи третього порядку. На кожному трофічному рівні спожита їжа асимілюється не повністю, оскільки значна її частина втрачається на обмін. Тому продукція організмів наступного трофічного рівня завжди менша від продукції попереднього (в середньому в 10 раз). Графічно можна зобразити трофічні рівні екологічною пірамідою по трьох числових показниках: чисельність організмів, біомаса, енергія.
    Труба — народна назва хвоста лисиці.
    Трубконосі — ряд морських птахів. На Україні зустрічає¬ться один вид — малий буревісник. З'являється біля берегів Чорного моря зграями в липні або серпні, коли є великі косяки хамси і скумбрії — основної їжі цих птахів. Відлітають від берегів восени. Мисливського значення не мають.
    Туберкульоз — бактеріальне інфекційне захворювання диких і свійських тварин та людини, що спричиняється ту¬беркульозними паличками, дуже стійкими проти різних впли¬вів. Розрізняють З види туберкульозних паличок: людські, бичачі та пташині. Основними розповсюджувачами інфек¬ції є хворі тварини. Здорові звірі заражаються при поїданні трупів та хворих тварин, а також контактним способом (харкотиння тощо). Профілактика та заходи боротьби спрямо¬вуються на охорону угідь від заносу інфекції свійськими тваринами та оздоровлення небезпечних щодо туберкульозу господарств.
    Тубо! — наказ, команда собаці, що означає «не рухай», «не можна».
    Тульський завод — виготовляє мисливські рушниці.
    Туляремія — бактеріальне захворювання, що його спричиняє дрібна грамвід'ємна паличка. До туляремії вразливі біля 40 видів гризунів, 5 видів комахоїдних, 7 видів хижаків, 8 видів парнокопитних. Тривалий час туляремійні палички збе¬рігаються в іксодових кліщах. При захворюванні туляремією в гризунів спостерігається збільшення лімфатичних вузлів селезінки і печінки, утворення в цих органах вузликів (сірого кольору), запалення легень.
    Тумак — гібрид між зайцем-русаком і зайцем-біляком. Зустрічається в місцях поширення цих двох видів.
    Тур — первісний вимерлий бик, предок бика свійського. Був поширений в степовій і лісовій зонах Східної півкулі у другій половині антропогену. Мав висоту в холці до 2 м, масу понад 800 кг. На Україні зник у ХУ ст.
    Турач — мисливський птах з родини фазанових. Поши¬рений у південно-східних районах Закавказзя і в південно-західних районах Туркменістану. Живе в долинах рік. У клад ках буває 7—9 яєць. Вид охороняється законом і занесени: до Червоної Книги.
    Туризм мисливський — мандрівка по визначених мисливських маршрутах (угіддях) для ознайомлення і придбання зоогеографічних, біологічних знань та розширення і кругозору.
    Турухтан — мисливський птах родини бекасових. Дожина тіла до 30 см, маса до 230 г. На Україні зустрічається на вологих трав'янистих болотах. Тримається зграями. Гнізда будує на землі, кладку з 4 яєць насиджує самка протягом 21 доби. Живиться насінням та комах;
    Туша — вбита тварина, в якої спущена кров і вилучено кишково-шлунковий тракт.
    Тяга — ток вальдшнепів, шлюбні польоти на вечірній ранній зорі, які супроводжуються відповідними звук (циканням і хорканням), інколи бійками самців у повітрі.
     
  20. Арго

    Арго Moderator Команда форуму

    У


    Убити (дичину) — поширений серед мисливців ви який рівнозначний слову відстріляти.
    Убори — місця з дуже довгим волоссям у борзих та інших собак.
    Угонка — промах, невдала спроба борзого дігнати звіра.
    Угонна тварина — звір або птах, що віддаляється від мисливця.
    Удавка — ремінний зашморг для носіння качок, зайців і іншої дрібної дичини на полюванні.
    Улари — гірські мисливські птахи родини фазан ряду куриних.
    Уліт — рід мисливських птахів родини бекасових. жина тіла до 31 см, маса до 200 г. На Україні 6 видів, зокрема уліт великий, поручайник, щиголь та ін. Гнізда мостять на землі. Кладку з 4 яєць насиджують самець і самка протягом 20—25 діб. Селяться по берегах водойм, на луках і болотах.
    УТМР — Українське товариство мисливців і рибалок.
    Уродства — аномалії у тварин (пороки розвитку, по¬рушення онтогенезу, вроджені пороки серця, наявність зайвих пальців тощо). Такі тварини підлягають відстрілу.
    Урочище — 1) природно-територіальний комплекс з просторовим, генетичним та динамічним поєднанням фацій; 2) конкретна ділянка території, що відрізняється від навколишньої місцевості.
    Усипати звіра — дігнати і піймати звіра (про хортів).
    Утиск — залишений слід гризуна, що потяг за собою капкан, в який піймався.
    Утолока — витолочене місце (2—3 м2), де було парування вовків.
     

Поділитися цією сторінкою

Графф