Новий звіт. Полювання 12-13.09.2015. Місце - те ж саме. В суботу був сам, бо приїхали з жінкою та малим до батьків. З ранку лету не було, на моєму улюбленому місці було 3 мисливця, не місцевих, які пробувши годину (до 7:00) поїхали. Небо, затягнуте хмарами, місцями дощ, вітер східний, південно-східний. Зранку навіть ніхто не стріляв. Вся качка в очереті або на середині ставків. Вирішив обійти 4 ставка по периметру, вполював 3 лиски з підриву з очерету. Фото немає, бо сам, а телефон простенький. Ввечері приїхав товариш з Вінниці (кинув все, сів в буса і гайда). Пішли на вечірній - летіло у двох випадках, причому 1 раз прямо над головою, ніхто не попередив (бо трошки народу було), а я дивився в іншу сторону, короче прогавив, бо поки вскинув - пізно, постріл - промазав, ну нічого. Сусіди зробили декілька пострілів, однак невдало. На вечір також ніхто нічого не добув. Почався дощ, причому такий ритмічний, який посилився до пізнього вечора. Думали нікуди не йти, але Бог милував

, зранку - лише затянуте небо, і легка мряка, вітру не було, це радувало. Однак, дуже сильна роса, а в мене не було чобіт, як наслідок під кінець полювання - всі кросівки мокрі, в болоті, ноги також (рятувався натиранням і внутрішньо). Короче, лету знов не було, вирішили обійти водойму, там є одне місце, де лиска любе пастись. Знайомий мисливець з сином залишився на греблі між ставками. Підкрадались ледь не повзком, всі штани мокрі, очерет там низький, а дичина лякана, ледь шум, чи помітила, тікає ще за 100 м. Підійшли на відстань пострілу і вискакуємо вдвох, в їх там близько 8 (+-), вони моментом в розсипну, у товариша після першого пострілу клине напівавтомат (щось він там нахімічив з вкладенням патрона), то довелось доводити справу до кінця самому. Результат - 5 лисок на воді, 3 - втікли в очерет, до якого 3-4 м. Знайомі мисливці теж з цього кубла 1 лиску взяли стоячи на греблі (так тікали, що деякі на крило стали). Ще трохи походили, толку немає. Йду по лодку діставати здобич. Прогрібши, виловив цих 5 лисок та й думаю, зроблю "коло пошани" біля цього очерету, де вони сиділи. Пропливаючи біля нього надибав ще 1 лиску вже на половину в очереті, підранок, який не встиг втікти, дійшов на місці. Пливу далі, тут кіпіш в очереті, товариш з берега кричить "ПИЛЬНУЙ", вилітає лиска метрів 15-20 і летить зліва в напрямку від мене, кидаю весло, хапаю рушницю - є, підібрав. Доплив до греблі, підібрав ще одну лиску, збиту мисливцем з сином. На березі відділи ще одну збиту нами лиску мисливцям, щоб в нас було по 3 на 2-х. Батько з сином пішли додому, я згадав, що потрібно сфотографуватися. І так момент відображений на світлині. Час - 9:00. Хтось йде додому, але не ми, вирішили пройтись каскадом ставків, товариш вдягає заброди, бо думали ще захопити комиш. Далі полювання перетворилось в монотонний обхід ставка за ставком. Результат - гола гладь, ні качки, ні лисок, ні навіть курочок. Аж дивно, такі простори, а качки немає. Кажуть, вона зараз пір,я міняє і сиди в очереті. Жаль немає собаки

. Вже повертались назад, аж тут на відстані 70-80 метрів на воді побачили червоноголового нирка. Чекали в очереті, може підпливе - дзуськи. Вирішили комбінацію провести, товариш лишається, а я обходжу перпендикулярно і наганяю його пострілом. Але поки я обходив, по дорозі, де стояв товариш, почав їхати бус, качка почала тікати до середини ставка, чую постріл (з чока 3-кою на пиж-контейнері, ствол 76 см) і попав, правда підранок, тікає помалу до очерету, товариш ну за ним оббігати став і дістав його в метрах 20 від комишу (ледь встиг, язик на плечі вивалив так біг в забродах). Все, повертаємось до машини. Але вирішили ще якусь годинку поплавати на лодці, в очерет сховатися. Так і зробили, як результат - ще дві лиски. Я на веслах, тому навіть не стріляв. Полювання закінчили о 12-й годині. Загальний результат - 8 лисок і 1 червоноголовий нирок. Плюс 1 лиску віддали (якби знали, що вполюємо ще - віддали би більше). Здається ніби і є результат, але все одно не те, немає лету, це, до речі, вже 3 тижні підряд така тенденція, а ще проблема - немає крижня. Ось таке от полювання. Всім удачі і ні пуху, ні пера!