ВИпадок з цьогорічного полювання, який мене утвердив в думці, що дрібніший дріб, таки краще ніж крупний.
Полював з друзями в Киргизії на зайця, фазана, куріпку. Полювання в горах, вони майже без рослинності, де-не-де є якийсь кущик, а так як зайця по наших мірках там дуже багато, то вони зустрічаються чи не під кожним третім кущем. Йшли підковою 4 чоловік по долині між горами, спаніель працював вздовж всієї підкови, перевіряючи кожен кущик, піднімаючи то зграю куріпок, то зайця кожні 200-300м. Я дійшов до ложбинки глибиною метрів 5 і вже збирався спуститись, як з-під куща ефедри на дні ложбини піднімається заєць і втікає від мене прямо по протилежному схилу. Відстань десь 30м, постріл в угон, але оскільки схил крутий, то бачив спинку зайця повністю - вид зверху, Рушниця ІЖ 18 16 калібру, звуження 0,5, дріб №3 в контейнері. На піску я чітко бачив, як дробова осип накрила зайця досить кучно, він скотився вниз по схилу, але явно підранок. Спаніель зловив його в кущах і добрав. потім виявилось що з всього снопа попало в зайця всього 3 дробини і всі по задніх ногах. Заєць-толай невеликий вагою максимум 2,5 кг. Мій був 1,5 кг. Місцеві мисливці використовують по ньому дріб №5, максимум №3. Думаю в мому випадку навіть №7 би спрацював краще.