Охота на фазана.
- Автор теми Веда
- Дата створення
Пробуйте Тик-Ток, Фейсбук, Одноклассники, Инстаграм...
Я зрозумів, що Ви гарно знаєтеся на соцмережах, в.ч. "братської" держави!
А по суті питання можете щось сказати?
Виталий 2.
Слідопит
Сегодняшний выход, очередной красава!
Катыш Сергей Васильевич
Снайпер
В 5.20 дзвінок будильника перервав сон...А може, грець з тим полюванням? Подумав я і повернувся на інший бік....5.30. "контрольний в лобік"...Нехотя відкрив очі і поплентався до ванної кімнати...Душ, гоління....(звичка, друге я...голюсь навіть перед полюванням...)...Чайник на плитку і чашка ароматної кави з кавомашини...Заварка термоса, речі до сумки... 6.00. дзвінок від Друга і за пів години вітання біля авто....
Оформивши документи, не спішно виїхали в угіддя.....
Вирішили сьогодні попробувати щастя по лісосмугам біля балок та скошеного соняшника....Пройшовши метрів 40-50 Грей підняв пару курок і погнав когось по лісосмузі.....Скажу Вам що бігти по густі траві квест ще той....з криком вилитів фазан і за пару секунд пролунав постіл Дмитра Олександровича....Грей подав своєму господарю його трофей...Це був, на мою думку, півник минулого року, але який ще не долиняв....В кінці лісосмуги "прохвесор", а він і на тих вихідних знову вилетів тих за межами можливого пострілу...
Далі був заєць, який на "всіх парах" ледь не збив Грея з ніг побіг світ за очі....Потім ще один, який вискочив між мною та Другом....Повертаючись до авто по балці був підйом перепілки та тройки курок і одного "недофазана", що це півень ми зрозуміли по його крику за метрів 50 від місця підйому...
Ковток кави...Зняли курточки, бо реально стало тепло.....Пройшли ще клаптик цілини...Пусто....Далі із під ніг піднявся заєць, третій за цей день, і плутаючись в густій траві "дав стрикача" від Грея під наш сміх та свист...
Пройшли сусідню лісосмугу, але на жаль пусто....Спроба добути фазана в одному з невеличких відрогів балки не дала позитивного результату...мододняк, кури...та підйом півня на великій відстані...
Перевірили пару перспективних місць, але соняшник та кукурудза що ростуть поряд з ними ще не зібрані....
ОБІД!!!
Як же смакує на природі сальце, ковбаса, домашні пиріжки....тим паче, апетит вже нагуляли....
Далі була пара гарних трофейних фазанів, які нас не підпустили і без крику розлетілись в різні боки...їх пошук результату не дав...Але...була "мертва стійка" Грея і о диво!!!! Підйом з криком метрах в 20 "прохвєсора", якому я шансів не мав давати...Бо дивитись в очі Грею було б соромно....
Далі як у свіх після полювання...Спакували речі, напоїли собаку...по ковтку чаю і до дому.....
Оформивши документи, не спішно виїхали в угіддя.....
Вирішили сьогодні попробувати щастя по лісосмугам біля балок та скошеного соняшника....Пройшовши метрів 40-50 Грей підняв пару курок і погнав когось по лісосмузі.....Скажу Вам що бігти по густі траві квест ще той....з криком вилитів фазан і за пару секунд пролунав постіл Дмитра Олександровича....Грей подав своєму господарю його трофей...Це був, на мою думку, півник минулого року, але який ще не долиняв....В кінці лісосмуги "прохвесор", а він і на тих вихідних знову вилетів тих за межами можливого пострілу...
Далі був заєць, який на "всіх парах" ледь не збив Грея з ніг побіг світ за очі....Потім ще один, який вискочив між мною та Другом....Повертаючись до авто по балці був підйом перепілки та тройки курок і одного "недофазана", що це півень ми зрозуміли по його крику за метрів 50 від місця підйому...
Ковток кави...Зняли курточки, бо реально стало тепло.....Пройшли ще клаптик цілини...Пусто....Далі із під ніг піднявся заєць, третій за цей день, і плутаючись в густій траві "дав стрикача" від Грея під наш сміх та свист...
