Во сколько лет впервые присутствовали на охоте ?

Во сколько лет впервые присутствовали на охоте ?

  • 5-7 лет

    Голосів: 31 25,2%
  • 8-9 лет

    Голосів: 19 15,4%
  • 10-12

    Голосів: 25 20,3%
  • 13-17

    Голосів: 18 14,6%
  • На охотах в детском возрасте не присутствовал

    Голосів: 30 24,4%

  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    123

ПэГэСник

Мисливець
Не нужно объяснять. Нужно просто делать. Берешь пакеты, собираешь мусор и увозишь в мусорные баки. Мусора на берегу точно станет меньше хотя бы на то количество пакетов, что сам увезешь. Может и другой кто так будет делать.
На первых охотах и рыбалках был с отцом лет с 4-5 с детсадовского возраста. Отца уже нет 6 лет... Остались теплые воспоминания и огромная благодарность перед батей за тот мир и правильный путь по жизни.
Так и делаем, что не можем забрать, сжигаем.
 

охотник70

Мисливець
Все життя буду вдячний батькові що він ще з дитинства привив мені любов до природи і полювання.Десь років з 6-7 почав брати з собою на полювання на припутня,потім на качку. трошки пізніше років з десяти на пушного.Багато друзів мисливці,куми.Вихід на полювання і спілкування з однодумцями завжди добавляло життєвої енергії і позитиву ,зібратись думками.Охота для мене більше чим хоббі,це частина життя.
 

кей

Мисливець
Дід на полювання брав років з 6.
На відкриття полювання на качку взяв пізніше.
Мабуть ніколи незабуду. Мисливці іхали на підводах. З дому брали різні припаси, але води небрали - тільки алюмініеві бідони. Води набрали прямо з річки. Коли приїхали на луг, розбили табір: велика палатка ( мабуть армійська), менших декілька, столи, навіс. Потім витягли великий невід, затягли озеро. Скільки риби я в житті ніколи небачив. Взяли скільки потрібно, а остачу нам сказали : " В воду".
В ті часи Дніпро розливалось, заливало луг і в озерах оставалось багато риби. Ніхто нею не торгував, тому ловили тільки для себе.
Варили юшку з риби в великому котлі. Вечером почалось полювання. Перші качки в котел. Вечером розстелили клійонку ( таку як раніше столи застилали) і всі сіли за один стіл, виложили все що в кого було ну і звичайно варену рибу, юшку з качок .
Нас ( хлопчаків) було декілька. Слухали розповіді дідів, старших дядьків. В більшості були ще трофейні рушниці, багато стріляли димним порохом. П"яних не було. Керував всім бригадир ( мій дід). Зранку полювання, сніданок. Нам дали вистрілить по мішенях і в обід додому. Додому везли по парі утят. Коли ми запитували, чого так мало ( норма ж 5), нам жорстко відповіли " В вас що їсти дома нема чого". Качки на лузі було дуже багато.
На відкриття собак не брали, хоч в багатьох були. Спанієлі та безпородні, але працювали всі.
Вже після армії став мисливцем ( вступив в УООР), дід подарував ІЖ-17 16 кал та 10 латунних гільз. Пізніше діди надавали скільки, що довго потім полював. Дуже жалію, що незбереглось фото з того полювання. Фотографував чийсь син ( я не знаю), але фото в діда було, а потім десь зникло. Цікавий момент: з тих хлопчаків, тільки ми з братом стали мисливцями.
 
Останнє редагування модератором:

NORD_10

ветеран форуму
надійна команда
на полювання почав брати тато в років 2 - раніш, ніж почав ходити, брав на плечі та ніс за село - там полювали горлиць, потім на веліку їздили за вяхерями, потім вже ходове полювання з років 10. на відкриття не брав - дорослі дядьки, трошки ругаються, трошки випивають, полювання там мало.власну рушницю отримав у 16 років - за вступ до ВУЗу, зареєстрували на тата.

P.S. Мій батько на полюванні на фазана, 2016 рік

IMG_20161016_092258.jpg
 
Останнє редагування модератором:

Небраконьер

Снайпер
полювання там мало.власну рушницю отримав у 16 років - за вступ до ВУЗу, зареєстрували на тата
Мені виповнилося 21, тато подарував мені свого ТОЗа - 63, з яким він все життя прополював, і сказав - "буде син(для мого батька внук) йому подаруєш". І зараз з тією рушницею полюю, одного разу хотів дерево поміняти, а потім передумав, все таки воно батькове. Вже скільки зброї було, а ця рушничка не змінна.
 

baz

Мисливець
у меня в родне охотников, на моей памяти не было, первый раз на охоту попал случайно, еще студентом, подрабатывал я тогда альпинистом на монтажах, пригласил начальник (заядлый охотник и отчаяный по жизни мужик) водки попить на природе, типа открытие на утку - ты ж просился, ну, а что поехали ... а там, все как всегда - большинство нашей компании, горе охотников, со старта мероприятия и 2 дня подряд приходили в сознание чтобы накатить стакан и уйти в астрал, мне же дали какую то старую двустволку, на пальцах пояснили ТБ и пр... все пошли, 2 дня с начем просидел в болоте, не вытянешь,...меня поперло.
потом было не до того молодая семья, поиски себя в жизни, вечное безденежье, кризисы, появились дети, ...только через 5 лет в 2013м купил ружье было мне 32...

