Я наводжу офіційні статистичні дані. А вірити їм чи ні, то вже справа кожного. Наведіть інші.
Чисельність диких тварин в Чернігівській області
- Автор теми север
- Дата створення
Охотник77
Снайпер
Я про те що це просто набір цифр які з натяжкою навіть мабуть не може відповідати дійсності) особливо повеселила кількість білок бо їхня офіційна кількість ну зовсім не от міра цього))
Останнє редагування:
Охотник77
Снайпер
От я вас і спитав чи вірите ви в ці цифри а ви замість відповіді полеміку розводите))
І що з цього зміниться коли одні абстрактні цифри замінити другіми такіми ж )
Ви пропонуєте взагалі відмовитись від статистики у всіх сферах життя? Тоді можна не слухати новин про врожаї, здобутки і втрати, кількість населення і т.д. і т.п. Бо вірити цим цифрам, теоретично, теж не можна. Бо хто ж їх перевіряв?! І чи можливо, апріорі, їх перевірити? Ми всі живемо в світі ілюзій і стереотипів, який самі ж і створили. Так що бережіть нерви.
Останнє редагування:
Охотник77
Снайпер
Ви мабуть полюбляєте порівнювати крукле з квадратним як в совкові часи і розводити демагогію))) бо порівнюєте не сумісні взагалі речі)
Вам дати інші, щоденні данні, підтверджені, на найвищому рівні? В Ви з ними погодитесь? Тільки не виляйте хвостом! І це - сучасність, навіть не не сьогодні, а на вчора а ле теж - статистика.
Охотник77
Снайпер
По мисливському обліку? Якщо так то не тре бо невірю в них теж бо проводили їх всерівно звичайні геть не зацікавлені в тому люди а не оті з вищого общества та й не реално дикого звіра точно порахувати в отлічії от людей) а оті ваші на найвищому рівні напишуть шо треба,бумага стерпить) якщо якісь інші то реально не виляйте хвостом бо інше мене в цій темі не цікавить)
Останнє редагування:
Ось
На Чернігівщині побільшало косуль, кабанів та хижаків
13 БЕРЕЗНЯ 2025, 10:28
На Чернігівщині побільшало косуль, кабанів та хижаків
Екологи порахували диких тварин на Чернігівщині. Аналіз даних зимового обліку свідчить про збільшення чисельності козулі, кабана та хижаків, зокрема, вовків і лисиць. Як зазначають в Департаменті екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації, ці дані є ключовими для визначення лімітів використання мисливських тварин і прийняття рішень щодо часткової або повної заборони полювання на окремі види.
У січні-лютому на Чернігівщині традиційно тривав облік чисельності диких парнокопитних і хутрових мисливських тварин (таксація).
Станом на сьогодні в Чернігівській області налічується 57 користувачів мисливських угідь.
У профільному департаменті також зазначили, що у нинішніх умовах проведення таксації ускладнюється через обмежений доступ до окремих територій. Інженерні споруди, технічні засоби ЗСУ та завали на дорогах унеможливлюють якісний облік, підгодівлю та охорону мисливських угідь. Це може впливати на точність підрахунків і вимагає застосування альтернативних методів моніторингу.
На Чернігівщині побільшало косуль, кабанів та хижаків
13 БЕРЕЗНЯ 2025, 10:28
На Чернігівщині побільшало косуль, кабанів та хижаків
Екологи порахували диких тварин на Чернігівщині. Аналіз даних зимового обліку свідчить про збільшення чисельності козулі, кабана та хижаків, зокрема, вовків і лисиць. Як зазначають в Департаменті екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації, ці дані є ключовими для визначення лімітів використання мисливських тварин і прийняття рішень щодо часткової або повної заборони полювання на окремі види.
У січні-лютому на Чернігівщині традиційно тривав облік чисельності диких парнокопитних і хутрових мисливських тварин (таксація).
Зимовий облік диких тварин є важливим елементом моніторингових досліджень. Він дозволяє не лише оцінити стан популяцій, а й сприяє збереженню біорізноманіття, допомагаючи у формуванні ефективної політики охорони та використання мисливських ресурсів.
