– Та ПТРКашник я, – посміхається Олег. – Цього року наш розрахунок посів перше місце в ОТУ «Північ» зі стрільби з протитанкових ракетних комплексів. Я – навідник «Стугни П».
Олег – молодший сержант, родом із Коростеня Житомирської області. Строкову службу проходив ще десять років тому. Був командиром відділення. Також навчався на деревообробника, опісля, кілька років, працював будівельником то в Польщі, то Білорусії, то в Україні.
– За мобілізацією мене в армію не взяли, бо в мене паралізована мама. На той момент я був її єдиним опікуном. Коли сестра повернулася з Білорусі, я й пішов на контракт. Так і служу тут вже другий рік. Щоправда, мама й досі думає, що я на полігоні. Не кажу правду, бо переживаю за її здоров’я.
Чоловік зізнається, кваліфікація допомогла на війні. Жарти – жартами, а вміло накрити й обладнати бліндаж вміє.
– Ось недавно вороги поцілили з РПГ прямо в бліндаж. Відновили. Ще що? Баньку збудували. З нею, до речі, зовсім недавно теж був цікавий випадок. Вирішили ми з хлопцями після нічного чергування попаритися. Ідемо, нікого не чіпаємо. Чомусь саме в той момент противник вирішив пристрілятися. Влупив по наших позиціях зі 120-мм міномета. Тільки й встиг подумати перед падінням, хоч би в нас не поцілило… Лежимо втрьох, а воно вибухає… Обійшлося. Всі живі-здорові. Лиш вирви кругом залишилися. Отак ми з хлопцями «попарилися».
Радість для чоловіка – його донечки, які чекають вдома. – Старша Дарина – спец по комп’ютерах, а от Кароліна дуже гарно співає. Навіть на обласний пісенний конкурс має їхати скоро. Телефонують обидві часто, пишуть, переживають. Чекають вже додому. Вони – моя найбільша підтримка!
Разом переможемо!
Слава Україні!
Мобільна прес-група ОТУ «Північ»
Ярослава Зоріна