Пройшли сусідню лісосмугу, але на жаль пусто....Спроба добути фазана в одному з невеличких відрогів балки не дала позитивного результату...мододняк, кури...та підйом півня на великій відстані...
Перевірили пару перспективних місць, але соняшник та кукурудза що ростуть поряд з ними ще не зібрані....
ОБІД!!!
Як же смакує на природі сальце, ковбаса, домашні пиріжки....тим паче, апетит вже нагуляли....
Далі була пара гарних трофейних фазанів, які нас не підпустили і без крику розлетілись в різні боки...їх пошук результату не дав...Але...була "мертва стійка" Грея і о диво!!!! Підйом з криком метрах в 20 "прохвєсора", якому я шансів не мав давати...Бо дивитись в очі Грею було б соромно....
Далі як у свіх після полювання...Спакували речі, напоїли собаку...по ковтку чаю і до дому.....
Катыш Сергей Васильевич
Снайпер
Степанович 2
Снайпер
Як же я вчора "красиво" мазав фазанів ... не мій день був явно, бо крім цих промахів ще протягом дня мав чотири різних форс мажора. Слава Богу, що пройшов цей день.
Раді вітати у "клюбі"….
Владимир2602
Мисливець
https://fazan.biz.ua/
Это ссылка на хозяйство, которое занимается в том числе предоставлением услуг по охоте на фазана.
Когда-то сам задавался таким вопросом - их нашёл.
На сколько я понимаю, эффективно охотится на полностью дикого фазана в Киевской области, к сожалению, возможности нет.
Останнє редагування:
До сегодняшнего выхода писать, откровенно говоря, было не о чем... Так, глупая молодежь, которую, в большинстве случаев, отпускаешь без выстрела. Но мысль о встрече с "банкетным", вылинявшим петухом, которого не стыдно взять на тороки, покоя не давала всю неделю... Ближе к субботе эта мысль переросла в уверенность, что нужно-таки идти искать охотничьего счастья даже не смотря на то, что собачки в этот раз не будет - брат приехать из столицы не смог... Ну, ничего, раньше ведь как-то вытаптывали.
И было нас таких упрямых четверо: я, Максим, Юрий Викторович (это, так сказать, постоянный состав), и Дмитрий - парень только вступил в коллектив, присматриваемся... Да, моряк, старпом, человек оооочень небедный, а, поди ж ты, вместо ВВВ реставрировал дедову БМ-ку! Наверное, это послужило причиной тому, что мы радушно приняли его в свою компанию...
Утром заехал за Максом и ЮВ, приехали за город к родителям, Дима местный, он уже на месте (понимаю его нетерпение, сам был таким 23 года тому). Отец сегодня остался дома - устал вчера на рыбалке, так что мы сами... Оформляем лицензии, я выпрашиваю себе 3 (ну вот есть предчувствие, что будет ОН). Отец смотрит на сию причуду скептически, а, узнав, что мы без собаки, даже крутит пальцем у виска...
Отъехали от родительской "пятиэтажки" 1,5 км, снаряжаемся, я читаю Диме лекцию о ТБ, курах и зайцах, ребята подшучивают по поводу "а пули взял?"... Вокруг буйство осенних красок, тихо, безветренно...
Разошлись по двум сторонам посадки по двое, пошли. Идем, "шикаем" в надежде поднять шумового. Я не забываю ныть по поводу "не стесняемся заходить в бурьян и топтать". Через метров 50 от начала вижу крохотную полянку в зарослях гледичии, захожу на нее и сразу же из-под ног кто-то "шоркает" и стелется по траве. Зайчуган? Ан, нет, ОН это не ОН... Матерый, выписывая кренделя, петляет по подлеску, лишь на доли секунды показываясь в разрывах кустов, прорываясь к старой маслине. Любит он этот фокус: забежать за дерево, а уж потом "стать на крыло". Так и в этот раз: закрылся деревом, басовито "кокнул" и вот уже затрещали сильные крылья. Взлетал вертикально, вдоль ствола дерева. Увидел его я уже в кроне, когда начала птица переходить со "свечи" в горизонтальный полет. Крона густая, почти весь лист еще на месте, но силуэт рассмотреть можно. Ракурс - угонный. Бросаю птицу на планку, жму спуск! "Чак" - сухо сработал патрон с #8 на "Круке" и петух взорвался красно-коричневым облачком. Падал он уже на ту сторону посадки, падал уже мертвым... "Бумкнул" в озимь. Попытался я продраться за ним сквозь заросли - только лицо расцарапал. ЮВ поднял, крикнув мне: "Матерый! У него шпоры, как у товарища Ворошилова!!" Уффф...