часто говорят и поныне коллеги, что поздно начал, те кто ходил с детства тем проще, взрослого сформировавшегося дядьку, со своими стереотипами и привычками, зачастую простым истинам, научить трудно..до сих пор например не могу вытропить зайца так как кум, или по следам и какашкам, понять куда и когда потопал кабан, но я не расстраиваюсь, просто получаю удовольствие)
 
Тоже поставил голос 5-7 лет. Ночь не спал чтобы отец не ушёл без меня на охоту, а если все же спал , то он будил:D и спрашивал пойду или нет. Помню выйдут мужики на охоту по пуху и я с отцом. Пройду немного и говорю что устал. Отцу приходилось возвращаться домой со мной. Потом бежал догонять охотников или просто сам уже куда-то шел по другому маршруту. И так было много раз и отец никогда мне не отказал пойти на охоту с ним. И другие не говорили что мешаю и т.д. А если по каким-то причинам не шел с ними , то спрашивали где самый главный охотник:D. Теперь эти мужики и отец( дай бог им здоровья и долгих лет жизни) всегда желанные гости возле костра и на охоте. И очень печально слышать что по состоянию здоровья некоторые уже не могут выйти, а кого-то и вовсе нет:(. А первое ружье отец дал лет в 12 ИЖ-17 16к.
 
Останнє редагування:

marek777

Мисливець
Як став мисливцем до сих пір не знаю! Всі родичі дещо дивуються. Ні діди (про прадідів нічого не знаю) ні батько мисливцями не були, хоч рушниця в батька була. Ріс біля лісу і боліт. А "зачепила" напевно відстріляні папкова гільза, яка потрапила в руки після салютів на 9 Травня біля братських могил. Ще тоді запах згорівшого пороху проник в мозок, а останній почав думать - ну як той капсуль звідти виколупать!?
Щоправда й на полювання я попадав з батьком до різних колективів так сказать "по долгу служби". Ну а там, звичайно, дядьки давали і потримати зброю і навіть вистрілити. От з цього все і почалось....
 

Зверобой 60

Мисливець
Охотником не становяться а им рождаються. Есть определенные гены которые в каком то возврасте срабатывают и ничего с этим не поделаешь-хочу познавать природу,читать следы зверей и птиц и в итоге хочу добыть трофей.Это что называеться в крови.И что заметил как правило сильно пробивает если дед был охотником.Мой дед Царствие Ему Небесное который пал на Ленинградском фронте был знатным охотником и лучшим волчатником Вологодской губернии.
 

Влад

Слідопит
Первий раз,в 8 лет, на откритие охоти взял меня мой дед и первий раз я вистрелил с ружья -ТОЗ БМ ,и после єтого я заразился охотой до безумия.Єто ружье и сейчас у меня ,как память ,только дерево переделал.Син у меня начал уже в 3 года подавать мне гильзи и вставлять капсюля в станок ,когда я заряжаю патрони.И в 4 года освоил горн,жаль видео нельзя вставить.
20191103_121211.jpg
 

beton2464

Мисливець
Скільки себе пам"ятаю подобалась зброя.Батько мисливцем не був, зато дід працював лісничим і був заядлим мисливцем,але живим я його не застав,хоча, напевно трохи генів мені від нього попало. В 1972 році мені було 8, мама принесла каталог ГЛАВКООПКУЛЬТОРГА вона собі замовляла по пошті товари (духовку м"ясорубку і т д) І в тому каталозі була мисливська зброя фото і технічні характеристики.Пам"ятаю дослівно і зараз ИЖ-18-22руб 50 коп, ИЖ-58,-60 крб, ИЖ -26 - 100 крб. ИЖ-12,-120 крб, ТОЗ- 63 -55крб, ТОЗ-63 Улучшене -75 крб, ТОЗ-66- 61 крб З тих пір я відчув магніт мисливськоі зброі,хоча фото були чорнобілі ,більше остальних сподобалось ИЖ- 26.Просив батька візьми рушницю, але,все марно.Після служби в арміі взявся за справу сам Ще в арміі мені виписпли мисливський військовий квиток (так як я залишився на контракті ще на два роки) .Одружившись мені повезло,мій тесть був заядлим мисливцем.Цілий рік чекав дозвіл на покупку зброі "бланки були в дефіциті" Незабуду як я в тайні від нього зібрав його ТОЗ 34 "без флажка" і не міг розібрати ,але він мене не дуже сварив.Невдовзі я купив нове ИЖ-43М 1987 рік 190 крб,на той час я про нього ще не чув. На першомуж полюванні на пернатих взяв крижня.Так почалася моя кар"єра мисливця в 23 роки.А якби дід прожив довше булоб зовсім по іншому.