Станом на сьогодні в Чернігівській області налічується 57 користувачів мисливських угідь.
У профільному департаменті також зазначили, що у нинішніх умовах проведення таксації ускладнюється через обмежений доступ до окремих територій. Інженерні споруди, технічні засоби ЗСУ та завали на дорогах унеможливлюють якісний облік, підгодівлю та охорону мисливських угідь. Це може впливати на точність підрахунків і вимагає застосування альтернативних методів моніторингу.
На Чернігівщині розвелися бобри
Четвер, 17 квітня 2025 09:58 | Переглядів: 451
Фото ілюстративне
Через заборону полювання стало більше не тільки лісових, а й річкових мешканців. Зокрема бобрів.
— Недавно бобра бачили навіть не на березі, а на дорозі між Кнутами і Костиревом. Переходив її перед самою машиною, — розказала староста Пекарівського старостинського округу Сосницької громади Тамара Степаненко. — У сутінках спочатку не розгледіли, що за звір. Присвітили фарами — бобер. Із Десни мандрував чи із Сейму — хтозна. У нас їх немало. Це видно за кількістю погризених дерев.
Про збільшення популяції цих гризунів зі схожими на весла хвостами розповіли і в Мезинсько- му національному природному парку.
— Бобри облюбували в нас невеликі водойми (самих тільки озер-стариць на території парку, що сягає 30 тис. га, — близько 20.
— Авт.), притоки Десни, зокрема річечки (Хвостинку, Головесню), — уточнює провідний спеціаліст з екологічної освіти Лариса Подоляко. — Там, де береги достатньо високі й міцні, бобри облаштовують нори. Також у заболочених місцях будують міцні хатки з гілок І мулу Ці будиночки можуть мати кілька «приміщень» —для житла, для зберігання їжі (особливо бобрам смакують вільха, осика, верба) і додаткові виходи на випадок небезпеки.
Хатки будують усередині ставка, який ці пухнасті інженери створюють за допомогою греблі. Основний матеріал для неї - стовбури дерев. їх бобри підгризають ночами. Верхні різці встромляють у деревину, а нижня щелепа ходить вліво-вправо зі швидкістю 5-6 рухів за секунду. Зуби від роботи лише гостряться.
Бобри та їхні греблі, на думку фахівців, відіграють важливу роль у підтримці здоров’я екосистем. Зокрема завдяки тому, що греблі уповільнюють потік води і довше утримують її в ландшафті, з'являються нові запруджені території, навколо яких із часом розростається рослинність, необхідна птахам.
Гризуни також очищують водойми від бруду, поглиблюють дно, докопуючись до джерел.
На підтвердження користі бобрів часто наводять приклад про те, як у 1948 році вони відновили природний баланс на заході американського штату Айдахо, де була порушена екосистема прісних водойм. Для розв’язання проблеми фахівці запропонували заселити територію бобрами. Вона була важкодоступною, тож тваринок доставляли літаками і скидали на парашутах у коробках, які відкривалися при приземленні. Новоселами тоді стали 78 бобрів. Із завданням вони впоралися. До того ж їм там було комфортно, адже гризуни люблять тишу і зазвичай уникають сусідства з людьми.
Хоча у Крисках Понорницької громади на КоропщинІ бобри оселилися майже в самому центрі села — поблизу колишнього спиртозаводу. Він не працює вже близько 20 років. Ставки, що використовувалися як охолоджувальні резервуари, і територія довкола них заросли деревами та чагарниками. Бобри там розкошують.
Запитую старосту Володимира Ящанка, чи не шкодять вони людям.
— Ні, ніхто не скаржився.
— А браконьєри їх не винищують?
— Це було раніше, коли вважалося модним «одягатися в бобра». У мого батька, пам'ятаю, теж була така шапка. Тепер це неактуально. Може, хтось, попри заборони, полює заради м'яса. Але це не масово.