Через сотню метров Максим, что шел по моей стороне посадки первым, начал заметно ускоряться, вот он перешел на бег, вскинул ружье! Донесся его крик: "Петух!" Вот он опять бежит. Стал. Снова бежит. Молодой так себя не ведет, не петляет. Слышу удары крыльев, негодующее "коканье", и от Макса свечей тянет петушище. Торопливый дуплет. Мимо... Между нами метров 80, петух строго над Максом в 25-30 м. Жаль... И тут птица начинает ловить боковой ветер и, подгребая крылом, склоняться в мою сторону. Точно, на меня... Вот он в 50, вот в 30, но так же высоко... Ну, еще десяток метров хотя бы! Словно услышав меня, фазан ускоряется, ловит ветер и с "чирковой" скоростью идет "в штык". Высота прежняя, но он заметно ближе. Разлядев меня, петух начинает закладывать поворот. Все, ближе не будет... Решаюсь, хоть и на пределе дробового выстрела. Вынос совершенно дикий, как для этой дичи, "утиный" какой-то, корпуса 2 наверное... Весомо толкнув в плечо, "коротыш" посылает в птицу облако никелированной 8-ки и, о чудо, птица обмякает, будто натолкнувшись на невидимую стену, тельце обгоняет голову, и так, хвостом вперед, по отлогой дуге петух на отлет шлепается в поле. Вот это выстрел!!! Как же красиво!!! Макс демонстративно хлопает в ладоши. Королевский выстрел! Крупный, старый петух. Смотрю на часы: с момента, как мы раскинулись от машины, прошло всего-то 30 минут.
Дошли до края посадки, перекурили, обменялись впечатлениями. Оказывается, было еще 2 курицы, которые ушли вперед... Переходим в гриву камыша, берем курс к машине. Почти сразу же вылетает некрупный сеголеток, которого уверенно добывает Дима. Да, хорошая молодежь подрастает. Не зря парень на стенд со своей курковкой не раз напрашивался. Хорошо стреляет... Не успели приторочить петушка, как из куртины дурнишника вылетает выводок. Успеваю крикнуть: "Кур не трогать!" Макс выбивает петушка, ЮВ второго. Все, ребята с полем! Иду к ним, на ходу разряжая полуавтомат. Это я потом понял, что стронул я ЕГО именно звуком лязгающего затвора. Позади меня, буквально в метре от того места, где я наблюдал охоту ребят, из шиповника продирается петух. Молча, только "отбомбившись" белым шариком, начинает улепетывать над озимью ну совершенно "по заячьи" на высоте 30-40 см. У меня еще два патрона в магазине! Нажал на разобщитель - секунда, подал на лоток - секунда, еще секунда на "дослать". В общем, опять стрелял на пределе, но хватило и одного. Красивая багряная птица утонула в облаке пыли, поднятом дробью на изумрудной пшенице. Все! Опять аплодисменты, но уже в три пары рук, опять расспросы "чем стрелял?", "где такие стволы продаются?", "а если отпилить, резьбу нарезать можно?"
И хоть у двоих из нас есть еще отстрелочные на птицу, и знаю я, где тут неподалеку два крупных выводка куропаток, и в пределах досягаемости несколько перелесков, где велика вероятность найти длинноносого "лесного отшельника", а не хочется этого! Не хочется портить чудесное "послевкусие" от красивых выстрелов и желанных трофеев...
В 10:10 накрыли "дастархан", душевно посидели, кто с травяным чаем, кто с "по-крепче", благословили молодого охотника, построили планы на следующий выход...
И было нас таких упрямых четверо: я, Максим, Юрий Викторович (это, так сказать, постоянный состав), и Дмитрий - парень только вступил в коллектив, присматриваемся... Да, моряк, старпом, человек оооочень небедный, а, поди ж ты, вместо ВВВ реставрировал дедову БМ-ку! Наверное, это послужило причиной тому, что мы радушно приняли его в свою компанию...