P.S. На фото я - молодий мисливець в чорній фуфайці . Мій тесть Василь Дмитрович. Коля-брат жінки і Пальма (лайка) і гуска. На жаль тестя і брата жінки вже немає з нами, але я з вдячністю згадую ті часи...

IMG_20200911_084913.jpg
 
Останнє редагування модератором:

яяя

Мисливець
В 3 роки вже потрапив в історію на полюванні, мабуть на полюванні був щє раніше. Взагалі то до 6 років я ріс в мисливському господарстві і дуже не полюбляв його альтернативу - садочок.
 

Trigal

Снайпер
Насколько помню, впервые попал на охоту в 7 лет. С тех пор на охоте постоянно, уже 42-й сезон. За исключением двух лет службы в армии.
В 11 лет мне доверили машину - заезжал на перед, ждал бригаду. В 14 лет стал членом юношеской секции УООР, получил билет. Стал ходить с ружьём под присмотром отца (одно ружьё на двоих). Ну а в 17 (год дописали))) стал полноправным членом бригады.
Как сказалось на жизни? Да сильно сказалось. Я просто бредил охотой. Перечитывал от корки до корки журналы «Охота и охотничье хозяйство», которые отец выписывал, да и вообще всю литературу, которая хоть как-то связана с охотой, природой, оружием. И научную, и художественную. Целая библиотека собралась.
Вылилось это всё в то, что я надумал поступать в Иркутский институт лесного хозяйства. Даже запрос отправил. Когда пришел ответ - письмо увидели родители и взялись за голову)))
Правда ответ был отрицательным. Зам.ректора ответил, что они принимают документы только у абитуриентов из их региона, т.к. им нужны специалисты, которые останутся работать в их краях. А парень из Одессы вряд ли уедет жить в тайгу. Это ж ещё СССР был в те времена...
Потом искал лесхоз в Киеве, ну а потом подумал крепко, вернулся на землю и поступил в мед.институт.
Теперь доктор. Но та, детская страсть по охоте, природе - так и осталась на всю жизнь. И сейчас, когда полтинник на носу - становится только сильнее.
 

яяя

Мисливець
В 4 роки заганяв жигулі в просіку, бо пьяні мисливці весь час її проїжджали, правда сидів у батька на руках:)
Батько не любив керувати авто, поважав лише мотоцикли і танки:)
 

Volanat

Мисливець
Интересные у всех истории и, что особенно интересно у всех +/- похожие, из нескольких можно легко собрать свою собственную.
Что помню и знаю на сегодняшний день, в охоту мою семью привел дед, дома есть его билет выписанный в 1958 году, охотниками стали его сын, зять (мой Батя) и брат зятя. Я впервые побывал на охоте очень мелким, точно не помню, но пяти мне еще не было (сестра еще не родилась) с 8лет не пропускал ни одного отцовского выхода, в любую погоду, иногда сцепив зубы в мороз против ветра, но жаловаться было нельзя. Впервые выстрелил из ружья в 8 лет (зимой, а весной стукнуло 9). В декабре 89 Дед подарил мне БМку, а весной его не стало.
Юношеский билет мне справить, как то не вышло, к студенчеству ходить без доков мне стало неудобно, да и закрутилось, учеба - армия - женитьба - дом - стройка, вырываться получалось редко да и без ружья в сознательном возрасте не серьезно, доков еще не было.
Поставить все в русло решил уже в 2009 (в 33 года), наверное кровь - не вода, свое заберет. До этого был больной, а после - так совсем заболел (головой).
Охотничий стаж у меня долгий, но с перерывом получился.
Та БМ ка есть и сейчас, с ней дядька охотится, так получилось , что он поставил ее на себя в период моего перерыва, дедов "зимсон" у меня.
В памяти много интересных моментов охот с самого детства (перерыва как будто и не существовало).
Как-то еще пацаном с нагрузкой в виде зачехленного ружжа за спиной зайке на хвост в лежке наступил, хоть грудкой бей забрал бы
Как-то еще с дедом: "Деда - заяц", дед ко мне повернулся, а зайка за его спиной шмыганул.
Уже со своей рогаткой первый выход, курки не взвел, отошли 50м от машины из под меня зайка встал и деру, я стрелять, а оно нифига, пока сообразил что делать зайка свалил.
 

Admin

Administrator
Команда форуму
Парни!
Читаю ваши истории - в охоту привёл дед, отец.....
А остались фото ваших дедов , отцов, старших братьев на охоте ? Или ваши с детства фото на охоте...

Пошурудите фотоальбомы , скиньте пожалуйста в эту тему - я подредактирую и эти фото вставлю под вашим описанием
 
Зверху