Давид Маркович
Слідопит
Сегодня немного погоняли рыжую. За фото не судите. Не хотят коллеги светить своими фейсами. Ещё одну добыли после этого фото. Но ее на фотосессию не приглашали.
З полем. Заєць є його тільки треба підняти.Сьогоднішнє полювання. Полювали в п'ятьох, добули три, підняли 27... Є ще зайчик в рівненській області
Лежав в ріллі, один правда піднявся на скошеній кукурудзі.
Переважно піднімався поза межами пострілу. Два в мене піднялися на постріл, одного просто проспав, другого вдалося добути. Піднявся метрів сорок, стріляв в напів угон. Один постріл, і шріт#1 зробив свою справу.
Також вдалося відзначитися Батьку, радію безмежно... Як він сказав "є ще порох в порохівницях"
Сніжок, мороз, штиль, гарна компанія, та Батько король компанії, що ще потрібно.... Переглянути вкладення 739930 Переглянути вкладення 739931 Переглянути вкладення 739932 Переглянути вкладення 739933
З полем! Чудовi свiтлини. Зайцi у вас ще не переодягненi в зимову шубку!Сьогоднішнє полювання. Полювали в п'ятьох, добули три, підняли 27... Є ще зайчик в рівненській області
Лежав в ріллі, один правда піднявся на скошеній кукурудзі.
Переважно піднімався поза межами пострілу. Два в мене піднялися на постріл, одного просто проспав, другого вдалося добути. Піднявся метрів сорок, стріляв в напів угон. Один постріл, і шріт#1 зробив свою справу.
Також вдалося відзначитися Батьку, радію безмежно... Як він сказав "є ще порох в порохівницях"
Сніжок, мороз, штиль, гарна компанія, та Батько король компанії, що ще потрібно.... Переглянути вкладення 739930 Переглянути вкладення 739931 Переглянути вкладення 739932 Переглянути вкладення 739933
Яка краса!Неділя 9 грудня 2022р. Кременецький УТМР
Новий рік та Різдво Христове вже вступили в наші домівки, і я бажаю всім Вам
Нехай до кожної домівки прийдуть злагода та любов.
Хай одужає, той хто хворіє. Безмежного кохання тому, хто зневірився.
Батьківської любові всім та кожному. Дружньої підтримки та розуміння від близьких та знайомих.
Радості. Щастя. Милосердя. Миру.
Плани мої, були зазделегіть вибудовані ще суботнього вечора.
Район полювання, об`єкт полювання, та маршрут.
Прибувши на мисливські угіддя, сніг білим килимом, вкрив, нашу рідну, родючу землю.
Перші мисливці, вже йши полями під селом, і перші їх постріли, давали мені привід дивитись в ту далечінь, якого звіра було піднято.
Зайшовши на перше поле скошеної кукурудзи, я зупинився відповісти на дзвінок мого колеги.
Після першої хвилини нашої розмови, переді мною встає зайчик в 20-25м і мені тільки довелось порадуватись за його вправний спрінтерський забіг, на довгу дистанцію.
Молодець зайчик, що зберігся і вижив, на сьогодняшній день.
Колектив мисливців які приїхали до нас на полювання, все ближче наближався до мене.
- Підранок пішов полем, якщо є бажання, пройдись за ним. Почув я здалека, крайнього мисливця на флангу.
- А чому ж не добираєте ?
- Ми йдемо в інший бік.
-Це як так?! Треба йти. Для чого тоді було, бити ? Питань більше, ніж відповідей.
Ну що ж, переходжу на поле, стаю на слід зайця і починаю тропити підранка.
Слід тягнеться до лісу, але підранок легкий, де - не -де червоні поодинокі каплі крові на слідові.
Зайшовши до лісу, я бачу що заяць пішов далі...
Я вирішив поки не переслідувати зайчика, і дати йому можливість залягти десь у лісі.
Тим часом, я пішов на місце поховання своєї собачки в цьому лісі, та побути з ним, деякий час...
Час зійшов і я повернувся на слід. Зайчик "пішов" дорогою лісом і все далі і далі.
Не покидаючи сліда, я дійшов до місця, де на його слід вийшов інший мисливець в лісі з собакою, і був ним же, добутий.
Ну що ж, добре що заяць не пропав, і добув його, мисливець.
Не змінюючи свого маршруту, я подався далі лісом.
Нахилені гілки сосни від снігу, лісової дороги, нагадували мені таку собі, "природню" митницю.
Де, всі хто прибув до лісу, мали пройти так званий - митний контроль.
Але заборонених предметів та знарядь, у мене не було, і ліс гостинно мене приймав, без обмежень.
Я зупинився, зробити декілька фото, але зайчик знав,що я прийшов із добрими намірами, і вискочивши із під молодої сосни, легенько побіг собі, далі.
В декілька кроків від мене, зовсім поруч, дрімав собі, великий сірий зайчик. Велетень. Кладу зброю біля цієї сосни, та роблю фото.
По обіді, я знову перейшов на поля, і моя чуйка мене не підвела, я знову підняв зайчика в ріллі.
Всі три зайчика які мені довелось підняти, залишись жити і далі в природі.
Мета мого полювання була, не добути, а - зберегти. І я отримав масу задоволення та приємних вражень.
До зустрічі, мої дорогі зайчики.
Дякую всім, за увагу.
Переглянути вкладення 739959 Переглянути вкладення 739960 Переглянути вкладення 739961 Переглянути вкладення 739962 Переглянути вкладення 739963 Переглянути вкладення 739964 Переглянути вкладення 739965 Переглянути вкладення 739966 Переглянути вкладення 739967 Переглянути вкладення 739968 Переглянути вкладення 739970 Переглянути вкладення 739971 Переглянути вкладення 739972
Это где столько зайцев ???)))
Дякую.З полем! Чудовi свiтлини. Зайцi у вас ще не переодягненi в зимову шубку!
Тернопільщина. Кремянецький край. Міні Швейцарія. Дуже красива місцина в усі пори року. Межує з нашою Рівненською областю ./південь/.Яка краса!
На батьківщині)))Это где столько зайцев ???)))
Да, подымается очень далеко, корочка на снегу очень шумно трещит, дает свое.подымались очень далеко, за 100 метров