А що ж могло піти не так? Я думаю,що ви прекрасно знаєте. Дуже багато людського ресурсу,було затрачено на 1 одиницю зброї. Тодішні 5-лєтки,вимагали масштабування,масовості виробництва,а з такою великою долею людської праці-це було не можливо. Шкіра,кості,піч і це все по колу… З появою модернізованих станків,які могли замінити десяток людських рук,без шкоди якості виробництва,геморойна модель іж-57 була знята з виробництва,канула в небуття. Чи постраждала від цього якість виготовлання(іж-58),як показує час-ні. Чи має іж-57 харизму і шарм-на мою думку,що має. Прогрес. Він не стоїть на місці. Масштабна світова індустріалізація,не пройшла повз і збройової промисловості. Ніколи дядько з рашпілем і надфілем,не піджене деталь з такою точністю,з якою це зробить станок ЧПУ. В зброї це ключове,це ресурс і довговічність. Хтось може заперечити,а якже консервативні англійські дома зброї,які до сих пір сидять з тим рашпилем і надфілем… Так сидять,але ж вони не випускають свою зброю десятками,тисячами на рік,а одиницями. Тому не дорога Турецька зброя яка ще на початку 2000-их,рахувалась як металолом,на стендах «намотує» десятки тисяч пострілів. Про сучасну Європейську зброю і мови немає. Я не знаю ні одного «сучасного» виробника зброї яка б вказувала ресурс своєї рушниці,меншим як 50тис. Мораль цієї басні такова:-Не завжди щось нове-це хороше забуте старе!