Утром заехал за Максом и ЮВ, приехали за город к родителям, Дима местный, он уже на месте (понимаю его нетерпение, сам был таким 23 года тому). Отец сегодня остался дома - устал вчера на рыбалке, так что мы сами... Оформляем лицензии, я выпрашиваю себе 3 (ну вот есть предчувствие, что будет ОН). Отец смотрит на сию причуду скептически, а, узнав, что мы без собаки, даже крутит пальцем у виска...
Отъехали от родительской "пятиэтажки" 1,5 км, снаряжаемся, я читаю Диме лекцию о ТБ, курах и зайцах, ребята подшучивают по поводу "а пули взял?"... Вокруг буйство осенних красок, тихо, безветренно...
Разошлись по двум сторонам посадки по двое, пошли. Идем, "шикаем" в надежде поднять шумового. Я не забываю ныть по поводу "не стесняемся заходить в бурьян и топтать". Через метров 50 от начала вижу крохотную полянку в зарослях гледичии, захожу на нее и сразу же из-под ног кто-то "шоркает" и стелется по траве. Зайчуган? Ан, нет, ОН это не ОН... Матерый, выписывая кренделя, петляет по подлеску, лишь на доли секунды показываясь в разрывах кустов, прорываясь к старой маслине. Любит он этот фокус: забежать за дерево, а уж потом "стать на крыло". Так и в этот раз: закрылся деревом, басовито "кокнул" и вот уже затрещали сильные крылья. Взлетал вертикально, вдоль ствола дерева. Увидел его я уже в кроне, когда начала птица переходить со "свечи" в горизонтальный полет. Крона густая, почти весь лист еще на месте, но силуэт рассмотреть можно. Ракурс - угонный. Бросаю птицу на планку, жму спуск! "Чак" - сухо сработал патрон с #8 на "Круке" и петух взорвался красно-коричневым облачком. Падал он уже на ту сторону посадки, падал уже мертвым... "Бумкнул" в озимь. Попытался я продраться за ним сквозь заросли - только лицо расцарапал. ЮВ поднял, крикнув мне: "Матерый! У него шпоры, как у товарища Ворошилова!!" Уффф...
Через сотню метров Максим, что шел по моей стороне посадки первым, начал заметно ускоряться, вот он перешел на бег, вскинул ружье! Донесся его крик: "Петух!" Вот он опять бежит. Стал. Снова бежит. Молодой так себя не ведет, не петляет. Слышу удары крыльев, негодующее "коканье", и от Макса свечей тянет петушище. Торопливый дуплет. Мимо... Между нами метров 80, петух строго над Максом в 25-30 м. Жаль... И тут птица начинает ловить боковой ветер и, подгребая крылом, склоняться в мою сторону. Точно, на меня... Вот он в 50, вот в 30, но так же высоко... Ну, еще десяток метров хотя бы! Словно услышав меня, фазан ускоряется, ловит ветер и с "чирковой" скоростью идет "в штык". Высота прежняя, но он заметно ближе. Разлядев меня, петух начинает закладывать поворот. Все, ближе не будет... Решаюсь, хоть и на пределе дробового выстрела. Вынос совершенно дикий, как для этой дичи, "утиный" какой-то, корпуса 2 наверное... Весомо толкнув в плечо, "коротыш" посылает в птицу облако никелированной 8-ки и, о чудо, птица обмякает, будто натолкнувшись на невидимую стену, тельце обгоняет голову, и так, хвостом вперед, по отлогой дуге петух на отлет шлепается в поле. Вот это выстрел!!! Как же красиво!!! Макс демонстративно хлопает в ладоши. Королевский выстрел! Крупный, старый петух. Смотрю на часы: с момента, как мы раскинулись от машины, прошло всего-то 30 минут.