М’ясо дієтичне, бо бобри — вегетаріанці. Особливим делікатесом вважається хвіст.
— Крім Крисок, бобри є в Радичеві, ІваньковІ та інших селах, — додає староста.
Для декого спостерігати за цими гризунами — своєрідна віддушина, адже тваринки навіть в умовах війни невтомно і безупинно будують.
Четвер, 17 квітня 2025 09:58 | Переглядів: 451
Фото ілюстративне
Через заборону полювання стало більше не тільки лісових, а й річкових мешканців. Зокрема бобрів.
— Недавно бобра бачили навіть не на березі, а на дорозі між Кнутами і Костиревом. Переходив її перед самою машиною, — розказала староста Пекарівського старостинського округу Сосницької громади Тамара Степаненко. — У сутінках спочатку не розгледіли, що за звір. Присвітили фарами — бобер. Із Десни мандрував чи із Сейму — хтозна. У нас їх немало. Це видно за кількістю погризених дерев.
Про збільшення популяції цих гризунів зі схожими на весла хвостами розповіли і в Мезинсько- му національному природному парку.
— Бобри облюбували в нас невеликі водойми (самих тільки озер-стариць на території парку, що сягає 30 тис. га, — близько 20.
— Авт.), притоки Десни, зокрема річечки (Хвостинку, Головесню), — уточнює провідний спеціаліст з екологічної освіти Лариса Подоляко. — Там, де береги достатньо високі й міцні, бобри облаштовують нори. Також у заболочених місцях будують міцні хатки з гілок І мулу Ці будиночки можуть мати кілька «приміщень» —для житла, для зберігання їжі (особливо бобрам смакують вільха, осика, верба) і додаткові виходи на випадок небезпеки.
Хатки будують усередині ставка, який ці пухнасті інженери створюють за допомогою греблі. Основний матеріал для неї - стовбури дерев. їх бобри підгризають ночами. Верхні різці встромляють у деревину, а нижня щелепа ходить вліво-вправо зі швидкістю 5-6 рухів за секунду. Зуби від роботи лише гостряться.
Бобри та їхні греблі, на думку фахівців, відіграють важливу роль у підтримці здоров’я екосистем. Зокрема завдяки тому, що греблі уповільнюють потік води і довше утримують її в ландшафті, з'являються нові запруджені території, навколо яких із часом розростається рослинність, необхідна птахам.
Гризуни також очищують водойми від бруду, поглиблюють дно, докопуючись до джерел.
На підтвердження користі бобрів часто наводять приклад про те, як у 1948 році вони відновили природний баланс на заході американського штату Айдахо, де була порушена екосистема прісних водойм. Для розв’язання проблеми фахівці запропонували заселити територію бобрами. Вона була важкодоступною, тож тваринок доставляли літаками і скидали на парашутах у коробках, які відкривалися при приземленні. Новоселами тоді стали 78 бобрів. Із завданням вони впоралися. До того ж їм там було комфортно, адже гризуни люблять тишу і зазвичай уникають сусідства з людьми.
Хоча у Крисках Понорницької громади на КоропщинІ бобри оселилися майже в самому центрі села — поблизу колишнього спиртозаводу. Він не працює вже близько 20 років. Ставки, що використовувалися як охолоджувальні резервуари, і територія довкола них заросли деревами та чагарниками. Бобри там розкошують.
Запитую старосту Володимира Ящанка, чи не шкодять вони людям.
— Ні, ніхто не скаржився.
— А браконьєри їх не винищують?
— Це було раніше, коли вважалося модним «одягатися в бобра». У мого батька, пам'ятаю, теж була така шапка. Тепер це неактуально. Може, хтось, попри заборони, полює заради м'яса. Але це не масово.
М’ясо дієтичне, бо бобри — вегетаріанці. Особливим делікатесом вважається хвіст.
— Крім Крисок, бобри є в Радичеві, ІваньковІ та інших селах, — додає староста.
Для декого спостерігати за цими гризунами — своєрідна віддушина, адже тваринки навіть в умовах війни невтомно і безупинно будують.