Дошли до края посадки, перекурили, обменялись впечатлениями. Оказывается, было еще 2 курицы, которые ушли вперед... Переходим в гриву камыша, берем курс к машине. Почти сразу же вылетает некрупный сеголеток, которого уверенно добывает Дима. Да, хорошая молодежь подрастает. Не зря парень на стенд со своей курковкой не раз напрашивался. Хорошо стреляет... Не успели приторочить петушка, как из куртины дурнишника вылетает выводок. Успеваю крикнуть: "Кур не трогать!" Макс выбивает петушка, ЮВ второго. Все, ребята с полем! Иду к ним, на ходу разряжая полуавтомат. Это я потом понял, что стронул я ЕГО именно звуком лязгающего затвора. Позади меня, буквально в метре от того места, где я наблюдал охоту ребят, из шиповника продирается петух. Молча, только "отбомбившись" белым шариком, начинает улепетывать над озимью ну совершенно "по заячьи" на высоте 30-40 см. У меня еще два патрона в магазине! Нажал на разобщитель - секунда, подал на лоток - секунда, еще секунда на "дослать". В общем, опять стрелял на пределе, но хватило и одного. Красивая багряная птица утонула в облаке пыли, поднятом дробью на изумрудной пшенице. Все! Опять аплодисменты, но уже в три пары рук, опять расспросы "чем стрелял?", "где такие стволы продаются?", "а если отпилить, резьбу нарезать можно?"
И хоть у двоих из нас есть еще отстрелочные на птицу, и знаю я, где тут неподалеку два крупных выводка куропаток, и в пределах досягаемости несколько перелесков, где велика вероятность найти длинноносого "лесного отшельника", а не хочется этого! Не хочется портить чудесное "послевкусие" от красивых выстрелов и желанных трофеев...
В 10:10 накрыли "дастархан", душевно посидели, кто с травяным чаем, кто с "по-крепче", благословили молодого охотника, построили планы на следующий выход...
Вкладення
Останнє редагування:
Виталий 2.
Слідопит
Ну и Мы, свой архив пополнили очередным красавцем!
Катыш Сергей Васильевич
Снайпер
Так склались обставини, що вчора полював сам....і без собаки.... 
Будильник на 5.45....а очі розкрив уже було видно в 6.38...Та й грець з ним....Привів себе до тями...душ, кава....в спогадагах про вчорашню прогулянку з родиною на острові Хортиця, заварив термос кави, та поклав до сумки залишки провізії з пікніка...
О 7.30 виїхав за місто і зателефонував батькам, що скоро буду....які також проспали
Маршрут свого полювання був продуманий заздалегідь з урахуванням того що "в стойку" прийдеться ставати самому...
Поставивши авто поряд з балкою пройшов "смітник", що густо заріс буряном....підйом курки з під ніг та "недоперепела".....Вирішив пройти частину балки, це десь пара кілометрі з правого боку, а повернутись по лісосмузі, де вже в цьому році Діана дарувала не один гарний трофей...Потім перейти по балці до авто....Але думка про яблука, грець його знає що за сорт...неказисті на вигдяд, але дуже смачні не давала мені спокою...як би їх нарвати але не носитись як "дурінь зі ступою" по всій балці???
Крик фазана привів мене до тями....От суіцидальний подував я...Ага! Відповів я собі сам...Ти спробуй його ще витопчи та підніми на крило....Мені здалося, що півень вийшов на греблю, і я побіг в сторону, де як мені здавалось, був фазан....
..... ПУСТО!!!!
ЕХ!!! Піду тоді по цій стороні....Поряд з польовою дорогою добрий клапоть густої трави і пара маслин....
Щось зашаруділо під ногами......Декілька секуд і невеличкий заєць чимдуж помчався в поле...Нехай росте, подумав я і пішов далі....Метрів 30 і раптом мерів 10-12 зліт фазана....Вскидка, поводка....постріл.....і я на міці падіння півня....завжди знімаю шапку та кладу її на траву, щоб не втратити орієнир міця падіння трофею....
Метрах в 5-ти від кепі був мій трофей!!!!...Гарний двох-трьохрічний півень...Глянув на годинник....Полював аж 15 хвилин
Поклав трофей до сумки і пішов далі по балці...В кармані відстрільна картка на пернату дичину...Великих іллюзій щодо вальдшнепа не мав, але.....
Лісосмуга в якій можливо була дичина була вже поряд....
Троє припутнів пролетіли на недосяжній відстані....З лісосмуги витоптав пару курок і старий "прохвесор" знову без крику, як вже робив двічі в цьому сезоні полетів до очерету....
Через тижтень треба буде його привітати....
Якось потепліло...і я вже не спішно, піднявши з краю очерету три курки дійшов до яблуні....Повний задній карман жилету...Може "нагріб" більше, але ще йти доволі далеченько до "бугаті".....
Куріпок та валюша не бачив....Подальший пошук перепела на полі де полювали декілька разів в цьому сезоні також не дав результату.....
Ковток ароматної кави в степу...яскраві барви осені і гарний трофей...Ось якось так я провів декілька годин в угіддях
P.S. Поки обривав яблука у батьків, пакував речі мама обскубла фазана...тому сьогодні буде БОЩ! Але це вже інша історія в іншому розділі форуму....
Будильник на 5.45....а очі розкрив уже було видно в 6.38...Та й грець з ним....Привів себе до тями...душ, кава....в спогадагах про вчорашню прогулянку з родиною на острові Хортиця, заварив термос кави, та поклав до сумки залишки провізії з пікніка...
О 7.30 виїхав за місто і зателефонував батькам, що скоро буду....які також проспали
Маршрут свого полювання був продуманий заздалегідь з урахуванням того що "в стойку" прийдеться ставати самому...
Поставивши авто поряд з балкою пройшов "смітник", що густо заріс буряном....підйом курки з під ніг та "недоперепела".....Вирішив пройти частину балки, це десь пара кілометрі з правого боку, а повернутись по лісосмузі, де вже в цьому році Діана дарувала не один гарний трофей...Потім перейти по балці до авто....Але думка про яблука, грець його знає що за сорт...неказисті на вигдяд, але дуже смачні не давала мені спокою...як би їх нарвати але не носитись як "дурінь зі ступою" по всій балці???
Крик фазана привів мене до тями....От суіцидальний подував я...Ага! Відповів я собі сам...Ти спробуй його ще витопчи та підніми на крило....Мені здалося, що півень вийшов на греблю, і я побіг в сторону, де як мені здавалось, був фазан....
.....
ПУСТО!!!!ЕХ!!! Піду тоді по цій стороні....Поряд з польовою дорогою добрий клапоть густої трави і пара маслин....
Щось зашаруділо під ногами...
...Декілька секуд і невеличкий заєць чимдуж помчався в поле...Нехай росте, подумав я і пішов далі....Метрів 30 і раптом мерів 10-12 зліт фазана....Вскидка, поводка....постріл.....і я на міці падіння півня....завжди знімаю шапку та кладу її на траву, щоб не втратити орієнир міця падіння трофею....Метрах в 5-ти від кепі був мій трофей!!!!...Гарний двох-трьохрічний півень...Глянув на годинник....Полював аж 15 хвилин
Поклав трофей до сумки і пішов далі по балці...В кармані відстрільна картка на пернату дичину...Великих іллюзій щодо вальдшнепа не мав, але.....
Лісосмуга в якій можливо була дичина була вже поряд....
Троє припутнів пролетіли на недосяжній відстані....З лісосмуги витоптав пару курок і старий "прохвесор" знову без крику, як вже робив двічі в цьому сезоні полетів до очерету....
Через тижтень треба буде його привітати....
Якось потепліло...і я вже не спішно, піднявши з краю очерету три курки дійшов до яблуні....Повний задній карман жилету...Може "нагріб" більше, але ще йти доволі далеченько до "бугаті".....
Куріпок та валюша не бачив....Подальший пошук перепела на полі де полювали декілька разів в цьому сезоні також не дав результату.....
Ковток ароматної кави в степу...яскраві барви осені і гарний трофей...Ось якось так я провів декілька годин в угіддях
P.S. Поки обривав яблука у батьків, пакував речі мама обскубла фазана...тому сьогодні буде БОЩ! Але це вже інша історія в іншому розділі форуму....
Виталий 2.
Слідопит
Сегодня, очень тихо, очень сухо, в камыше птицы нет. Вся по траве и посадкам. Стойку не держит, бежит как спринтер и подымается далеко впереди. Выстрелы запредельные, так что пришлось сегодня и подранков половить. Ну главное , что без потерь!
Всех с полем!
Всех с полем!
Корнилов
Снайпер
Я впевнений, "бородачу" поздогоняии підранків, веселіше, ніж подати чисто битого птаха, тим більше професора))) С полем!